1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)

Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say) належить до родини жуків-листоїдів Chrysomelidae. Це типовий олігофаг, що живиться й розвивається на рослинах родини пасльонових (картопля, томати, баклажани, перець, паслін колючий тощо) (фото 7).

Зимують жуки в ґрунті на глибині 10-50 см, а у посушливі вегетаційні періоди – на більшій. Частина жуків, що відкладали яйця у поточному році, може йти на повторну зимівлю. Частина їх залишається в ґрунті в стані затяжної діапаузу (суперпауза), що може тривати 2-3 роки. Популяція, що зимує, складається з молодих жуків, жуків другого року життя та тих, що перебувають у суперпаузі 2-3 роки.

У ранні теплі весни початок виходу жуків спостерігається наприкінці квітня, а масовий – у першій половині травня. При швидкому прогріванні ґрунту до температури 14°С на глибину до 40 см та після рясних дощів масовий вихід жуків триває 10-15 діб, за прохолодної весни може тривати 30-45 діб і навіть більше. Жуки, у пошуках кормових рослин у сонячні дні при температурі повітря понад 21°С, перелітають на значні відстані (до 500 м), зосереджуючись на самосівах картоплі, пасльонових бур'янах.

Через 3-5, інколи 10-15 діб після виходу з ґрунту за температури 18-24°С і вологості повітря не нижче 60% жуки спаровуються і самиці починають відкладати яйця по 20-30, інколи – до 70 штук у кожній кладці, переважно зісподу листків. Плодючість самиць варіює від 105-400 яєць до 900-1600 і навіть більше 2000 яєць. Самиці літніх поколінь відкладають 230-400 яєць. Відкладання яєць закінчується наприкінці серпня – на початку вересня. За середньодобової температури 22-25°С і відносної вологості повітря 70-75% розвиток яєць триває 4-5 діб. Личинки з однієї кладки відроджуються майже одночасно.

Після виплодження личинка з`їдає оболонку, інколи – сусідні нерозвинені яйця. За період розвитку вона тричі линяє (має 4 віки). Швидкість розвитку личинкової стадії залежить від температури, вологості повітря та якості корму і триває в середньому 24 доби. Закінчивши живлення, личинки заглиблюються в ґрунт і заляльковуються. У ґрунті личинка робить печерку, де в стадії пронімфи розвивається від 3 до 15 діб. Оптимальними для розвитку лялечок є температура ґрунту 22- 27°С і вологість – 30% повної вологоємності. За надмірних опадів у цей період значна їх кількість гине.

У Степу і на Закарпатті молоді жуки з'являються в кінці червня – на початку липня, а в Лісостепу і на Поліссі – в липні. Після виходу на поверхню вони інтенсивно живляться. Через 5-6 днів починають спаровуватись, а ще через 4-5 днів – відкладати яйця (в Лісостепу і Поліссі наприкінці липня – на початку серпня, в Степу і Закарпатті – на початку липня).

Тривалість розвитку однієї генерації колорадського жука від яйця до імаго становить у середньому близько 60 днів. Жуки літньої (першої) генерації при спекотній посушливій погоді можуть тривалий час не виходити на поверхню ґрунту чи й залишатися в ньому на зимівлю. Дружний вихід жуків літньої генерації спостерігається після рясних літніх дощів.

В Україні розвивається дві генерації шкідника, в південних областях – три [2, 15, 16].

фото 7. Колорадський жук 1 – яйцекладка, 2,3 – личинки, 4 – імаго

Таблиця 7

Моніторинг колорадського жука (Черкаська обл. ) (культура – картопля)

Місяці	І	ІІ	ІІІ			IV			V			VI			VII			VIII			IX			X			XI	XII
Декади			1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Етапи моніто­рингу				Весняні контрольні розкопки						Систематичні обстеження посівів												Осінні розкопки
Фази розвитку культури					Посадка				Сходи, утворення бокових пагонів				Бутоніза­ція, цвітіння			Усихання бадилля			Збирання
Стадії розвитку шкідника	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	4,1 (5,6) екз/рослину			+	+
									•	•	•	•	•	•
											-	-	18 екз/рослину				-
													0	0	0	0	0	0
														+	+	+	+	+	+	+	+	+
															•	•	•	•	•	•
															-	-	-	-	-	-	-	-
																		0	0	0	0	0	0
																			+	+	+	+	+
																				•	•	•	•

«-» гусениця; «+» імаго (метелик); «•»яйце, «0» лялечка; – період найвищої шкодочинності, з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника (ЕПШ = 10-20 екз/рослину личинок ).