1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)

Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella L.) розповсюджена в усіх зонах вирощування яблуні (фото 11). В Україні яблунева плодожерка розвивається у північних областях Полісся в одному, в південних областях Полісся, Лісостепу та північному Степу в двох, у південному Степу трьох поколіннях. Пошкоджує яблуню, грушу, айву, сливу, персик. Зимують гусениці останнього віку у щільних павутинних коконах в тріщинах кори, під відсталою корою на стовбурі й скелетних гілках, у ґрунті на глибині до 3 см переважно біля кореневої шийки. Заляльковування гусениць починається у квітні-травні при переході середньодобової температури вище 10^оС. Сума ефективних температур (понад 10^оС), що відповідає початку льоту, становить 90-110^оС, а масовому – 150-170^оС. Через 4-5 діб самки відкладають яйця по одному на плоди і листя за температури повітря не нижче 16-17^оС у вечірні години. Плодовитість самок від 60-120 яєць, максимальна – 180. За суми ефективних температур 230^оС (понад 10^оС) відбувається відродження гусениць І-го покоління, що зазвичай буває приблизно через 17 днів після цвітіння пізніх сортів яблуні з відхиленням окремими роками від 200^оС до 280^оС. Вийшовши з яєць, гусениці спочатку (1-3 години) тримаються відкрито на поверхні плоду чи листка, а потім проникають у плоди, закривають вхідний отвір павутинкою або вигризками, проточують в них ходи, виїдають м’якуш. Спочатку гусінь живиться під шкіркою, потім робить камери й линяє. Після линяння прогризає хід до насіннєвої камери і тут линяє повторно. Втретє гусениця линяє після живлення насінням. Досягши ІV віку, прокладає хід до поверхні і переходить до іншого плоду. Тривалість живлення гусениць від 20 до 40 днів. За цей час одна гусениця може пошкодити 2-3 плоди.

З другої половини червня на півдні країни й наприкінці червня – в липні у Лісостепу й на Поліссі гусениці виходять із плодів і заляльковуються. Через 12-16 днів вилітають метелики другого покоління, частина гусениць залишається зимувати. Виліт метеликів другого покоління починається раніше, ніж закінчиться літ першого покоління, тому в природі одночасно трапляються всі стадії розвитку. Умови розвитку другого покоління наступні: початок льоту відбувається за суми ефективних температур 670^оС, відродження гусениць з яєць – 770^оС. Кінець живлення гусениць – 1030^оС. Повному розвитку другого покоління, коли гусениць ідуть на зимівлю відповідає сума ефективних температур – 1500^оС. Найчисельнішим і найшкідливішим є друге покоління яблуневої плодожерки [2, 6, 17].

фото 11. Яблунева плодожерка 1,2 – гусениці, 3,4 – пошкоджені плоди

Таблиця 12

Моніторинг яблуневої плодожерки (Черкаська обл.) (культура – яблуня)

Місяці	І	ІІ	ІІІ			IV				V			VI				VII			VIII			IX			X					XI	XII
Декади			1	2	3	1	2		3	1	2	3	1		2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Етапи моніто­рингу				Виявлення гусе­ниць в ловчих поясах		Весняно-літні обстеження на виявлення динаміки льоту метеликів та пошкодженності плодів гусеницями																		Виявлення гусе­ниць в ловчих поясах
Фази розвитку культури					набубнявіння бруньок	зелений конус	відокремлення бутонів	рожевий бутон		розрихлення бутонів, цвітіння	масове цвітіння	опадання пелюсток	опадання надлишкової зав`язі	ріст плодів					ріст плодів, збір врожаю
Феноло­гія розвитку шкідника, за 1 рік розвива­ється 1-3 поколін­ння	-	-	-	-	-	-	-	-
							0	0		0	0	0	0
										+	+	+	+	+		+	+
											•	•	•	•		•	•
												-	5 (25) екз/рослину						-	-
																0	0	0	0	0	0
																	+	+	+	+	+	+	+
																	•	•	•	•	•	•	•
																		-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

«+» - імаго; «●» – яйце; «» - личинка; «0» - лялечка – період найбільшої шкодочинності, з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника; (ЕПШ = І – покоління. 5 метеликів за 7 днів спостережень, ІІ- покоління 3 і більше за 7 днів спостережень

РОЗДІЛ ІІ Розробка моделей прогнозу розвитку шкідників у різних природно-кліматичних зонах України з використанням агрометеорологічних предикторів за допомогою кореляційно-регресійного аналізу

ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ І РОЗМНОЖЕННЯ ШКІДНИКІВ

Прогноз розвитку та розмноження шкідників – це основа для проведення контролю чисельності шкідливих організмів в умовах певної природно-кліматичної зони, області, району, господарства. Він є підставою для планування і розробки сучасних систем інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від комплексу шкідників і хвороб, для розрахунку потреб в хімічних, біологічних та інших засобах захисту рослин.

При розробці прогнозу розраховуються об’єми заходів щодо захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів. Прогноз дозволяє оптимально і в необхідні терміни розрахувати початок захисних робіт, кількість трудових затрат, технічного обладнання для проведення заходів захисту рослин від шкідників і хвороб, а також фінансові ресурси.

Для розробки прогнозу важливими є дані про видовий склад і динаміку чисельності основних шкідників, їх розповсюдження на території країни, зони, області, району, господарства. Необхідно знати, які сільськогосподарські культури заселяються і пошкоджуються, ступінь розвитку і шкодочинність основних видів хвороб, а також фітофагів.

Системні спостереження протягом 1968-2008 років дозволили розробити моделі прогнозу розмноження чисельності в Україні клопа шкідливої-черепашки, хлібних жуків, озимої та інших підгризаючих совок, хлібної жужелиці, стеблового кукурудзяного метелика, дротяників, звичайного бурякового довгоносика, сірого бурякового довгоносика, капустяної совки, лучного метелика, колорадського жука, яблуневої плодожерки.

Для розробки моделей використовувались п’ять агроекологічних предикторів, чотири з яких є агрометеорологічними чинниками (табл.2.1.). Це річна сума опадів, середня річна температура повітря, кількість днів сонячного сяйва в годинах, та відносна вологість повітря.

Розроблені моделі з високою достовірністю показують залежність динаміки чисельності шкідників сільськогосподарських культур від коливань погоди, що і є основним критерієм при розробці математичних моделей прогнозу чисельності шкідників в умовах різних ґрунтово-кліматичних зон України.