Побічні дії див. Розділ 3.8. Клінічна фармакологія препаратів, які впливають на структуру й мінералізацію кісткової тканини Препарати кальцію

Кальцій і його сполуки відіграють ключову роль у процесах мінералізації та формуванні скелета, процесах збудження й гальмування на рівні головного та спинного мозку, впливають на синтез і виділення медіаторів, перекисне окиснення ліпідів, на провідність клітинних мембран, процеси синаптичної передачі, біоенергетики і функціонування аденілатциклазної системи) та ряду інших ферментних систем, гуморальний і клітинний імунітет, гемодинаміку та мікроциркуляцію, агрегантний стан крові, секрецію нейрогормонів, обмін йоду, функціонування гіпоталамо-гіпофізарної системи, а отже — і на формування стрес-реакцій.

На сьогодні існує багато лікарських засобів, що містять кальцій, як монокомпонентних (кальцію цитрат, кальцію глюконат, кальцію лактат, кальцію карбонат та ін.), так і багатокомпонентних (кальцій сандоз сироп, кальцій сироп — кальцій глуконат/кальцій лактобіонат, кальцій сандоз форте — кальцію лактат/глюконат і карбонат), кальцемін адванс (кальцію цитрат, кальцію карбонат, холекальциферол, магній, цинк, мідь, марганець, бор), вітрум остеомаг (кальцій, магній, холекальциферол, цинк, мідь, марганець, бор) та ін.

Препарати кальцію необхідно призначати на ніч, що пов'язано з наявністю добових ритмів втрати кісткової тканини, що виникає в другій половині ночі при відсутності кальцію в кишечнику.

У пацієнтів з ахлоргідрією чи гіпохлоргідрією, дефіцитом магнію, всмоктування кальцію сповільнюється.

На фоні прийому препаратів кальцію за відсутності протипоказань необхідно приймати більшу, ніж звичайно, кількість рідини — 1,5-1,8л на добу. Необхідно пам'ятати, що препарати кальцію інгібують абсорбцію магнію в кишечнику, викликаючи зниження його вмісту в крові, у результаті чого розвивається м'язова слабкість, тремор, порушення сну і серцевого ритму. Тому перед початком лікування препаратами кальцію бажано провести курс прийому препаратів, що містять магній.

Кальцію карбонат Окрім основного впливу на мінеральний гомео­стаз, додатково проявляє антацидні властивості.

Фармакокінетика. Залежно від складу їжі, наявності вітаміну D і рН у просвіті кишечника абсорбується 1/5-1/3 частина прийнятої усередину дози кальцію. З білками зв'язується до 45 % загального кальцію плазми крові. До 120 мг кальцію на добу виділяється травним трактом, до 160 мг — нирками.

Показання. Застосовується при підвищеній потребі в кальції (у пе­ріод інтенсивного росту, вагітності тощо), у комплексному лікуванні остеопорозу, для поліпшення загоєння переломів, при тетанусі і для його профілактики після оперативних втручань на паращитоподібних залозах.

Протипоказання: гіперкальціємія, гіперпаратиреоїдизм, передозу­вання вітаміну D, імобілізаційний остеопороз, деякі пухлини (бронхогенний рак легені, рак молочної залози та ін.).

Спосіб застосування. Доза залежить від ступеня дефіциту кальцію. Середня доза для підлітків та дорослих становить 1,25г 1-2 рази /добу.

Кальцію цитрат як розчинений йонізований кальцій добре проникає у всі органи та тканини, через плацентарний бар'єр, у грудне молоко. Із кишечника кальцій абсорбується у розчиненій йонізованій формі. Виводиться із організму з калом у вигляді неабсорбованого кальцію, приблизно 20 % виводиться із сечею.

Показання: гіпокальціємія, травми, остеопороз у людей літнього віку, остеомаляція, гіпопаратиреоз, алергійні захворювання, захворювання шкіри, гепатити різного походження, пароксизмальні міоплегії, нефрити, зниження згортання крові.

Протипоказання: гіперкальціємія, уролітіаз, фібриляція шлуноч­ків, підвищена чутливість до препарату.

Спосіб застосування. З терапевтичною метою призначають по 2-6 таблеток на добу в 3-4 прийоми. Приймають перед або через 1-1,5 год після їди. Для профілактики призначають по 1 таблетці (0,5 г) 3 рази на добу.

Кальцію лактат порівняно з кальцію глюконатом ефективніший при пероральному прийомі. На відміну від калію хлориду, чинить незначну місцево-подразнювальну дію.

Кальцію глюконат окрім впливу на обмін кальцію, має антиалергійні, протизапальні властивості, гемостатичну дію.

Препарати вітаміну D регулюють обмін фосфору і кальцію в організмі, сприяють їх всмоктуванню в кишечнику за рахунок підвищення проникності його слизової оболонки та адекватному депонуванню в кістковій тканині. Важливою властивістю вітаміну D є здатність пригнічувати підвищений рівень паратиреоїдного гормону.

На сьогодні на фармацевтичному ринку представлено багато препаратів вітаміну D та його аналогів: ергокальциферол, дигідротахістерол, альфакальцидол, кальцитріол та холекальциферол.

Немає єдиної думки про необхідність застосування конкретного метаболіту вітаміну D. Ефективність дигідротахістеролу та холекальциферолу однакова, розходження існують тільки в часі настання ефекту: дигідротахістерол підвищує рівень кальцію в плазмі крові протягом 1-2 тижнів, а холекальциферол — протягом 1-2 днів.

При терапії активними метаболітами вітаміну D потрібен лабораторний контроль стану кальцію в крові пацієнтів. Якщо рівень кальцію з крові перевищує 2,75 ммоль/л, в курсі лікування необхідно зробити перерву на 7-10 днів. Повторний курс лікування може бути призначений зі зниженою дозою. При хорошій переносимості препарату контроль кальцію і фосфору в крові необхідний 1 раз на 3 місяці, креатиніну — 1 раз на 2-3 місяці, трансаміназ і лужної фосфатази — 1 раз на 4-6 місяців.

При застосуванні вітаміну D у високих дозах можуть розвиватися явища інтоксикації. Характерним для гіпервітамінозу D є збільшення вмісту кальцію в крові і виділення його з сечею. Токсична дія вітаміну D у високих дозах послаблюється при одночасному прийомі вітаміну А.

Альфакальцидол підвищує абсорбцію кальцію та фосфору в кишечнику, підсилює їх реабсорбцію в нирках, підвищує мінералізацію кісток, знижує рівень паратгормону в крові.

Фармакодинаміка. Препарат регулює обмін кальцію та фосфору в організмі. При курсовому застосуванні зменшує біль у кістках, пов'язаний із порушенням фосфорно-кальцієвого обміну, та м'язах, поліпшує координацію рухів.

Фармакокінетика. Після прийому швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. У печінці альфакальцидол швидко метаболізується із утворенням фармакологічно-активного метаболіту, невелика частина метаболізується в кістковій тканині. На відміну від природного вітаміну D, альфакальцидол не біотрансформується в нирках, тому може застосовуватися у пацієнтів з порушенням функції цього органа.

Показання. Застосовується при захворюваннях, що супроводжуються порушенням обміну кальцію (сенильний, стероїдний остеопороз, хронічна ниркова недостатність).

Дигідротахістерол підвищує абсорбцію кальцію в кишечнику, підсилюючи його мобілізацію із кісток, підвищує екскрецію неорганічних фосфатів нирками.

Фармакодинаміка. Дигідротахістерол регулює обмін кальцію та фосфору в організмі. Показання: гіпопаратиреоз (ідіопатичний та післяопераційний), псевдопаратиреоз. Протипоказання: гіперкальціємія, одночасний прийом вітаміну D у підвищених дозах. Звичайно призначають по 0,5-1,5 мг на добу

під час прийому їжі.

Ергокальциферол сприяє всмоктуванню кальцію та фосфору в кишечнику за рахунок збільшення проникності його слизової оболонки й адекватного депонування в кістковій тканині. Індукує на генетичному рівні синтез специфічного білка, який здійснює транспорт кальцію через слизову оболонку.

Фармакодинаміка. Це Ввтамін D₂. Регулює обмін кальцію та фосфору в організмі.

Показання: гіпо-, авітаміноз D, остеомаляція, переломи кісток, псоріаз, туберкульоз кісток та шкіри.

Протипоказання: захворювання шлунково-кишкового тракту, пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, гострі і хронічні захворювання нирок і печінки, органічні ураження серця. З обережністю призначають пацієнтам літнього віку і хворим на гіпотиреоз.

Спосіб застосування. Вітамін D₂ приймають усередину по 10 000-100 000 МО на добу під час їди. Курс лікування може тривати до 5-6 міс. Дітям призначають або дрібно по 500-1000 МО протягом першого року життя, або по 50 000 МО 1 раз на тиждень протягом 8 тиж, або за прискореною схемою — по 300 000-400 000 МО протягом 10-12 днів.

Побічні дії: див.розділ 3.8.

Кальцитріол сприяє всмоктуванню кальцію з кишечника, регулює мінералізацію кісток, стимулює активність остеобластів.

Фармакодинаміка. У фізіологічних концентраціях сприяє відкладанню кальцію в клітинах кісткової тканини. При підвищеній концентрації в плазмі крові він підсилює мобілізалізації кальцію з кісток. Кальцитріол розцінюють як "аварійний" гормон — діє при вираженій гіпокальціємії.

Фармакокінетика. Швидко та практично повністю абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в плазмі крові за прийому всередину в дозі 1 мкг досягається через 4-6 год. Метаболізується із утворенням активних метаболітів. Період напіввиведення — 3-6 год, однак кальцитріол та його метаболіти можуть частково накопичуватися в жировій тканині, у зв'язку з чим його фармакологічна дія може зберігатись протягом 3-5 діб. Виводиться з жовчю.

Показання. Використовують кальцитріол для лікування остеодист­рофії ниркового ґенезу, остеопорозу, післяопераційного чи ідіопатичного гіпопаратиреозу, псевдогіпопаратиреозу, вітамін D-залежного та вітамін D-резистентного рахіту.

Протипоказання: гіперкальціємія, гіпервітаміноз D, ниркова остеодистрофія з гіперфосфатемією, період годування груддю.

Спосіб застосування. Перорально, початкова добова доза становить 0,25 мкг. Якщо клінічні показники не поліпшуються протягом 2-4 тижнів лікування, добову дозу підвищують на 0,25 мкг до середньої — 0,5-1,0 мкг та вище.

Побічні дії: див.розділ 3.8.

Біофосфанати мають головну дію— уповільнювати мінералізацію кісток та кальцифікацію хряща, а також інгібувати викликану остеокластами резорбцію кісткової тканини. Всі представники цієї групи лікарських засобів здатні істотно сповільнювати перебудову кісткової тканину, тому останнім часом підвищився інтерес до можливості застосування їх у лікуванні пацієнтів з остеопорозом.

Клодронова кислота пригнічує активність остеобластів, викликає пошкодження їх структури, зменшення їх розміру та кількості.

Фармакодинаміка. Пригнічує резорбцію кісткової тканини, яка патологічно підвищується при злоякісних процесах у кістках. При лікуванні клодронатом знижується підвищена концентрація кальцію в сироватці крові і ризик розвитку переломів.

Фармакокінетика. Після прийому всередину абсорбується 2/5 введеної дози. Ступінь зв'язування з білками плазми крові низький. Період напіввиведення із плазми крові — 2 год. Клодронова кислота має високу спорідненість до кісткової тканини, тому період її напіввиведення із кісток тривалий — до кількох років. Виведення відбувається переважно із сечею.

Показання. Лікування при злоякісному остеолізі та гіперкальціємії, при злоякісних новоутвореннях (у тому числі в разі наявності метастазів).

Протипоказання: підвищена чутливість до клодронової кислоти, виражені порушення функції нирок.

Спосіб застосування. При середньотяжкій та тяжкій формі гіперкальціємії (концентрація йонів кальцію в плазмі крові 3 ммоль та/або сильному болю в кістках препарат призначають у дозі 3-5 мг внутрішньовенно крапельно протягом 3-5 год. Курс лікування — 3-5 днів. Після закінчення курсу інфузійної терапії препарат приймають перорально. Таблетки і капсули слід ковтати, не розжовуючи, не розчиняючи, запивати водою.

Золедронова кислота має такий же механізм дії, як і у клодронової кислоти.

Фармакокінетика. Золедронова кислота, введена внутрішньовенно, виділяється нирками в незмінному вигляді. Протягом перших 24 год із сечею екскретується 44±18 % введеної дози. Потім відбувається повільне зворотне вивільнення її із кісткової тканини в системну циркуляцію та виділення нирками.

Показання: гіперкальціємія, викликана злоякісною пухлиною, профілактика патологічних переломів кісток у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями з ураженням кісток, компресія хребта, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії.

Памідронова кислота, як і золендронова, протидіє остеолізу, індукованому злоякісними пухлинами, знижує вираженість гіперкальціємії у хворих онкологічного профілю.