4.3. Методика аналізу структури економіки на основі

міжгалузевого балансу

Для аналізу виробничої структури ВВП, структури його кінцевого використання та факторних (первинних) доходів доцільно звернутися до схеми міжгалузевого балансу (табл.4.1).

Міжгалузевий баланс складається з чотирьох квадрантів. Перший квадрант — це квадратна матриця міжгалузевих потоків, кожний елемент якої (Х_ij) характеризує скільки продукції, виробленої в галузі і використовується, як проміжна продукція, в галузі j. Елементи по діагоналі І квадранту (Х₁₁, Х₂₂, … Х_nn) показують виробництво і споживання власної продукції. Підсумком кожної строки матриці є проміжна продукція галузі і. Сума всіх проміжних продуктів

кожної галузі дорівнює обсягу проміжної продукції в цілому в економіці. Дані І квадранту міжгалузевого балансу містять цінну аналітичну інформацію щодо важливості певної галузі. Якщо продукція галузі і часто використовується для виробничого споживання іншими галузями (тобто строка і є заповненою), то спад або піднесення в цій галузі будуть суттєво впливати на динаміку виробництва в інших галузях. Суттєве скорочення виробництва в такій галузі здатне

Таблиця 4.1

СХЕМА МІЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ

Галузі – споживання Галузі - виробницта		Проміжна продукція — виробниче споживання галузей								Кінцева продукція							Валовий випуск
		1	2…		j….			n	Всього	Споживання ДГ	Держ. витрати на кінцеву продукцію		Валове нагро-мадження			Чистий експорт (Е — М)
													Основного капіталу		Заміщення вибуття осн. засобів
										(С)	(G)		(In)		(А)	NХ	(GP)
1		X11	X12		X1j			X1n		С1	G1			In1	A1	NX1	GP1
2		X21	X22		X2j			X2n		С2	G2			In2	A2	NX2	GP2
.		.	.		I	.		.	.	.	.	II		.	.	.	.
.		.	.			.		.	.	.	.			.	.	.	.
.		.	.			.		.	.	.	.			.	.	.	.
i		Xif	Xi2		Xij			Xin		Сі	Gi			Ini	Ai	NXi	GPi
.		.	.		.			.	.	.	.			.	.	.	.
.		.	.		.			.	.	.	.			.	.	.	.
n		Xn1	Xn2		Xnj			Xnn		Сn	Gn			Inn	An	NXn	GPn
Всього:
Валова додатна варість	● Заробітна плата	W1	W2…		Wj…			Wn	W A Dc Dp T								-
	● Валовий прибуток підприємств: у т.ч. -амотризація; -прибуток корпорацій. ● Змішаний дохід (некорпоративний)			III								IV
		A1 Dc1 Dp1 T1	A2… Dc2… Dp2… T2…		Aj… Dcj… Dpj… Tj…			An Dcn Dpn Tn		КП = ВДВ або С +Іп + А + G + NX = A + T + W + Dc + Dp
	Чисті податки (непрямі)
Валовий випуск (GP)		GP1	GP2…		GPj…			GPn		-							GP

зумовити виникнення кризових явищ в економіці. Прикладом таких галузей є, в першу чергу усі базові галузі промисловості — електроенергетика, паливно-

енергетичний комплекс, машинобудування тощо. Якщо ж виробниче споживання продукції певної галузі незначне, то зміни в динаміці її розвитку не вплинуть суттєво на загальноекономічну динаміку.

Другий квадрант характеризує структуру кінцевої продукції (яка є валовим внутрішнім продуктом) за її використанням або структуру ВВП за елементами сукупних витрат. Останні відомі з макроекономіки. Кожна строка ІІ квадранту міжгалузевого балансу дає можливість проаналізувати компоненти кінцевого використання продукції певної галузі, а разом з даними І квадранту — визначити валовий випуск галузі (GP):

Міжгалузевий баланс складається з чотирьох квадрантів. Перший квадрант — це квадратна матриця міжгалузевих потоків, кожний елемент якої (Х_ij) характеризує скільки продукції, виробленої в галузі і використовується, як проміжна продукція, в галузі j. Елементи по діагоналі І квадранту (Х₁₁, Х₂₂, … Х_nn) показують виробництво і споживання власної продукції. Підсумком кожної строки матриці є проміжна продукція галузі і. Сума всіх проміжних продуктів кожної галузі дорівнює обсягу проміжної продукції в цілому в економіці. Дані І квадранту міжгалузевого балансу містять цінну аналітичну інформацію щодо важливості певної галузі. Якщо продукція галузі і часто використовується для виробничого споживання іншими галузями (тобто строка і є заповненою), то спад або піднесення в цій галузі будуть суттєво впливати на динаміку виробництва в інших галузях. Суттєве скорочення виробництва в такій галузі здатне зумовити виникнення кризових явищ в економіці

Прикладом таких галузей є, в першу чергу усі базові галузі промисловості — електроенергетика, паливно-енергетичний комплекс, машинобудування тощо. Якщо ж виробниче споживання продукції певної галузі незначне, то зміни в динаміці її розвитку не вплинуть суттєво на загальноекономічну динаміку.

Другий квадрант характеризує структуру кінцевої продукції (яка є валовим внутрішнім продуктом) за її використанням або структуру ВВП за елементами сукупних витрат. Останні відомі з макроекономіки. Кожна строка ІІ квадранту міжгалузевого балансу дає можливість проаналізувати компоненти кінцевого використання продукції певної галузі, а разом з даними І квадранту — визначити валовий випуск галузі (GP):

	(4.20)
або для всієї економіки:	(4.21)

деGDP — кінцева продукція (ВВП);

- проміжна продукція (виробниче використання).

Звідси виробництво валового внутрішнього продукту описується формулою:

(4.22)

На практиці при розрахунку ВВП виробничим методом формула (4.22) доповнюється ще величиною чистих непрямих податків (непрямі податки за мінусом субсидій).

Продукція більшості галузей використовується і як проміжна, і як кінцева. Тому для аналізу важливим є те, яка частка у валовому випуску галузі припадає на проміжну і кінцеву продукцію. Так, якщо переважає частка проміжної продукції, то для такої галузі властива зацікавленість у розвитку інших галузей, їх економічному зростанні. Якщо ж переважає частка кінцевої продукції, то для ефективного функціонування цієї галузі важливим є зростання особистих доходів, інвестицій, державних закупок, чистого експорту, тобто сукупного попиту. За умов зростання сукупного попиту така галузь може успішно розвиватися.

В першому випадку характерним є співвідношення:

	(4.23)
В другому — навпаки:	(4.24)

Крім того, можна відзначити, що економічне зростання, яке вимірюється динамікою ВВП, має місце тільки тоді, коли темпи росту валового випуску перевищують темпи росту проміжного споживання:

(4.25)

Найбільш поширеним є аналіз структури ВВП за кінцевим використанням — за сукупними витратами. Така структура описується формулою:

(4.26)

деGDP — валовий внутрішній продукт;

С — споживчі витрати;

Іg — валові інвестиції ;

G — державні закупки товарів і послуг;

NX — чистий експорт.

Споживчі витрати (С) — це витрати домашніх господарств на споживчі товари і послуги. В розвинутих країнах частка споживання домашніх господарств у ВВП найвища порівняно з іншими компонентами сукупних витрат і становить більше половини сукупного попиту. В кейнсіанській теорії відводиться важлива роль споживанню домашніх господарств у забезпеченні виходу економіки з кризи.

Валові інвестиції (І_g) включають чисті інвестиції (І_п) та амортизацію (А):

.

(4.27)

Інвестиції на заміщення вибуття основних засобів (або реінвестиції) в макроекономічних розрахунках відповідають амортизації. Чисті інвестиції є джерелом розширеного відтворення. Це інвестиції на устаткування, на будівельні об´єкти виробничого та невиробничого призначення, інвестиції для технічного переозброєння, реконструкції та модернізації. Крім того, до чистих інвестиці відносяться інвестиції у запаси.

Співвідношення між валовими інвестиціями і амортизацією є індикатором стану економіки. Можливі три варіанти такого співвідношення.

1. Іg > А Іп > 0 2. Іg = А Іп = 0 3. Іg < А Іп < 0

Це ознака зростаючої економіки, коли відбувається розширене відтворення, а чисті інвестиції є його джерелом. Таке співвідношення характеризує статичну економіку, коли виробляється рівно стільки капіталу, скільки необхідно для його заміщення. Чисті інвестиції відсутні, відтворення просте. Якщо за таких умов не будуть вжиті відповідні макроекономічні заходи, то економіка від стану застою може вступити в кризу. Це співвідношення характеризує дуже несприятливу ситуацію стагнації економіки, коли відбувається деінвестування, тобто абсолютне скорочення інвестицій. В такі періоді скорочується виробнитцво та зайнятість, виробничі потужності не завантажені, не використовуються повною мірою. Як результат — відсутність стимулів до заміщення зношеного капіталу, а тим більш — до його розширення. Амортизація починає перевищувати валові інвестиції.

Валові інвестиції відповідають категорії валового нагромадження в СНР. Валове нагромадження охоплює валове нагромадження основного капіталу (суттєво розширено в новій СНР 1993р.), зміну запасів матеріальних обігових коштів і сальдо придбання матеріальних цінностей. Раніше придбання матеріальних цінностей враховувалося у складі кінцевого споживання. За 1993р. — це нова категорія у СНР. До цінностей належать предмети, вартість яких з часом зростає (це дорогоцінні метали і каміння, антиваріат, колекції, ювелірні вироби). На валові інвестиції в розвинутих країнах припадає приблизно 15 — 20% валового внутрішнього продукту.

Державні закупівлі (G) — це витрати держави і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. До них належать витрати на заробітну плату державних працюючих (у бюджетній сфері), витрати на придбання кінцевої продукції підприємств (за державним замовленням), а також витрат на товари і послуги колективного споживання. Держава здійснює свої витрати за рахунок надходження податків до бюджету або за рахунок позик на фінансовому ринку.

Державні закупки не співпадають із державними витратами. Останні, крім державних закупок включають також державні трансферти і темпи їх зростання можуть перевищувати темпи зростання ВВП. Державні трансферти отримують у вигляді пенсій, стипендій, різних видів грошової допомоги особи, які не створювали у поточному році ВВП. Тому врахування трансфертів у ВВП штучно збільшувало б його обсяг. Отже:

(4.28)

деG — державні закупки;

G_e — державні витрати;

TR — трансферти.

На державні закупки в розвинутих країнах припадає приблизно до 20% ВВП.

Державні закупки стимулюють сукупний попит, отже здатні позитивно впливати на макроекономічну динаміку. Саме збільшити державні закупки під час Великої депресії пропонував Кейнс, обгрунтувавши їх мультиплікативний вплив на сукупний попит, а таким чином і на ВВП. Державні закупки під час депресії компенсують недостатній приватний попит державним.

Галузева структура державних закупок (дивись схему міжгалузевого балансу) дозволяє визначити галузі, які найбільше потребують підтримки з боку держави під час спаду у вигляді державних закупок.

Чистий експорт (NX) — це величина на яку, закордонні витрати на вітчизняні товари і послуги перевищують витрати країни на іноземні товари і послуги. Чистий експорт може бути позитивним і від´ємним:

(4.29)

деNX — чистий експорт;

X — експорт;

М — імпорт.

На його частку припадає приблизно 2% ВВП.

Третій квадрант міжгалузевого балансу характеризує структуру ВВП за доходами — структуру валової доданої вартості:

(4.30)

деW — заробітна плата з відрахування на соціальне страхування;

A — амортизація;

D_c — прибуток підприємств;

D_p — змішаний дохід (некопоративний прибуток);

T — чисті податки (податки мінус субсидії).

Отже ВВП за доходами є сукупністю первинних (факторних) доходів в економіці.

Найбільш вагомим компонентом первинних доходів є оплата праці на яку припадає приблизно 65 — 73% у розвинутих країнах. На прибуток підприємств припадає майже 11%, а змішаний дохід займає приблизно 7% первинних доходів. Прибуток підприємства (D_c) складається з трьох компонентів:

• податок на прибуток;

• дивіденди власникам акцій;

• нерозподілений прибуток, який разом з амортизацією відразу або пізніше є джерелом чистих інвестицій.

Підсумком кожного стовбця І та ІІІ квадрантів балансу є валовий випуск галузі (GP_j). Отже, І квадрант одночасно характеризує проміжний продукт і поточні матеріальні витрати. По стовбцям валовий випуск галузі розподіляється на поточні матеріальні витрати та витрати факторів виробнитцва (факторні доходи).

Четвертий квадрант міжгалузевого балансу підтверджує тотожність між змістом ІІ і ІІІ квадрантів: кінцевий продукт суспільства (КП) дорівнює валовій доданій вартості (ВДВ), тобто:

(4.31)

Р Е З Ю М Е

1. На макроекономічному рівні розрізняють відтворювальну, галузеву та регіональну структури. Відтворювальна структура характеризується співвідношенням окремих компонентів валового випуску за вартістю та за матеріально-речовим складом. Галузева структура визначається частиною кожної галузі у загальному валовому випуску. Регіональна структура характеризує функціонування окремих адміністративно-економічних районів.

2. Елементами відтворювальної структури є фонди заміщення, споживання і нагромадження. Між споживанням і нагромадженням існує певне протиріччя тому, що нагромадження якоюсь мірою обмежує споживання. Але чисте нагромадження в той же час, є джерелом розширеного відтворення, сприяє економічному зростанню.

3. Основним регулюючим параметром є норма нагромадження, яка має верхню та нижню межу.

4. На норму нагромадження впливають ряд факторів: ефективність нагромадження, рівень фондовіддачі, амортизація, необхідність прогресивних структурних зрушень в економіці.

5. Аналіз галузевої структури економіки довольняє визначити превалюючий тип розвитку — промисловий, аграрно-промисловий, аграрний, а також виявити основні фактори економічного зростання.

6. Регіональна структура економіки завжди багатогалузева. Галузь спеціалізації регіону характеризуються коефіцієнтами спеціалізації, локалізації, міжрегіональної товарності, рівня споживання на душу населення.

7. В економіці постійно відбуваються структурні зрушення, які можуть бути прогресивними чи ні. Негативні зрушення можуть призвести до виникнення структурної кризи, коли занепадають провідні, базові галузі економіки.

8. Структурні кризи гальмують економічний розвиток, супроводжуються відносним перенагромадженням основного капіталу, його знеціненням, послабленням інвестиційної активності та переливом капіталу із кризових галузей у перспективніші.

9. Для ліквідації структурних диспропорцій потрібен тривалий час. Це потребує перерозподілу економічних ресурсів між окремими галузями і розвитку ринкового механізму.

10. Аналізується також сектора структура ВВП, а по кожному сектору характеризується виробництво, кінцеве використання ВВП та ВВП за доходами.

11.В структурі ВВП за категоріями використання найвагомішу частку складають кінцеві споживчі витрати, а з них — споживчі витрати домашніх господарств.

12.Якщо у структурі експорту переважає продукція сировинних галузей, то це свідчить про поглиблення технологічного відставання національного виробництва.

13.Для аналізу виробничої структури ВВП, структури його кінцевого використання та первинних доходів доцільно застосовувати схему міжгалузевого балансу.

О С Н О В Н І Т Е Р М І Н И

• Валовий випуск

• Валове нагромадження

• Відтворювальна структура економіки

• Ефективність нагромадження

• Інституційні сектори економіки

• Неринкові операції

• Проміжна продукція

• Структурна криза

• Трансферти

• Фонд заміщення

• Фонд споживання

• Чисте нагромадження

П И Т А Н Н Я Д Л Я С А М О К О Н Т Р О Л Ю

1.Поясніть економічну природу протиріччя між споживанням і чистим нагромадженням. Визначте верхню і нижню межу норми нагромадження.

2.Які фактори впливають на норму нагромадження? Поясніть сутність кожного фактора.

3.Якими показниками характеризуються галузі спеціалізації регіону? Надайте методику їх визначення.

4.Поясніть причини виникнення та наслідки структурних криз в економіці. Назвіть основні диспропорції. Які заходи допомагають подолати структурні диспропорції?

5.До яких економічних наслідків призводить висока і зростаюча частка державного споживання у кінцевих витратах ВВП?

6.Обґрунтуйте, чому скорочення частки споживчих витрат домашніх господарств не є ознакою збільшення заощаджень? Про що свідчить така ситуація?

7.Яку важливу аналітичну інформацію містять всі квадранти міжгалузевого балансу? Яким чином цей баланс підтверджує тотожність між кінцевим продуктом і валовою доданою вартістю?

8.Виробниче споживання галузі є значним. Проаналізуйте причинно-наслідкові зв’язки між змінами в динаміці виробництва цієї галузі та динамікою виробництва в інших галузях. Наведіть конкретні приклади.

9.У валовому випуску галузі переважає частка кінцевої продукції. Поясніть, за яких умов можливе ефективне функціонування цієї галузі. Наведіть необхідні співвідношення. Визначте, яке співвідношення характеризує умови економічного зростання.