1 Антонович д. Спогади про Українське Морське Міністерство // Військо України. 1992. № 5. С. 74.

' ЦДЛВО України. Ф. 1076. On. 1. Сир. 16. Лрк. 13 зв.

' Шрамченко В. День свята Української Державної Фльоти // Літопис Червоної Калини. 1933. Ч. 6. С. 13-15; 1934. Ч. II. с. 17.

Після приходу до влади гетьмана П.Скоропадського при Мі­ністерстві морських справ була створена геральдично-прапорова комісія. Вона опрацювала новий зразок військово-морського пра­пора України за типом прапорів провідних морських держав — Великобританії та Німеччини — із збереженням кольорової гами Андріївського прапора (оскільки Св. Андрій вважався першим провідником християнства на землі України) і з уміщенням на­ціонального прапора в крижі (X—2). Прапор був затверджений гетьманом 16 липня 1918 р.³ 18 липня цей зразок прапора був оголошений наказом по морському відомству.

Комісія опрацювала також цілу систему службових прапорів флоту, зокрема особистих відзнак вищих посадових осіб (наприк­лад^ — 3, 4), зразок вимпела (білий з прямим синім хрестом)¹.

З січня 1919 р. Головний Отаман Військ і Флоту УНР С.Пет­люра наказав "лічити прапором Воєнної Фльоти УНР прапор, затверджений 18-го липня 1918 року"².

V

Перед кожним з українських урядів доби Визвольних Змагань природно поставало питання про запровадження військових на­город. "Було їх, щоправда, дуже мало, невідповідно до числен­них славних воєнних чинів і жертв вояків..."³

Труднощів у створенні нагородної системи вистачало: за умов воєнних дій неможливо було ні налагодити на належному рівні виготовлення відзнак, ні ретельно опрацювати на всіх держав­них рівнях відповідні статути.

Одначе певні заходи в цьому напрямку вживалися. 24 січня 1919 р. Законом УНР було встановлено військові нагороди "Сла­ва Україні" двох ступенів для старшин і козаків, "котрі виявили своє лицарство у бою". 10 жовтня 1920 р. наказом Головної Ко­манди Військ УНР були встановлені ордени "Визволення" двох ступенів (XII — І) та "Залізний хрест" (За Зимовий похід і бої 6 грудня 1919 — 6 травня 1920 p.), а 19 жовтня визначено їх порівняльне старшинство. "Залізний хрест" був випущений на початку 1921 р. і виданий звитяжцям⁴ (XII — 3).

¹ Його ж: Закон про Державну Українську Фльоту та його виконавці // За державність. 1935. 36. 5. С. 128-130.

¹ Шрамчснко В. День свята... 1933. Ч. 6. С. 14. ' Битішський М. Вказ. праця. С. 53.

⁴ Бузало В. З історії українських відзнак лоби Визвольних Змагань // II наукова гераль­дична конференція: 36. тез та дон. Львів, 1992. С. 6-Ю.

Значна увага була приділена перспективній нагородній системі в ЗУНР. У листопаді 1918 р. Генеральний Секретаріат Військових Справ встановив Орден Оборонців Львова (трьох класів: великий хрест, командорський хрест, лицарський хрест), а у квітні 1919 р. як відзнаки за хоробрість — "Тризуб" (золотий першого кла­су — чотирьох ступенів, срібний другого класу — трьох, брон­зовий третього класу — чотирьох, залізний четвертого класу — трьох ступенів), "Тризуб до зброї", Медаль за заслуги (відома ще як медаль Тризуба) чотирьох класів (XII — 2), Медаль для пора­нених (трьох різновидів з відзнаками за кожне поранення), Хрест

для духовників — двох класів і "Листки Червоної Калини" для санітарної служби¹. Ця система була задіяна з 1 травня 1919 p., але виготовлення відзнак налагодити не вдалося.

Протягом усіх Визвольних Змагань українські вояки далі но­сили відзнаки за бойові заслуги й хоробрість, одержані в російсь­кій (Орден Св. Георгія, солдатські Георгіївські хрести, Георгі­ївські медалі "За хоробрість") та австро-угорській арміях (офі­церський хрест "Militдr-Verdienstkreuz", медалі "Der Tapferkeit" і "Vorttitudini"), або відповідні стрічки чи мініатюри; носити решту нагород колишніх імперій заборонялося.

¹ Климкевнч Р. Відзначення УГА // Українська Галицька Армія... С. 261-266. ¹ Табор. 1936. № 28,29. С. III.

1918 р. Центральна Управа Українських Січових Стрільців за­провадила пропам'ятну відзнаку ветеранів УСС — "Гуцульський хрест" (XII — 4). По війні пропам'ятні відзнаки були запровад­жені Головною командою Військ і Флоту УНР на еміграції, Коле­гією старшин УГА та іншими інституціями для ветеранів україн­ських армій (XII — 5, 6) та окремих з'єднань Дієвої Армії (XII — 7, 9) і УГА (XII — 8). Зокрема, наказ Головної Коман­ди від 22 травня 1932 р. проголошував: "Обставини дальшої бо­ротьби та поневільне перебування на еміграції перешкодили наго­родженню тим орденом ("Визволення". — Авт.) наших лицарів відповідно до їхніх бойових заслуг, хоч ціле вояцтво як в часі ми­нулої боротьби, так і виявленою витривалістю на еміграції безпе­речно заслужилося перед Україною. Тому у виконання так виразно виявленої ще на рідній землі волі покійного Вождя про відзначен­ня наших вояків, встановлюється з нагоди 15 річниці існування Армії Української Народної Республіки на вшанування світлої пам'яті її Творця і Вождя — Хрест Симона Петлюри"².