4. Організація українських націоналістів (оун) і полковник євген коновалець

Найважливішою підпільно-революційною організацією, що ді­яла між двома світовими війнами, а також під час Другої світо­вої війни й після неї і що поважно спричинилася до виникнен­ня УПА, була Організація Українських Націоналістів (ОУН). її ініціатором і організатором був полковник Євген Михайлович Коновалець, один з найвизначніших старшин Української Ар­мії, колишній командир корпусу Січових Стрільців. Значення цієї організації, що діяла на українських землях, полягає в тому, що вона була не тільки підпільно-конспіративною організацією, але й стала ідеологічно-політичним рухом, що відіграв важливу роль в політичному розвиткові українського народу. ,

Організація Українських Націоналістів (ОУН) постала з Ук­раїнської Військової Організації (УВО), що залишилася стриж­нем ОУН та була причиною побудови ОУН на військовий лад. Немає сумніву, що впродовж свого існування УВО мала визнач­ні успіхи, що здобули їй славу на українських землях і за кор­доном, але теж і значні втрати (Ольга Бесарабова, сотник Юлі-ан Головінський та ін..), були заповнені тюрми, були жорстокі тортури на допитах, політичні процеси й присуди смерті (Ва­силь Крупа, Роман Луцейко й ін.) або довголітньої тюрми¹.

Поруч з УВО в краю і за кордоном існували групи, що своєю діяльністю намагалися створити ідеологічно-політичний грунт для військово-бойової діяльності. Ці групи об'єдналися в одну органі­зацію під спільним проводом. На Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні, що відбувся в січні 1929 р. в десяту річни­цю проголошення соборності України, створено Організацію Українських Націоналістів (ОУН) з полковником Євгеном Коно-вальцем на чолі. Конгрес схвалив ідеологічні й програмові поста­нови ОУН та устрій організації і видав "Відозву Конгресу Укра­їнських Націоналістів", в якій, в короткій формі, викладено заса­ди й політичну та соціальну програму нової організації.

1 Історію українського підпілля від уво до оун висвітлюс докладна й джерельна студія в. Мартинця "Українське підпілля. Від уво до оун". 1949.

Від Першого Конгресу Українських Націоналістів, що став Першим Великим Збором ОУН, до початку Другої Світової вій­ни ОУН пройшла бурхливу історію. На її зміст складалися бо­йові дії і широкі політичні акції, що були звернені як проти

Польщі, так і проти СРСР. З бойових акцій ОУН може найбільше враження на народні маси справив напад на пошту в Городку (ЗО листопада 1932), що закінчився наглим судом над бойови­ками ОУН — Василем Біласом і Дмитром Данилишиним. Во­ни були засуджені на смерть і повішені у Львові (23 грудня 1932). За ходом їхнього процесу, затамувавши подих, слідкувала уся ук­раїнська суспільність. Героїчна постава цих юнаків під час суду і перед лицем смерті потрясла українськими народними масами й рішуче звернула їхні симпатії у бік ОУН. З інших бойових ак­цій слід згадати успішний атен-тат Юрія Березинського на ко­місара польської поліції у Льво­ві Чеховського, демонстратив­ний атентат Миколи Лемика в радянському консульстві у Львові (21 жовтня 1933) й атен­тат на польського міністра внут­рішніх справ, винуватця ослав­леної "пацифікації" Броніслава Пєрацкого (червень 1934).

З політичних акцій ОУН ус­пішною була масова виховно-пропагандистська робота, що полягала у поширюванні під­пільної літератури, влаштуван­ні ідеологічно-вишкільних кур­сів, пропагуванні культу героїв, „

'. Провідник і творець УВО й ОУН

поєднаними З ВІДПОВІДНИМИ _Євген Михайлович Коновалець.

святкуваннями, насипанні мо­гил тощо і виховно-організаційна праця в легальних організаці­ях і товариствах, школах — "Просвітах", "Соколах", "Лугах", "Доростах Рідної Школи", спортових товариствах тощо. У цій роботі ОУН домоглася значних успіхів; українська молодь на ЗУЗ, не виключаючи селянської і робітничої молоді (наприклад, львівське робітниче товариство "Сила"), була майже під виключ­ним впливом ОУН¹.

¹ Виклад історії ОУН у статті "Двадцять років боротьби (У двадцяті роковини ОУН)" в жури. "Визвольна Політика" Рік IV. ч 20. 1949.

Коли сьогодні дивимося з історичної перспективи на десяти­річний період діяльності ОУН на ЗУЗ в 1929—1939 pp., то муси­

мо перш за все зазначити велике політично-пропагандистське зна­чення існування ОУН. Історія УВО й ОУН на ЗУЗ - це істо­рія революційної боротьби захід­ної вітки українського народу проти польських, румунських і чеських окупантів.

Ця боротьба доходила до сві­домості світу й вказувала на факт, що український народ не погод­жується й не погодиться з поне­воленням.

Ми мусимо відзначити організаційну роботу, що її провела ОУН на ЗУЗ. Результа­том цієї роботи було створення справної підпільної організації,

сповняв функції військового штабу; відповідно до потреб розбу­довані осередки й територіальна мережа; зв'язки між територіаль­ними осередками й проводом, дисципліновані члени організації, що були готові виконувати доручення своїх зверхників. Таким чи­ном, ОУН зуміла вишикувати до бою сильну підпільну армію, що покликана була відіграти значну роль в прийдешніх подіях.

Ми мусимо вказати також на велике значення револю­ціонізації широких українських мас, що стала наслідком іс­нування ОУН і організованої нею боротьби проти окупантів. Уперше в історії України підпільна організація повела боротьбу проти переважаючих сил ворога за всяких умов, застосовуючи в цій боротьбі радикальні й насильницькі (воєнні) методи. У цю боротьбу включилися маси й це мало на них революціонізуючий вплив: національна свідомість мас зросла і стала револю­ційною свідомістю, тобто готовністю цих мас боротися за власну державність за всяких умов. Революціонізація західноук­раїнських мас зробила з них грізну, до певної міри непоборну силу, що завдавала ударів й по таких потужних ворогах, як ні­мецькі нацисти та московські більшовики.

Серйозним недоліком української визвольної боротьби в часі між дво­ма світовими війнами був факт, що ані національне, ані комуністичне¹ середовище на ОСУЗ і СУЗ не зу­міли створити такої сильної підпіль­ної революційної організації, якою була на ЗУЗ ОУН. Причиною цьо­го явища було те, що більшовики не знищили зовсім самостійницьких форм і пішли українським масам на поступки, створивши УРСР. Вели­ка частина активного елементу на ОСУЗ і СУЗ пішла на співпрацю з більшовизмом, маючи надію, що в форми УРСР можна буде втілити український зміст, і в той спосіб УРСР стане українською державою. Коли ж зрозуміли свою основну по­милку, то на творення сильної під­пільної організації було вже запіз­но, хоч би тому, що кожна підпільна організація в СРСР мусила б бути озброєна, а надій на здобуття зброї не було жодних².