- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
Озима совка (Agrotis segetum Schiff.) належить до групи підгризаючих совок. Поліфаг (фото 3). В умовах України розвивається в 2 поколіннях, в АР Крим і південних областях в окремі роки можливий розвиток третього покоління. Поширена на всій території країни.
Метелики ведуть сутінковий спосіб життя. Найактивніші – після заходу сонця. Оптимальні умови для метеликів – вологість повітря 70-90% і температура 15-25°С, а ГТК в період розвитку генерації – 0,9-1,3. Тривалість статевого дозрівання метеликів-3-7 днів. За високої вологості повітря, навіть за оптимальних температур, льотна активність метеликів значно знижується. Плодючість самиць залежить від наявності квітучих нектароносних рослин і кормової бази для гусениць: відсутність додаткового живлення метеликів знижує потенціальну плодючість на 80%. Для відкладання яєць метелики віддають перевагу добре прогрітим ділянкам з легкими ґрунтами і зрідженою рослинністю. Одна самиця здатна відкласти понад 400 яєць, поодинокі кладки – кілька яєць на рослинні рештки або зісподу листків рослин.
Сприятливою умовою для розвитку яєць є температура 18-27°С, для гусениць 20-27°С. За підвищених температур збільшується смертність гусениць, відбувається додаткова линька, зростає загальна тривалість розвитку. Із гусениць, що розвиваються за високих температурних показників, з’являються стерильні метелики (самиці відкладають стерильні яйця). Надмірно високі температури в стадії пронімфи і лялечки озимої совки спричиняють літню діапаузу шкідника, що переходить у зимову. Сума ефективних температур (СЕТ) для розвитку однієї генерації (від яйця до яйця) 610-900°С, від яйця до метелика – 560-840°С, для гусениць усіх віків -315-415°С.
Зимують гусениці старших віків (5-6 віків), що закінчили живлення. Найбільш підготовленими до зимівлі вважаються гусениці, які в осінній період дохарчовувалися на овочевих та баштанних культурах, вони мають 22-30% жиру. Гусениці, що закінчили живлення, концентруються в ґрунті на глибині 10-20 см. і здатні витримувати зниження температур до -7,5-11°С. Гусениці молодших віків, що не живилися і фізіологічно не підготовлені до зимівлі, концентруються у верхньому шарі ґрунту і гинуть вже при -5°С.
Навесні, за прогрівання ґрунту на глибині зимівлі гусениць до 10°С, вони піднімаються у верхні шари ґрунту, де заляльковуються. СЕТ для розвитку пронімфи 45-60°С, лялечки – 160-285°С [2, 14, 17].
фото 3. Гусениця озимої совки
Таблиця 3
Моніторинг озимої совки (Черкаська обл.) (культура – озима пшениця)
Місяці |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
||||||||||||||||
Декади |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
Етапи моніторингу |
|
|
Весняні обстеження |
|
|
Обліки метеликів, яєць, гусениць двох поколінь |
Осінні обстеження |
|
|
|
||||||||||||||||||
Фази вегетації озимої пшениці |
Стан спокою |
Відновлення вегетації - кущення |
Кущення |
Вихід в трубку |
Прапорцевий лист |
Колосіння |
Цвітіння |
Молочно-воскова стиглість |
Воскова стиглість |
Повна стиглість |
Збір врожаю |
Підготовка ґрунту |
Посів-сходи |
2-листочки |
3-листочки |
Кущення |
Кущення |
Припинення осінньої вегетації |
Стан спокою |
|||||||||
Фенологія розвитку шкідника |
- |
- |
0,5 (0,8) екз/м2 |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• |
• |
• |
• |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• |
• |
• |
• |
• |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
- |
|
|
- |
- |
|
«-» гусениця;
«+» імаго (метелик); «•»яйце, «0»
лялечка;
– період найвищої шкодочинності з
середніми (максимальними) значеннями
чисельності шкідника;
(ЕПШ = 2-3 екз/м2
сходи, кущіння).
