- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
В 1971-2007 рр. спостерігалися три етапи підвищення чисельності гусениць капустяної совки в даному регіоні, це 1976-1978 рр., 1991 р., 2001-2003 рр. (табл.2.3.5.).
Гусениці пошкоджували до 25% рослин, як овочевих, так і технічних широколистих культур. Характерно, що підвищення чисельності і зростання шкідливості фітофага в першу чергу спостерігається в роки порівняно високої середньорічної температури повітря (табл.2.3.1.).
В розмноженні і розвитку фітофага суттєвий вплив мали сума опадів і річна середня відносна вологість повітря. В обстеженнях вперше встановлено ураження збудниками грибів до 5% гусениць і заселення паразитами до 11% гусениць третього віку. Важливим є те, що поширення і ареал цього фітофага при насиченні сівозмін ріпаком не зростає. Технології, що супроводжують систему захисту основних сільськогосподарських культур від совок дозволяють регулювати їх чисельність, як на видовому, так і на популяційному рівнях.
Погодні умови достовірно є головними, як у виживанні, так і розмноженні капустяної совки в усіх формах землекористування.
Встановлено, що показники коливань погоди і їх середні та багаторічні дані дозволяють з урахуванням коефіцієнта множинної кореляції 0,76 прогнозувати чисельність гусениць і достовірно оптимізувати, як профілактичні, так і спеціальні хімічні заходи від цього фітофага в умовах Волинської області.
Нижче наведена модель прогнозу чисельності капустяної совки, яка за критерієм Фішера, що складає 8,06, достовірна.
У = -1,432 +3,89Е-05 Х1 +0,047956 Х2 +5,76Е-05 Х3 + +0,014726 Х4 +0,531143 Х5
де, у – прогнозована чисельність фітофага;
-1,432 – вільний коефіцієнт;
Х1 – тривалість сонячного сяйва;
Х2 – середня річна температура повітря;
Х3 – сума опадів (мм) за рік;
Х4 – середня річна вологість повітря;
Х5 – заселеність культур у попередній рік.
Фактична і розрахункова чисельність з високими показниками і достовірністю відображена у графіку на рис.2.26.
Таблиця 2.3.5. Заселеність сільськогосподарських культур капустяною совкою (Волинська область 1968-2008 рр.)
п/п |
Рік |
Тривалість сонячного сяйва, год. |
Середня річна температура повітря, оС |
Сума опадів (мм) за рік |
Середня річна відносна вологість повітря, % |
Чисельність капустяної совки, екз./м2 |
|||
Попередній рік |
Поточний рік (факт.) |
Прогноз за моделлю |
Відхилення від фактичної кількості |
||||||
|
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
У |
У1 |
У- У1 |
1 |
1971 |
|
|
|
|
|
0,28 |
|
|
2 |
1972 |
1536 |
7,5 |
492 |
79 |
0,28 |
0,43 |
0,33 |
0,10 |
3 |
1973 |
1338 |
7,5 |
596 |
80 |
0,43 |
0,33 |
0,42 |
-0,09 |
4 |
1974 |
1404 |
7,4 |
582 |
78 |
0,33 |
0,2 |
0,33 |
-0,13 |
5 |
1975 |
1304 |
7,8 |
799 |
79 |
0,2 |
0,3 |
0,31 |
-0,01 |
6 |
1976 |
1520 |
8,8 |
564 |
79 |
0,3 |
0,5 |
0,40 |
0,10 |
7 |
1977 |
1429 |
6,4 |
531 |
78 |
0,5 |
0,4 |
0,38 |
0,02 |
8 |
1978 |
1301 |
7,7 |
641 |
79 |
0,4 |
0,4 |
0,40 |
0,00 |
9 |
1979 |
1273 |
6,5 |
664 |
80 |
0,4 |
0,3 |
0,36 |
-0,06 |
10 |
1980 |
1557 |
7,1 |
552 |
77 |
0,3 |
0,4 |
0,29 |
0,11 |
11 |
1981 |
1215 |
6,1 |
750 |
81 |
0,4 |
0,3 |
0,36 |
-0,06 |
12 |
1982 |
1455 |
7,6 |
638 |
79 |
0,3 |
0,3 |
0,35 |
-0,05 |
13 |
1983 |
1437 |
7,9 |
459 |
78 |
0,3 |
0,3 |
0,34 |
-0,04 |
14 |
1984 |
1478 |
8,6 |
551 |
77 |
0,3 |
0,3 |
0,36 |
-0,06 |
15 |
1985 |
1348 |
7,4 |
571 |
79 |
0,3 |
0,3 |
0,33 |
-0,03 |
16 |
1986 |
1331 |
5,9 |
592 |
81 |
0,3 |
0,3 |
0,29 |
0,01 |
17 |
1987 |
1570 |
7,2 |
491 |
78 |
0,3 |
0,2 |
0,31 |
-0,11 |
18 |
1988 |
1479 |
5,8 |
551 |
79 |
0,2 |
0,3 |
0,21 |
0,09 |
19 |
1989 |
1542 |
7,6 |
643 |
80 |
0,3 |
0,3 |
0,37 |
-0,07 |
20 |
1990 |
1465 |
9,1 |
578 |
79 |
0,3 |
0,3 |
0,42 |
-0,12 |
21 |
1991 |
1552 |
8,9 |
574 |
78 |
0,3 |
0,5 |
0,40 |
0,10 |
22 |
1992 |
1464 |
7,7 |
590 |
80 |
0,5 |
0,5 |
0,47 |
0,03 |
23 |
1993 |
1459 |
8,2 |
580 |
78 |
0,5 |
0,5 |
0,47 |
0,03 |
24 |
1994 |
1443 |
7,2 |
556 |
81 |
0,5 |
0,5 |
0,46 |
0,04 |
25 |
1995 |
1595 |
8,7 |
552 |
81 |
0,5 |
0,5 |
0,54 |
-0,04 |
26 |
1996 |
1499 |
8 |
520 |
80 |
0,5 |
0,5 |
0,48 |
0,02 |
27 |
1997 |
1481 |
6,6 |
522 |
83 |
0,5 |
0,5 |
0,46 |
0,04 |
28 |
1998 |
1515 |
7,5 |
666 |
81 |
0,5 |
0,5 |
0,48 |
0,02 |
29 |
1999 |
1346 |
7,8 |
696 |
82 |
0,5 |
0,7 |
0,51 |
0,19 |
30 |
2000 |
1627 |
8,9 |
633 |
80 |
0,7 |
0,5 |
0,64 |
-0,14 |
31 |
2001 |
1656 |
9,3 |
627 |
79 |
0,5 |
0,6 |
0,54 |
0,06 |
32 |
2002 |
1467 |
8,2 |
665 |
78 |
0,6 |
0,6 |
0,52 |
0,08 |
33 |
2003 |
1488 |
8,9 |
574 |
78 |
0,6 |
0,7 |
0,55 |
0,15 |
34 |
2004 |
1655 |
7,8 |
525 |
80 |
0,7 |
0,5 |
0,59 |
-0,09 |
35 |
2005 |
1583 |
8,1 |
650 |
80 |
0,5 |
0,5 |
0,50 |
0,00 |
36 |
2006 |
1590 |
8,1 |
579 |
80 |
0,5 |
0,4 |
0,50 |
-0,10 |
37 |
|
|
|
|
|
0,4 |
0,6 |
|
|
38 |
|
|
|
|
|
0,6 |
|
|
|
Регресійна статистика |
|
Множинний R |
0,763 |
R-квадрат |
0,582 |
Нормований R-квадрат |
0,510 |
Стандартна похибка |
0,090 |
Спостереження |
35 |
Дисперсійний аналіз |
|
|
|
||
|
df |
SS |
MS |
F |
Значимість F |
Регресія |
5 |
0,3277 |
0,0655 |
8,0667 |
0,0001 |
Залишок |
29 |
0,2356 |
0,0081 |
|
|
Всього |
34 |
0,5634 |
|
|
|
|
Коефі-цієнти |
Стандар-тна похибка |
t-статис-тика |
P-Значення |
Нижні 95% |
Верхні 95% |
Коеф. еластичності (β) |
Част.коеф. детермінації (d) |
Y-перетин |
-1,4320 |
1,1084 |
-1,2919 |
0,2066 |
-3,6989 |
0,8350 |
- |
- |
Змінна Х1 |
0,0000 |
0,0002 |
0,1950 |
0,8467 |
-0,0004 |
0,0004 |
0,0333 |
0,0117 |
Змінна Х2 |
0,0480 |
0,0224 |
2,1366 |
0,0412 |
0,0021 |
0,0939 |
0,3367 |
0,1543 |
Змінна Х3 |
0,0001 |
0,0003 |
0,2188 |
0,8284 |
-0,0005 |
0,0006 |
0,0320 |
0,0021 |
Змінна Х4 |
0,0147 |
0,0135 |
1,0945 |
0,2827 |
-0,0128 |
0,0422 |
0,1574 |
0,0383 |
Змінна Х5 |
0,5311 |
0,1413 |
3,7595 |
0,0008 |
0,2422 |
0,8201 |
0,5398 |
0,3754 |
Модель
У = |
-1,432 |
+3,89E-05 |
Х1 |
+0,047956 |
Х2 |
+5,76E-05 |
Х3 |
+0,014726 |
Х4 |
+0,531143 |
Х5 |
|
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
|
|
µai= |
0,0001 |
0,0151 |
0,0002 |
0,0099 |
0,1046 |
|
|
tai= |
0,3043 |
3,1666 |
0,3014 |
1,4808 |
5,0770 |
|
Fкр= |
8,0667 |
|
|
|
|
|
|
G0= |
0,0832 |
|
|
|
|
|
|
