- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
В 1969-2008 рр. чисельність личинок хлібної жужелиці складала в середньому 0,3-2,3 екз/м2. Порівняно високою чисельністю характеризувались 1976-1977, 1981-1982, 1989-1990, 1996-1997, 2000, 2002-2004 рр. (табл.2.1.5.). Достовірне збільшення кількості цього фітофага спостерігалося при посіві озимої пшениці після стерневого попередника. В роки досліджень фітофаг пошкоджував 12,3-14% сходів озимої пшениці, головним чином при порушенні сівозміни. Доцільно відмітити, що висока чисельність як личинок, так і дорослих стадій хлібної жужелиці відмічається в період підвищення середньої річної температури повітря і при сумі опадів не менше 480 мм. Важливим при цьому є вплив кількості тривалості сонячного сяйва (табл.2.1.1.).
Вищевказані фактори сприяли виживанню як стадії яйця, так і личинок хлібної жужелиці в осінній період її розвитку. Важливо, що в роки досліджень фітофаг проявляв негативну дію на густоту посівів озимої пшениці і в осередках його розвитку формувалися як однорічні, так і багаторічні угрупування бур’янів. При цьому не виявлено значних впливів біотичних факторів на чисельність усіх стадій розвитку хлібної жужелиці.
Вперше відмічено накопичення кількості яйцекладок і стадії лялечки під копицями і валками, тоді як в інших структурах агроценозу кількість цих стадій не перевищувала 24%.
В моделях прогнозу хлібної жужелиці враховані багаторічні показники як динаміки чисельності, так і погодно-кліматичних факторів, які з коефіцієнтом кореляції 0,37 дозволяють з високою ймовірністю прогнозувати чисельність цього фітофага на посівах озимої пшениці. Модель наводиться нижче:
У = 2,0198–0,0018 Х1+0,2044 Х2–0,0003 Х3+0,0036 Х4–0,1882 Х5,
де, у – прогнозована чисельність фітофага
2,0198 – вільний коефіцієнт;
Х1 – тривалість сонячного сяйва;
Х2 – середня річна температура повітря;
Х3 – сума опадів (мм) за рік;
Х4 – середня річна вологість повітря;
Х5 – заселеність шкідником в попередній рік.
Фактична і розрахункова чисельність з високими показниками і достовірністю відображена у графіку на рис.2.4.
Таблиця 2.1.5. Заселеність сільськогосподарських культур хлібною жужелицею (Запорізька область 1968-2008 рр.)
п/п |
Рік |
Тривалість сонячного сяйва, год. |
Середня річна температура повітря, оС |
Сума опадів (мм) за рік |
Середня річна відносна вологість повітря, % |
Чисельність хлібної жужелиці, екз./м2 |
|||
Попередній рік |
Поточний рік (факт.) |
Прогноз за моделлю |
Відхилення від фактичної кількості |
||||||
|
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
У |
У1 |
У- У1 |
1 |
1968 |
|
|
|
|
|
1,3 |
|
|
2 |
1969 |
1802 |
9,7 |
425 |
72 |
1,3 |
0,5 |
0,65 |
-0,15 |
3 |
1970 |
1742 |
8,2 |
581 |
73 |
0,5 |
0,7 |
0,56 |
0,14 |
4 |
1971 |
1700 |
9,5 |
594 |
75 |
0,7 |
0,5 |
0,86 |
-0,36 |
5 |
1972 |
1804 |
9,8 |
377 |
73 |
0,5 |
0,6 |
0,83 |
-0,23 |
6 |
1973 |
1680 |
9,7 |
440 |
71 |
0,6 |
0,7 |
0,99 |
-0,29 |
7 |
1974 |
1713 |
8,8 |
559 |
75 |
0,7 |
0,5 |
0,71 |
-0,21 |
8 |
1975 |
1799 |
9,5 |
442 |
74 |
0,5 |
0,5 |
0,77 |
-0,27 |
9 |
1976 |
1869 |
10,5 |
365 |
70 |
0,5 |
1,4 |
0,85 |
0,55 |
10 |
1977 |
1618 |
7,7 |
551 |
77 |
1,4 |
1,2 |
0,53 |
0,67 |
11 |
1978 |
1594 |
8,9 |
596 |
77 |
1,2 |
0,4 |
0,84 |
-0,44 |
12 |
1979 |
1711 |
8,6 |
507 |
77 |
0,4 |
0,7 |
0,75 |
-0,05 |
13 |
1980 |
1783 |
9,9 |
517 |
73 |
0,7 |
0,9 |
0,81 |
0,09 |
14 |
1981 |
1521 |
8,4 |
556 |
79 |
0,9 |
1,4 |
0,95 |
0,45 |
15 |
1982 |
1730 |
10,6 |
651 |
76 |
1,4 |
1,1 |
0,89 |
0,21 |
16 |
1983 |
1689 |
8,9 |
363 |
75 |
1,1 |
1 |
0,76 |
0,24 |
17 |
1984 |
1691 |
9,7 |
482 |
73 |
1 |
1 |
0,89 |
0,11 |
18 |
1985 |
1599 |
9,4 |
388 |
73 |
1 |
1,1 |
1,02 |
0,08 |
19 |
1986 |
1580 |
7,7 |
599 |
77 |
1,1 |
0,6 |
0,64 |
-0,04 |
20 |
1987 |
1724 |
9,3 |
440 |
71 |
0,6 |
0,4 |
0,83 |
-0,43 |
21 |
1988 |
1629 |
7,1 |
530 |
76 |
0,4 |
0,6 |
0,58 |
0,02 |
22 |
1989 |
1660 |
8,9 |
560 |
76 |
0,6 |
1,1 |
0,84 |
0,26 |
23 |
1990 |
1648 |
10,5 |
419 |
76 |
1,1 |
1,2 |
1,14 |
0,06 |
24 |
1991 |
1736 |
10,4 |
363 |
75 |
1,2 |
0,9 |
0,96 |
-0,06 |
25 |
1992 |
1664 |
9,5 |
467 |
76 |
0,9 |
0,8 |
0,93 |
-0,13 |
26 |
1993 |
1548 |
9 |
545 |
76 |
0,8 |
0,6 |
1,03 |
-0,43 |
27 |
1994 |
1597 |
8,3 |
433 |
75 |
0,6 |
0,4 |
0,87 |
-0,47 |
28 |
1995 |
1711 |
9,7 |
380 |
74 |
0,4 |
0,9 |
1,00 |
-0,10 |
29 |
1996 |
1625 |
10,1 |
560 |
77 |
0,9 |
1 |
1,10 |
-0,10 |
30 |
1997 |
1686 |
9,2 |
536 |
75 |
1 |
1,2 |
0,79 |
0,41 |
31 |
1998 |
1663 |
9,8 |
474 |
74 |
1,2 |
0,4 |
0,93 |
-0,53 |
32 |
1999 |
1663 |
9,8 |
474 |
74 |
0,4 |
0,3 |
1,08 |
-0,78 |
33 |
2000 |
1659 |
10,8 |
502 |
74 |
0,3 |
2,2 |
1,30 |
0,90 |
34 |
2001 |
1639 |
10,2 |
434 |
75 |
2,2 |
0,5 |
0,88 |
-0,38 |
35 |
2002 |
1650 |
10,2 |
484 |
74 |
0,5 |
2,2 |
1,16 |
1,04 |
36 |
2003 |
1633 |
10,5 |
480 |
74 |
2,2 |
1,2 |
0,94 |
0,26 |
37 |
2004 |
1642 |
9,2 |
516 |
73 |
1,2 |
1,7 |
0,83 |
0,87 |
38 |
2005 |
1588 |
10,2 |
783 |
78 |
1,7 |
0,6 |
0,97 |
-0,37 |
39 |
2006 |
1703 |
10,5 |
497 |
73 |
0,6 |
0,5 |
1,10 |
-0,60 |
40 |
2007 |
1709 |
9,6 |
488 |
76 |
0,5 |
1 |
0,94 |
0,06 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
Регресійна статистика |
|
Множинний R |
0,3717 |
R-квадрат |
0,1382 |
Нормований R-квадрат |
0,0076 |
Стандартна похибка |
0,4551 |
Спостереження |
39,0000 |
Дисперсійний аналіз |
|
|
|
||
|
df |
SS |
MS |
F |
Значимість F |
Регресія |
5 |
1,0959 |
0,2192 |
1,0583 |
0,4009 |
Залишок |
33 |
6,8349 |
0,2071 |
|
|
Всього |
38 |
7,9308 |
|
|
|
|
Коефі-цієнти |
Стандартна похибка |
t-статис-тика |
P-Значення |
Нижні 95% |
Верхні 95% |
Коеф. еластичності (β) |
Част.коеф.детермінації (d) |
||||||
Y-перетин |
2,0198 |
5,5639 |
0,3630 |
0,7189 |
-9,3001 |
13,3396 |
- |
- |
||||||
Змінна X 1 |
-0,0018 |
0,0014 |
-1,3032 |
0,2015 |
-0,0046 |
0,0010 |
-0,2919 |
0,0241 |
||||||
Змінна X 2 |
0,2044 |
0,0967 |
2,1127 |
0,0423 |
0,0076 |
0,4012 |
0,3900 |
0,1035 |
||||||
Змінна X 3 |
-0,0003 |
0,0010 |
-0,3037 |
0,7633 |
-0,0024 |
0,0018 |
-0,0605 |
0,0032 |
||||||
Змінна X4 |
0,0036 |
0,0552 |
0,0651 |
0,9485 |
-0,1087 |
0,1158 |
0,0155 |
-0,0002 |
||||||
Змінна X5 |
-0,1882 |
0,1796 |
-1,0480 |
0,3022 |
-0,5536 |
0,1771 |
-0,1890 |
0,0067 |
||||||
Модель
У = |
2,0198 |
-0,0018 |
X 1 |
+0,2044 |
X 2 |
-0,0003 |
X 3 |
+0,0036 |
X 4 |
-0,1882 |
X 5 |
|
|
X 1 |
X 2 |
X 3 |
X 4 |
X 5 |
|
µai= |
0,0009 |
0,0800 |
0,0008 |
0,0354 |
0,1520 |
|
tai= |
1,9128 |
2,5552 |
0,3967 |
0,1013 |
1,2386 |
Fкр= |
0,9941 |
2,48 |
|
|
|
|
G0= |
0,4312 |
|
|
|
|
|
