5.2. Аналіз розвитку сільського господарства

Сільське господарство розглядається як галузь агропромислового комплексу. Основними показниками стану галузі є:

• валова продукція сільського господарства у вартісному вимірі;

• виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва у натуральному вимірі;

• сільськогосподарське виробництво за формами власності;

• чисельність зайнятих в сільському господарстві та його окремих галузях;

• забезпеченість сільського господарства матеріально-технічними ресурсами.

Крім зазначених показників, важливими для аналізу є такі, що характеризують ступінь сприяння з боку держави розвитку сільського господарства. Серед них розрізняють специфічні та узагальнюючі показники. Перші, в свою чергу, поділяються на абсолютні та відносні. Так, до абсолютних показників належать: загальний обсяг бюджетних асигнувань на розвиток сільського господарства; обсяг субсидій і дотацій сільському господарству (в т.ч. по галузям); обсяг пільгових кредитів сільському господарству; розрахункова сума податкових пільг, наданих сільськогосподарським підприємствам; обсяг централізованих капіталовкладень у галузі сільського господарства.

Аналіз доповнюється відносними специфічними показниками: частка бюджетних асигнувань на розвиток сільського господарства у ВВП та у НД; частка субсидій і дотацій у ВВП та НД; зіставлення суми податків, сплачених сільським господарством із валовою продукцією галузі, із одержаними субсидіями і дотаціями, із доходами державного бюджету (враховуючи тільки державні податки); частка пільгових кредитів у загальній сумі бюджетних асигнувань на сільськогосподарські цілі; структура і частка централізованих капіталовкладень на розвиток галузі у загальній сумі бюджетних витрат на сільське господарство; зіставлення централізованих капіталовкладень із загальним обсягом інвестицій у сільське господарство.

Узагальнюючі показники охоплюють: встановлення державою цін на сільськогосподарську продукцію та продукцію для сільського господарства; надання державою послуг сільськогосподарським виробникам за цінами, нижчими за ринкові; протекціоністські заходи — встановлення імпортних квот на аналогічну сільськогосподарську продукцію, субсидіювання експорту; державне страхування сільськогосподарських виробників.

Аналіз розвитку сільського господарства здійснюється також поетапно.

На першому етапі аналізуються частка сільськогосподарської продукції у ВВП, тенденції її зміни.

(5.12

деα_с.г. — частка сільського господарства у ВВП в році (t);

ВВП_с.г.t — обсяг валового внутрішнього продукту (валової додатної вартості) сільського господарства в році (t);

ВВП_t — валовий внутрішній продукт в цілому по економіці в році (t).

Оскільки сільське господарство складається з двох основних галузей — рослинництва і тваринництва на цьому етапі визначається також галузева структура сільського господарства та аналізуються тенденції її зміни.

	(5.13)
	(5.14)

деα_р. α_тв. — частка рослинництва і тваринництва у валовій продукції

сільського господарства;

ВП_р.t, ВП_тв.t — обсяг валового продукту рослинництва і тваринництва в році (t);

ВП_тв.t — валова продукція сільського господарства в році (t).

Динаміка структурних зрушень в сільському господарстві розраховується за формулами:

	(5.15)
	(5.16) (5.17)

деΔα_р. Δα_тв. — приріст частки рослинництва і тваринництва у валовій

продукції сільського господарства;

ΔВП_р, ΔВП_тв. — приріст валового продукту рослинництва і тваринництва;

ΔВП_с.г. — приріст валової продукції сільського господарства.

Якщо приріст частки певної галузі (Δα_р. Δα_тв.) перевищує 100%, це означає, що структурні зрушення відбуваються на користь цієї галузі, приріст її продукції перевищує загальний приріст валової продукції сільського господарства.

Аналіз структурних зрушень у сільському господарстві дозволяє зробити висновки щодо спеціалізації країни у виробництві певних видів продукції рослинництва та тваринництва.

На другому етапі аналізується динаміка сільськогосподарського виробництва в цілому і по окремих галузях. Для цього визначаються показники:

• індекс реального обсягу сільськогосподарського виробництва в цілому, по рослинництву та товаринництву;

• обсяг і динмакі виробнитцва продукції сільського господарства, рослинництва і тваринництва;

• зміна валової продукції сільського господарства за рахунок зміни продуктивності праці та чисельності працюючих.

Індекс реального обсягу сільськогосподарського виробництва (І_р.с.г.) розраховується по найважливішим видам продукції рослинництва і тваринництва за формулою:

(5.18)

деQ_jt, Q_j(t-1) — обсяг виробництва j-го виду сільськогосподарської продукції в натуральному вимірі в роках (t) і (t-1);

Аналогічно визначається індекси реального обсягу продукції рослинництва і тваринництва:

(5.19) (5.20)

деІ_р.р, І_р.тв. — індекси реального обсягу продукції відповідно рослинництва і тваринництва;

Q_j.р.t, Q_j.р.(t-1) — обсяг виробництва j-го виду продукції в натуральному вимірі в роках (t) і (t-1);

Q_j.тв.t, Q_j.тв.(t-1) — обсяг виробництва j-го виду продукції в тваринництва в натуральному вимірі в роках (t) і (t-1);

Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції аналізується по роках у вартісному вимірі в співставлених цінах:

	(5.21)
	(5.22)
	(5.23)
m+k=n	(5.24) (5.25)

деТ_с.г., Т_р., Т_тв. — темпи росту продукції сільського господарства в цілому,

рослинництва і тваринництва;

Р_с.г.t, Р_р.t, Р_тв.t — ціна j –го виду продукції сільського господарства в цілому, рослинництва і тваринництва в році (t).

n — кількість найменувань сільськогосподарської продукції;

m — кількість найменувань продукції рослинництва;

k — кількість найменувань продукції тваринництва.

Темпи приросту сільськогосподарського виробництва в цілому і по галузях розраховуються в співставлених цінах за формулами:

	(5.26)
	(5.27)
	(5.28)

деТ΄_с.г., Т΄_р., Т΄_тв. — темпи приросту валової продукції сільського господарства рослинництва і тваринництва;

(5.29)

Вплив продуктивності праці на динаміку валової продукції сільського господарства визначається за формулою:

(5.30)

де± Δ ВП_с.г.п. — зміна (“+” збільшення, “-” зменшення) валової продукції

сільського господарства за рахунок зміни продуктивності

праці;

Ч_б — чисельність працюючих в сільському господарстві в базовому році;

ПрП_б, ПрП_t — продуктивність праці в промисловості в базовому та розрахунковому періоді (t).

Зміна валової продукції галузі під впливом зміни чисельність працюючих ± Δ ВП_с.г.п. розраховується так:

(5.31)

деЧ_{t —} чисельність працюючих в промисловості в періоді (t).

На третьому етапі аналізуються показники розвитку рослиннництва і тваринництва.

Рівень розвитку рослинництва аналізується за такими показниками:

• загальна площа земель сільськогосподарського користування;

• посівні площі;

• площі сільськогосподарських земель під основними сільськогосподарськими культурами (зернові, картопля, овочі, кормові тощо);

• валовий збір сільськогосподарських культур;

• урожайність основних сільськогосподарських культур.

Рівень розвитку тваринництва аналізується за такими показниками:

• поголів΄я худоби і птиці по окремих видах сільськогосподарських тварин і птиці;

• зміна поголів΄я худоби і птиці;

• поголів΄я продуктивної та робочої худоби;

• виробництво продукції тваринництва, що не пов΄язана із забоєм худоби (молоко, яйца, вовна тощо);

• виробництво продукції тваринництва, яка пов΄язана із забоєм худоби (м΄ясо);

• продуктивність сільськогосподарської худоби;

• забезпеченність галузі кормами.

На цьому етапі визанчається також частка приватного сектору у загальному обсязі виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

Особливістю галузі, яка повинна враховуватись при її аналізі, є сезонність сільськогосподарських робіт та неспівпадіння в наслідок цього календарного і сільськогосподарського року. Це стосується, в першу чергу, галузі рослинництва, в якій сільськогосподарський рік починається з посівної і закінчується жнивами.

Сезонні коливання у сільському господарстві характеризуються певною амплітудою та розміщенням максимумів відхилень в часі (формулою сезонної хвилі). Вони мають певні складові ( трендову, сезонну, випадкову), які аналізуються за допомогою математичних методів зглажування сезонних коливань.

Значення трендових складових для кожного виду продукції сільського господарства використовуються для визначення індексів реального обсягу виробництва, нивельованих від сезонних коливань.