- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) поширений у лісостеповій і на півночі степової зон, найбільшої шкоди завдає в західній частині Лісостепу. Пошкоджує кукурудзу, коноплі, соняшник, просо інші товстостеблеві культури. В Поліссі та Лісостепу має одну генерацію, а в Степу, де він пошкоджує головним чином кукурудзу, – дві генерації (фото 5).
Стебловий метелик зимує в фазі гусениці останнього віку в незібраних рослинних рештках кукурудзи, інших культур і в товстостеблових бур’янів.
Заляльковування гусениць розпочинається весною при температурі не нижче 15-160С. Якщо в період весняного заляльковування гусениць відносна вологість повітря нижча 55% спостерігається їх висока смертність. Лялечки розвиваються при температурі 15-32°С і за відносної вологості повітря 25-100%. Встановлено, що виліт перших особин спостерігається, коли сума ефективних температур становить 3500С. При СЕТ 5200С спостерігається виліт 50% популяції, при 6000С - 75%. Виліт від 50 до 75% популяції відбувається протягом 3-х тижнів від початку льоту. Для появи перших кладок яєць необхідна сума ефективних температур 3750С, для початку масового відкладання їх – 4300С. Відкладання самицями яєць залежно від температур триває 15-25 днів. Самиці відкладають яйця по 15-20 шт. (черепицеподібно) на нижній бік листків, у середньому до 400 яєць кожна, максимально 1200 шт. Яйця метеликів розвиваються 3-14 днів при температурі 18-30°С і при вологості повітря не нижче 70-100%. Низька вологість повітря (нижча 30%) і підвищені температури повітря (вище 30°С) викликають загибель яєць.
Фенологія кукурудзяного метелика тісно пов’язана з фенологією основної кормової культури. Наприклад, метелики відкладають яйця на рослини кукурудзи і конопель, які перебувають у фазі цвітіння.
У перші години після відродження гусениці живуть відкрито на поверхні рослин, потім через пазухи листків потрапляють усередину стебла. Оптимальними умовами розвитку для гусениць є 17-30°С і вологість не нижче 70%. Для гусениць стеблового метелика характерна міграційна здатність (гусениці І-ІІІ віків) як в межах однієї рослини, так і з однієї рослини на іншу. На кукурудзі до викидання волотей гусениці заселяють верхній ярус рослин, після викидання – розселяються по всій рослині, вгризаючись в рослину.
Встановлено, що для розвитку одного покоління необхідна СЕТ 711°С, при порозі розвитку - 10°С.
Шкідливість стеблового (кукурудзяного) метелика залежить від строків, ступеню і характеру пошкодження гусеницями рослин.
фото 5 Стебловий (кукурудзяний) метелик 1 – імаго, 2 – гусениця, 3 – характерні ознаки пошкодження
Таблиця 5
Моніторинг стеблового (кукурудзянного) метелика (Черкаська обл. ) (культура –зернова кукурудза)
місяці |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
|||||||||||||||||
декади |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
|||
Етапи моніторингу |
|
|
Весняні обстеження |
|
|
Обліки яйцекладок перед випуском трихограми |
|
|
|
|
Обліки яйцекладок перед випуском трихограми |
|
Осінні обстеження |
|
|
||||||||||||||
Фази вегетації кукурудзи |
|
|
|
Посів |
Сходи, 2-5 листків |
Приріст стебла |
Викидання волотей |
Утворення початків |
Наливання зерна |
Дозрівання, збирання урожаю |
|
|
|||||||||||||||||
Фенологія розвитку шкідника |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• |
• |
• |
• |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
1,2 (2,0) екз/м2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• |
• |
• |
• |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
- |
- |
||
«-» гусениця; «+» імаго (метелик); «•»яйце, «0» лялечка; – період найвищої шкодочинності з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника; (ЕПШ = 18% рослин з яйцекладами; 6-8% рослин з гусеницями).
