- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
Лучний метелик (Pyrausta sticticalis L.) – багатоїдний шкідник, гусениці якого пошкоджують майже всі дводольні польові та овочеві культури із злакових – переважно кукурудзу, (сходи та качани), просо сорго, восени – сходи озимих культур, деревні та кущові насадження, виноградники тощо (фото 10).
Зимує метелик у стадії гусениць останнього віку в коконах у ґрунті. Гусениці в коконі можуть витримувати морози до -30°С, але весною під час перетворення у лялечок, а також самі лялечки можуть загинути навіть при незначних морозах (менше -1°С).
Наприкінці квітня в південних областях і в першій половині травня на решті території ареалу шкідника гусениці заляльковуються. Виліт метеликів у степовій зоні спостерігається в першій, у лісостеповій – в другій половині травня. Відбувається він звичайно при температурі понад 15°С і сумі ефективних температур (більше 10°С) близько 80°С. Масовий літ проходить при середньодобовій температурі вище 17°С, коли СЕТ становить 150-200°С. За несприятливих погодних умов (періодичне похолодання, посуха) СЕТ до початку масового льоту може становити 350°С.
Літ метеликів буває раптовий і дружній в роки з теплою ранньою весною, або, навпаки, розтягнутий – з холодною і затяжною, літ може тривати 15-45 днів. Більш активні метелики у теплі ночі, в цей час відбуваються їх перельоти, а також спарювання і відкладання яєць.
За сприятливих умов (температура вище 20°С, наявність опадів, роси та квітучих рослин) метелики, досягнувши статевої зрілості, спарюються і через 4-7 днів після вильоту з коконів відкладають яйця. Якщо умови несприятливі (температура нижче 16°С або вище 30°С, відсутність опадів, роси, квітучих рослин, низька відносна вологість повітря), статевий розвиток метеликів уповільнюється до 30-40 днів, а їх плодючість значно зменшується.
Одна самиця може відкласти від 20 до 600 яєць, а в середньому – 100-200, відкладання їх звичайно триває 7-15 днів, а при температурі нижче 20°С значно продовжується.
Оптимальна температура для розвитку ембріонів близько 28°С, а вологість не менше 75%. Вони можуть розвиватися і при вологості повітря менше 30%, але при цьому життєздатність виплоджених гусениць значно знижується.
Розвиток гусениць залежить від температур і триває 13-18 днів. За цей час вони линяють 4 рази. Оптимальними для розвитку гусениць першого віку є температура 25°С і висока відносна вологість повітря.. для гусениць старших віків – 20-32°С, а відносна вологість повітря 45-95%. Високі температури в період розвитку гусениць можуть не спричинити помітних змін у їхньому розвитку, але призводять до зниження плодючості самиць і навіть до повної їх безплідності.
Закінчивши розвиток, гусениці заповзають у ґрунт, де у виготовленій ними земляній печерці сплітають кокони і через 2-11 діб, залежно від температур, заляльковуються. Стадія лялечки триває від 10 до 21 доби. Оптимальними температурами для лялечок є температура 24-32°С і вологість 75%.
Таким чином, весь розвиток від яйця до вильоту метеликів наступного покоління залежить від СЕТ (350-459°С) і продовжується від 30 до 45 днів.
На всій території країни шкідник розвивається в 2-4, частіше має 3 покоління.
Вирішальним фактором масового розмноження цього шкідника є плодючість метеликів, що зумовлюється станом погоди, якістю корму та іншими умовами. Важливе значення мають також міграції. Масовий відліт метеликів може ослабити будь-яку популяцію (зменшити загрозу масового розмноження гусені), і навпаки, залітання метеликів збільшує небезпеку масового розмноження і появи гусениць в місцях, де раніше їх не існувало.
Умови розвитку гусениць і лялечок попереднього покоління, запас жирового тіла, вага і умови статевого дозрівання метеликів є основними показниками для прогнозування загрози від гусениць наступного покоління.
Самиці менш стійкіші до несприятливих екологічних умов і часто бувають безплідними, що призводить до відкладання ними яєць, з яких не виплоджуються гусениці.
Зливи можуть змивати з рослин гусениць молодших віків (І-ІІ), які падаючи на ґрунт, облипають ним і гинуть [2, 6, 17].
фото 10. Лучний метелик
Таблиця 11
Моніторинг лучного метелика (Черкаська обл.) (культура – цукровий буряк)
місяці |
січень |
лютий |
березень |
квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
жовтень |
листопад |
грудень |
||||||||||||||||||||||||||||||||
декади |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
||||||||
Етапи моніторингу |
|
|
|
|
|
|
|
Весняні контрольні розкопки |
|
|
|
Облік метеликів і чисельності гусениць |
|
|
|
|
|
Осінні розкопки |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
Фази розвитку культури |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сівба |
проростання |
«вилочка» |
І-ІІІ-тя пари листків |
ІV-VІ - та пари листків |
змикання листків у рядках |
змикання листків у міжряддях |
ріст коренеплоду та накопичення цукру |
збір врожаю |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Фенологія розвитку шкідника |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• |
• |
• |
• |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• |
• |
• |
• |
• |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
0,2 (0,5) екз/м2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|||||||||||||
«-» гусениця; «+» імаго (метелик); «•»яйце, «0» лялечка; – період найвищої шкодочинності, з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника; (ЕПШ = 4-5 екз/м2 у фазі 2-10 справжніх листочки, 15-20 екз/м2 в другій половині вегетації).
