
- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
Природно-кліматичні умови україни
Клімат – це статистичний багаторічний режим погоди, який є однією з основних характеристик місцевості. Особливості клімату визначаються надходженням сонячної радіації, процесами циркуляції, характером підстилаючої поверхні. Впливають також широта і висота місцевості, наближення її до морського берега, ці фактори визначають зональність клімату (гірський, арктичний, континентальний, морський). Клімат має (вирішальний) домінуючий вплив на біоценози. В Україні клімат помірно континентальний.
Основні риси клімату України формуються під впливом кліматоутворюючих факторів. Такими факторами є сонячна радіація, атмосферні явища, ґрунтоутворюючі фактори і процеси які проходять в земній корі.
На Україні визначено декілька типів клімату. Більша частина території, а саме Полісся і Лісостеп, характеризуються помірним відповідно до температурного режиму та режиму зволоження кліматом, який називається лісний атлантико-континентальний.
Клімат Полісся помірний, вологий, що зумовлюється превалюванням переносу атлантичного повітря. З заходу на схід континентальність збільшується.
Захід Полісся відзначається коротким прохолодним і хмарним літом, м’якою зимою і надмірною кількістю опадів. Середня температура січня тут -4°С, а на сході -7, -8°С. Зима найсуворіша на сході Полісся, де вона довша на 20 днів у порівнянні із заходом. В Поліссі абсолютні мінімуми температури -33°С, -36°С. Так абсолютний мінімум температури в Луцьку в 1929 році становив -31,8°С, а в 1950 році -33,6°С. Сніг випадає спочатку на лівобережжі Полісся, де досягає висоти 30-40 см, зменшуючись на захід до 15-20 см. Сходить сніг раніше на заході Полісся ніж на сході.
Весна і осінь в західному Поліссі затяжні, так як потоки вологого морського повітря помірних широт супроводжуються великою хмарністю і опадами, які заважають прогріванню повітря весною і охолоджують його восени. Весняні заморозки в Поліссі закінчуються в третій декаді квітня. Найпізніші заморозки відзначені в другій-третій декаді травня.
Перші осінні заморозки проходять в середньому на початку жовтня. Середня довжина без морозного періоду 150-165 днів.
Влітку найнижчі температури повітря відзначаються на заході Полісся, де середня температура липня складає 17-18°С, на схід вона підвищується до 18-20°С. Максимальні температури повітря Полісся досягають 37-39°С.
Сума річних опадів складає 500-600 мм. Протягом року опади розподілені нерівномірно.
В теплий період випадає близько 500-600 мм. Протягом року опади розподілені нерівномірно. В теплий випадає біля 70% усіх опадів. Найменші місячні суми опадів відзначаються з січня по березень. Інколи в Поліссі бувають суховії.
Лісостеп. Клімат лісостепу помірно континентальний. Середньорічна температура 7-8°С. Найнижчі середні січневі температури спостерігаються в східному лісостепу (-7°С, -8°С); на захід вони підвищуються до -4°С, -6°С. Абсолютний мінімум на сході лісостепу досягає -41°С. Сніговий покрив в лісостепу виникає в середньому 15-25 листопада. Повністю він сходить в кінці березня. Загальна кількість днів із сніговим покривом змінюється від 110 на північному сході до 70 на південному заході. Середня висота снігового покриву на території лісостепу не перевищує 20-30 см.
Середня дата першого морозу на сході припадає на першу декаду жовтня, на заході – на другу декаду. Середні дати останнього морозу в східній підзоні відзначаються в кінці квітня – початку травня, в західній – в середині квітня. Середня тривалість безморозного періоду на більшій території 160-170 днів.
Літо в лісостепу тепле. Середня температура липня на заході зони 18-19°С, на сході – 19-21°С. Абсолютні максимуми в липні досягають 39°С. Річні суми опадів змінюються від 700-550 мм на заході до 575-500 мм на сході. Середня кількість днів з опадами коливається від 180 на заході до 130 на сході лісостепу.
В лісостеповій зоні збільшується число днів з суховіями, в східних районах воно досягає 11 в західній частині 1-8.
Область степового атлантично-континентального клімату займає всю степову зону України. Клімат степу відзначається найбільшою континентальністю і засушливістю в порівнянні з іншими зонами України. Літо жарке, зима холодна, в більшості випадків малосніжна. Середні температури січня коливаються від -7°С на північному сході до -2°С на південному заході зони. Зима характеризується сильними відлигами, після яких нерідко настає різке похолодання.
Літо в степу характеризується високими температурами. В липні середня місячна температура 21-30°С. Максимальні температури коливаються від 38°С-41°С до 43°С.
Тривалість безморозного періоду на північному сході 150 днів, на південному заході 200 днів, в Криму 210-230 днів. В степу перші морози відзначаються на північному сході зони в кінці жовтня. Закінчуються морози в середньому в кінці квітня. Річна сума опадів зменшується з півночі на південь від 125 мм до 70 мм. В межах України степ – район з найменшою вологістю повітря. Тут часто виникають суховії, пилові бурі та засухи. Для оптимального формування агробіоценозів необхідний певний оптимум комплексу природних факторів. Причому головне тут полягає у відповідності граничних лімітів таких факторів як волога, тепло, тривалість сонячного сяйва. Ці показники мають певну специфіку в залежності від географічних зон.
Більшість польових культур є досить чутливими до умов освітлення, особливо у початкових фазах вегетації. Для фітофагів певних видів тривалість сонячного сяйва також має важливе значення.
Тривалість сонячного сяйва – це тривалість часу протягом доби, місяця, року, коли сонце в даній місцевості знаходиться над горизонтом і незакрите туманом, хмарами. Практично коли сонячні промені залишають слід на стрічці голографа. Відображується в годинах або в % від найбільшої можливої величини і довжини денного часу за даний період. Тривалість сонячного сяйва змінюється як по місяцях року, так і по природно кліматичним зонах України.
Так у Поліссі, в районі Ковеля, найменша тривалість сонячного сяйва у грудні в середньому це складає 27 годин або 12% від можливого. А найбільша в червні відповідно 260 годин і 56% від можливого.
В зоні лісостепу значно більше сонячних днів, так у грудні середня кількість сонячного сяйва складає 36 годин або 16 % від можливого, а в липні 295 годин або 64 відсотки від можливого (Умань).
В степу кількість сонячного сяйва найбільша. Так, в районі Сімферополя, в грудні вона складає 78 годин або 31 % можливого, а в липні 357 годин або 80 % можливого [2, 7, 10, 12].