- •Розділ 1. Роль та напрямки аналізу національної економіки
- •1.1 Необхідність та завдання аналізу економіки
- •1.2. Напрямки аналізу економіки
- •Розділ 2. Методологія та методика аналізу національної економіки
- •2.1 Методологічні особливості аналізу економіки
- •2.2 Методи аналізу економіки
- •2.3 Інформаційне забезпечення моніторингу на макрорівні
- •Розділ 3. Основні індикатори товарного ринку: їх структура і взаємозв´язок
- •3.1. Макроекономічні показники стану товарного ринку
- •3.2. Показник чистого економічного добробуту:
- •3.3. Індекси Пааше, Ласпейреса, Фішера
- •3.4 Умови функціонування і рівноваги
- •Найбільш поширеним є індекс Харфіндала — Хіршмана, який розраховується за формулою:
- •Розділ 4. Основні структурні співвідношення національної економіки
- •4.1. Основні види та показники структури економіки
- •4.2. Секторна структура ввп
- •4.3. Методика аналізу структури економіки на основі
- •Розділ 5. Методика аналізу розвитку промисловості та сільського господарства
- •5.1. Аналіз розвитку промисловості
- •5.2. Аналіз розвитку сільського господарства
- •5.3. Показники ефективності виробництва
- •Розділ 6. Грошово-кредитний ринок: показники стану та методика аналізу
- •6.1. Показники стану грошово-кредитного ринку
- •6.2. Фактор часу в оцінці грошових потоків
- •6.3. Рівновага грошово-кредитного ринку: визначення
- •6.4. Взаємозв’язок гршово-кредитного і товарного ринків
- •Розділ 7. Методологія та методика аналізу фондового ринку
- •7.1. Функції та структура фондового ринку
- •7.2. Основні види цінних паперів.
- •7.3.Індекси фондового ринку
- •7.4.Методика дослідження фонового ринку
- •8.1 Сутність та структура валютного ринку
- •8.2 Методи визначення валютного курсу.
- •8.3 Валютне регулювання та його вплив на макроекономічні процеси.
- •Розділ 9 . Сутність, функції та показники ринку праці
- •9.1. Загальна характеристика ринку праці
- •9.2. Класифікація ринку праці.
- •9.3. Макроекономічні показники стану ринку праці.
- •Розділ 10. Збалансованість та ефективне функціонування ринку праці
- •10.1. Умови збалансованості робочих місць і робочої сили
- •Окремо визначається структура професійної підготовки незайнятого населення:
- •Коефіцієнт навантаження на одне робоче місце розраховується як відношення чисельності офіційно зареєстрованих безробітних до кількості вакантних робочих місць:
- •Рівень вакантності, навпаки, відображає співвідношення числа вакансій до числа претендентів на них:
- •10.2. Методика аналізу тенденцій динаміки зайнятості.
- •Розділ 11. Рівень життя населення: індикатори стану і методологія визначення.
- •11.1. Соціально-економічні індикатори рівня життя населення.
- •11.2. Методологія визначення індексу людського розвитку.
- •11.3. Прожитковий мінімум.
- •12.1.Сутність та фактори інвестиційної діяльності
- •12.2 Структура та методика аналізу капітальних вкладень.
- •Структура капіталовкладень за виробничим та невиробничим призначенням
- •12.3 Оцінка інвестиційної привабливості галузей та регіонів
- •Третій узагальнюючий показник характеризує демографічну ситуацію в регіоні, для чого розглядаються такі аналітичні показники:
- •12.4 Методика аналізу інноваційної діяльності
- •Розділ 13 аналіз зовнішньоекономічної діяльності
- •13.1 Зовнішньоекономічна діяльність: сутність, показники.
- •13.2 Міжнародна торгівля: напрями та методика аналізу.
- •13.3 Платіжний баланс.
- •Сальдо балансу поточних операцій
- •13.4 Іноземне інвестування
- •13.5 Оцінка ефективності
- •14.1 Економічна безпека: сутність, фактори, критерії.
- •14.2. Методологія дігностики стану
- •Складові моніторингової системи виявлення диспропорцій
- •Блок проблем (диспропорцій)
- •Питання для самоконтролю
Розділ 13 аналіз зовнішньоекономічної діяльності
_______________________________________________________________
13.1 Зовнішньоекономічна діяльність: сутність, показники.
Сучасні процеси інтернаціоналізації господарського життя, поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва визначають характерні тенденції швидкого зростання зовнішньоекономічних зв’язків темпами, що випереджають темпи росту ВВП країн — активних учасниць міжнародної діяльності. Вирішення проблеми науково-технічного прогресу потребує значних матеріальних витрат, висококваліфікованих кадрів і стає можливим в результаті об’єднання зусиль різних країн, їх співпраці. Таким чином, виникає необхідність міжнародного поділу праці, перевагами якого є: підвищення продуктивності праці в країнах-учасницях та ефективності використання власних ресурсів; розширення випуску експортованої продукції та скорочення випуску низькорентабельної, збиткової продукції, яку можливо замінити імпортом; збільшення обсягу ринку товарів і послуг.
На міжнародний поділ праці впливають різні чинники, основними з яких вважаються рівень економічного розвитку та технологій, чисельність населення і кваліфікація робочої сили, ресурси капіталу, природні ресурси та забезпеченість корисними копалинами, географічне положення країни, віддаленість від основних ринків збуту і світових транспортних магістралей, відмінності соціально-економічних умов — особливості історичного розвитку, освітній та культурний рівень населення, традиції, тощо.
До найважливіших форм зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням науково-технічного прогресу відносять:
-
міжнародну торгівлю товарами і послугами;
-
рух капіталів та іноземні інвестиції;
-
міграцію робочої сили — переміщення працездатного населення, яке обумовлене економічними чинниками;
-
обмін в сфері науки і техніки;
-
валютно-кредитні відносини;
-
міжнародні перевезення;
-
міжнародний туризм; маркетинг; лізинг — довгострокову оренду устаткування; інженірінг — інженерно-консультаційні та інженерно — будівельні послуги комплексного характеру при проектуванні та спорудженні промислових об’єктів .
Така діяльність регулюється зовнішньоекономічною політикою держави.
Існують певні показники розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни:
-
динаміка зовнішньої торгівлі — обсяг товарооброту, експорту, імпорту;
-
динаміка цін на експортні та імпортні товари;
-
зміна структури зовнішнього товарообороту;
-
частка країни в світовому товарообороті;
-
іноземні інвестиції;
-
динаміка і структура зовнішнього боргу;
-
участь у міжнародній спеціалізації;
-
ефективність роботи зовнішньоторговельних організацій.
Ступінь участі країни у зовнішньоекономічних зв’язках характеризується широким спектром індикаторів, до яких відносяться:
-
коефіцієнт відкритості національної економіки — відношення обсягу експорту та імпорту до ВВП;
-
коефіцієнт покриття імпорту експортом;
-
частка чистого експорту у ВВП;
-
товарна структура експорту та імпорту;
-
товарна структури критичного імпорту;
-
обсяг експорту та імпорту на душу населення;
-
частка імпорту у загальному обсязі споживчих товарів;
-
частка країни у світовій торгівлі (експорті, імпорті);
-
частка іноземних інвестицій у ВВП;
-
обсяг і структура іноземних інвестицій;
-
обсяг виробництва продукції іноземними і спільними підприємствами;
-
співвідношення між обсягами залученого капіталу та експортом вітчизняного капіталу;
-
співвідношення цін на зовнішньому і внутрішньому ринках;
-
енергомісткість і матеріаломісткість експорту;
-
вплив виробництва експортної продукції на екологію;
-
частка експорту (імпорту) наукомісткої продукції у загальному обсязі експорту (імпорту).
