Найбільш поширеним є індекс Харфіндала — Хіршмана, який розраховується за формулою:

	(3.32)
	(3.33)

деі — порядковий номер суб`єкта господарювання;

n — кількість суб`єктів господарювання, які випускають конкуруючу продукцію;

Ч_і — частка і-го підприємства у випуску цієї продукції (в частках одиниці).

Нормальним, що свідчить про наявність конкуренції на ринку певного товару, вважається ННІ в межах до 0,3. Це відповідає ситуації, коли на ринку даного товару одночасно виступають не менше 4-х товаровиробників.

Коефіцієнт ринкової концентрації (CR) розраховується за формулою:

,

(3.34)

деі — порядковий номер суб`єкта ринку;

n — кількість суб`єктів господарювання на ринку даного товару;

Q_і — обсяг реалізації певного товару і-м суб`єктом ринку;

Q — загальний обсяг реалізації даного товару всіма суб`єктами ринку.

Залежно від значення CR розрізняють:

• слабо концентрований (конкурентний) ринок: CR до 30%;

• помірно концетрований ринок: 30%  CR  60%;

• високо концентрований (монополізований) ринок: CR > 60%.

Показники ННІ та CR дозволяють оцінити ступінь монополізації ринку (MR). Монополізований ринок характеризують максимальні значення індексу Харфіндала — Хіршмана (ННІ ≈ 100%) та коефіцієнту ринкової концентрації (CR ≈ 100%). Ступінь (рівень) монополізації ринку визначається сукупною часткою монопольних підприємств за формулою:

(3.35)

деі — порядковий номер підприємства монополіста на ринку даного

товару;

n — кількість пдприємств монополістів на ринку даного товару;

Ч_мі — частка (в частках одиниці) і-го підприємства монополіста в обсязі реалізації даного товару.

З метою аналізу тенденцій розвитку конкуренції протягом періоду більше року можна використовувати індекс монополізації (IMR)

(3.36)

деЧ_мі — частка (в %) і-го підприємства монополіста в обсязі реалізації

даного товару на початок періоду дослідження;

Ч_мj — частка (в %) j-го підприємства монополіста в обсязі реалізації

даного товару на кінець періоду досліджування (може бути через декілька років);

n — кількість підприємств монополістів на ринку даного товару на початок періоду дослідження;

К — кількість підприємств монополістів на ринку даного товару на кінець періоду дослідження.

Якщо IMR < 0, відбувається монополізація ринку;

IMR > 0, відбувається демонополізація ринку;

IMR = 0, рівень монополізації ринку залишиться незмінним.

Після оцінки ступеня конкуренції одержані висновки можуть бути використані органами державної влади для розробки конкретних заходів щодо демонополізації, сприяння розвитку конкуренції.

Конкуренція відіграє важливу роль в становленні рівноваги на товарному ринку. Конкурентна боротьба примушує виробників шукати шляхи зниження собівартості своєї продукції з метою максимізації прибутків і, таким чином стимулює впровадження ресурсо зберігаючих технологій, безперервного науково-технічного прогресу.

Рівновага на товарному ринку досягається, коли сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції ( модель “АD — AS”), коли інвестиції дорівнюють заощадженням (модель “Вилучення — ін`єкції”), коли сукупні витрати національної економіки дорівнюють ВВП ( модель “Витрати — випуск”). Макроекономічна теорія вивчає побудову цих моделей. Але для аналізу національної економіки важливо звернути увагу на певні особливості досягнення рівноваги на товарному ринку.

Як відомо, існують цінові та нецінові фактори сукупного попиту (AD). Зупинимося на цінових: ефект процентної ставки, ефект багатства, ефект імпортних закупок. Аналізуючи ці ефекти слід підкреслити, що ефект відсоткової ставки впливає на сукупний попит через зміну, в першу чергу, попиту на інвестиційні товари, для оплати яких потрібно брати гроші в кредит. Це змінює попит на інвестиції, підприємства реагують зміною обсягів виробництва, джерелом розширення якого є інвестиції. Наприклад, зменшення виробництва призводить до скорочення попиту на робочу силу, зростає безробіття, зменшуються доходи домашніх господарств, що впливає на зменшення споживчого попиту. Отже, ефект відсоткової ставки діє через інвестиційний попит на споживчий, разом ці два попити складають більшу частку сукупного попиту і тому зумовюють його зміну. І, навпаки, ефект багатства викликає спочатку зміну спожичого попиту домашніх господарств, а, значить, і зміну заощаджень. Внаслідок цього змінюється інвестиційний попит, а також і весь сукупний попит.

Графічна інтерпритація моделей рівноваги товарного ринку “АD — AS” показана на рис. 3.2. Відповідно до макроекономічної теорії рівновага на товарному ринку досягається в точці перетину сукупного попиту (AD) і сукупної пропозиції (AS), визначаючи рівноважний ВВП_Е та рівноважну ціну Р_Е. Відомо, що сукупний попит обернено, а сукупна пропозиція прямо залежать від ціни.

Рис.3.2 Модель рівноваги товарного ринку “AD-AS”

Але в умовах монополізації товарного ринку виникає інша — обернена — залежність скупної пропозиції від ціни (див. Рис. 3.3.). Така ситуація є парадоксом моделі рівноваги “AD — AS”. В цьому випадку сукупна пропозиція (AS) перетинається із сукупним попитом (AD) в точці Е΄, визначаючи небагато нижчий обсяг рівноважного

ВВП одночасно при різко підвищеній рівноважній ціні (Р_Е΄):

ВВП_Е΄ < ВВП_Е,

Р_Е΄ > Р_Е.

Відсутність розвинутого конкурентного середовища і державного регулювання цін призводить до відсут-ності у виробників — мо-нополістів мотивації до

збільшення виробництва при поступовому зростанні цін, навпаки, стимулює обмеження виробництва, ствоерння дефіциту певного товару і стрімкого підвищення цін на нього.

Однак, не тільки монополізація ринку визначає парадокс моделі “AD — AS”. На парадоксальну рівновагу впливає також динаміка виробництва у галузях з високою капіталомісткістю. Це пояснюється тим, що між зростанням цін і підвищенням сукупної пропозиції існує певний проміжок часу. Пропозиція не реагує відразу на зміни ціни за умов не регульованого ринку. Тому в розвинутих країнах одночасно з антимонопольною політикою проводять гнучку ефективну структурну політику, стимулюють ділову активність в пріоритетних галузях.

Враховуючи необхідну умову рівноваги товарного ринку — “інвестиції = заощадженням”, а також обернену залежність інвестицій від процентної ставки будується модель рівноважного ВВП — модель Хікса, або модель “IS” (див. Рис. 3.4.). В моделі Хікса враховується складна система взаємозв´язків між чотирма економічними показниками: інвестиціями (I), заощадженнями (S), процентною ставкою (I_r) і валовим внутрішнім продуктом (У).

Модель Хікса охоплює чотири квадрата. Крива “IS” в першому квадраті розкриває взаємозв´язок між ставкою процента і ВВП, опосередкований

інвестиціями і заощадженнями. Крива “IS” показує всі комбінації ставки процента та сукупного випуску, при яких товарний ринок перебуває в стані рівноваги.

Особливістю моделі рівноваги товарного ринку “Витрати — випуск” або “Кейнсіанський хрест” є те, що в ній розрізняються заплановані та фактичні витрати, які відрізняються між собою на величину непередбаченого перевищення створеної продукції над реалізованою або, реалізованої над створеною в межах певного періоду

Р Е З Ю М Е

1.Індикаторами стану товарного ринку є макроекономічні показники, які, відповідно до СНР, охоплюють валовий внутрішній продукт, валовий національний дохід, чистий внутрішній продукт, національний дохід, особистий дохід, особистий дохід у розпорядженні.

2.Частина доходів отримується в тіньовій економіці, не обліковується статистичними органами і не оподатковується. Тому розрізняють офіційний і неофіційний валовий внутрішній продукт.

3.Для оцінки масштабів тіньової економіки використовується метод стійких взаємозв’язків і монетарний метод.

4.Валовий національний доход (ВНД) відрізняється від валового внутрішнього продукту (ВВП) на величину сальдо первинних доходів. Країни, що розвиваються вимушені сплачувати доходи(проценти, дивіденди) розвиненим країнам. Тому в цих країнах ВВП перевищує ВНД. Для розвинутих країн навпаки, позитивне сальдо первинних доходів забезпечує перевищення ВНД над ВВП.

5.На динаміку чистого внутрішнього продукту (ЧВП) впливає динаміка ВВП та амортизації. Якщо в країні проводиться політика прискореної амортизації, активно впроваджуються нові технології, здійснюється заміна застарілих основних фондів, то темпи амортизації починають перевищувати темпи ВВП. Тоді динаміка ЧВП буде відставати від динаміки ВВП.І навпаки.

6.Прискорена амортизація збільшує темпи амортизації, але не змінює капіталомісткість виробництва. Нова техніка може збільшувати капіталомісткість, якщо її вартість зростає темпами, що перевищують її продуктивність.

7.По кожному з макроекономічних показників аналізується абсолютний приріст, темп росту відносно попереднього та базового років, темп приросту. Такий аналіз дозволяє зробити висновок щодо економічного зростання, стагнації або спаду.

8.Застосування ВВП на душу населення як показника економічного добробуту дещо обмежене з певних причин. Саме тому розраховується показник чистого економічного добробуту (ЧЕД).

9.Співвідношення в темпах зміни показників ВВП і ЧЕД може бути різним.

10.Розрізняють номінальний і реальний ВВП. Номінальний ВВП залежить від динаміки цін та динаміки виробництва товарів і послуг. Реальний ВВП абстрагується від динаміки цін і залежить тільки від динаміки виробництва.

11.Індекс Пааше розраховується для набору товарів і послуг, який змінюється, і відображує можливість взаємного заміщення товарів. Для фіксованого набору споживчих товарів і послуг розраховується індекс Ласпейреса.Середньо геометричне значення індексів Пааше і Ласпейреса визначає індекс Фішера.

12.Однією з умов ефективного функціонування товарного ринку є конкуренція, яка виконує функції регулювання, розподілу і мотивації.

13.На монополізованому ринку ціни абсолютно нееластичні до попиту. Монополіст може збільшити свою виручку від реалізації за умов підвищення цін і зменшення обсягів виробництва.

14.Для визначення ступеня конкуренції на товарному ринку використовується індекс Харфіндала — Хіршмана, коефіцієнт ринкової конкуренції, ступень монополізації ринку, індекс монополізації.

15.Конкуренція відіграє важливу роль в становленні рівноваги на товарному ринку.

16.В умовах монополізації виникає парадокс моделі рівноваги товарного ринку “AD-AS”, коли сукупна пропозиція, як і сукупний попит, обернено залежить від ціни. В такому випадку встановлюється набагато нижчий обсяг рівноважного ВВП при різко підвищеній рівноважній ціні.

17.На парадокс моделі рівноваги “AD-AS” впливає динаміка виробництва у галузях з високою капіталомісткістю.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

• Амортизація

• Валовий внутрішній продукт

• ВВП номінальний

• ВВП реальний

• Виключні контракти

• Вхідні бар´єри в галузь

• Дефілювання

• Досконала конкуренція

• Зв’язані контракти

• Індекс

• Індекс — дефлятор

• Індекс споживчих цін

• Інфлювання

• Кінцева продукція

• Конкурентоспроможність

• Конкуренція

• Кон’юнктура товарного ринку

• Корпорація

• Монополія

• Монопольна ціна

• Національний дохід

• Олігополія

• Потенціальна конкуренція

• Ринок

• Стійкі взаємозв’язки в економіці

• Сукупний попит

• Сукупна пропозиція

• Товарний ринок

• Цінова дискримінація

• Чистий економічний добробут

П И Т А Н Н Я Д Л Я С А М О К О Н Т Р О Л Ю

1. Поясність сутність методу стійких взаємозв’язків для визначення масштабів тіньової економіки.

2. В чому полягає сутність оцінки масштабів тіньової економіки за монетарним методом?

3. Які економічні наслідки має заниження або завищення прогнозованої величини ВВП? Яким чином можна виправити такі ситуації?

4. Які чинники впливають на динаміку ЧВП ? Визначте, за яких умов динаміка ЧВП буде відставати від темпів зміни ВВП? Що можна сказати про економіку країни, якщо темпи зміни ЧВП випереджують темпи росту ВВП? Як це впливає на капіталомісткість виробництва?

5. Надайте характеристику всім взаємозв’язкам між основними макроекономічними показниками. Чому валовий випуск не можна розглядати як показник ефективного функціонування економіки?

6. Поясніть основні обмеження щодо застосування ВВП на душу населення як показника економічного добробуту.

7. Назвіть основні компоненти показника чистого економічного добробуту та надайте їх характеристику. Які компоненти і чому характеризують від’ємний добробут або вартістну оцінку соціальних збитків?

8. Охарактеризуйте економічні умови, за яких співвідношення в темпах зміни показників ЧЕД і ВВП може бути різним.

9..Які фактори впливають на величину номінального і реального ВВП? Який саме ВВП і чому може використовуватися для обчислення темпів зміни виробництва?

10.Поясніть на умовному прикладі процеси, які відбуваються при інфлюванні та дефлюванні номінального ВВП.

11.Розгляньте всі відмінності між індексами Пааше і Ласпейреса. В чому полягає сутність цих відмінностей, чому індекс Пааше недооцінює зростання цін в цілому по економіці?

12.Поясніть умови функціонування товарного ринку. Визначте необхідність та функції конкуренції для життєздатного ринку. Які особливості досконалої конкуренції?

13.Які основні прояви монополізму на товарному ринку? Надайте математичну і графічну інтерпретацію впливу монополіста на ціни.

14.Які форми конкуренції та яким чином впливають на монополіста?

15.Поясніть, в чому полягає сутність цінової дискримінації, за яких умов вона виникає.

16.Проаналізуйте характерні риси олігополії. Чим пояснюється наявність високих вхідних бар’єрів в галузь?

17.Визначте індекси, які характеризують ступень конкуренції на товарному ринку.

18.Які форми конкуренції та яким чином впливають на монополіста?

19.Поясність, чому в умовах монополізації товарного ринку виникає обернена залежність сукупної пропозиції від ціни. Надайте графічну інтерпретацію такого явища.