- •Розділ 1. Роль та напрямки аналізу національної економіки
- •1.1 Необхідність та завдання аналізу економіки
- •1.2. Напрямки аналізу економіки
- •Розділ 2. Методологія та методика аналізу національної економіки
- •2.1 Методологічні особливості аналізу економіки
- •2.2 Методи аналізу економіки
- •2.3 Інформаційне забезпечення моніторингу на макрорівні
- •Розділ 3. Основні індикатори товарного ринку: їх структура і взаємозв´язок
- •3.1. Макроекономічні показники стану товарного ринку
- •3.2. Показник чистого економічного добробуту:
- •3.3. Індекси Пааше, Ласпейреса, Фішера
- •3.4 Умови функціонування і рівноваги
- •Найбільш поширеним є індекс Харфіндала — Хіршмана, який розраховується за формулою:
- •Розділ 4. Основні структурні співвідношення національної економіки
- •4.1. Основні види та показники структури економіки
- •4.2. Секторна структура ввп
- •4.3. Методика аналізу структури економіки на основі
- •Розділ 5. Методика аналізу розвитку промисловості та сільського господарства
- •5.1. Аналіз розвитку промисловості
- •5.2. Аналіз розвитку сільського господарства
- •5.3. Показники ефективності виробництва
- •Розділ 6. Грошово-кредитний ринок: показники стану та методика аналізу
- •6.1. Показники стану грошово-кредитного ринку
- •6.2. Фактор часу в оцінці грошових потоків
- •6.3. Рівновага грошово-кредитного ринку: визначення
- •6.4. Взаємозв’язок гршово-кредитного і товарного ринків
- •Розділ 7. Методологія та методика аналізу фондового ринку
- •7.1. Функції та структура фондового ринку
- •7.2. Основні види цінних паперів.
- •7.3.Індекси фондового ринку
- •7.4.Методика дослідження фонового ринку
- •8.1 Сутність та структура валютного ринку
- •8.2 Методи визначення валютного курсу.
- •8.3 Валютне регулювання та його вплив на макроекономічні процеси.
- •Розділ 9 . Сутність, функції та показники ринку праці
- •9.1. Загальна характеристика ринку праці
- •9.2. Класифікація ринку праці.
- •9.3. Макроекономічні показники стану ринку праці.
- •Розділ 10. Збалансованість та ефективне функціонування ринку праці
- •10.1. Умови збалансованості робочих місць і робочої сили
- •Окремо визначається структура професійної підготовки незайнятого населення:
- •Коефіцієнт навантаження на одне робоче місце розраховується як відношення чисельності офіційно зареєстрованих безробітних до кількості вакантних робочих місць:
- •Рівень вакантності, навпаки, відображає співвідношення числа вакансій до числа претендентів на них:
- •10.2. Методика аналізу тенденцій динаміки зайнятості.
- •Розділ 11. Рівень життя населення: індикатори стану і методологія визначення.
- •11.1. Соціально-економічні індикатори рівня життя населення.
- •11.2. Методологія визначення індексу людського розвитку.
- •11.3. Прожитковий мінімум.
- •12.1.Сутність та фактори інвестиційної діяльності
- •12.2 Структура та методика аналізу капітальних вкладень.
- •Структура капіталовкладень за виробничим та невиробничим призначенням
- •12.3 Оцінка інвестиційної привабливості галузей та регіонів
- •Третій узагальнюючий показник характеризує демографічну ситуацію в регіоні, для чого розглядаються такі аналітичні показники:
- •12.4 Методика аналізу інноваційної діяльності
- •Розділ 13 аналіз зовнішньоекономічної діяльності
- •13.1 Зовнішньоекономічна діяльність: сутність, показники.
- •13.2 Міжнародна торгівля: напрями та методика аналізу.
- •13.3 Платіжний баланс.
- •Сальдо балансу поточних операцій
- •13.4 Іноземне інвестування
- •13.5 Оцінка ефективності
- •14.1 Економічна безпека: сутність, фактори, критерії.
- •14.2. Методологія дігностики стану
- •Складові моніторингової системи виявлення диспропорцій
- •Блок проблем (диспропорцій)
- •Питання для самоконтролю
12.3 Оцінка інвестиційної привабливості галузей та регіонів
Оцінка інвестиційної привабливості галузей здійснюється за синтетичними та аналітичними показниками. До синтетичних показників відносяться:
-
прибутковість галузі
-
перспективність розвитку галузі
-
інвестиційні ризики
Кожна група цих показників охоплює ряд аналітичних, які мають рангові значення і визначають у кінцевому підсумку вагомість синтетичного показника.
Так, рівень прибутковості галузі характеризується такими аналітичними показниками:
-
прибутковість активів, тобто співвідношення суми балансового прибутку підприємств галузі до суми всіх активів у використанні;
-
прибутковість власного капіталу підприємств галузі при наявному галузевому фінансовому ліверіджу — співвідношення суми балансового прибутку підприємств галузі до суми власних активів;
-
прибутковість реалізованої продукції — це співвідношення суми прибутку від реалізації до обсягу реалізації продукції підприємств галузі.
Перспективність розвитку галузі аналізується за показниками:
-
вагомість галузі в економіці країни — частка продукції галузі у ВВП;
-
чисельність зайнятих у галузі;
-
забезпеченість перспектив зростання власними фінансовими ресурсами ( визначається обсягом й вагою капіталовкладень за рахунок власних джерел фінансування, часткою власного капіталу в загальній сумі активів);
-
ступінь держаної підтримки розвитку галузі — обсяг державних (централізованих) капіталовкладень, податкові та експортні пільги.
-
розвиток науково-технічної та сировинної бази галузі, який вимірюється на основі експертних оцінок.
При оцінці рівня інвестиційних ризиків враховуються наступні аналітичні показники:
-
рівень конкуренції в галузі;
-
рівень інфляційної стійкості продукції галузі, який характеризується співвідношенням індексів цін у динаміці на основні види продукції галузі та загального індексу цін по економіці в цілому;
-
соціальна напруга галузі, яка визначається співвідношенням рівня заробітної плати працюючих у галузі до середнього рівня заробітної плати в країні;
Методологічні принципи визначення інвестиційної привабливості регіонів України розроблені компанією „Омета-Інвест” і викладені у статтях Болейко Ю.О.* та Д.Гамалія.**
Для аналізу інвестиційної привабливості регіонів в запропонованій у вище зазначених матеріалах методиці застосовуються такі узагальнюючі показники.
-
Рівень загальноекономічного розвитку регіону.
-
Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури.
-
Демографічна характеристика регіону.
-
Рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури.
-
Рівень криміногенних, економічних та інших ризиків.
Оцінка кожного узагальнюючого показника базується на використанні аналітичних показників. Шляхом їхнього підсумовування визначається рангове значення кожного досліджуваного регіону.
Перший узагальнюючий показник включає такі аналітичні:
-
частка продукції регіону у ВВП країни;
-
обсяг промислової продукції на душу населення;
-
рівень самозабезпеченості регіону основними продуктами харчування на душу населення;
-
середній рівень заробітної плати працюючих у регіоні;
-
середній рівень заощаджень на душу населення;
-
обсяг капіталовкладень на душу населення;
-
частка централізованих капіталовкладень у загальному їх обсязі;
-
обсяг науково-технічних робіт на душу населення;
-
темпи зміни промислового виробництва;
-
кількість промислових підприємств у регіоні;
* Болейко Ю.О. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів// Фінанси України.- 1997.-№6.-с.65-72.
**Д.Гамалій Оцінка інвестиційної привабливості регіонів України//Вісник НБУ.-1998.-грудень.-с.51-54.
-
частка збиткових підприємств у загальній їх кількості в регіоні;
-
прибуток у розрахунку на одне промислове підприємство,
Другий узагальнюючий показник охоплює аналітичні:
-
чисельність підрядних будівельних компаній і фірм усіх форм власності;
-
обсяг місцевого виробництва основних видів будівельних матеріалів;
-
щільність залізниць на 1000 кв. км територій;
-
щільність автомобільних шляхів із твердим покриттям на 1000 кв.км. територій.
