- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
Передмова
В сучасних умовах розвитку сільського господарства особливого значення набуває захист рослин від шкідників, хвороб і бур’янів, розроблений і контрольований на основі спостережень і нових прийомів прогнозу.
Визначальним є оцінка впливу комплексу абіотичних, біотичних та інших факторів на розвиток і розмноження шкідливих видів комах. Особливого значення набуває узагальнення багаторічної динаміки чисельності фітофагів у різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Першочерговим є визначення періодів спалаху основних видів шкідливих комах і заселення ними посівів сільськогосподарських культур з оцінкою життєздатності і виживання на видовому і популяційному рівні. В Україні протягом 1968-2008 років проведено багаторічні спостереження, за результатами яких вперше визначено специфіку розмноження головних шкідливих видів комах в залежності, як від зони, так і від погодно-кліматичних факторів. Вплив цих показників на формування ентомокомплексів вперше розглядається нами, як система управління фітосанітарним станом польових, овочевих і плодових культур. Новими є виділені механізми контролю шкідників з урахуванням особливостей їх біології, екології, ареалів і сучасних систем захисту рослин. Напрацьований за багато років матеріал систематизовано в залежності від змін систем землеробства, підвищення середньорічних показників температури повітря, кількості днів сонячного сяйва, опадів, відносної вологості повітря в масштабах нашої держави із розробкою математичних моделей прогнозу розмноження основних шкідливих видів комах на прикладі Запорізької, Черкаської та Волинської областей, які є типовими для кожної окремої ґрунтово-кліматичної зони.
Новими є багатофакторні моделі, які дозволяють своєчасно виявляти і прогнозувати чисельність коваликів, озимої совки, стеблового кукурудзяного метелика, підгризаючих совок, колорадського жука, клопа шкідливої черепашки, хлібних жуків, яблуневої плодожерки та інших фітофагів і достовірно аналізувати їх розмноження в кожному окремому господарстві. Розроблені моделі дозволяють систематизувати державну службу прогнозу і управляти моніторингом шкідників та організувати спеціальні захисні заходи на посівах і насадженнях сільськогосподарських культур за усіх форм землекористування. Визначальним є особлива технологія виявлень і контролю чисельності комплексу фітофагів рослинництва. В теоретичному і практичному значенні представлені в роботі матеріали є важливими, так як вперше дозволяють комплексно визначати строки, періоди, норми і технологічні системи управління ентомокомплексами. У роботі визначені фізіологічні, фенологічні, міжструктурні та математичні залежності досліджуваних видів комах від факторів зовнішнього середовища.
Положення, що висвітлені в роботі і представлені математичні моделі прогнозу розмноження фітофагів, дозволяють раціонально і високоефективно управляти, як профілактичними так і хімічними захисними заходами. Рекомендовані прийоми моніторингу шкідливих видів комах в базових областях спостережень є основою сучасного державного управління в системах захисту рослин.
Достовірність наших розробок підтверджується масштабністю, визначеною глибиною аналізу матеріалів, які необхідні при веденні рослинництва за світовими стандартами.
Наукова монографія розрахована для навчально-наукової діяльності і використання у практиці фахівцями із захисту рослин, агрономами, біологами, екологами, керівниками усіх ланцюгів сільськогосподарського виробництва.
Автором пропонується впровадження висвітлених у монографії матеріалів як в державних інспекціях захисту рослин так і в наукових розробках новітніх напрямів фітосанітарного моніторингу і захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів.
