7.3.Індекси фондового ринку

Традиційно під фондовим індексом розуміють співвідношення усередненого за групою підприємств-емітентів цінних паперів значення вартості акцій, проданих за поточний період, до усередненого значення вартості акцій, проданих за попередній період. Отже, індекси фондового ринку характеризують коливання ціни акцій за певний період і дають можливість оцінити загальну ситуацію на фондовому ринку.

Важливим є кількісний і якісний відбір емітентів в базі індексу. Серед підприємств, акції яких враховуються при визначенні фондових індексів, повинні бути такі, що значною мірою впливають на розвиток галузі, економіки в цілому.

Найбільш популярним показником фондового ринку є індекс Доу — Джонса. Це показник стану ринку акцій, запропонований американськими фінансовими журналістами Ч. Доу і Е. Джонсом. Індекс Доу — Джонса застосовується з 1884р. і розраховується на Нью-Йоркській фондовій біржі через кожні пів години.

Існує чотири індекси Доу — Джонса.

1. Промисловий індекс — простий середній показник руху курсів акцій ЗО найбільших промислових компаній (А_і). Перелік компаній може змінюватись в залежності від їх позицій в економіці. Цей індекс розраховується за формулою:

(7.3)

деk — корегуючий коефіцієнт (дільник), який змінюється в залежності від

подрібнення акцій (зменшення номінала в результаті збільшення акцій в обігу);

А_і — курс акцій і-ої компаній.

Промисловий індекс Доу-Джонса є найстарішим і найбільш поширеним серед всіх індексів фондового ринка. На його складові припадає від15 до 20 відсотків ринкової вартості акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

2. Транспортний індекс — середній показник, що характеризує рух цін на акції 20 транспортних компаній.

3. Комунальний індекс — середній показник, що характеризує рух цін на акції 15 компаній, які займаються газо- і електропостачанням.

4. Середній індекс — складається на основі трьох попередніх індексів.

Індекси не повинні реагувати на події, які безпосередньо з біржовою кон’юнктурою не пов’язані. Суть індексів Доу — Джонса така: якщо криві середнього курсу акцій компаній ідуть вверх і не опускаються нижче відміток, які були найгіршими в недавньому минулому, має місце пожвавлення в економіці і акції варто купувати. І навпаки.

Поширеними також є індекси:

• “Standart and Poore’s” (“S & P”);

• “Financial Times” (“FT”);

• DAX тощо.

Індекс “S & P” розраховується на Нью-Йоркській біржі в двох варіантах: по акціям 500 корпорацій, в тому числі: для 400 промислових, 20 транспортних, 40 комунальних і 40 фінансових, також по акціям 100 корпорацій. Індекс визначається за формулою:

(7.4)

деn — кількість корпорацій;

Q_i — кількість акцій і-ої корпорції;

P_i — ціна акції і-ої корпорації.

Індекс „S& P” — 500 представляє близько 80% ринкової вартості всіх випусків, що котируються на Нью — Йоркській фондовій біржі, та є складнішим і точнішим за індекс Доу-Джонса. Це пояснюється тим, що в індексі „S& P” представлені акції більшої кількості корпорацій та акції кожної корпорації зважуються на вартість всіх акцій, що знаходяться у акціонерів. Ф’ючерси і опціони по цьому індексу продаються на Чикагській товарній біржі.

Індекс „S& P” — 100 складається з акцій в основному промислових корпорацій, по яким існують зареєстровані опціони на Чикагській біржі опціонів.

Британський індекс “FT” розраховується для 750 компаній один раз на день і розпділяється на 8 галузевих. На відміну від середньоарифметичного індекса Доу-Джонса, індекс “FT” є середньогеометричним. Це означає, що всі акції є рівнозначними незалежно від ринкової капіталізації кожної компанії. Формула індекса “FT” така:

(7.5)

деn — кількість компаній;

P_it — ціна акції і-ої компанії в період t;

P_io — ціна акції і-ої компанії в базовому періоді.

Світовий індекс “FT” охоплює приблизно 2200 акцій 24 країн світу.

Індекс Франкфуртської біржі “DAX” охоплює акції 30 компаній, що забезпечують 80% обігу на біржі і визначається як співвідношення акціонерного капіталу на кінець і початок періоду, скориговане на спеціальні корегуючи множники, які характеризують надання переважного права на покупку нових акцій.

Прикладами українських фондових індексів є L — індекс, WOOD — 15, КАС — 20.

Для розрахунку L — індекса ліквідності і схожого з ним S — індекса продаж запропоновані формули з базою на 2.05.1994р.:

	(7.6)
	(7.7)

деL — індекс ліквідності;

S — індекс продаж;

t, t-1 — поточний і попередній періоди;

а — середня зміна курсу покупки (для L) або продажу (для S) акцій за тиждень.

Індекс WOOD — 15 схожий за методикою розрахунку з індексом DAX, публікується з 1997р. Індекс охоплює 15 компаній, база оновлюється щомісячно. Методика розрахунку індекса:

(7.8)

Найбільш поширеним в Україні є індекс КАС — 20, який офіційно визначається з 1.01.1997р. Розраховується простий базисний індекс КАС — 20 (S) і зважений індекс КАС — 20 (W):

	(7.9)
	(7.10)

деPвid_{i, t}; Pвid_{i, o} — котировки на покупку акцій і-го підприємства відповідно

в поточному і базовому роках;

Pask_{i, t}; Pask_{i, o} — котировки на продаж акцій і-го підприємства відповідно в

поточному і базовому роках;

Мcap_{i, t}; Мcap_{i, o} — ринкова капіталізація і-го підприємства відповідно в

поточному і базовому періодах.

Ринкова капіталізація підприємства розраховується як добуток загальної кількості акцій цього підприємства — емітента на курс однієї акції. Висока капіталізація визначає вищу заставну ціну підприємства, його значну конкурентоспроможність, а значить й більші можливості до залучення дешевих кредитів. І навпаки, низька капіталізація погіршує конкурентоспроможність підприємства, знижує приплив інвестицій у виробничу сферу.

Ринкова капіталізація окремих підприємств визначає капіталізацію економіки в цілому і характеризує ступінь довіри до неї, існування певного рівня захисту прав власності, привабливість для іноземних кредиторів. Капіталізація економіки складається з капіталізації внутрішнього фондового ринку (для більшості розвинених фондових ринків характерна капіталізація на рівні 40-60%ВВП, у США — 101,2%ВВП), сукупного капіталу національної банківської

системи та сукупних активів небанківських фінансових установ^* .

Крім зазначених індексів при аналізі фондового ринку для характеристики акцій використовують показники [ 33. с.38-39;41-42]:

1. Прибутковість акцій (k_пр.):

(7.11)

Враховуючи, що ринковий курс акцій з часом змінюється, більш повно рентабельність акцій за певний період виражається формулою:**

(7.12)

Де R_{t —} рівень прибутку за період t;

D_{t —} виплачені за період t дивіденди;

P_{t —} ціна акції в кінці розрахункового періоду;

P _{t-1 —} ціна акції на початку розрахункового періоду.

Якщо дивіденди за період t не виплачувались, формула (7.12) набуває вигляду:

(7.13)

Різниця в курсовій ціні акції на кінець і початок періоду (Р_t — Р_t-1) може дорівнювати нулю, бути позитивною чи від’ємною.

*О.Барановський. Недокапіталізована економіка „Дзеркало тижня”,№42, листопад2003,с.12

**Кравченко Ю.Я.Розрахунок ризику інвестицій у цінні папери. „Фінанси України”,№10,1996,с.73.

2. Відносний коефіцієнт “ціна-прибуток” (k_ц.-п.):

(7.14)

Чим меншій цей коефіцієнт, тим вища оцінка акції.

3. Коефіцієнт платіжності (k_пл.):

(7.15)

4. Коефіцієнт покриття дивідендів (k_п.д.):

(7.16)

5. Капіталізована вартість акцій (k_к.в.):

(7.17)

6. Рентабельність акціонерного капіталу:

а) по прибутку (R_д):

(7.18)

б) по обсягу реалізації (R_об.):

(7.19)

З наведених формул видно, що чим менша рентабельність, тим нижча віддача акціонерного капіталу.

7. Коефіцієнт відносної стійкості ціни акції (k_в.ст.):

(7.20)

Ринок облігацій характеризується в основному такими показниками:

1. Дохідність облігації, як відношення доходу від облігації до її річної ринкової ціни.

2. Ціна конверсії облігації (Ц_к.обл.), що обмінюється на акції.

(7.21)