- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
В 1971-2009 рр. сірий буряковий довгоносик виявлений у всі роки досліджень з чисельністю 0,3-0,9 екз. імаго/м2 (табл.2.3.9.). Порівняно високою чисельністю характеризувалися 1973 р, 1980 р., 1986р., 1991-1994 рр., 1997-2009 рр. Спостерігається щорічна стабільна середня чисельність фітофага на рівні 0,6 екз./м2. В останні роки цей фітофаг розмножувався на фоні підвищення температури повітря. Однак, в структурі ентомокомплексу його чисельність на 30-35% була меншою у порівнянні з іншими представниками ряду твердокрилих. Характерно, що сірий буряковий довгоносик привалює над чисельністю звичайного бурякового довгоносика. Це відбувається завдяки особливості живлення сірого бурякового довгоносика, як на посівах цукрового буряку, так і на угіддях, де вирощується соняшник, ріпак, гірчиця, овочеві культури. У специфіці ареалу поширення нами виявлено зростання кількості цього фітофага при забур’яненні польових сівозмін осотом і порівняно ранніми періодами масового заселення сходів цукрових буряків даним шкідливим видом комах. В коливанні сезонної динаміки чисельності сірого бурякового довгоносика головним є погодні фактори. Урахування їх кількісних сумарних і середніх річних показників за досліджувані роки дозволило розробити нижченаведену модель математичного прогнозу розмноження цього фітофага у кожному конкретному господарстві Волинської області. При цьому множинний коефіцієнт кореляції складає 0,42, що дозволяє достовірно прогнозувати чисельність фітофага на посівах сільськогосподарських культур і відповідно оптимізувати сучасну систему інтегрованого захисту рослин.
У = -3,22569 +0,00033 Х1 +0,003614 Х2 -0,00013 Х3 + +0,040576 Х4 +0,157935 Х5
де, у – прогнозована чисельність фітофага;
-3,22569 – вільний коефіцієнт;
Х1 – тривалість сонячного сяйва;
Х2 – середня річна температура повітря;
Х3 – сума опадів (мм) за рік;
Х4 – середня річна вологість повітря;
Х5 – заселеність культур шкідником у попередній рік.
Фактична і розрахункова чисельність з високими показниками і достовірністю відображена у графіку на рис.2.30.
Таблиця 2.3.9. Заселеність сільськогосподарських культур сірим буряковим довгоносиком (Волинська область 1968-2008 рр.)
п/п |
Рік |
Тривалість сонячного сяйва, год. |
Середня річна температура повітря, оС |
Сума опадів (мм) за рік |
Середня річна відносна вологість повітря, % |
Чисельність сірого бурякового довгоносика, екз./м2 |
|||
Попередній рік |
Поточний рік (факт.) |
Прогноз за моделлю |
Відхилення від фактичної кількості |
||||||
|
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
У |
У1 |
У- У1 |
1 |
1971 |
|
|
|
|
|
0,2 |
|
|
2 |
1972 |
1536 |
7,5 |
492 |
79 |
0,2 |
0,5 |
0,48 |
0,02 |
3 |
1973 |
1338 |
7,5 |
596 |
80 |
0,5 |
0,9 |
0,49 |
0,41 |
4 |
1974 |
1404 |
7,4 |
582 |
78 |
0,9 |
0,5 |
0,49 |
0,01 |
5 |
1975 |
1304 |
7,8 |
799 |
79 |
0,5 |
0,3 |
0,41 |
-0,11 |
6 |
1976 |
1520 |
8,8 |
564 |
79 |
0,3 |
0,4 |
0,49 |
-0,09 |
7 |
1977 |
1429 |
6,4 |
531 |
78 |
0,4 |
0,4 |
0,43 |
-0,03 |
8 |
1978 |
1301 |
7,7 |
641 |
79 |
0,4 |
0,08 |
0,42 |
-0,34 |
9 |
1979 |
1273 |
6,5 |
664 |
80 |
0,08 |
0,25 |
0,39 |
-0,14 |
10 |
1980 |
1557 |
7,1 |
552 |
77 |
0,25 |
0,5 |
0,40 |
0,10 |
11 |
1981 |
1215 |
6,1 |
750 |
81 |
0,5 |
0,4 |
0,46 |
-0,06 |
12 |
1982 |
1455 |
7,6 |
638 |
79 |
0,4 |
0,4 |
0,47 |
-0,07 |
13 |
1983 |
1437 |
7,9 |
459 |
78 |
0,4 |
0,3 |
0,44 |
-0,14 |
14 |
1984 |
1478 |
8,6 |
551 |
77 |
0,3 |
0,3 |
0,39 |
-0,09 |
15 |
1985 |
1348 |
7,4 |
571 |
79 |
0,3 |
0,36 |
0,42 |
-0,06 |
16 |
1986 |
1331 |
5,9 |
592 |
81 |
0,36 |
0,9 |
0,50 |
0,40 |
17 |
1987 |
1570 |
7,2 |
491 |
78 |
0,9 |
0,3 |
0,56 |
-0,26 |
18 |
1988 |
1479 |
5,8 |
551 |
79 |
0,3 |
0,4 |
0,46 |
-0,06 |
19 |
1989 |
1542 |
7,6 |
643 |
80 |
0,4 |
0,4 |
0,53 |
-0,13 |
20 |
1990 |
1465 |
9,1 |
578 |
79 |
0,4 |
0,3 |
0,48 |
-0,18 |
21 |
1991 |
1552 |
8,9 |
574 |
78 |
0,3 |
0,7 |
0,45 |
0,25 |
22 |
1992 |
1464 |
7,7 |
590 |
80 |
0,7 |
0,5 |
0,56 |
-0,06 |
23 |
1993 |
1459 |
8,2 |
580 |
78 |
0,5 |
0,9 |
0,45 |
0,45 |
24 |
1994 |
1443 |
7,2 |
556 |
81 |
0,9 |
0,7 |
0,63 |
0,07 |
25 |
1995 |
1595 |
8,7 |
552 |
81 |
0,7 |
0,6 |
0,66 |
-0,06 |
26 |
1996 |
1499 |
8 |
520 |
80 |
0,6 |
0,5 |
0,57 |
-0,07 |
27 |
1997 |
1481 |
6,6 |
522 |
83 |
0,5 |
0,6 |
0,66 |
-0,06 |
28 |
1998 |
1515 |
7,5 |
666 |
81 |
0,6 |
0,6 |
0,59 |
0,01 |
29 |
1999 |
1346 |
7,8 |
696 |
82 |
0,6 |
0,6 |
0,58 |
0,02 |
30 |
2000 |
1627 |
8,9 |
633 |
80 |
0,6 |
0,6 |
0,60 |
0,00 |
31 |
2001 |
1656 |
9,3 |
627 |
79 |
0,6 |
0,6 |
0,57 |
0,03 |
32 |
2002 |
1467 |
8,2 |
665 |
78 |
0,6 |
0,6 |
0,46 |
0,14 |
33 |
2003 |
1488 |
8,9 |
574 |
78 |
0,6 |
0,6 |
0,48 |
0,12 |
34 |
2004 |
1655 |
7,8 |
525 |
80 |
0,6 |
0,6 |
0,62 |
-0,02 |
35 |
2005 |
1583 |
8,1 |
650 |
80 |
0,6 |
0,6 |
0,58 |
0,02 |
36 |
2006 |
1590 |
8,1 |
579 |
80 |
0,6 |
0,6 |
0,59 |
0,01 |
37 |
|
|
|
|
|
0,6 |
0,6 |
|
|
38 |
|
|
|
|
|
0,6 |
|
|
|
Регресійна статистика |
|
Множинний R |
0,4239 |
R-квадрат |
0,1797 |
Нормований R-квадрат |
0,0383 |
Стандартна похибка |
0,1832 |
Спостереження |
35 |
Дисперсійний аналіз |
|
|
|
||
|
df |
SS |
MS |
F |
Значимість F |
Регресія |
5 |
0,2131 |
0,0426 |
1,2706 |
0,3032 |
Залишок |
29 |
0,9730 |
0,0336 |
|
|
Всього |
34 |
1,1861 |
|
|
|
|
Коефі-цієнти |
Стандартна похибка |
t-статис-тика |
P-Значення |
Нижні 95% |
Верхні 95% |
Коеф. еластичності (β) |
Част. коеф. детермінації (d) |
|||
Y-перетин |
-3,22569 |
2,0924 |
-1,5416 |
0,1340 |
-7,5051 |
1,0537 |
- |
- |
|||
Змінна Х1 |
0,00033 |
0,0004 |
0,8260 |
0,4155 |
-0,0005 |
0,0011 |
0,1941 |
0,0435 |
|||
Змінна Х2 |
0,003614 |
0,0448 |
0,0807 |
0,9362 |
-0,0880 |
0,0952 |
0,0175 |
0,0011 |
|||
Змінна Х3 |
-0,00013 |
0,0005 |
-0,2472 |
0,8065 |
-0,0012 |
0,0010 |
-0,0506 |
0,0032 |
|||
Змінна Х4 |
0,040576 |
0,0258 |
1,5749 |
0,1261 |
-0,0121 |
0,0933 |
0,2990 |
0,0867 |
|||
Змінна Х5 |
0,157935 |
0,1748 |
0,9034 |
0,3738 |
-0,1996 |
0,5155 |
0,1633 |
0,0453 |
|||
Модель
У= |
-3,22569 |
+0,00033 |
Х1 |
+0,003614 |
Х2 |
-0,00013 |
Х3 |
+0,040576 |
Х4 |
+0,157935 |
Х5 |
|
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
|
|
µai= |
0,0003 |
0,0308 |
0,0004 |
0,0202 |
0,1440 |
|
|
tai= |
1,2679 |
0,1174 |
0,3401 |
2,0080 |
1,0968 |
|
Fкр= |
1,2706 |
|
|
|
|
|
|
G0= |
0,1692 |
|
|
|
|
|
|
