5.3. Показники ефективності виробництва

Ефективність промислового виробництва аналізується за показниками:

• фондовіддача;

• фондомісткість;

• фондоозброєність;

• продуктивність праці;

• матеріаломісткість;

• енергомісткість;

• конкурентоздатність продукції.

Фондовіддача — показник ефективного використання основних виробничих засобів. Розраховується за формулою:

(5.32)

деФВ_пр.t — фондовіддача в промисловості в році t;

ВВП_пр.t — валовий внутрішній продукт промисловості в цінах співставлення в році (t);

ОВЗ_пр.t — вартість основних виробничих засобів в промисловості в році (t).

Фондомісткість (ФМ_пр.t) характеризує потребу в основних виробничих засобах для виробництва одиниці продукції промисловості. Визначається як показник, зворотній фондовіддачі:

(5.33)

Фондоозброєність — це показник оснащеності працюючих в промисловості основними виробничими засобами. Він розраховується за формулою:

(5.34)

деФО_пр.t — фондоозброєність в промисловості в році (t);

Ч_пр.t — чисельність працюючих в промисловості в році (t).

Продуктивність праці — показник ефефктивності використання робочої сили, зайнятої в прмисловості:

(5.35)

Враховуючи формули (5.33, 5.34, 5.35) фондоозброєність можна виразити як добуток фондомісткість та продуктивності праці:

(5.36)

Враховуючи формули (5.33, 5.36) можна визначити фондовіддачу через показники фондоозброєності та продуктивності праці:

(5.37)

Тобто фондовіддача прямопропорційна продуктивності праці та оберненопропорційна фондоозброєності.

Матеріаломісткість характеризує величину прямих матеріальних витрат в промисловості (вартість проміжного споживання) на одиницю продукції. Прямі матеріальні витрати включають вартість всіх матеріальних ресурсів, використання у виробництві промислової продукції: сировини, палива, тепло- та енергоенергії, основних та допоміжних матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів. До прямих матеріальних витрат не відноситься амортизація.

Матеріаломісткість може визначатися на одиницю валової продукції промисловості або валового внутрішнього продукту галузі:

	(5.38)
	(5.39)
	(5.40)

деММ_пр.t — матеріаломісткість промислової продукції в році (t), визначена

за валовою продукції (ВП) або валовим внутрішнім продуктом (ВВП);

ПС_пр.t — вартість прямих матеріальних витрат або проміжне споживання промисловості в році (t);

ВП_пр.t — валова продукція промисловості в році (t);

ВВП_пр.t — валовоий внутрішній продукт промисловості в році (t);

ФЗ_пр.t — вартість фонда заміщення або всіх матеріальних витрат промисловості в році (t);

А_пр.t — величина амортизації в промисловості в році (t).

З наведених формул (5.38, 5.39) видно, що:

(5.41)

Енергомісткість характеризує витрати первинних палвино-енергетичних ресурсів в натуральному виразі (тонах умовного палива) на одиницю валового продукту або валового внутрішнього продукту:

	(5.42)
	(5.43)

деЕМ_пр.t — енергомісткість промислової продукції в році (t), визначена за

валовим продуктом (ВП) або валовим внутрішнім продуктом (ВВП);

ЕР_пр.t — витрати паливно-енергетичних ресурсів в промисловості в році (t) в наутральному виразі.

Конкурентоздатність продукції визначчається як:

• одиничний показник — по конкурентим промисловим товаром;

• груповий показник — по групі промисловових товарів;

• інтегрований показник — по тезнічним та економічним характеристиком промислової продукції;

Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується специфічними для цієї галузі показниками. Умовно їх поділяють на дві групи:

1. показники продуктивності:

• урожайність (валовий збір / пасівні площі);

• продуктивність тваринництва (надої молока з однієї корови, настриг вовни з однієї вівці тощо);

2. показники забезпеченності:

• виробництва зерна на душу населення;

• державні закупки сільськогосподарської продукції.

По промисловості та сільському господарству також аналізується структура експорту та імпорту. При цьому слід враховувати такий аспект аналізу, як продовольча безпека країни. В світовій практиці вважається, що за уомв закупівлі 20% продовольства (від виробленого) країна — імпортер втрачає свою продовольчу незалежність і створюється загроза її національній безпеці.

Р Е З Ю М Е

1. Аналіз розвитку промисловості здійснюється за трьома етапами. На першому етапі аналізу визначається частка промисловості у ВВП та тенденції її зміни. На другому етапі аналізують показники динаміки промислового виробництва. На третьому етапі визначаються основні показники розвитку промисловості, аналізується структура промисловості та тенденції структурних зрушень.

2. Оновлення промислової продукції аналізується по показниках частки нових її видів, яка визначається у натуральному або вартісному вимірі, та темпів оновлення.

3. Окремо визначається вплив на динаміку валової продукції промисловості змін у продуктивності праці та чисельності зайнятих

4. Сільське господарство розглядається як галузь агропромислового комплексу. Існує три етапи аналізу розвитку сільського господарства: визначення частки сільськогосподарської продукції у ВВП, аналіз динаміки сільськогосподарського виробництва в цілому, по рослинництву і тваринництву, аналіз окремих показників розвитку рослинництва і тваринництва.

5. Оскільки сільське господарство складається з двох галузей — рослинництва і тваринництва, визначається галузева структура сільського господарства та аналізуються тенденції її зміни. Аналіз структурних зрушень у сільському господарстві дозволяє зробити висновки щодо спеціалізації країни у виробництві певних видів продукції рослинництва і тваринництва.

6. Особливістю, яка повинна враховуватись при аналізі, є сезонність сільськогосподарських робіт та неспівпадіння внаслідок цього календарного і сільськогосподарського року. Це стосується, в першу чергу, галузі рослинництва, в якій сільськогосподарський рік починається з посівної і закінчується жнивами.

7. Ефективність промислового виробництва аналізується за показниками фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності, продуктивності праці, матеріаломісткості, енергомісткості, конкурентоздатності продукції.

8.Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується показниками продуктивності (урожайність, продуктивність тваринництва) і забезпеченості (виробництво зерна на душу населення, державні закупівлі сільськогосподарської продукції).

9.В світовій практиці вважається, що за умов закупівлі 20% продовольства (від виробленого) країна-імпортер втрачає свою продовольчу незалежність і створюється загроза її національній безпеці.

О С Н О В Н І Т Е Р М І Н И

• Валовий продукт промисловості

• Валовий продукт рослинництва

• Валовий продукт сільського господарства

• Валовий продукт тваринництва

• Випадкова складова сезонних коливань

• Індекс реального обсягу виробництва

• Номенклатура

• Показники обслуговування сільського господарства

• Проміжне споживання

• Сезонна складова

• Трендова складова сезонних коливань

П И Т А Н Н Я Д Л Я С А М О К О Н Т Р О Л Ю

1. Надайте характеристику кожного етапу аналізу розвитку промисловості, сільського господарства, наведіть необхідні формули з методами розрахунків показників на кожному етапі.

2. За якою методикою можна виявити структурні зрушення в економіці

3. Як визначаються темпи оновлення промислової продукції?

4. Наведіть методику розрахунку індексу реального обсягу та динаміки випуску промислової продукції.

5. За якою методикою обчислюється зміна валової продукції промисловості та сільського господарства під впливом зміни продуктивності праці та чисельності зайнятих?.

6. Наведіть показники ефективності промислового виробництва та поясніть їх сутність.

7. Яка специфіка існує у визначенні ефективності сільськогосподарського виробництва, які показники для цього розраховуються?

ЧАСТИНА ТРЕТЯ.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО РИНКУ