1.10. Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus f.)

Сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus F.)належить до родини довгоносиків (Curculionidae) і є типовим поліфагом. В Україні цей шкідник розповсюджений практично повсюдно. Пошкодженість ним сходів цукрових буряків окремими роками сягає 40-80% і навіть більше.

Шкідливість сірого довгоносика значною мірою залежить від умов, що створюються у весняний період – чим тепліше, тим вона вища. У роки масового розмноження це небезпечний шкідник буряків, соняшнику, сої, кінських бобів, ярої вики, еспарцету, конюшини, люцерни і багатьох інших польових, овочевих, баштанних культур і багаторічних насаджень. У стадії личинки шкідник біологічно пов'язаний з багаторічними бур'янами, а саме осотом, березкою польовою, полином, чортополохом, іншими. У зв'язку з живленням личинок переважно на корінні певних видів бур'янів сірий довгоносик може розмножуватися тільки там, де вони ростуть.

Зимує шкідник у стадії жука і різновікових личинок. Глибина залягання у ґрунті жуків у межах від 15 до 80 см (переважно 20-50 см). Вихід їх на поверхню ґрунту у лісостеповій частині починається в першій половині квітня. У перші дні після виходу жуки залишаються поблизу місць зимівлі; більш або менш значне розселення їх буває переважно в третій декаді квітня – першій половині травня і триває до середини червня. Жуки живляться вищезазначеними бур'янами. Найменшу кількість яєць відкладають самиці довгоносика, які живилися листям тільки цукрових буряків.

Парування жуків і відкладання яєць триває на початку травня і тривають до закінчення червня – початку липня. Самиці відкладають яйця в землю по 5 і більше екз. на глибину 1-3 см поблизу тих рослин, якими живляться личинки. Розвиток яєць триває 16-20 днів. Личинки всіх десяти віків дуже рухливі, тому за розкопування їх можна виявити не тільки в орному шарі, а й на глибині до 50 см.

Розтягнутий період яйцекладки, а також різні умови розвитку личинок зумовлюють значну строкатість їх вікового складу перед зимівлею. Поряд із личинками старших віків у цей час зустрічаються личинки II і III віків. Більша частина личинок зимує на глибині понад 100 см. Личинки першого року життя в міру їх розвитку до осені переселяються в глибші шари ґрунту, особливо за пересихання й перегрівання верхнього його шару. Навесні личинки, що перезимували, переселяються ближче до його поверхні, де продовжують живлення, а в червні-серпні, доживившись, концентруються переважно на глибині 30-50 см і перетворюються на лялечок.

Загальна тривалість розвитку личинки – 13-14 місяців. Проте за низьких температур влітку личинка може розвиватися до 25 місяців, повторно зимуючи, тобто, одне покоління сірого довгоносика розвивається протягом 3-х років. Стадія лялечки триває 20-25 днів.

Відродження жуків нового покоління розпочинається у другій половині липня і триває до закінчення серпня. Молоді жуки залишаються у місцях відродження в ґрунті до весни наступного року. Весь цикл розвитку сірого довгоносика від початку відкладання самицею яйця до відродження жука нового покоління триває від 15 до 25,5 місяців.

Живлячись на цукрових буряках, жуки сірого довгоносика вигризають сім'ядолі і молоді листки; за масової появи можуть пошкодити також підсім'ядольне коліно і знищити точку росту, внаслідок чого рослина гине. Ховаючись під грудочками ґрунту, жуки нерідко пошкоджують сходи ще до виходу їх на поверхню. Здебільшого загрозу для сходів цукрових буряків становлять жуки, які розвивалися на цьому ж полі з личинок, що тут жили попередніми роками на багаторічних бур'янах. По краях поля цукрові буряки можуть пошкоджувати жуки, що перейшли з сусідніх полів, однак це буває у тому разі, якщо шлях жукам не був вчасно перегороджений канавками: вони мають недорозвинені крила і не можуть літати. Таким чином, наявність сірого довгоносика на посівах цукрових буряків, враховуючи його біологію, може бути наслідком засмічення передпопередників кормовими рослинами личинок (особливо березкою і осотом) [2, 6, 14].

Таблиця 10

Моніторинг сірого бурякового довгоносика (Черкаська обл.) (культура – цукровий буряк)

Місяці	І	ІІ	ІІІ			IV			V			VI			VII			VIII			IX			X			XI	XII
Декади			1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Етапи моніто­рингу				Контрольні весняні розкопки	Пошарові розкопки ґрунту для визначення виходу жуків					Весняно-літні обстеження												Осінні розкопки
Фази розвитку культури							Сівба	Проростання	«Вилочка»	I-III-тя пари листків	ІV- VІ - та пари листків	Змикання листків у рядках	Змикання листків у міжряддях		Ріст коренеплоду та накопичення цукру								Збір врожаю
Феноло­гія розвитку шкідника, дворічна генерація	+	+	+	+	+	+	+	0,4(3) екз/м2		+	+	+	+	+	+	+	+
									•	•	•	•	•	•	•	•	•
											-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
													0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
																+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+

«+» - імаго; «●» – яйце; «» - личинка; «0» - лялечка – період найбільшої шкодо чинності, з середніми (максимальними) значеннями чисельності шкідника; (ЕПШ = 0,2-0,5 екз/м² сходи 2і пари справжніх листків)