- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
В 1971-2008рр. чисельність дротяників складала в середньому 0,7-1,8 екз./м2 (табл.2.3.7.). Кількість їх в умовах Волинської області на 24-35% перевищувала цей показник, в інших регіонах України. Зростання чисельності дротяників спостерігалося в 1972-75рр. і в 1991-2009 рр. Це пов’язано, як із погодними факторами, так і з технологією вирощування культур і системами інтегрованого захисту рослин в роки спостережень.
Характерно, що порівняно високим цей показник виявився в 2000-2008 роках в період позитивного сумарного впливу на розмноження коваликів погодно-кліматичних та інших чинників, а також застосування агротехнічних та агрохімічних прийомів формування урожаю сільськогосподарських культур при цьому дротяники пошкоджували в 2,7-3,9 разів більше сходів, як зернових колосових, так і окремих технічних польових культур порівняно із шкідливістю їх в 1977-1990рр. В структурі дротяників виявляли личинок посівного, широкого, чорного, буроногого та інших видів коваликів. Структура їх часто коливалася за варіантами систем добрив, попередників і обробітку ґрунту. Так, після попередника, багаторічні трави превалювали личинки широкого ковалика, а при інтенсивному застосуванні мінеральних туків основним видом виявлявся посівний ковалик. Однак в багаторічній динаміці розмноження цих фітофагів, поряд із структурою сівозміни впливовими виявилися погодні чинники. Використання їх, як предикторів прогнозу чисельності дротяників сприяє досить вірному прогнозуванню їх кількості в кожному конкретному посіві з коефіцієнтом кореляції 0,9.
Нижче наведена модель дозволяє оптимізувати інтегровану систему захисту посівів сільськогосподарських культур і управляти чисельністю головних ґрунтових шкідливих видів комах при сучасному землеробстві.
У = -0,09104 3,77Е-05 Х1 + 0,01305851 Х2 + +3,45Е-05 Х3 +0,000757061 Х4 +0,885878 Х5
де, у – прогнозована чисельність фітофага;
-0,09104 3,77Е – вільний коефіцієнт;
Х1 – тривалість сонячного сяйва;
Х2 – середня річна температура повітря;
Х3 – сума опадів (мм) за рік;
Х4 – середня річна вологість повітря;
Х5 – заселеність культур дротяниками у попередній рік.
Фактична і розрахункова чисельність з високими показниками і достовірністю відображена у графіку на рис.2.28.
Таблиця 2.3.7. Заселеність сільськогосподарських культур дротяниками (Волинська область 1968-2008 рр.)
п/п |
Рік |
Тривалість сонячного сяйва, год. |
Середня річна температура повітря, оС |
Сума опадів (мм) за рік |
Середня річна відносна вологість повітря, % |
Чисельність дротяників,екз./м2 |
|||
Попередній рік |
Поточний рік (факт.) |
Прогноз за моделлю |
Відхилення від фактичної кількості |
||||||
|
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
У |
У1 |
У- У1 |
1 |
1971 |
|
|
|
|
|
0,7 |
|
|
2 |
1972 |
1536 |
7,5 |
492 |
79 |
0,7 |
1,1 |
0,76 |
0,34 |
3 |
1973 |
1338 |
7,5 |
596 |
80 |
1,1 |
1 |
1,11 |
-0,11 |
4 |
1974 |
1404 |
7,4 |
582 |
78 |
1 |
1,06 |
1,02 |
0,04 |
5 |
1975 |
1304 |
7,8 |
799 |
79 |
1,06 |
1,1 |
1,09 |
0,01 |
6 |
1976 |
1520 |
8,8 |
564 |
79 |
1,1 |
0,8 |
1,13 |
-0,33 |
7 |
1977 |
1429 |
6,4 |
531 |
78 |
0,8 |
0,9 |
0,83 |
0,07 |
8 |
1978 |
1301 |
7,7 |
641 |
79 |
0,9 |
0,93 |
0,94 |
-0,01 |
9 |
1979 |
1273 |
6,5 |
664 |
80 |
0,93 |
0,9 |
0,95 |
-0,05 |
10 |
1980 |
1557 |
7,1 |
552 |
77 |
0,9 |
0,8 |
0,93 |
-0,13 |
11 |
1981 |
1215 |
6,1 |
750 |
81 |
0,8 |
0,9 |
0,83 |
0,07 |
12 |
1982 |
1455 |
7,6 |
638 |
79 |
0,9 |
0,7 |
0,94 |
-0,24 |
13 |
1983 |
1437 |
7,9 |
459 |
78 |
0,7 |
0,8 |
0,76 |
0,04 |
14 |
1984 |
1478 |
8,6 |
551 |
77 |
0,8 |
0,8 |
0,86 |
-0,06 |
15 |
1985 |
1348 |
7,4 |
571 |
79 |
0,8 |
0,88 |
0,84 |
0,04 |
16 |
1986 |
1331 |
5,9 |
592 |
81 |
0,88 |
0,85 |
0,90 |
-0,05 |
17 |
1987 |
1570 |
7,2 |
491 |
78 |
0,85 |
0,81 |
0,89 |
-0,08 |
18 |
1988 |
1479 |
5,8 |
551 |
79 |
0,81 |
0,8 |
0,84 |
-0,04 |
19 |
1989 |
1542 |
7,6 |
643 |
80 |
0,8 |
0,8 |
0,86 |
-0,06 |
20 |
1990 |
1465 |
9,1 |
578 |
79 |
0,8 |
0,7 |
0,87 |
-0,17 |
21 |
1991 |
1552 |
8,9 |
574 |
78 |
0,7 |
1 |
0,78 |
0,22 |
22 |
1992 |
1464 |
7,7 |
590 |
80 |
1 |
1 |
1,03 |
-0,03 |
23 |
1993 |
1459 |
8,2 |
580 |
78 |
1 |
1,1 |
1,04 |
0,06 |
24 |
1994 |
1443 |
7,2 |
556 |
81 |
1,1 |
1 |
1,11 |
-0,11 |
25 |
1995 |
1595 |
8,7 |
552 |
81 |
1 |
1 |
1,05 |
-0,05 |
26 |
1996 |
1499 |
8 |
520 |
80 |
1 |
1,1 |
1,03 |
0,07 |
27 |
1997 |
1481 |
6,6 |
522 |
83 |
1,1 |
1,1 |
1,11 |
-0,01 |
28 |
1998 |
1515 |
7,5 |
666 |
81 |
1,1 |
1,2 |
1,12 |
0,08 |
29 |
1999 |
1346 |
7,8 |
696 |
82 |
1,2 |
1,4 |
1,21 |
0,19 |
30 |
2000 |
1627 |
8,9 |
633 |
80 |
1,4 |
1,6 |
1,41 |
0,19 |
31 |
2001 |
1656 |
9,3 |
627 |
79 |
1,6 |
1,5 |
1,59 |
-0,09 |
32 |
2002 |
1467 |
8,2 |
665 |
78 |
1,5 |
1,7 |
1,48 |
0,22 |
33 |
2003 |
1488 |
8,9 |
574 |
78 |
1,7 |
1,8 |
1,67 |
0,13 |
34 |
2004 |
1655 |
7,8 |
525 |
80 |
1,8 |
2 |
1,75 |
0,25 |
35 |
2005 |
1583 |
8,1 |
650 |
80 |
2 |
1,8 |
1,93 |
-0,13 |
36 |
2006 |
1590 |
8,1 |
579 |
80 |
1,8 |
1,5 |
1,75 |
-0,25 |
37 |
|
|
|
|
|
1,5 |
1,6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,7 |
|
|
Регресійна статистика |
|
Множинний R |
0,9038 |
R-квадрат |
0,8169 |
Нормований R-квадрат |
0,7853 |
Стандартна похибка |
0,1604 |
Спостереження |
35 |
Дисперсійний аналіз |
|
|
|
||
|
df |
SS |
MS |
F |
Значимість F |
Регресія |
5 |
3,3290 |
0,6658 |
25,8697 |
0,0000 |
Залишок |
29 |
0,7464 |
0,0257 |
|
|
Всього |
34 |
4,0754 |
|
|
|
|
Коефі-цієнти |
Стандар-тна похибка |
t-статис-тика |
P-Значення |
Нижні 95% |
Верхні 95% |
Коеф. еластич-ності (β) |
Част. коеф. детермінації (d) |
Y-перетин |
-0,09104 |
1,8983 |
-0,0480 |
0,9621 |
-3,9735 |
3,7915 |
- |
- |
Змінна Х1 |
3,77E-05 |
0,0004 |
0,0966 |
0,9237 |
-0,0008 |
0,0008 |
0,0120 |
0,0049 |
Змінна Х2 |
0,013059 |
0,0394 |
0,3317 |
0,7425 |
-0,0675 |
0,0936 |
0,0341 |
0,0124 |
Змінна Х3 |
3,45E-05 |
0,0005 |
0,0683 |
0,9460 |
-0,0010 |
0,0011 |
0,0071 |
0,0012 |
Змінна Х4 |
0,000757 |
0,0224 |
0,0338 |
0,9732 |
-0,0450 |
0,0465 |
0,0030 |
0,0005 |
Змінна Х5 |
0,885878 |
0,1031 |
8,5888 |
0,0000 |
0,6749 |
1,0968 |
0,8835 |
0,7979 |
Модель
У =-0,09104+3,77E-05Х1 +0,01305851Х2 +3,45E-05Х3 + +0,000757061Х4 +0,885878Х5
|
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
|
µai= |
0,0002 |
0,0270 |
0,0003 |
0,0177 |
0,0705 |
|
tai= |
0,1655 |
0,4845 |
0,1016 |
0,0428 |
12,5584 |
Fкр= |
25,8697 |
|
|
|
|
|
G0= |
0,1482 |
|
|
|
|
|
