
- •С.В. Довгань моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •Передмова
- •Природно-кліматичні умови україни
- •Число днів з суховіями
- •Розділ і. Біологічні особливості шкідливих видів комах
- •1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •1.3. Озима совка (Agrotis segetum Schiff.)
- •1.4. Хлібний турун малий або звичайний (жужелиця) (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •1.8. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •1.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •1.11. Лучний метелик (Pyrausta sticticalis l.)
- •1.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Методика кореляційно-регресійного аналізу
- •2.1. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Степу на прикладі Запорізької області
- •2.1.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.1.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.1.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.1.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.1.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.1.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.1.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae і Tenebrionidae)
- •2.1.9. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.1.10. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.2. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в Лісостепу на прикладі Черкаської області
- •2.2.1. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.)
- •2.2.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.2.3. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.2.4. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.2.5. Стебловий (кукурудзяний) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.)
- •2.2.6. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.2.7. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.2.8. Ковалики і чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.2.9. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.2.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.2.11. Лучний метелик (Pyraustra sticticalis l.)
- •2.2.12. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •2.3. Моделі прогнозу розвитку і поширення шкідників в зоні Полісся на прикладі Волинської області
- •2.3.1. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
- •2.3.2. Озима та підгризаючі совки (Agrotis segetum Schiff.)
- •2.3.3. Хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Goeze.)
- •2.3.4. Капустяна совка (Mamestra brassicae l)
- •2.3.5. Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata Say)
- •2.3.6. Ковалики та чорниші (Elateriadae, Tenebrionidae)
- •2.3.7. Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris Germ.)
- •2.3.8. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)
- •2.3.9. Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella l.)
- •Заключення
- •Додатки
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні (1998 - 2008 рр.)
- •Всього земель, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (99) у Запорізькій області
- •Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2009 року по Запорізькій області, га
- •Список літератури
- •Перелік умовнихскорочень
- •Довгань Сергій Васильович моделі прогнозу розвитку та розмноження фітофагів
- •73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20. Тел.: 49-33-48, 26-67-22.
2.1.2. Хлібні жуки (Anisoplia l.)
1968-2008рр. сезонна динаміка чисельності імаго хлібного жука (табл.2.1.1., 2.1.3.) коливалася від 0,2-1,2 екз./м2. У всі роки привалював хлібний жук-кузька. Відмічено, що у 1980-1981рр., 1985р., 1987-1988рр., 2000р. і 2004рр. кількість цих фітофагів в 3-6 разів перевищувала їх чисельність в інші роки спостережень. На озимій пшениці сходи цієї культури пошкоджували личинки, які сприяли усиханню до 7% молодих рослин. На колосі, головним чином безостих сортів, дорослі жуки пошкоджували 4-9 зернин і на пізньостиглих сортах виколошування у середній і нижній частині колосу місцями становило понад 5% зерна. Таким чином, прямі й непрямі втрати на посівах озимої пшениці у роки підйому чисельності хлібних жуків, часто складала 9-16% у порівнянні з іншими періодами моніторингу, як личинок, так і дорослої стадії жука. Відмічено, що в останні 10 років число личинок, що перезимували, складає понад 87% виявлених восени молодших і старших віків. Це сприяло накопиченню хлібних жуків в умовах даної області досліджень.
Відсутність широкомасштабних застосувань рідких добрив, а також наявність в окремих районах земель, що не обробляються і порівняно невисокий рівень сортової агротехніки, є також важливими факторами у розмноженні і розвитку хлібних жуків.
Враховуючи достовірне коливання чисельності хлібних жуків по роках, нами вперше виділені комплекс погодно-кліматичних факторів, які в сумісності з динамікою чисельності цих фітофагів дозволили скласти нижченаведену модель прогнозу чисельності хлібних жуків на посівах озимої пшениці та інших колосових культур.
При цьому множинний коефіцієнт кореляції складає 0,57, а критерій Фішера перевищує фактичні дані математичної експертизи і достовірно підтверджує наукову і практичну цінність даної моделі прогнозу.
У=1,951667 -0,00049 Х1 -0,00919 Х2 -0,00077 Х3 -0,00366 Х4 +0,470414 Х5
де, у – прогнозована чисельність фітофага
1,951667 – вільний коефіцієнт;
Х1 – тривалість сонячного сяйва
Х2 – середня річна температура повітря
Х3 – сума опадів (мм) за рік
Х4 – середня річна вологість повітря
Х5 – заселеність шкідником в попередній рік.
Фактична і розрахункова чисельність з високими показниками і достовірністю відображено у графіку на рис. 2.2.
Таблиця 2.1.3. Заселеність сільськогосподарських культур хлібними жуками (Запорізька область 1968-2008 рр.)
п/п |
Рік |
Тривалість сонячного сяйва, год. |
Середня річна температура повітря, оС |
Сума опадів (мм) за рік |
Середня річна відносна вологість повітря, % |
Чисельність хлібних жуків,екз./м2 |
|||
Попередній рік |
Поточний рік (факт.) |
Прогноз за моделлю |
Відхилення від фактичної кількості |
||||||
|
|
Х1 |
Х2 |
Х3 |
Х4 |
Х5 |
У |
У1 |
У- У1 |
1 |
1968 |
|
|
|
|
|
0,9 |
|
|
2 |
1969 |
1802 |
9,7 |
425 |
72 |
0,9 |
0,5 |
0,81 |
-0,31 |
3 |
1970 |
1742 |
8,2 |
581 |
73 |
0,5 |
0,5 |
0,54 |
-0,04 |
4 |
1971 |
1700 |
9,5 |
594 |
75 |
0,5 |
0,6 |
0,53 |
0,07 |
5 |
1972 |
1804 |
9,8 |
377 |
73 |
0,6 |
0,8 |
0,70 |
0,10 |
6 |
1973 |
1680 |
9,7 |
440 |
71 |
0,8 |
0,3 |
0,81 |
-0,51 |
7 |
1974 |
1713 |
8,8 |
559 |
75 |
0,3 |
0,2 |
0,47 |
-0,27 |
8 |
1975 |
1799 |
9,5 |
442 |
74 |
0,2 |
0,4 |
0,46 |
-0,06 |
9 |
1976 |
1869 |
10,5 |
365 |
70 |
0,4 |
0,5 |
0,59 |
-0,09 |
10 |
1977 |
1618 |
7,7 |
551 |
77 |
0,5 |
0,6 |
0,61 |
-0,01 |
11 |
1978 |
1594 |
8,9 |
596 |
77 |
0,6 |
0,5 |
0,63 |
-0,13 |
12 |
1979 |
1711 |
8,6 |
507 |
77 |
0,5 |
0,7 |
0,59 |
0,11 |
13 |
1980 |
1783 |
9,9 |
517 |
73 |
0,7 |
1 |
0,65 |
0,35 |
14 |
1981 |
1521 |
8,4 |
556 |
79 |
1 |
0,7 |
0,88 |
-0,18 |
15 |
1982 |
1730 |
10,6 |
651 |
76 |
0,7 |
0,8 |
0,55 |
0,25 |
16 |
1983 |
1689 |
8,9 |
363 |
75 |
0,8 |
0,9 |
0,86 |
0,04 |
17 |
1984 |
1691 |
9,7 |
482 |
73 |
0,9 |
0,8 |
0,82 |
-0,02 |
18 |
1985 |
1599 |
9,4 |
388 |
73 |
0,8 |
1,2 |
0,89 |
0,31 |
19 |
1986 |
1580 |
7,7 |
599 |
77 |
1,2 |
0,9 |
0,93 |
-0,03 |
20 |
1987 |
1724 |
9,3 |
440 |
71 |
0,9 |
1 |
0,84 |
0,16 |
21 |
1988 |
1629 |
7,1 |
530 |
76 |
1 |
1 |
0,87 |
0,13 |
22 |
1989 |
1660 |
8,9 |
560 |
76 |
1 |
0,8 |
0,82 |
-0,02 |
23 |
1990 |
1648 |
10,5 |
419 |
76 |
0,8 |
0,8 |
0,82 |
-0,02 |
24 |
1991 |
1736 |
10,4 |
363 |
75 |
0,8 |
0,7 |
0,82 |
-0,12 |
25 |
1992 |
1664 |
9,5 |
467 |
76 |
0,7 |
0,9 |
0,74 |
0,16 |
26 |
1993 |
1548 |
9 |
545 |
76 |
0,9 |
0,8 |
0,83 |
-0,03 |
27 |
1994 |
1597 |
8,3 |
433 |
75 |
0,8 |
0,8 |
0,86 |
-0,06 |
28 |
1995 |
1711 |
9,7 |
380 |
74 |
0,8 |
0,7 |
0,83 |
-0,13 |
29 |
1996 |
1625 |
10,1 |
560 |
77 |
0,7 |
0,8 |
0,68 |
0,12 |
30 |
1997 |
1686 |
9,2 |
536 |
75 |
0,8 |
0,9 |
0,73 |
0,17 |
31 |
1998 |
1663 |
9,8 |
474 |
74 |
0,9 |
0,8 |
0,83 |
-0,03 |
32 |
1999 |
1663 |
9,8 |
474 |
74 |
0,8 |
0,8 |
0,78 |
0,02 |
33 |
2000 |
1659 |
10,8 |
502 |
74 |
0,8 |
1 |
0,76 |
0,24 |
34 |
2001 |
1639 |
10,2 |
434 |
75 |
1 |
0,9 |
0,91 |
-0,01 |
35 |
2002 |
1650 |
10,2 |
484 |
74 |
0,9 |
0,7 |
0,83 |
-0,13 |
36 |
2003 |
1633 |
10,5 |
480 |
74 |
0,7 |
0,8 |
0,74 |
0,06 |
37 |
2004 |
1642 |
9,2 |
516 |
73 |
0,8 |
1,2 |
0,77 |
0,43 |
38 |
2005 |
1588 |
10,2 |
783 |
78 |
1,2 |
0,5 |
0,75 |
-0,25 |
39 |
2006 |
1703 |
10,5 |
497 |
73 |
0,5 |
0,4 |
0,60 |
-0,20 |
40 |
2007 |
1709 |
9,6 |
488 |
76 |
0,4 |
0,5 |
0,56 |
-0,06 |
|
|
|
|
|
|
0,5 |
|
|
|
Регресійна статистика |
|
Множинний R |
0,5717 |
R-квадрат |
0,3268 |
Нормований R-квадрат |
0,2248 |
Стандартна похибка |
0,2005 |
Спостереження |
39 |
Дисперсійний аналіз |
|
|
|
||
|
df |
SS |
MS |
F |
Значимість F |
Регресія |
5 |
0,6437 |
0,1287 |
3,2040 |
0,0182 |
Залишок |
33 |
1,3260 |
0,0402 |
|
|
Всього |
38 |
1,9697 |
|
|
|
|
Коефі-цієнти |
Стандар-тна похибка |
t-статис-тика |
P-Значення |
Нижні 95% |
Верхні 95% |
Коеф. еластичності (β) |
Част.коеф. детермінації (d) |
|
Y-перетин |
1,9517 |
2,6842 |
0,7271 |
0,4723 |
-3,5093 |
7,4127 |
- |
- |
|
Змінна X 1 |
-0,0005 |
0,0007 |
-0,7019 |
0,4876 |
-0,0019 |
0,0009 |
-0,1670 |
0,0477 |
|
Змінна X 2 |
-0,0092 |
0,0402 |
-0,2287 |
0,8205 |
-0,0910 |
0,0726 |
-0,0365 |
0,0020 |
|
Змінна X3 |
-0,0008 |
0,0005 |
-1,6893 |
0,1006 |
-0,0017 |
0,0002 |
-0,3083 |
0,0489 |
|
Змінна X4 |
-0,0037 |
0,0247 |
-0,1482 |
0,8831 |
-0,0539 |
0,0466 |
-0,0328 |
-0,0005 |
|
Змінна X5 |
0,4704 |
0,1772 |
2,6545 |
0,0121 |
0,1099 |
0,8310 |
0,4644 |
0,2319 |
Модель
У= |
1,951667 |
-0,00049 |
X 1 |
-0,00919 |
X 2 |
-0,00077 |
X 3 |
-0,00366 |
X 4 |
+0,470414 |
Х5 |
|
|
X 1 |
X 2 |
X 3 |
X 4 |
X 5 |
|
µai= |
0,0004 |
0,0340 |
0,0003 |
0,0150 |
0,1366 |
|
tai= |
1,2380 |
0,2706 |
2,2858 |
0,2430 |
3,4430 |
Fкр= |
3,0098 |
2,48 |
|
|
|
|
G0= |
0,1831 |
|
|
|
|
|