Глава 3. Клінічна фармація в ревматології

3.1 Симптоми і синдроми при основних захворюваннях суглобів і м’язів

При захворюваннях м’язів і суглобів основними симптомами є біль у суглобах і м’язах, ранкова скутість, деформація суглобів, кільцеподібна еритема, симптом “метелика”, вугроподібна висипка, лихоманка, тофуси, хорея.

Біль у суглобах і м’язах відображає неприємне сенсорне та емоційне відчуття, пов’язане з їх пошкодженням. Біль є феноменом, утвореним широким переплетенням анатомічного, фізіологічного, психологічного й соціального елементів. Біль, як правило, поєднується з припухлістю суглобів і іншими нижче описаними симптомами.

Ранкова скутість є одним із основних критеріїв ураження суглобів. Це тимчасове обмеження активних рухів у суглобах, що виникає в ранковий час і поступово зменшується протягом дня. Тривалість її та об’єм обмеження рухів визначає важкість захворювання.

Деформація суглобів - це зміна форми та контурів суглобів, що супроводжується порушенням їх фунцій. Вона має різні види:

Контрактура – стійка фіксація суглоба в певному положенні. Розрізняють згинальні і розгинальні контрактури. Вони можуть бути зумовлені первинним ураженням опорно-рухового апарату (при ревматоїдному артриті – згинальні контрактури), хворобами нервової системи і м’язів.

Анкілоз – це повна відсутність рухів у суглобі. Розрізняють фіброзний анкілоз, коли суглобова щілина заповнена фіброзною тканиною (псоріатичний артрит), та кістковий, при якому суглобові кінці з’єднуються кістковими балками (ревматоїдний артрит).

Тугорухомість у суглобах – це функціональне порушення за рахунок обмеження амплітуди та швидкості рухів.

Підвивих – це зміщення у межах сугдобової капсули поверхонь кісток, які утворюють суглоб, внаслідок руйнування хряща.

Найпоширенішими є деформації кистей рук у вигляді “шиї лебедя” та стоп у вигляді “ласт моржа” при ревматоїдному артриті.

Кільцеподібна еритема – це блідо-рожеві, іноді ледь помітні висипи у вигляді тонкого кільцеподібного обвідка з чітким зовнішнім і менш чітким внутрішнім краєм. Елементи еритеми часто зливаються у химерні фігури на тулубі. Висип не супроводжується будь-якими суб’єктивними відчуттями і зазвичай повністю зникає. Даний симптом є однією з основних ознак ревматизму.

Симптом “метелика” є патогномонічним симптомом системного червоного вовчака. Це нестійке, плоске чи дещо припідняте розмите почервоніння з ціанотичним відтінком в центральній зоні обличчя (зазвичай займає щоки та перенісся).

Ревматичні вузликові висипання являють собою дрібні від просяного зернятка до розмірів квасолі, щільні, малорухомі, неболючі утворення, розташовані у фасціях, апоневрозах, суглобових сумках та підшкірній жировій клітковині.

Лихоманка – це значне підвищення температури тіла до 39-40°С, що спостерігається в період гострого приступу, активного початку чи рідше важкого перебігу, захворювання. Для захворювань сполучної тканини характерним є тривалий субфебрилітет.

Тофуси (ущільнення з сечово солями сечової кислоти) утворюються при хронічній подагрі тривалістю не менше 5-ти років. Локалізуються частіше в ділянці міжфалангових суглобів, на розгинальних поверхнях, по краях вушної мушлі, у ділянці хрящової перетинки носа, на чолі, у ділянці ахілового сухожилля. Шкіра над тофусами стоншується, стає блискучою. Розміри їх коливаються від 1-2мм до 10-12 мм в діаметрі. Вміст тофусів може розріджуватися і виділятися на зовні через нориці, проте інфікування відбувається вкрай рідко, оскільки урати володіють бактерицидним ефектом.

Хорея є абсолютною ознакою ревматизму, зістрічається лише у дитячому, рідше підлітковому віці. Для розпізнавання хореї мають значення наступні характеристики:

• хореїчний гіперкінез м’язів кінцівок, тулуба, шиї та обличчя;

• м’язова дистонія з переважанням гіпотонії;

• стато-координаційні порушення, що проявляються при ходінні та цілеспрямованих рухах;

• судинна дистонія;

• психопатичні прояви (егоїстичність, емоційна нестійкість, пасивність, неуважність, руховий неспокій).

Гіперкінези проявляються порушенням почерку, гримасами, незрозумілістю мови, невпорядкованими рухами.