1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)

Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (фото 4). Поширений в Степу та Лісостепу, подекуди в Поліссі. Шкідник розвивається в одній генерації.

За чисельністю шкідника та його шкідливістю територію країни поділяють на зони:

– зона постійної шкідливості охоплює АР Крим, Херсонську, Миколаївську, Одеську, Запорізьку, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, південні райони Кіровоградської областей;

– зона періодичної шкідливості – це північна частина Кіровоградської, Полтавської, Харківської, Черкаської, Київської, Сумської, Вінницької областей;

– зона слабкої шкідливості – це осередки в окремих господарствах Волинської, Івано-Франківської, Житомирської областей Полісся.

На полях після стерньових попередників зимують личинки різного віку в ґрунті на глибині 20-40 см. Можуть перезимовувати і жуки. Живлення личинок навесні розпочинається після розмерзання ґрунту і триває 5-7 тижнів. Заляльковування личинок починається за температури 8°С, а оптимальна для розвитку стадії лялечки – в межах 18-23°С. Заляльковування відбувається на глибині від 20-30 до 50-70 см у південних районах наприкінці квітня-початку травня, в північній частині ареалу – у другій половині травня. Розвиток лялечки триває 15-20 днів.

Жуки починають з'являтися у період формування зерна озимої пшениці та інших зернових, а масово – у фазі молочної стиглості і живляться зерном до початку збирання врожаю. На півдні це спостерігається у другій половині травня – на початку червня, на півночі ареалу – в червні. У жаркі посушливі роки вони мігрують в ґрунт на глибину 10-50 см, де перебувають у стані літньої діапаузи. Залежно від температури і особливо вологості ґрунту, цей стан може тривати 20-30 діб і більше.

Жуки з’являються на поверхні ґрунту після випадання дощів в другій половині серпня – на початку вересня. Опади та зниження температури повітря до 20-25°С сприяють подальшій активності та розселенню жуків. За достатнього зволоження ґрунту жуки спарюються і відкладають яйця у ґрунт на глибину 5 см. Одна самиця відкладає 50-70 яєць, максимально – до 270 яєць. За посушливої погоди плодючість їх різко зменшується. Ембріональний розвиток фітофага за середньодобової температури 23-25°С триває 9-12 днів, за 18-20°С – 13-15 днів, а за 12-14°С – 20-25 днів при сумі ефективних температур 201,6°С. Личинки після відродження починають живитися на 3-5-й день.

Для розвитку личинок оптимальною є середньодобова температура повітря – в межах 10°С. Проте живлення і розвиток личинок можливі й у досить широкому температурному діапазоні – від 0 до 27°С. Вони живляться лише вночі, спочатку падалицею, а потім сходами озимини. До і після линяння личинка деякий час не живиться, а за несприятливих умов (посуха) може залишатися без їжі 16-25 днів. Період активного живлення личинок обмежують несприятливі фактори (посуха, зниження температури ґрунту до -5°С), а також фізіологічні особливості їх розвитку у процесі линяння (до і після). Критичною межею для розвитку і живлення личинок є зниження температури до мінусової.

За сприятливих погодних умов шкідник масово розмножується насамперед при розміщенні озимої пшениці на одному полі протягом кількох років. У цьому випадку декілька генерацій жуків та личинок забезпечені кормом.

Шкодять жуки і личинки. Шкідливість жуків полягає у пошкодженні зав'язі зерна. Один жук може пошкодити за сезон до 50-60 зерен. Крім того, вони вибивають з колосся багато непошкодженого зерна, але більшої шкоди озимим завдають личинки. Вони об'їдають молоде листя сходів пшениці в період двох-трьох листочків та кущення. Пошкоджені листки рослини мають характерний, подібний до "мочалки", вигляд [2, 17, 18].

фото 4 а) Хлібний турун звичайний(жужелиця)

фото 4 Хлібний турун звичайний(жужелиця)

Таблиця 4

Моніторинг хлібної жужелиці (туруна), (Черкаська обл.) (озима пшениця)

	ІХ			Х			ХІ			ХІІ-ІІ			ІІІ			ІV			V			VІ			VІІ			VІІІ
місяці	Вересень			Жовтень			Листопад			Грудень-Лютий			Березень			Квітень			Травень			Червень			Липень			Серпень
декади	1	2	3	1	2	3	1	2	3				1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1-3
Етапи моніто­рингу		Осінні розкопки			Осіннє обсте­жен­ня								Весняне обсте­жен­ня										Літнє обсте­жен­ня
Фази вегетації культури		Посів-сходи	2-листочки	3-листочки	Кущення	Кущення	Припинення осінньої вегетації			Стан спокою			Відновлення вегетації - кущення			Кущення	Вихід в трубку	Вихід в трубку	Прапорцевий лист	Колосіння	Цвітіння	Молочно-вос­ко­ва стиглість		Воскова стиглість	Повна стиглість	Збір врожаю		Підготовка ґрунту
Етапи органо­генезу		І-ІІ		ІІ-ІІІ			ІІ-ІІІ										ІV-V			VІІІ-ІХ		ІХ-ХІ			ХІІ
																			VІІ-VІІІ
Феноло­гія роз­витку шкідника	•	•	•
	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0,3 (07) екз/м2		-	-	-	-	-	-
																					0	0	0
																							+	+	+	+	+		+
																													•

«+» імаго, «•» яйце, «-» личинка, «0» лялечка; одне покоління за рік; зимують личинки в ґрунті на глибині до 30-40 см. – період найвищої шкодочинності, з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника; (ЕПШ = 3-4 екз/м²).