- •Розділ 1. Роль та напрямки аналізу національної економіки
- •1.1 Необхідність та завдання аналізу економіки
- •1.2. Напрямки аналізу економіки
- •Розділ 2. Методологія та методика аналізу національної економіки
- •2.1 Методологічні особливості аналізу економіки
- •2.2 Методи аналізу економіки
- •2.3 Інформаційне забезпечення моніторингу на макрорівні
- •Розділ 3. Основні індикатори товарного ринку: їх структура і взаємозв´язок
- •3.1. Макроекономічні показники стану товарного ринку
- •3.2. Показник чистого економічного добробуту:
- •3.3. Індекси Пааше, Ласпейреса, Фішера
- •3.4 Умови функціонування і рівноваги
- •Найбільш поширеним є індекс Харфіндала — Хіршмана, який розраховується за формулою:
- •Розділ 4. Основні структурні співвідношення національної економіки
- •4.1. Основні види та показники структури економіки
- •4.2. Секторна структура ввп
- •4.3. Методика аналізу структури економіки на основі
- •Розділ 5. Методика аналізу розвитку промисловості та сільського господарства
- •5.1. Аналіз розвитку промисловості
- •5.2. Аналіз розвитку сільського господарства
- •5.3. Показники ефективності виробництва
- •Розділ 6. Грошово-кредитний ринок: показники стану та методика аналізу
- •6.1. Показники стану грошово-кредитного ринку
- •6.2. Фактор часу в оцінці грошових потоків
- •6.3. Рівновага грошово-кредитного ринку: визначення
- •6.4. Взаємозв’язок гршово-кредитного і товарного ринків
- •Розділ 7. Методологія та методика аналізу фондового ринку
- •7.1. Функції та структура фондового ринку
- •7.2. Основні види цінних паперів.
- •7.3.Індекси фондового ринку
- •7.4.Методика дослідження фонового ринку
- •8.1 Сутність та структура валютного ринку
- •8.2 Методи визначення валютного курсу.
- •8.3 Валютне регулювання та його вплив на макроекономічні процеси.
- •Розділ 9 . Сутність, функції та показники ринку праці
- •9.1. Загальна характеристика ринку праці
- •9.2. Класифікація ринку праці.
- •9.3. Макроекономічні показники стану ринку праці.
- •Розділ 10. Збалансованість та ефективне функціонування ринку праці
- •10.1. Умови збалансованості робочих місць і робочої сили
- •Окремо визначається структура професійної підготовки незайнятого населення:
- •Коефіцієнт навантаження на одне робоче місце розраховується як відношення чисельності офіційно зареєстрованих безробітних до кількості вакантних робочих місць:
- •Рівень вакантності, навпаки, відображає співвідношення числа вакансій до числа претендентів на них:
- •10.2. Методика аналізу тенденцій динаміки зайнятості.
- •Розділ 11. Рівень життя населення: індикатори стану і методологія визначення.
- •11.1. Соціально-економічні індикатори рівня життя населення.
- •11.2. Методологія визначення індексу людського розвитку.
- •11.3. Прожитковий мінімум.
- •12.1.Сутність та фактори інвестиційної діяльності
- •12.2 Структура та методика аналізу капітальних вкладень.
- •Структура капіталовкладень за виробничим та невиробничим призначенням
- •12.3 Оцінка інвестиційної привабливості галузей та регіонів
- •Третій узагальнюючий показник характеризує демографічну ситуацію в регіоні, для чого розглядаються такі аналітичні показники:
- •12.4 Методика аналізу інноваційної діяльності
- •Розділ 13 аналіз зовнішньоекономічної діяльності
- •13.1 Зовнішньоекономічна діяльність: сутність, показники.
- •13.2 Міжнародна торгівля: напрями та методика аналізу.
- •13.3 Платіжний баланс.
- •Сальдо балансу поточних операцій
- •13.4 Іноземне інвестування
- •13.5 Оцінка ефективності
- •14.1 Економічна безпека: сутність, фактори, критерії.
- •14.2. Методологія дігностики стану
- •Складові моніторингової системи виявлення диспропорцій
- •Блок проблем (диспропорцій)
- •Питання для самоконтролю
ЧАСТИНА ПЕРША.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
________________________________________________________________________________________________________________________________________
Розділ 1. Роль та напрямки аналізу національної економіки
___________________________________________________________________
1.1 Необхідність та завдання аналізу економіки
Національна економіка є складною системою, уявляє собою сукупність взаємозв´язаних сфер, галузей і секторів народного господарства. В сучасних умовах функціонування економіки, в процесі ринкових перетворень виникає потреба у постійному моніторингу на макрорівні, суттєво посилюється макроекономічний аспект аналізу.
Необхідність аналізу національної економіки зумовлена:
-
необхідністю оцінки реальних ринкових перетворень;
-
необхідністю проведення ефективної структурної політики;
-
необхідністю створення умов і стимулів для ефективного функціонування суб´єктів ринкової економіки;
-
аналіз на макрорівні є необхідною передумовою для розробки індикативних та стратегічних планів, а також для прогнозування соціально-економічного розвитку;
-
необхідністю корегування макроекономічних концепцій і розробки нових.
Розрізняють аналіз економіки ex post і ex ante. Аналіз ex post є фактично національним рахівництвом, в межах якого визначаються основні макроекономічні параметри, одержується інформація про результати функціонування економіки. Методичною основою аналізу ex post є система національного рахівництва (СНР).
Аналіз ex ante дозволяє визначити закономірності формування макроекономічних параметрів, розробити пропозиції щодо певних регулюючих і контролюючих заходів, корегувати існуючі та розробляти нові макроекономічні концепції.
Об´єктом аналізу економіки є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються на макрорівні.
Предметом аналізу є розробка методології та методики визначення основних показників, які характеризують стан та закономірності розвитку національної економіки.
Аналіз економіки охоплює дослідження: структури і динаміки основних макроекономічних показників; стану товарного ринку та механізму його рівноваги; ринку праці та основних процесів на ньому; фінансового ринку та його основних індикаторів; темпів, факторів, потенціалу економічного зростання та ефективності структурних зрушень; основних макроекономічних процесів — інвестицій, інфляції, заощаджень тощо.
Основними задачами аналізу економіки є:
-
визначення тенденцій макроекономічного розвитку;
-
виявлення ресурсів економічного зростання у майбутньому;
-
корегування існуючих і розробка нових макроекономічних концепцій;
-
узагальнення світового досвіду моніторингу на макрорівні;
-
виявлення причинно-наслідкових зв´язків в економіці, найважливіших факторів, які суттєво впливають на економічну ситуацію.
Розв´язання перелічених завдань дозволить комплексно характеризувати макроекономічні ринки і оцінити вплив на їх становлення і розвиток різних факторів.
Аналіз економіки все частіше є попереджувальним. Тобто він дозволяє передбачити найімовірніші наслідки економічних процесів і приймати рішення щодо їх корегування, оцінити можливі економічні наслідки реалізації різних варіантів прогнозів.
