- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
Личинки жуків-коваликів і чорнишів (Elateriadae і Tenebrionidae) – дротяники – небезпечні шкідники висіяного насіння і підземних органів багатьох сільськогосподарських рослин (зернові, пропашні, баштанні, овочеві, огородні культури, також плодові та ягідні, дерева й чагарники) (фото 8). Видовий склад личинок коваликів досить різноманітний, в Україні розповсюджено 23 види. Найбільш поширені посівний, степовий, темний, широкий, чорний, інші. Личинки-дротяники розвиваються в ґрунті протягом 3-4 років. Найбільшої шкоди вони завдають кукурудзі, соняшнику, бурякам, ячменю, тютюну, рицині, картоплі, виїдаючи висіяне насіння частково або повнісю, підгризаючи сходи, перегризаючи й обгризаючи коріння. Живляться бульбами, цибулинами, а також мертвими рослинними рештками і навіть гумусом. Заляльковування, в залежності від вологості ґрунту, відбувається на глибині 10-15 см в другій половині липня і в серпні, а через 2-3 тижні з’являються молоді жуки, які відроджуються в серпні і, не виходячи на поверхню, залишаються на зимівлю у земляній «колисочці» лялечки. У деяких видів (степовий, чорний, західний та інші) заляльковування відбувається у травні-червні. Жуки після відродження літають, відкладають яйця і восени відмирають. Зимують личинки різних віків і молоді жуки. Вихід перезимувалих жуків, в залежності від географічних і погодних умов, відбувається у березні і триває до кінця травня. Самиці більшості видів виходять з ґрунту з недозрілою статевою продукцією і тому потребують додаткового живлення. Для коваликів характерний як відкритий, так і прихований спосіб життя. Жуки живляться листям злаків, бобових, та інших рослин, пилком квітів, не завдаючи при цьому помітної шкоди. Через 15-20 діб після виходу з ґрунту самки відкладають яйця у поверхневі шари ґрунту (глибина 1-5см) і в червні відмирають. Плодючість самиць може варіювати від 130-150 до 620-660 яєць. Особливо приваблюють коваликів посіви злаків, багаторічні трави та засмічені пирієм ділянки, де є достатня вологість, необхідна для нормального розвитку яєць. За нестачі вологості яйця не розвиваються і гинуть. Строк ембріонального розвитку – 20-40 діб. Інтенсивне живлення личинок починається з другого року життя і сягає максимуму перед заляльковуванням. В засушливих умовах, коли вологість ґрунту в орних шарах є низькою, дротяники, для збереження нормального запасу вологи в організмі, мігрують в більш глибокі й вологі шари ґрунту, де посилено живляться. Цим пояснюється особлива ненажерливість і значна шкодочинність дротяників в засушливі роки.
Несправжніми дротяниками називають личинок жуків-чорнишів (род. Tenebrionidae). Зовні вони схожі з личинками коваликів, але їх біологія і вимоги до умов навколишнього середовища відрізняються. Найбільш розповсюджені кукурудзяний чорниш, піщаний, степовий мідляки, інші. Личинки пошкоджують сім’ядолі й листочки сходів, підгризають стебла, висіяне насіння, підземні частини рослин. Зимують жуки і личинки різних віків у глибоких шарах ґрунту. Навесні, починаючи з квітня й до серпня жуки відкладають яйця (100-500 шт.). Живлення жуків більшості видів в цей час відбувається на бур’янах, рослинних рештках, піщаний мідяк пошкоджує сходи різноманітних сільськогосподарських рослин, бахчевих культур. Жуки-чорниші ведуть прихований спосіб життя. Можуть жити до трьох років. Самиці відкладають яйця в ґрунт на глибину 10-20 см, за достатньої вологості на глибину 2-3см. Розвиток яєць триває 5-13 діб. Личинки, що відродилися, посилено живляться, а перед заляльковуванням припиняють харчування. На відміну від дротяників несправжні дротяники розміщуються в поверхневих шарах ґрунту і легко переносять посуху і високі температури. Заляльковування личинок відбувається в червні і триває до початку серпня. Стадія лялечки у різних видів може тривати від 16 до 20 діб. Генерація – однорічна [2, 14, 17].
фото 8. Ковалики та чорниші 1,2 – личинки, 3,4 – імаго
Таблиця 8
Моніторинг посівного ковалика (личинки – дротяники) (Черкаська обл.) (культура –зернова кукурудза)
Місяці |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
||||||||||||||
Декади |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
Етапи моніторингу |
|
|
Весняні контрольні розкопки |
|
Облік чисельності шкідника і зрідженості посівів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Осінні розкопки |
|
|
|
|||||||
Фази вегетації кукурудзи |
|
|
|
Посів |
Сходи, 2-5 листків |
Приріст стебла |
Викидання волотей |
Утворення початків |
Наливання зерна |
Дозрівання, збирання урожаю |
|
|
||||||||||||||
Фенологія розвитку шкідника |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
• |
• |
• |
• |
• |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
- |
- |
- |
- |
0,8 (1,3) екз/м2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||||
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
Одне покоління за чотири роки; «-» личинка; «+» імаго; «•»яйце, «0» лялечка; – період найвищої шкодочинності, з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника; (ЕПШ = 3-5 екз/м2 перед посівом).
