Національна гвардія україни

Розглядаючи перший період будівництва Збройних Сил Ук­раїни, ми згадували і про інші військові формування, не підпо­рядковані Міністерству оборони Украши, зокрема про Національ­ну гвардію України, спеціальне військо, що має берегти консти­туційний лад держави.

Указом Президії Верховної Ради України від ЗО сер­пня 1991 р. внутрішні війська МВС СРСР, які дислокувалися на території України, підпорядковувалися її Міністерству внут­

рішніх справ. Вже маючи деякі законодавчі напрацювання з пи­тань створення спеціального війська, які були здійснені у Льво­ві, Києві, Харкові, Житомирі, група військовиків з вересня 1991 р. приступила до конкретної роботи над Законодавством про Республіканську (так планувалося її називати) гвардію Ук­раїни. Законопроект "Про Республіканську гвардію" та Положен­ня "Про порядок комплектування, військового, матеріально-тех­нічного і фінансового забезпечення Республіканської гвардії" бу­ли заслухані на засіданні комісії з питань оборони і державної безпеки 12 вересня 1991 р., на засіданні Верховної Ради в пер­шому читанні — 22 жовтня 1992 р. В цей день розпоряджен­ням Голови Верховної Ради України Л.Кравчука полковника Во­лодимира Кухарця було призначено командувачем Національної гвардії України, який приступив до виконання своїх обов'язків ЗО жовтня 1991 р. 4 листопада Верховна Рада України ухвали­ла Закон і Положення про Національну гвардію. Розпоряджен­ням Голови Верховної Ради від 4 грудня 1991 р. було затвер­джено організаційну структуру, загальну чисельність і дислока­цію з'єднань і установ Національної гвардії України.

На підставі акту, затвердженого першим віце-прем'єром Ук­раїни К.Масиком 27 грудня 1991 p., проведено розподіл військо­

вих частин внутрішнього війська з їх особовим складом, озбро­єнням, технікою і матеріальною базою. Гвардії передано стрілець­кі полки і спеціальні моторизовані частини міліції внутрішньо­го війська МВС України, а також окремий батальйон зв'язку. Вже на 31 грудня 1991 р. загальна чисельність Національної гвардії склала 11960 осіб. А 21 січня 1992 р. Постановою Пре­зидії Верховної Ради України Головній управі КНГУ визначено статус Державного комітету України.

Знаменним для Національної гвардії України був день 5 січ­ня 1992 p., коли особовий склад НГУ за урочистих обставин склав присягу на вірність Україні. На початку лютого 1992 р. розгорнуто систему зв'язку НГУ, створено вузли зв'язку дивізій, а батальйон зв'язку зреформовано у полк. Розпорядженням Пре­зидента України в ГУК НГУ створено управу соціального і пра­вового захисту і виховної роботи чисельністю 10 одиниць, яка, по суті, виконує ті ж обов'язки, що соціально-психологічна служ­ба Збройних Сил України. У червні 1992 р. Національна гвар­дія України отримала суттєве поповнення. До її складу переда­но мотострілецьку дивізію у м.Чугуєві (належала до системи КДБ СРСР), окремий вертолетний полк у м.Олександрія, вертолету ескадрилью у м.Біла Церква та окремий інженерно-будівельний батальйон у селищі Малинівка. Відповідно у ГУК НГУ створе­но управу авіації.

Під час збройного конфлікту у Придністров'ї згідно з указом Президента України від 17 березня 1992 р. "Про заходи щодо охорони державного кордону України з Республікою Молдова" військо Національної гвардії України підгримувало порядок в зоні особливого режиму на кордоні, сприяло підрозділам Прикордон­ного війська: здійснювало патрулювання населених пунктів, пе­ревіряло автотранспорт на контрольно-перепускних пунктах. З липня 1992 р. Національній гвардії України доручено охоро­ну дипломатичних представництв на території України, з цією метою створено окрему бригаду НГУ.

Авіаційні підрозділи Національної гвардії України зведено в окрему вертолетну бригаду. Летунство Національної гвардії Ук­раїни спроможне терміново передислокувати в заданий район 2 тисячі гвардійців. А в листопаді 1992 р. Національна гвардія сформувала окремий танковий батальйон, що посилило її бойо­ву міць. На початок 1993 р. чисельність Національної гвардії Ук­раїни склала майже 35 тис. осіб.

Хоч історія Національної гвардії Украши і недовга, вона вже має своїх героїв. Ціною власного життя майор Володимир Ігнать-єв 15 липня 1992 р. захистив від вибуху бандитської гранати де­сятки громадян в поїзді Одеса—Ясинувата, за що посмертно на­городжений найвищою нагородою держави "Почесним знаком Президента".

У першу річницю незалежності у багатьох містах України націо­нальні гвардійці брали участь у парадах і маніфестаціях. Коли ву­лицями древнього Львова йшли стрункі колони гвардійців у новій експериментальній формі, тисячі людей зустріли їх оваціями.

Національна гвардія України — єдине військове формуван­ня, яке з першого дня впроваджує в життя державну мову. Усі накази командувача НГУ, починаючи від №1, видані українсь­кою мовою, і тут варто повчитися як Збройним Силам України, так і Прикордонному війську. З 1 січня 1992 р. НГУ розпочала видавати "Бюлетень прес-служби", який називається тепер "Віс­ник Національної гвардії України". Саме ГУК НГУ була співза-сновником журналу "Військо України".

Національна гвардія стає тим, чим вона покликана бути — стабілізуючим фактором у державі, гарантом демократичних пе­ретворень у ній.