1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)

На Україні зустрічається декілька видів хлібних жуків, які належать до родини пластинчатовусих. Із них жук-кузька (Anisoplia austriaca H.) найбільш поширений і шкідливий. Значної шкоди може завдавати жук-красун (A. segetum Herbst), а іноді й жук широкий та хрестоносець (A. agricola Poda.) (фото 2).

Особливості розмноження хлібних жуків, за винятком жука-красуна, подібні. Цей вид протягом року формує одне покоління, тоді як у решти видів цикл розвитку дворічний. Личинки красуна розвиваються протягом 10 місяців, а інших видів – 22-25.

Зимують личинки у ґрунті на глибині 35-40 см і більше. Заляльковування відбувається у ґрунтових колисочках на глибині 10-15 см наприкінці травня — початку червня. Стадія лялечки триває 20-25 днів. За температури нижче 17°С лялечки розвиваються довго, жуки затримуються в ґрунті.

Після виходу з ґрунту жуки заселюють посіви зернових колосових у фазі молочної та воскової стиглості зерна. Якщо відродження співпадає з фазою молочної та воскової стиглості зерна, то це свідчить, що для їх живлення умови сприятливі, а якщо жуки відроджуються в більш пізні строки, то це негативно впливає на розмноження цих шкідників.

В теплі сонячні дні за температури повітря понад 25°С жуки найактивніші. Протягом дня вони знаходяться в активному стані зверху на рослинах, де живляться, а також перелітають з одного посіву на інший. Увечері з настанням похолодання вони спускаються з рослин вниз і ховаються під грудки ґрунту і в його щілини, а в теплі ночі залишаються на колоссях і продовжують живлення. З початку заселення вони концентруються в прикрайовій смузі поля, а згодом розповсюджуються по всьому масиву. В похмурні дні за температури нижче 17°С жуки неактивні, їх статеве дозрівання триває значно довше, у порівнянні з теплою сонячною погодою.

Після виходу жуки через 10-15 днів спарюються і відкладають яйця в ґрунт (за температури понад 20°С). Самиці відкладають яйця переважно на просапних культурах або на парах, але в роки з вологим літом, якщо ґрунт під зерновими не затвердів, значну кількість яєць відкладають і на цих площах. Глибина відкладання становить 5-30 см і більше, що залежить від вологості ґрунту. В міру її зниження глибина зростає, і навпаки. Тривалість відкладання яєць і плодючість жуків здебільшого обумовлюються строками відродження та станом розвитку кормових рослин у цей час.

Середня плодючість самиці 50 при максимумі 100 яєць. Через 2-3 тижні відроджуються личинки, які розвиваються протягом 20-25 місяців. За своє життя личинки проходять 3 віки. Личинки молодших віків живляться перегноєм і дрібними корінцями різних рослин, у тому числі культурних, а старших переважно їх корінням.

Обмеженню розмноження хлібних жуків сприяють пізні строки їх відродження, суха погода під час відкладання та розвитку яєць, прохолодна і тривала весна.

Шкоди завдають личинки і жуки [2, 6, 17].

фото 2. Хлібні жуки

Таблиця 2

Моніторинг хлібних жуків (Черкаська обл.) (культура – озима пшениця)

	ІХ			Х			ХІ			ХІІ-ІІ			ІІІ			ІV			V			VІ			VІІ			VІІІ
місяці	Вересень			Жовтень			Листопад			Грудень-Лютий			Березень			Квітень			Травень			Червень			Липень			Серпень
декади	1	2	3	1	2	3	1	2	3				1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1-3
Етапи моніто­рингу		Осінні розкопки												Весняні контроль­ні обсте­жен­ня								Літні обсте­жен­ня
Фази вегетації культури		Посів-сходи	2-листочки	3-листочки	Кущення	Кущення	Припинення осінньої вегетації			Стан спокою			Відновлення вегетації - кущення			Кущення	Вихід в трубку	Вихід в трубку	Прапорцевий лист	Колосіння	Цвітіння	Молочно-вос­ко­ва стиглість		Воскова стиглість	Повна стиглість	Збір врожаю		Підготовка ґрунту
Етапи органо­генезу		І-ІІ		ІІ-ІІІ			ІІ-ІІІ										ІV-V			VІІІ-ІХ		ІХ-ХІ			ХІІ
																			VІІ-VІІІ
Феноло­гія роз­витку шкідника	-	-	-	-	-	-	-	-	-		-		-	-	-	-	-	-	-
																				0	0	0
																						+	0,7 (2,4) екз/м2		+
																								•	•	•
																									-	-	-		-
	-	-	-	-	-	-	-	-	-		-		-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

«+» імаго, «•» яйце, «-«личинка, «0» лялечка; одне покоління за два роки; зимують личинки в ґрунті двічі. – період найбільшої шкодочинності з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника; (ЕПШ = 3-8 екз/м² )