Число днів з суховіями

Полісся. Луцьк. Найбільше число днів з суховіями було в 1983 році і складало 6 днів, а середня кількість таких днів складає 1,5.

Лісостеп. Найбільше число днів з суховієм було в Лубнах – 21, в 1939 році, а середня кількість тут складає 5 днів.

В степу суховії бувають найчастіше і з найбільшою тривалістю. Найбільше число днів з суховієм тут було 50 в 1946 році, а середня кількість 22 дні.

Відносна вологість повітря має надзвичайно важливе значення у розвитку шкідливих видів комах. Так, при відносній вологості ≤30% в багатьох шкідників призупиняються процеси розвитку. А в деяких наступає діапауза або загибель.

Відносна вологість повітря це відношення фактичного парціального тиску водяного пару «е» до тиску насиченого пару Е при денній температурі і тиску, виражене у відсотках: f = е/Е*100%.

Відносна вологість повітря є важливою характеристикою, яка застосовується для оцінки сприятливості умов агрофітоценозів і формувань ентомокомплексів.

Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах

1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)

Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) відноситься до родини щитників-черепашок, (Scutelleridae) які пошкоджують зернові культури (фото 1).

Відповідно до агрокліматичних умов в ареалі шкідливої черепашки, яка є найпоширенішою і найшкідливішою серед хлібних клопів, виділяються дві зони шкідливості:

– зона масового розмноження і постійної шкоди – райони південного і центрального Степу: АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області;

– зона періодичного масового розмноження – райони центрального та південно-східного Лісостепу – Вінницька, Київська, Полтавська, Харківська області.

У нинішньому столітті спостерігається розширення ареалу шкідливої черепашки, в напрямку північного та західного Лісостепу, де донедавна цей клоп зустрічався, як вид, і не завдавав істотної шкоди зерновим колосовим культурам.

Шкідлива черепашка – комаха з неповним перетворенням. Протягом року вона розвивається в одному поколінні. Активний період життя шкідника в хлібному полі нетривалий – близько трьох місяців за рік, решту часу вона перебуває в місцях зимівлі – лісах, лісосмугах та садах під опалим листям.

У місцях зимівлі черепашка знаходиться 9-10 місяців, за цей час гине незначна її кількість, але іноді загибель досягає 70-90%. Це спостерігається в роки послабленого фізіологічного стану клопів та екстремальних погодних умов у зимовий період: температура повітря нижче 25-27°С при відсутності снігового покриву.

Один із показників їх життєздатності – жива маса. Висока життєздатність спостерігається, коли восени середня маса однієї живої самки 130 мг і вище, а низька – 110-115 мг і менше.

Коли середньодобова температура в листовій підстилці, де зимує фітофаг, досягне 17^оС, клопи виходять на поверхню листя в найтепліший час дня, приблизно з 11 до 13 години. В холодні часи шкідник знову ховається під листя. Встановлено, що першими пробуджуються і вилітають на посіви самці, а самиці пізніше на 5-7 днів, залежно від погоди. Масовий виліт клопів з лісу на поля відбувається за настання сталої теплої погоди (середньо- добова t^о 12-13^о С, максимальна 20^о С). Озима пшениця в цей час перебуває у фазі кущення та виходу в трубку, яра – у фазі 3-4 листків.

Спочатку значна частина клопів зосереджується в крайових смугах посівів озимини, розташованих поблизу місць зимівлі фітофага. У прохолодні дні після перельоту клопи ховаються у нижні яруси травостою, у вузли кущення рослин, щілини ґрунту, під грудочки землі, післяжнивні рештки, опале листя тощо. Потім поступово розселюються по всіх площах посівів. Однією з ознак завершення перельоту клопів є приблизно однакова кількість самців і самиць на полях.

Відкладання яєць відбувається через 5-12 днів після перельоту та посиленого живлення клопів на рослинах зернових культур і продовжується до кінці життя шкідника. Проте не всі личинки з цих яєць завершують повністю свій розвиток. Багато яєць, відкладених пізно, винищується паразитами теленомусами, а велика кількість личинок з таких яєць не встигають розвинутися до дорослих клопів і гинуть на стерні після збирання врожаю. Максимальна плодючість самки може перевищувати 200 яєць, однак середня буває значно нижчою, зокрема за прохолодного, вологого літа.

Розвиток яєць в прохолодну погоду продовжується 12-16, в жарку 5-7 днів. Відродження личинок, як і відкладання яєць, розтягнуте за часом, тому на посіві одночасно зустрічаються всі стадії розвитку шкідника (перезимувалі клопи, яйця, личинки різних віків).

Протягом періоду розвитку личинки перебувають у п’яти віках, а потім перетворюються в дорослих особин. Харчуватися рослинами починають у другому віці, інтенсивно посилюючи живлення. Личинкова стадія залежно від погоди триває 24-26 днів. При середньодобовій температурі у літні місяці близько 20°С розвиток черепашки відбувається протягом 50 днів. При більш високій температурі завершується швидше.

Личинки й молоді клопи живляться зерном у колосках (в посівах і скошених валках), а також розсипаним зерном. Дуже шкідливі клопи нового покоління, які задля підготовки до зимівлі протягом 10-14 днів мають пройти період так званого нажировочного живлення, яке забезпечить комахам добру перезимівлю. Завершивши живлення, клопи відлітають в місця зимівлі. Чверть року черепашка розвивається в пшеничному полі. Але за цей короткий проміжок часу вона може знищити значну частку врожаю зерна та істотно погіршити його якість.

В умовах України відрізняються три різноякісні періоди шкідливості черепашки. Перший приходиться на фазу відростання, трубкування і колосіння озимої пшениці. Найуразливіші до пошкоджень рослини озимих у фазі відростання й трубкування, а ярих колосових за сходів і кущіння. В цих фазах рослини досить чутливі до пошкоджень перезимувалими клопами, які призводять до відчутних кількісних втрат урожаю. Внаслідок живлення клопів на рослинах центральний, подекуди бокові стебла відмирають або деформуються. Під час колосіння пошкодження призводить до білоколосиці.

Шкідливість клопів посилюється за відсутності дощів у ранньовесняний період. За своєчасного випадання дощів і високої агротехніки шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена.

Другий період шкідливості – фази цвітіння й початку формування зерна. Пошкоджують здебільшого личинки молодших віків, що спричиняє щуплість зерна, маса 1000 зерен знижується до 76%. Таке зерно під час очищення попадає у відхід, що також знижує кількісний показник урожаю.

Третій період пошкоджень починається з фази молочного стану зерна і завершується збором урожаю. Шкодять личинки різних віків і дорослі клопи нового покоління. На масу зерна пошкодження в цей період не впливають, але навіть незначна домішка зерен, пошкоджених черепашкою (2-4%) викликає істотне зниження технологічних і хлібопекарських якостей врожаю зерна пшениці, що відбувається за чисельності личинок в межах 2-4 екз./м². За вищих рівнів пошкоджень (10-20%) домішки пошкоджених клопами зерен продовольчі і навіть фуражні, а також насіннєві якості зерна майже повністю втрачаються. Пошкодження зерна черепашкою не викликає зниження вмісту клейковини, а лише погіршує її якість.

В середині літа, в третій декаді червня та першій декаді липня, коли починають достигати озимі хліби, личинки перетворюються на дорослих клопів нового покоління, а в другій половині липня на початку серпня вони вже відлітають з полів до місць зимівлі.

Переліт основної маси клопів до місць зимівлі відбувається найчастіше з 10 до 16 години дня при температурі 30°С і вище, відносній вологості 25-30% і нижчій та при силі вітру, що не перевищує 4-5 м/сек. Міграція клопів тісно пов’язана з фізіологічним станом їх організмів.

фото 1. Клоп шкідлива-черепашка 1 – яйцекладка, 2 – личинки, 3 – личинки молодших віків, 4 – імаго

Таблиця 1

Моніторинг клопа шкідливої черепашки (Черкаська обл.) (культура – озима пшениця)

ІХ

Х

ХІ

ХІІ-ІІ

ІІІ

ІV

V

VІ

VІІ

VІІІ

місяці

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень-Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

декади

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1-3

Етапи моніто­рингу

Осінні обстеження

Весняні контроль­ні обсте­жен­ня

Виявлення перезиму­вавшого клопа

Виявлення личинок

Фази вегетації культури

Посів-сходи

2-листочки

3-листочки

Кущення

Кущення

Припинення осінньої вегетації

Стан спокою

Відновлення вегетації - кущення

Кущення

Вихід в трубку

Вихід в трубку

Прапорцевий лист

Колосіння

Цвітіння

Молочно-вос­ко­ва стиглість

Воскова стиглість

Повна стиглість

Збір врожаю

Підготовка ґрунту

Етапи органо­генезу

І-ІІ

ІІ-ІІІ

ІІ-ІІІ

ІV-V

VІІІ-ІХ

ІХ-ХІ

ХІІ

VІІ-VІІІ

Феноло­гія роз­витку шкідника

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

•

•

•

•

•

•

•

•

-

-

0,6 (1,2) екз/м2

-

-

-

-

+

+

+

+

«+» імаго, «•» яйце, «-» личинка; одне покоління за рік; зимують імаго в лісах, лісосмугах під опалими листками. – період найбільшої шкодочинності, з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника; (ЕПШ = дорослий клоп – 2-4 екз/м², личинки – 2 і більше екз/м² ).