3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних лп для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем

Оскільки переважна більшість засобів для симптоматичного лікування порушень діяльності нервової системи відноситься до засобів рослинного походження, то вони випускаються у рідких лікарських формах - у вигляді спиртових настоянок чи екстрактів (екстрактів з кореневищ) і дозуються в краплях усередину. Широко вживаються сухі екстракти рослин - адаптогенів чи седативних речовин у таблетках чи у порошку (валеріана, китайський лимонник). Пацієнти можуть собі готувати теплі відвари сухих плодів (1:10) і приймати столовими ложками всередину.

Особливими лікувальними властивостями володіють спиртоводні витяжки з лікарських рослин у вигляді бальзамів й еліксирів. Вони багатокомпонентні, мають широкий спектр дії, використовуються з профілактичною і лікувальною метою в залежності від їх складових. Приймаються столовими ложками всередину самостійно або в складі ранкового чаю чи кофе.

Так, для лікування астенічного синдрому використовують елексир Вітофорс (екстракт кореня жень-шеню, віток раувольфії, кореневищ солодки, кори хінного дерева, стовпчиків з рилець кукурудзи і багатьох інших рослин). Такий склад перелічених лікарських рослин діє компонентно на багато органів і систем, їх функцію – тонізуюча дія жень-шеню, седативна – раувольфії, протизапальна – кори хінного дерева, жовчогінна – солодки і кукурудзяних рилець. Все разом покращує фізичну працездатність, пам’ять, знімає перевтому й сонливість. Аналогічно діє трав’яний еліксир Бітнера (59 лікарських рослин), капсули «Фітовіт» (11 видів рослин) тощо.

При відпуску безрецептурних ДП для усунення симптомів порушень нервової діяльності провізор повинен попередити про несумісність спиртовмісних бальзамів й еліксирів з засобами, які неможна поєднувати з етанолом (протигістамінні засоби, психотропні, ряд антибактеріальних засобів), оскільки можливі різка гіперемія шкіри, блювання, тахікардія.

При поєднанні бальзамів, що містять екстракти коли (Тонік), з фторхінолонами, в крові збільшується кількість кофеїну, що може призвести до галюцинацій і вираженого збудження.

Водіям транспортних засобів і людям, що потребують у силу своєї виробничої діяльності високої уваги, дітям до 16 років не рекомендовано приймати спиртовмісні бальзами й еліксири.

Критеріями ефективності терапії безрецептурними ЛП порушень діяльності нервової системи є повна ліквідація симптомів – тривоги, задовільний фізичний і психічний стан, працездатність особи, хороший сон.

3.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів порушень діяльності нервової системи

Лікування порушень діяльності нервової системи проводять комплексно. Медикаментозні методи усунення тривожних станів, астенії й інсомнії описані у главі 3.2.

З немедикаментозних методів лікування тривожних станів в першу чергу слід виявити джерело тривоги, проаналізувати ситуацію. Дуже корисною є медитація, розслаблення організму, глибоке спокійне дихання, повноцінний сон протягом 7-8 годин на добу і збалансоване регулярне харчування.

Дітей з тривожними станами, астенією треба хвалити, не скупитися на ознаки любові, створити їм умови для ініціативи. Якщо цих заходів недостатньо, приєднують седативні безрецептурні препарати.

У випадках астенії чи безсоння медикаментозна терапія повинна бути направлена на лікування основного захворювання, що призвело до такого ускладнення. Коли причиною астенії чи безсоння є перевантаження (фізичні й психоемоційні), слід урегулювати режим праці й відпочинку, повноцінно харчуватися, спати. Слід раціонально знизити кількість інформації (перегляд телевізора, читання газет), зайнятися спортом (плавання й рух на свіжому повітрі), ходити на роботу пішки.

Пацієнта слід проінформувати, що основні способи подолання стресу - це повноцінний відпочинок, нормалізація сну; оптимізація режиму харчування – їжа, збагачена рослинною клітковиною, вітамінами, мікроелементами; достатня фізична активність; забезпечення адекватного психологічного настрою і контроль власної поведінки; планування часу; зміна роду діяльності.

Необхідно пам’ятати, що стресогенними є такі фактори, як постійна дія шуму, зловживання алкоголем, куріння, часта зміна часових поясів та ін. Пацієнтам із скаргами на безсоння не слід курити або приймати тонізуючі напої (чай, каву, кофеїнвмісні напої) перед сном; вживати алкоголь; спати в задушливій кімнаті; робити активні фізичні вправи перед сном.

Пацієнтам із скаргами на безсоння слід вставати відразу ж після пробудження; регулярно робити фізичні вправи; приймати «легку» їжу ввечері; обмежити питний режим перед сном; лягати спати і вставати зранку в один і той же час; відмовитись від відпочинку вдень; максимально знизити шумові, світлові й температурні коливання у спальні; якщо важко заснути, то не лежати в ліжку, а почитати, вишивати, зайнятися іншою спокійною роботою до появи сонливості.