13.5 Оцінка ефективності

зовнішньоекономічної діяльності

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності розрізняють у широкому ( на рівні національної економіки) та вузькому ( на рівні підприємств і окремих проектів) розумінні. Сутність економічного ефекту на народногосподарському рівні полягає у співставленні доходів і витрат від зовнішньоекономічних операцій. При цьому існують прямий і непрямий ефекти.

Прямий виникає в результаті економії національних витрат на виробництво експортної продукції, коли ці витрати нижчі за світові, та економії від імпорту, якщо витрати на імпорт менші, ніж могли б бути за умов власного виробництва аналогічної продукції.

Непрямий ефект проявляється в позитивному впливі зовнішньоекономічної діяльності на економічний розвиток країни, а саме: прогресивних структурних зрушеннях, підвищенні рівня технічного забезпечення виробництва та промислового потенціалу. Враховуючи специфіку прояву непрямого ефекту безпосередньо кількісного його оцінити важко. Але прямий ефект від зовнішньоекономічних операцій методично оцінити можливо.

Розрізняють такі показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності:

• народногосподарська ефективність зовнішньоекономічних операцій;

• народногосподарський ефект від зовнішньоекономічних операцій;

• економічна ефективність експорту або імпорту;

• економічний ефект від експорту чи імпорту;

• бюджетна ефективність експорту або імпорту;

• бюджетний ефект від експорту або імпорту;

• показники можливості експорту і потреби в імпорті ресурсів;

• коефіцієнт технологічності окремого виду продукції;

• витрати на експорт;

• валютні доходу від експорту;

• валютна ефективність експорту;

• витрати на імпортну продукцію;

• валютна ефективність імпорту;

• індекс імпорту;

• індекс валютної виручки на одиницю продукції;

• індекс внутрішніх цін на продукцію;

• індекс структурних зрушень;

• індекс умов торгівлі;

Народногосподарська ефективність (ефект) зовнішньоекономічних операцій визначається через економічну та бюджетну ефективність (ефект).Економічна ефективність (ефект) виникає у виробників експортної або у споживачів імпортної продукції. Бюджетна ефективність (ефект) виникає у зовнішньоторговельних організацій від зовнішньоекономічних операцій. Зазначені показники розраховуються за формулами:

; (13.8)

де Е_{екс —} економічна ефективність експорту (виникає у виробників експортної продукції);

і — вид продукції, що експортується;

Р_{вн і —} внутрішня ціна одиниці продукції і-го виду, що експортується;

Q_екс·і — обсяг експортної продукції і-го виду;

Р_{вн і}·_· Q_екс·і — вартість експорту у цінах внутрішнього ринку;

Р_пі — ціна підприємства одиниці продукції і-го виду, яка експортується;

Р_пі ·Q_екс·і — вартість експорту у цінах підприємства;

; (13.9)

де Е_імп — економічна ефективність імпорту (виникає у споживачів імпортної продукції);

Р_{пі —} ціна підприємства одиниці і –го виду продукції імпортозамінника;

Q _імп.і — обсяг імпорту продукції і — го виду;

— вартість витрат вітчизняного виробника товарів — аналогів імпортним;

Р _{вн.і —} внутрішня ціна одиниці імпортної продукції і — го виду;

— вартість імпорту у внутрішніх цінах.

Обчислення економічного ефекту від експорту (ЕФ _екс) або імпорту (ЕФ_імп) здійснюється за формулами (13.10-13.11) (знак „ +” означає, що ефект є, знак „-“ — його відсутність):

±EФ _екс = — ; (13.10)

Формула (13.10) характеризує ефект, одержаний виробниками експортної продукції. Ефект, який виникає у споживачів імпортної продукції, визначається за формулою (13.11):

±ЕФ _імп= — ; (13.11)

Введемо нові показники для розрахунку бюджетної ефективності та бюджетного ефекту від експорту або імпорту:

В _еі — вартість у валюті одиниці продукції і — го виду, яка експортується або імпортується;

— валютна виручка від експорту;

— валютні кошти, витрачені на одиницю імпорту;

Е_Б.екс.= ; (13.12)

Е_Б.імп.= ; (13.13)

де Е_Б.екс — бюджетна ефективність експорту;

Е_Б.імп — бюджетна ефективність імпорту (виникає у зовнішньоторговельних організацій);

±EФ_Б.екс = — ; (13.14)

±EФ _Б.імп = - ; (13.15)

де ЕФ _Б.екс — бюджетний ефект від експорту, отриманий державними чи комерційними посередницькими організаціями;

ЕФ _Б.імп — бюджетний ефект від імпорту.

З урахуванням формул (13.8)- (13.15) обчислення народногосподарської ефективності та ефекту від зовнішньоекономічних операцій здійснюється за методикою:

Е_н.екс.= Е_екс. · Е_Б.екс = ; (13.16)

Е_н.імп.= Е_імп. · Е_Б.імп = ; (13.17)

де Е _н.екс,Е _{н.імп —} народногосподарська ефективність експорту та імпорту;

ЕФ _н.екс = ЕФ _екс + ЕФ _Б.екс = - ; (13.18)

ЕФ _н.імп= ЕФ _імп + ЕФ _Б.імп. = — ; (13.19)

де ЕФ _екс, ЕФ _{імп —} народногосподарський ефект від експорту та імпорту.

Оцінка загальної (народногосподарської) ефективності зовнішньоекономічної діяльності охоплює встановлення параметрів економічної безпеки, системи критичних обмежень та рівнів її зовнішньоекономічних чинників. Економічна безпека забезпечує найбільш сприятливі умови економічного розвитку країни. Для цього потрібні державні заходи щодо нейтралізації зовнішніх і внутрішніх чинників небезпеки. Ось чому, однією з важливих умов проведення ефектних зовнішньоекономічних операцій є задоволення потреб у ресурсах. З цією метою визначається потреба в імпорті та можливості експорту ресурсів:

ІМ_і = П _з-і — В_і — R_і ; (13.20)

ЕX_і = Ві + R_і — П _з-і; (13.21)

де ІМ_і — потреба в імпорті і-го ресурсу;

ЕХ_{і —} можливості експорту і-го ресурсу;

П_з-і — загальна потреба економіки і-го ресурсу;

В_і — власне виробництво і-го ресурсу в країні;

R_{і —} резерв і-го ресурсу на внутрішньому ринку.

Слід врахувати також експортну спеціалізацію країни, доцільність якої характеризується перевагою в експорті високотехнологічної продукції, а не сировини. Умовою такого вигідного для країни експорту буде значення коефіцієнту технологічності окремого виду продукції більше за одиницю:

к_Ti = ; (13.22)

де k_{Ti —} коефіцієнт технологічності і-го виду продукції;

РТ_{і. вн —} рівень технологічності і-го виду продукції на внутрішньому ринку;

РТ_{і. з} — рівень технологічності і-го виду продукції на зовнішньому ринку.

Валютні кошти для закупівлі імпортних поварів значною мірою отримують від експорту власної продукції. Саме тому доцільність експортно-імпортних операцій визначається порівнянням валютних надходжень від експорту з витратами валюти на імпорт. Для таких порівнянь по експорту обчислюють витрати на експорт, валютні доходи від експорту, валютну ефективність експорту. По імпорту розраховують показники витрат на імпортну продукцію, валютну ефективність імпорту.

Витрати на експорт включають витрати національної економіки безпосередньо на виробництво продукції, що експортується, а також витрати на її транспортування до кордону, вантажні роботи, витрати зовнішньоторговельних організацій. Витрати на імпортну продукцію — це вартість її виробництва у внутрішніх цінах реалізації.

Зовнішньоекономічні орперацій будуть доцільними за таких умов:

Національні витрати на Витрати на виробництво цієї

експорт продукції < продукції на світовому ринку

Витрати на імпорт Національні витрати на власне

продукції < виробництво аналогічної про ії

продукції

Валютні доходи від експорту > Валютні витрати на імпорт

Загальна ефективність зовнішньоекономічної діяльності досягається, коли співвідношення валютних доходів від експорту і валютних витрат на імпорт більше за одиницю:

;

Валютні доходи від експорту — це різниця між виручкою від експорту та витратами на виробництво експортних товарів в перерахунках в одній валюті. Витрати на імпорт являють валютну вартість імпорту. Валютні доходи від експорту та витрати валюти на імпорт визначаються у зовнішньоторговельних цінах, які є близькими до світових цін і в основі яких лежать суспільно-необхідні витрати праці на виробництво продукції.

Валютна ефективність експорту за своїм економічним змістом характеризує віддачу суспільної праці ( суспільно-необхідних витрат) для виробництва експортної продукції у вигляді валютної виручки, тобто, скільки валютної виручки від експорту можна одержати з одиниці витрат на виробництво продукції. Валютна ефективність імпорту полягає у результативності заміні власного виробництва певних товарів на їхній імпорт.

Показники зовнішньоекономічної діяльності розраховують і аналізують з урахуванням впливу на них інфляції, за територіальною та товарною структурою. Урахуванню впливу цих чинників на валютну виручку від експорту продукції в динаміці здійснюється індексним методом. Для цього обчислюються індекси:

• експорту (І_екс);

• валютної виручки на одиницю продукції (І_е);

• внутрішніх цін (І_{вн р});

• структурних зрушень (І_стр).

Введемо позначення:

t, б — періоди у роках — поточний і базовий;

і — від експортної продукції;

Q_{eкс і —} обсяг виробництва експортної продукції і-го виду;

В_{еі —} валютна виручка від одиниці і-го виду експортної продукції;

Р_{вн і —} внутрішня ціна одиниці експортної продукції і-го виду.

Тоді зазначені вище індекси розраховуються за формулами:

І_екс = ; (13.23)

І_е = ; (13.24)

Знаменник формули (13.24) характеризує можливу (імовірну) валютну виручку від експорту продукції в періоді t при незмінних світових цінах.

І_вн.р = ; (13.25)

І_стр = : ; (13.26)

З урахуванням формул (13.24-13.26) формулу (13.23) можна записати так:

І_екс= : = ; (13.27)

Існує також показник — індекс умов торгівлі (І_у.т). Він визначається співвідношенням індексів середніх цін експорту (І_р.екс) та імпорту (І_р.імп):

І_у.т. = ; (13.28)

Можливі три ситуації:

1. І_у.т. >1, означає, що співвідношення цін у зовнішній торгівлі в

поточному періоді порівняно з базовим є сприятливим;

2. І_у.т <1, означає, що співвідношення цін у зовнішній торгівлі в

поточному періоді порівняно з базовим є несприятливим для країни;

3. І_у.т =1, означає, що умови торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим не змінилися;

Отже, індекс умов торгівлі дає змогу виявити і проаналізувати тенденції у динаміці цін на експортну та імпортну продукцію. Він залежить від товарної номенклатури і не залежить від валютних курсів та сальдо торговельного балансу. Тому можна сказати, що індекс умов торгівлі є узагальнюючим показником, який вказує на співвідношення експортних та імпортних цін.

Р Е З Ю М Е

1.Перевагами міжнародного розподілу праці є підвищення продуктивності праці в країнах-учасницях, розширення випуску експортованої продукції та скорочення випуску низькорентабельної, збиткової продукції, яку можливо змінити імпортом, збільшення обсягу національного ринку товарів і послуг.

2.Провідну роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграє міжнародна торгівля. Спостерігаються певні тенденції у сучасній світовій торгівлі: випереджаючі темпи зростання торгівлі послугами, збільшення у експортно-імпортних операціях частки готової продукції порівняно із часткою сировини.

3.Міжнародна торгівля мультиплікативно впливає на ВВП. Зростання експорту прямопропорційно збільшує сукупні витрати національної економіки і ВВП. Закупівля імпорту означає витрати на іноземні товари і послуги.

4.Чистий експорт прямопропорційно залежить від динаміки ВВП у торгових партнерів і обернено — від динаміки національного ВВП.

5.Обсяг і динаміка зовнішньої торгівлі значно залежить від характеру торгової політики держави, яка визначається існуванням тарифних і нетарифних обмежень. Тарифні обмеження досить точно кількісно обчислюються, а нетарифні заходи оцінюються лише приблизно, для чого розраховується їхня інтенсивність.

6.Розрізняють відкритий, помірний, обмежувальний, заборонний характер зовнішньої торгівлі.

7.Девальвація національної валюти відносно інших валют призводить до збільшення експорту і зменшення імпорту, тобто позитивно впливає на чистий експорт. Ревальвація національної валюти, навпаки, викликає скорочення чистого експорту.

8.Результати зовнішньоекономічної діяльності та джерела її фінансування відображуються у платіжному балансі за принципом подвійного запису. Кредитні операції характеризують відплив цінностей та приплив валюти у країну. Дебіторські угоди свідчать про придбання цінностей в обмін на валюту.

9.Порівняно з іншими видами економічної допомоги суттєві переваги мають прямі іноземні інвестиції, приплив яких залежить від інвестиційного клімату в країні. Чинниками останнього є політична, законодавча, економічна стабільність.

10.Доцільність експортно-імпортних операцій визначається порівнянням валютних надходжень від експорту з витратами валюти на імпорт. Прямий ефект від зовнішньоекономічної діяльності виникає в результаті економії внутрішніх витрат на виробництво експортної продукції. Непрямий ефект проявляється в позитивному впливі міжнародних зв’язків на економічний розвиток країни.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

• Валютна ефективність

експорту (імпорту)

• Валютний курс

• Глобалізація

• Дебіторські зовнішнь-оекономічні угоди

• Девальвація

• Експорт

• Експортна спеціалізація

• Експортно-імпортна квота

• Ефективність овнішньое

-кономічної діяльності

• Зовнішній борг

• Зовнішньоекономічна діяльність

• Імпорт

• Інвестиційний клімат

• Інженірінг

• Іноземні інвестиції

• Коефіцієнт відкритості

національної економіки

• Коефіцієнт покриття

імпорту експортом

• Країни-донори

• Країни-рецепієнти

• Кредитні зовнішньо

економічні операції

• Критичний імпорт

• Лібералізація овнішньої торгівлі

• Лізінг

• Міграція робочої сили

• Міжнародна торгівля

• Міжнародний поділ праці

• Нетарифні обмеження

• Офіційні резерви

• Підприємницький капітал

• Платіжний баланс

• Позичковий капітал

• Портфельні інвестиції

• Прямі інвестиції

• Протекціоністські барьєри

• Ревальвація

• Сальдо платіжного балансу

• Своп-угоди

• Спеціалізація міжнародна

• Структура експорту (імпорту)

• Тарифні обмеження

• Чистий експорт

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Якими чинниками пояснюється необхідність міжнародного поділу праці?

Які його переваги ?

2. Поясніть форми та показники зовнішньоекономічної діяльності.

3. Обґрунтуйте сучасні тенденції у світовій торгівлі.

4. Які економічні наслідки має той факт, що не всі товари і послуги можуть бути експортовані чи імпортовані ?

5. Як кількісно визначається рівень тарифних обмежень?

6. В чому полягає сутність методики визначення нетарифних бар’єрів? Які обмеження відносяться до високо або низько інтенсивних ?

7.В чому полягає відмінність між відкритим, помірним, обмежувальним та заборонним характером зовнішньої торгівлі ?

8. Обґрунтуйте як впливає на величину чистого експорту динаміка ВВП (власного і у країнах-торгових партнерах), зовнішньоторговельна політика, коливання курсу національної валюти.

9. Охарактеризуйте основні рахунки платіжного балансу. З’ясуйте до яких операцій відносяться експорт товарів і послуг, імпорт товарів і послуг, отримання капітальних трансфертів від нерезидентів, збільшення фінансових активів.

10.Поясніть причину порушення рівноваги платіжного балансу.

11.Назовіть основні чинники інвестиційного клімату в країні.

РОЗДІЛ 14

МЕТОДОЛОГІЧНІ

АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

ТА ДІАГНОСТИКИ СТАНУ

ЕКОНОМІКИ

___________________________________________________________