1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)

Личинки жуків-коваликів і чорнишів (Elateriadae і Tenebrionidae) – дротяники – небезпечні шкідники висіяного насіння і підземних органів багатьох сільськогосподарських рослин (зернові, пропашні, баштанні, овочеві, огородні культури, також плодові та ягідні, дерева й чагарники) (фото 8). Видовий склад личинок коваликів досить різноманітний, в Україні розповсюджено 23 види. Найбільш поширені посівний, степовий, темний, широкий, чорний, інші. Личинки-дротяники розвиваються в ґрунті протягом 3-4 років. Найбільшої шкоди вони завдають кукурудзі, соняшнику, бурякам, ячменю, тютюну, рицині, картоплі, виїдаючи висіяне насіння частково або повнісю, підгризаючи сходи, перегризаючи й обгризаючи коріння. Живляться бульбами, цибулинами, а також мертвими рослинними рештками і навіть гумусом. Заляльковування, в залежності від вологості ґрунту, відбувається на глибині 10-15 см в другій половині липня і в серпні, а через 2-3 тижні з’являються молоді жуки, які відроджуються в серпні і, не виходячи на поверхню, залишаються на зимівлю у земляній «колисочці» лялечки. У деяких видів (степовий, чорний, західний та інші) заляльковування відбувається у травні-червні. Жуки після відродження літають, відкладають яйця і восени відмирають. Зимують личинки різних віків і молоді жуки. Вихід перезимувалих жуків, в залежності від географічних і погодних умов, відбувається у березні і триває до кінця травня. Самиці більшості видів виходять з ґрунту з недозрілою статевою продукцією і тому потребують додаткового живлення. Для коваликів характерний як відкритий, так і прихований спосіб життя. Жуки живляться листям злаків, бобових, та інших рослин, пилком квітів, не завдаючи при цьому помітної шкоди. Через 15-20 діб після виходу з ґрунту самки відкладають яйця у поверхневі шари ґрунту (глибина 1-5см) і в червні відмирають. Плодючість самиць може варіювати від 130-150 до 620-660 яєць. Особливо приваблюють коваликів посіви злаків, багаторічні трави та засмічені пирієм ділянки, де є достатня вологість, необхідна для нормального розвитку яєць. За нестачі вологості яйця не розвиваються і гинуть. Строк ембріонального розвитку – 20-40 діб. Інтенсивне живлення личинок починається з другого року життя і сягає максимуму перед заляльковуванням. В засушливих умовах, коли вологість ґрунту в орних шарах є низькою, дротяники, для збереження нормального запасу вологи в організмі, мігрують в більш глибокі й вологі шари ґрунту, де посилено живляться. Цим пояснюється особлива ненажерливість і значна шкодочинність дротяників в засушливі роки.

Несправжніми дротяниками називають личинок жуків-чорнишів (род. Tenebrionidae). Зовні вони схожі з личинками коваликів, але їх біологія і вимоги до умов навколишнього середовища відрізняються. Найбільш розповсюджені кукурудзяний чорниш, піщаний, степовий мідляки, інші. Личинки пошкоджують сім’ядолі й листочки сходів, підгризають стебла, висіяне насіння, підземні частини рослин. Зимують жуки і личинки різних віків у глибоких шарах ґрунту. Навесні, починаючи з квітня й до серпня жуки відкладають яйця (100-500 шт.). Живлення жуків більшості видів в цей час відбувається на бур’янах, рослинних рештках, піщаний мідяк пошкоджує сходи різноманітних сільськогосподарських рослин, бахчевих культур. Жуки-чорниші ведуть прихований спосіб життя. Можуть жити до трьох років. Самиці відкладають яйця в ґрунт на глибину 10-20 см, за достатньої вологості на глибину 2-3см. Розвиток яєць триває 5-13 діб. Личинки, що відродилися, посилено живляться, а перед заляльковуванням припиняють харчування. На відміну від дротяників несправжні дротяники розміщуються в поверхневих шарах ґрунту і легко переносять посуху і високі температури. Заляльковування личинок відбувається в червні і триває до початку серпня. Стадія лялечки у різних видів може тривати від 16 до 20 діб. Генерація – однорічна [2, 14, 17].

фото 8. Ковалики та чорниші 1,2 – личинки, 3,4 – імаго

Таблиця 8

Моніторинг посівного ковалика (личинки – дротяники) (Черкаська обл.) (культура –зернова кукурудза)

Місяці	І	ІІ	ІІІ	IV			V			VI			VII			VIII			IX			X			XI	XII
Декади				1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Етапи моніто­рингу			Весняні контрольні розкопки				Облік чисель­ності шкідника і зрідже­ності посівів													Осінні розкопки
Фази вегетації кукурудзи				Посів			Сходи, 2-5 листків			Приріст стебла			Викидан­ня волотей			Утворен­ня початків			Наливан­ня зерна			Дозріван­ня, збирання урожаю
Фенологія розвитку шкідника	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
									•	•	•	•	•
										-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	-	-	-	-	0,8 (1,3) екз/м2				-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
									0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	+	+	+	+	+	+	+	+
									+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+

Одне покоління за чотири роки; «-» личинка; «+» імаго; «•»яйце, «0» лялечка; – період найвищої шкодочинності, з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника; (ЕПШ = 3-5 екз/м² перед посівом).