- •Розділ 1. Роль та напрямки аналізу національної економіки
- •1.1 Необхідність та завдання аналізу економіки
- •1.2. Напрямки аналізу економіки
- •Розділ 2. Методологія та методика аналізу національної економіки
- •2.1 Методологічні особливості аналізу економіки
- •2.2 Методи аналізу економіки
- •2.3 Інформаційне забезпечення моніторингу на макрорівні
- •Розділ 3. Основні індикатори товарного ринку: їх структура і взаємозв´язок
- •3.1. Макроекономічні показники стану товарного ринку
- •3.2. Показник чистого економічного добробуту:
- •3.3. Індекси Пааше, Ласпейреса, Фішера
- •3.4 Умови функціонування і рівноваги
- •Найбільш поширеним є індекс Харфіндала — Хіршмана, який розраховується за формулою:
- •Розділ 4. Основні структурні співвідношення національної економіки
- •4.1. Основні види та показники структури економіки
- •4.2. Секторна структура ввп
- •4.3. Методика аналізу структури економіки на основі
- •Розділ 5. Методика аналізу розвитку промисловості та сільського господарства
- •5.1. Аналіз розвитку промисловості
- •5.2. Аналіз розвитку сільського господарства
- •5.3. Показники ефективності виробництва
- •Розділ 6. Грошово-кредитний ринок: показники стану та методика аналізу
- •6.1. Показники стану грошово-кредитного ринку
- •6.2. Фактор часу в оцінці грошових потоків
- •6.3. Рівновага грошово-кредитного ринку: визначення
- •6.4. Взаємозв’язок гршово-кредитного і товарного ринків
- •Розділ 7. Методологія та методика аналізу фондового ринку
- •7.1. Функції та структура фондового ринку
- •7.2. Основні види цінних паперів.
- •7.3.Індекси фондового ринку
- •7.4.Методика дослідження фонового ринку
- •8.1 Сутність та структура валютного ринку
- •8.2 Методи визначення валютного курсу.
- •8.3 Валютне регулювання та його вплив на макроекономічні процеси.
- •Розділ 9 . Сутність, функції та показники ринку праці
- •9.1. Загальна характеристика ринку праці
- •9.2. Класифікація ринку праці.
- •9.3. Макроекономічні показники стану ринку праці.
- •Розділ 10. Збалансованість та ефективне функціонування ринку праці
- •10.1. Умови збалансованості робочих місць і робочої сили
- •Окремо визначається структура професійної підготовки незайнятого населення:
- •Коефіцієнт навантаження на одне робоче місце розраховується як відношення чисельності офіційно зареєстрованих безробітних до кількості вакантних робочих місць:
- •Рівень вакантності, навпаки, відображає співвідношення числа вакансій до числа претендентів на них:
- •10.2. Методика аналізу тенденцій динаміки зайнятості.
- •Розділ 11. Рівень життя населення: індикатори стану і методологія визначення.
- •11.1. Соціально-економічні індикатори рівня життя населення.
- •11.2. Методологія визначення індексу людського розвитку.
- •11.3. Прожитковий мінімум.
- •12.1.Сутність та фактори інвестиційної діяльності
- •12.2 Структура та методика аналізу капітальних вкладень.
- •Структура капіталовкладень за виробничим та невиробничим призначенням
- •12.3 Оцінка інвестиційної привабливості галузей та регіонів
- •Третій узагальнюючий показник характеризує демографічну ситуацію в регіоні, для чого розглядаються такі аналітичні показники:
- •12.4 Методика аналізу інноваційної діяльності
- •Розділ 13 аналіз зовнішньоекономічної діяльності
- •13.1 Зовнішньоекономічна діяльність: сутність, показники.
- •13.2 Міжнародна торгівля: напрями та методика аналізу.
- •13.3 Платіжний баланс.
- •Сальдо балансу поточних операцій
- •13.4 Іноземне інвестування
- •13.5 Оцінка ефективності
- •14.1 Економічна безпека: сутність, фактори, критерії.
- •14.2. Методологія дігностики стану
- •Складові моніторингової системи виявлення диспропорцій
- •Блок проблем (диспропорцій)
- •Питання для самоконтролю
6.3. Рівновага грошово-кредитного ринку: визначення
пропозиції грошей і попиту на них
З макроекономіки відомо, що рівновага на грошовому ринку визначається точкою перетину пропозиції грошей (МS) і попиту на гроші (MD). На рис. 6.2 зображена рівновага на грошовому ринку, яка визначає рівноважну процентну ставку Ir та рівноважну грошову масу М. Національний банк, змінюючи пропозицію грошей (МS2, МS3), впливає і на зміну рівноваги на грошовому
р
инку,
а також на рівноважну процентну ставку
(Ir2,
Ir3).
Ме-тоди здійснення політики “деше-вих”
або “дорогих” грошей роз-глянуто у
відповідному розділі курсу “Макроекономіка”.
Отже рівновага на грошо-вому ринку досягається за умов:
-

(6.33)
Тому важливим є аналіз факторів, які впливають на про-
позицію грошей і попит на гроші.
Пропозиція грошей в поточному періоді (MSt) залежить від:
-
пропозиції грошей в попередньому періоді (MSt-1);
-
обсягу купівлі державних цінних паперів, що збільшує пропозицію грошей (ЦПК);
-
обсягу продажу державних цінних паперів, що зменшує пропозицію грошей (ЦПП);
-
обсягу національної валюти, витраченої Національним банком на купівлю іноземної валюти, що збільшує пропозицію грошей (ВК);
-
обсягу національної валюти, одержаної Національним банком від продажу іноземної валюти, що зменшує пропозицію грошей (ВП);
-
обсягу кредитно-грошової емісії (МСЕ).
Враховуючи вище зазначене, пропозицію грошей можна виразити формулою:
|
|
(6.34) |
деt, t-1 — поточний період t та попередній період (t-1).
Введемо позначення: сальдо купівлі — продажу державних цінних паперів (SЦП) та сальдо купівлі — продажу валюти (SВ):
|
|
(6.35) |
|
|
(6.36) |
|
Тоді
|
(6.37) |
З наведеної формули (6.37) окремих розрахунків потребує обсяг грошово-кредитної емісії. До емісії уряд вдається тоді, коли він виявляється неспроможним організувати ефективне оподаткування для забезпечення потрібних видатків з державного бюджету, а також за рахунок емісії знімається інфляційне навантаження.
Загальна кредитна емісія (МСЕ) визначається кредитами:
-
на покриття дефіциту бюджету (СrБД);
-
на покриття внутрішнього боргу (СrВБ);
-
на рефінансування банків (СrРБ);
-
на купівлю валюти до офіційного валютного резерву (СrВ).
Отже, загальна кредитна емісія розраховується за формулою:
|
|
(6.38) |
Таким чином, пропозиція грошей, враховуючи формули (6.37) — (6.38), може бути визначена:
|
|
(6.39) |
Безперечно, існують й інші моделі визначення пропозиції грошей. Більш детально це питання розгядаються макроекономічною теорією.
Для визначення попиту на гроші (МD) використовується, як правило, формула І. Фішера:
|
|
(6.40) |
|
|
(6.41) |
деМD — попит на гроші;
V — швидкість обертання грошей;
Р — середній рівень цін;
У — обсяг реального ВВП.
Інший варіант кількісного визначення попиту на гроші запропонував представник кембріджської школи А. Пігу:
|
|
(6.42) |
деk
— частка річних доходів (від
),
яку бажають мати суб´єкти ринку в
грошовій формі.
За
своєю сутністю коефіцієнт k є зворотнім
по відношенню до швидкості обертання
грошей
,
тому принципової різниці між варіантами
кількісної теорії Фішера і Пігу не
існує.
Відома також модель попиту на гроші Баумоля — Тобіна та інші.
