- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
В 1971-2009 роках колорадський жук заселяв картоплю та інші пасльонові культури з середньою чисельністю імаго 1,5-3,3 екз./м2 (табл.2.3.6.). Кількість його не перевищувала ЕПШ, однак личинки пошкоджували понад 10% загальної маси рослин головним чином до початку цвітіння картоплі. Спостерігалися чотири етапи підвищення чисельності, фітофага це 1977, 1983, 1991 і 1996-1999рр. В останні роки відмічено зростання показників виживання, як молодих, так і добре сформованих імаго колорадського жука. Це залежало від погодних умов, і зокрема підвищення середньої температури повітря від 8,9 до 9,3°С. В розмноженні цього фітофага важливими виявились строки заселення ним картоплі, які в останні роки спостерігаються на 12-19 днів раніше у порівнянні з іншими роками.
Вперше спостерігалась літня діапауза імаго колорадського жука, зокрема в 2001 і 2003 роках коли температура повітря не була сприятливою для його довготривалого життя.
Наведена нижче модель прогнозу колорадського жука з урахуванням кількості фітофага в попередні роки та погодних факторів прогнозує його розмноження з коефіцієнтом множинної кореляції 0,74, а коефіцієнт Фішера достовірно вищий за математичне підтвердження цих чисел. Це свідчить про необхідність впровадження моделі у виробництво.
У = -4,60376 +0,000253 Х1 +0,074948 Х2 + +0,000328 Х3 +0,052926 Х4 +0,661352 Х5
де, у – прогнозована чисельність фітофага;
-4,60376 – вільний коефіцієнт;
Х1 – тривалість сонячного сяйва;
Х2 – середня річна температура повітря;
Х3 – сума опадів (мм) за рік;
Х4 – середня річна вологість повітря;
Х5 – заселеність культур колорадським жуком у попередній рік.
Фактична і розрахункова чисельність з високими показниками і достовірністю відображена у графіку на рис.2.27.
Таблиця 2.3.6. Заселеність сільськогосподарських культур колорадським жуком (Волинська область 1968-2008 рр.)
п/п |
Рік |
Тривалість сонячного сяйва, год. |
Середня річна температура повітря, оС |
Сума опадів (мм) за рік |
Середня річна відносна вологість повітря, % |
Чисельність колорадського жука, екз./м2 |
|||
Попередній рік |
Поточний рік (факт.) |
Прогноз за моделлю |
Відхилення від фактичної кількості |
||||||
|
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
У |
У1 |
У- У1 |
1 |
1971 |
|
|
|
|
|
1,61 |
|
|
2 |
1972 |
1536 |
7,5 |
492 |
79 |
1,61 |
1,5 |
1,75 |
-0,25 |
3 |
1973 |
1338 |
7,5 |
596 |
80 |
1,5 |
2 |
1,72 |
0,28 |
4 |
1974 |
1404 |
7,4 |
582 |
78 |
2 |
1,8 |
1,95 |
-0,15 |
5 |
1975 |
1304 |
7,8 |
799 |
79 |
1,8 |
1,5 |
1,94 |
-0,44 |
6 |
1976 |
1520 |
8,8 |
564 |
79 |
1,5 |
1,9 |
1,80 |
0,10 |
7 |
1977 |
1429 |
6,4 |
531 |
78 |
1,9 |
2,3 |
1,80 |
0,50 |
8 |
1978 |
1301 |
7,7 |
641 |
79 |
2,3 |
2 |
2,22 |
-0,22 |
9 |
1979 |
1273 |
6,5 |
664 |
80 |
2 |
1,7 |
1,98 |
-0,28 |
10 |
1980 |
1557 |
7,1 |
552 |
77 |
1,7 |
1,54 |
1,70 |
-0,16 |
11 |
1981 |
1215 |
6,1 |
750 |
81 |
1,54 |
2 |
1,71 |
0,29 |
12 |
1982 |
1455 |
7,6 |
638 |
79 |
2 |
1,8 |
2,05 |
-0,25 |
13 |
1983 |
1437 |
7,9 |
459 |
78 |
1,8 |
2,1 |
1,82 |
0,28 |
14 |
1984 |
1478 |
8,6 |
551 |
77 |
2,1 |
1,8 |
2,06 |
-0,26 |
15 |
1985 |
1348 |
7,4 |
571 |
79 |
1,8 |
1,8 |
1,85 |
-0,05 |
16 |
1986 |
1331 |
5,9 |
592 |
81 |
1,8 |
1,6 |
1,85 |
-0,25 |
17 |
1987 |
1570 |
7,2 |
491 |
78 |
1,6 |
1,5 |
1,68 |
-0,18 |
18 |
1988 |
1479 |
5,8 |
551 |
79 |
1,5 |
1,8 |
1,56 |
0,24 |
19 |
1989 |
1542 |
7,6 |
643 |
80 |
1,8 |
1,6 |
1,99 |
-0,39 |
20 |
1990 |
1465 |
9,1 |
578 |
79 |
1,6 |
1,8 |
1,88 |
-0,08 |
21 |
1991 |
1552 |
8,9 |
574 |
78 |
1,8 |
2,1 |
1,96 |
0,14 |
22 |
1992 |
1464 |
7,7 |
590 |
80 |
2,1 |
1,6 |
2,16 |
-0,56 |
23 |
1993 |
1459 |
8,2 |
580 |
78 |
1,6 |
1,8 |
1,76 |
0,04 |
24 |
1994 |
1443 |
7,2 |
556 |
81 |
1,8 |
1,6 |
1,96 |
-0,36 |
25 |
1995 |
1595 |
8,7 |
552 |
81 |
1,6 |
2,1 |
1,98 |
0,12 |
26 |
1996 |
1499 |
8 |
520 |
80 |
2,1 |
2,4 |
2,17 |
0,23 |
27 |
1997 |
1481 |
6,6 |
522 |
83 |
2,4 |
2,4 |
2,42 |
-0,02 |
28 |
1998 |
1515 |
7,5 |
666 |
81 |
2,4 |
2,4 |
2,43 |
-0,03 |
29 |
1999 |
1346 |
7,8 |
696 |
82 |
2,4 |
3,2 |
2,48 |
0,72 |
30 |
2000 |
1627 |
8,9 |
633 |
80 |
3,2 |
2,3 |
3,03 |
-0,73 |
31 |
2001 |
1656 |
9,3 |
627 |
79 |
2,3 |
2,9 |
2,42 |
0,48 |
32 |
2002 |
1467 |
8,2 |
665 |
78 |
2,9 |
3,9 |
2,65 |
1,25 |
33 |
2003 |
1488 |
8,9 |
574 |
78 |
3,9 |
2,9 |
3,34 |
-0,44 |
34 |
2004 |
1655 |
7,8 |
525 |
80 |
2,9 |
3,1 |
2,72 |
0,38 |
35 |
2005 |
1583 |
8,1 |
650 |
80 |
3,1 |
2,9 |
2,90 |
0,00 |
36 |
2006 |
1590 |
8,1 |
579 |
80 |
2,9 |
2,8 |
2,75 |
0,05 |
37 |
|
|
|
|
|
2,8 |
3,3 |
|
|
38 |
|
|
|
|
|
3,3 |
|
|
|
Регресійна статистика |
|
Множинний R |
0,7437 |
R-квадрат |
0,5531 |
Нормований R-квадрат |
0,4761 |
Стандартна похибка |
0,4198 |
Спостереження |
35 |
Дисперсійний аналіз |
|
|
|
||
|
df |
SS |
MS |
F |
Значимість F |
Регресія |
5 |
6,3267 |
1,2653 |
7,1787 |
0,0002 |
Залишок |
29 |
5,1116 |
0,1763 |
|
|
Всього |
34 |
11,4384 |
|
|
|
|
Коефі-цієнти |
Стандар-тна похибка |
t-статис-тика |
P-Значення |
Нижні 95% |
Верхні 95% |
Коеф. еластичності (β) |
Част.коеф. детермінації (d) |
Y-перетин |
-4,60376 |
4,7041 |
-0,9787 |
0,3358 |
-14,2246 |
5,0171 |
- |
- |
Змінна Х1 |
0,000253 |
0,0009 |
0,2691 |
0,7898 |
-0,0017 |
0,0022 |
0,0480 |
0,0137 |
Змінна Х2 |
0,074948 |
0,1036 |
0,7235 |
0,4752 |
-0,1369 |
0,2868 |
0,1168 |
0,0386 |
Змінна Х3 |
0,000328 |
0,0013 |
0,2596 |
0,7970 |
-0,0023 |
0,0029 |
0,0406 |
0,0057 |
Змінна Х4 |
0,052926 |
0,0575 |
0,9208 |
0,3647 |
-0,0646 |
0,1705 |
0,1256 |
0,0192 |
Змінна Х5 |
0,661352 |
0,1432 |
4,6170 |
0,0001 |
0,3684 |
0,9543 |
0,6548 |
0,4759 |
Модель
У = |
-4,60376 |
+0,000253 |
Х1 |
+0,074948 |
Х2 |
+0,000328 |
Х3 |
+0,052926 |
Х4 |
+0,661352 |
Х5 |
|
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
||
|
µai= |
0,0006 |
0,0705 |
0,0009 |
0,0463 |
0,1110 |
||
|
tai= |
0,4247 |
1,0626 |
0,3690 |
1,1427 |
5,9579 |
||
Fкр= |
7,1787 |
|
|
|
|
|
||
G0= |
0,3877 |
|
|
|
|
|
||
