Розділ 5. Методика аналізу розвитку промисловості та сільського господарства

__________________________________________________________________________

5.1. Аналіз розвитку промисловості

Аналіз розвитку промисловості здійснюється поетапно.

На першому етапі аналізу визначається частка промисловості у ВВП та тенденції її зміні:

	(5.1)
	(5.2)

деα — частка галузі “і” у ВВП в періоді (t);

ВВП_it — валовий внутрішній продукт (валова додатна вартість) галузі “і” в році (t);

ВВП_t — валовий внутрішній продукт в цілому по економіці в році (t);

ВП_it — валова продукція галузі “і” в році (t);

ПС_it — проміжне споживання галузі “і” в році (t).

Тенденції зміни частки певної галузі у ВВП дозволяють виявити структурні зрушення в економіці.

На другому етапі аналізують показники динаміки промислового виробнитцва:

• індекс реального (фізичного) обсягу промислового виробництва;

• обсяг і динаміка випуску продукції промисловості;

• темпи оновлення промислової продукції;

• зміна валової продукції промисловості за рахунок зміни продуктивності праці або чисельності працюючих.

Індекс реального (фізичного) обсягу промислового виробництва — це відносиний показник. Він розраховується на основі даних про обсяги натуральних показників випуску найважливіших видів продукції, може охоплювати сотні та десятки тисяч найменувань. Насамперед до них відноситься продукція провідних галузей промисловості, що визначають науково-технічний прогрес.

Індекс реального обсягу промислової продукції (І_р.пр) розраховується за формулою:

(5.3)

деO_jt, O_j(t-1) — обсяг виробництва j-го виду промисловості продукції

в натуральному вимірі в роках (t) і (t-1);

Динаміка індексу реального обсягу промислової продукції дає уявлення щодо тенденції (зростання, спад) певної галузі виробництва.

Обсяг промислової продукції аналізується по роках в вартісному вимірі з урахуванням поточних цін або співставлених цін, а також у натуральному вимірі за найваживішими видами номенклатури.

Динаміка випуску продукції промисловості визначається за формулою:

(5.4)

де T_np. — темпи росту випуску продукції промисловості;

Р_.jt — ціна j –го виду промислової продукції в році (t).

Оновлення промислової продукції аналізується по показниках частки нових видів промислової продукції, яка визначається у натуральному або вартісному вимірі, та темпів оновлення.

(5.5)

(5.6)

деα_н.н., α_н.в. — частка нових видів промислової продукції відповідно у

натуральному та вартісному вимірі;

N_н. — кількість найменувань нових видів промислової продукція;

N_заг.пр. — загальна кількість найменувань промислової продукції;

Q_н.в. — обсяг виробництва нової промислової продукції у вартісному вимірі;

Q_заг.пр. — загальний обсяг виробництва промислової продукції у вартісному вимірі.

(5.7)

Де Т_н — темпи оновлення промислової продукції;

N_н.t., N_р.(t-1) — кількість найменувань нових видів промислової продукції відповідно у роках (t) і (t-1).

Вплив продуктивності праці на динаміку валової продукції промисловості визначається за формулою:

(5.8)

де± Δ ВП_пр-п. — зміна (“+” збільшення, “-” зменшення) валової продукції

промисловості за рахунок зміни продуктивності праці;

Ч_б — чисельність працюючих в примісловості в базовому році;

ПрП_б, ПрП_t — продуктивність праці в промисловості в базовому та розрахунковому періоді (t).

Зміна валової продукції галузі під впливом зміни чисельності працюючих (± Δ ВП_пр.ч) розраховується за формулою:

(5.9)

деЧ_{t —} чисельність працюючих в промисловості в періоді (t).

Приклад: визначити зміну валової продукції галузі промисловості під впливом зміни продуктивності праці та чисельності працюючих. Відомо, що чисельність працюючих у попередньому році складала 9 млн.чол., у розрахунковому році вона зросте на 1,5%. Продуктивність праці у попередньому році складала 19 тис.грн., а у розрахунковому році вона зросте на 6,5%.

Розв’язок: ±ΔΒΠ_{пр п} = Ч_б·ΠрΠ_t- Ч_б·ΠрΠ_б;

±ΔΒΠ_ч = Ч_t·ΠрΠ_t- Ч_б·ΠрΠ_t;

±ΔΒΠ_{пр п} = 9·19·1,065 ­ 9·19 = 11,115млн.грн.

±ΔΒΠ_ч=9·1,015·19·1,065-9·19·1,065=2,737 млн.грн.

Загальний приріст валової продукції галузі промисловості за рахунок обох факторів складе:

ΔΒΠ_пром= ΔΒΠ_пр.п.+ ΔΒΠ_ч= 11,115+2,731 = 13,846 млн.грн..

Розрахувати вплив продуктивності праці та зміну чисельності зайнятих на динаміку валової продукції промисловості можна й за такими формулами

±ΔΒΠ_{пр п} = Ч_t·ΠрΠ_t- Ч_t·ΠрΠ_б =Ч_t·ΔΠрΠ_t ; (5.10)

±ΔΒΠ_ч = Ч_t·ΠрΠ_б- Ч_б·ΠрΠ_б =ΠрΠ_б ΔЧ_t; (5.11)

Якщо скористатися вище наведеними в прикладі даними, получимо такий самий результат:

±ΔΒΠ_{пр п} = 9·1,015·19·1,065­9·1,015·19= 11,281млн.грн.

±ΔΒΠ_ч =9·1,015·19-9·19·1,065=2,565 млн.грн.

ΔΒΠ_пром=ΔΒΠ_пр.п.+ ΔΒΠ_ч= 13,846 млн.грн.

На третьому етапі визначаються основні показники розвитку промисловості, аналізується структура промисловості та тенденції структурних зрушень. Аналіз здійснюється по таких напрямках:

• аналіз окремих виробничих комплексів;

• аналіз промислового виробництва за формами власності (приватна, державна, змішана);

• визначення чисельності зайнятих в різних галузях промисловості і на підприємствах з різною формою власності;

• аналіз продуктивності праці, тривалості робочого тижня в різних галузях промисловості і на підприємствах з різною формою власності;

• аналіз обсягів динаміки капіталовкладень в промисловості. Цей показник розглядається як валові інвестиції і характеризує процес оновлення і розширення основного капіталу. Між капіталовкладеннями і обсягом промислового виробництва існує пряма залежність;

• визначення обсягів виробничих потужностей і ступеня їх завантаження по окремих галузях промисловості.