Розділ 5 методика аналізу розвитку промисловості та сільського господарства

5.1. Аналіз розвитку промисловості

Аналіз розвитку промисловості здійснюється поетапно.

На першому етапі аналізу визначається частка промисловості у ВВП та тенденції її зміні:

	(5.1)
	(5.2)

де α — частка галузі і у ВВП в періоді t; ВВП_it — валовий внутрішній продукт (валова додатна вартість) галузі і в році t; ВВП_t — валовий внутрішній продукт в цілому по економіці в році t; ВП_it — валова продукція галузі і в році t; ПС_it — проміжне споживання галузі і в році t.

Тенденції зміни частки певної галузі у ВВП дають змогу виявити структурні зрушення в економіці.

На другому етапі аналізують показники динаміки промислового виробнитцва:

• індекс реального (фізичного) обсягу промислового виробництва;

• обсяг і динаміку випуску продукції промисловості;

• темпи оновлення промислової продукції;

• зміну валової продукції промисловості за рахунок зміни продуктивності праці або кількості працюючих.

Індекс реального (фізичного) обсягу промислового виробництва — це відносиний показник. Він розраховується на основі даних про обсяги натуральних показників випуску найважливіших видів продукції, може охоплювати сотні й десятки тисяч найменувань. Насамперед до них належить продукція провідних галузей промисловості, що визначають науково-технічний прогрес.

Індекс реального обсягу промислової продукції (І_р.пр) розраховується за формулою

(5.3)

де Q_jt, Q_{j(t – 1)} — обсяг виробництва j-го виду промисловості продукції в натуральному вимірі в роках (t) та (t – 1);

Динаміка індексу реального обсягу промислової продукції дає уявлення щодо тенденції (зростання, спад) певної галузі виробництва.

Обсяг промислової продукції аналізується по роках у вартісному вимірі з урахуванням поточних цін або порівнянних цін, а також у натуральному вимірі за найваживішими видами номенклатури.

Динаміка випуску продукції промисловості визначається за формулою:

(5.4)

де T_пр. — темпи росту випуску продукції промисловості; Р_jt — ціна j-го виду промислової продукції в році t.

Оновлення промислової продукції аналізується за показниками частки нових видів промислової продукції, яка визначається у натуральному або вартісному вимірі, та темпів оновлення.

(5.5)

(5.6)

де α_н.н., α_н.в. — частка нових видів промислової продукції відповідно у натуральному та вартісному вимірах; N_н. — кількість найменувань нових видів промислової продукції; N_заг.пр. — загальна кількість найменувань промислової продукції; Q_н.в. — обсяг виробництва нової промислової продукції у вартісному вимірі; Q_заг.пр. — загальний обсяг виробництва промислової продукції у вартісному вимірі.

(5.7)

де Т_н — темпи оновлення промислової продукції; N_н.t., N_{р.(t – 1)} — кількість найменувань нових видів промислової продукції відповідно у роках (t) та (t – 1).

Вплив продуктивності праці на динаміку валової продукції промисловості визначається за формулою

(5.8)

де ± ΔВП_пр-п. — зміна (“+” збільшення, “–” зменшення) валової продукції промисловості за рахунок зміни продуктивності праці; Ч_б — чисельність працюючих в примісловості в базовому році; ПрП_б, ПрП_t — продуктивність праці в промисловості в базовому та розрахунковому періоді t.

Зміна валової продукції галузі під впливом зміни чисельності працюючих (± ΔВП_пр.ч) розраховується за формулою:

(5.9)

де Ч_t — кількість працюючих у промисловості в періоді t.

Приклад: визначити зміну валової продукції галузі промисловості під впливом зміни продуктивності праці та кількості працюючих. Відомо, що кількість працюючих у попередньому році становила 9 млн чол., у розрахунковому році вона зросте на 1,5 %. Продуктивність праці у попередньому році становила 19 тис. грн, а у розрахунковому році вона зросте на 6,5 %.

Розв’язок: ±ΔΒΠ_пр.п. = Ч_б · ΠрΠ_t – Ч_б · ΠрΠ_б;

±ΔΒΠ_ч = Ч_t · ΠрΠ_t – Ч_б · ΠрΠ_t;

±ΔΒΠ_пр.п = 9 · 19 · 1,065 – 9 · 19 = 11,115 млн грн;

±ΔΒΠ_ч = 9 · 1,015 · 19 · 1,065 – 9 · 19 · 1,065 = 2,737 млн грн.

Загальний приріст валової продукції галузі промисловості за рахунок обох чинників становитиме:

ΔΒΠ_пром = ΔΒΠ_пр.п. + ΔΒΠ_ч = 11,115 + 2,731 = 13,846 млн грн.

Розрахувати вплив продуктивності праці та зміну кількості зайнятих на динаміку валової продукції промисловості можна й за такими формулами:

±ΔΒΠ_пр.п = Ч_t · ΠрΠ_t – Ч_t · ΠрΠ_б =Ч_t · ΔΠрΠ_t; (5.10)

±ΔΒΠ_ч = Ч_t · ΠрΠ_б – Ч_б · ΠрΠ_б = ΠрΠ_бΔЧ_t; (5.11)

Якщо скористатися вище наведеними в прикладі даними, отримаємо такий самий результат:

±ΔΒΠ_пр.п = 9 · 1,015 · 19 · 1,065 – 9 · 1,015·19 = 11,281 млн грн;

±ΔΒΠ_ч = 9 · 1,015 · 19 – 9 · 19 · 1,065 = 2,565 млн грн;

ΔΒΠ_пром = ΔΒΠ_пр.п + ΔΒΠ_ч = 13,846 млн грн.

На третьому етапі визначаються основні показники розвитку промисловості, аналізуються структура промисловості та тенденції структурних зрушень. Аналіз здійснюється за такими напрямами:

• аналіз окремих виробничих комплексів;

• аналіз промислового виробництва за формами власності (приватна, державна, змішана);

• визначення кількості зайнятих у різних галузях промисловості і на підприємствах з різною формою власності;

• аналіз продуктивності праці, тривалості робочого тижня в різних галузях промисловості і на підприємствах з різною формою власності;

• аналіз обсягів динаміки капіталовкладень у промисловості. Цей показник розглядається як валові інвестиції і характеризує процес оновлення і розширення основного капіталу. Між капіталовкладеннями та обсягом промислового виробництва існує пряма залежність;

• визначення обсягів виробничих потужностей і ступеня їх завантаження по окремих галузях промисловості.