Рекомендації щодо застосування деяких лз в залежності від прийому їжі.(зняти лінійки між терміном і препаратами)

ЛЗ, які слід приймати натще (за 1 годину до прийому їжі або через 3 години після нього) Ампіцилін, бісакодил, каптоприл, еритроміцин, пеніциліни, сукральфат, тетрацикліни

ЛЗ, які слід приймати під час їжі Ацетилсаліцилова кислота (тривало), НПЗП (тривало), глюкокортикостероїди, гризеофульвін, ітраконазол

ЛЗ, які слід приймати до їжі Пероральні гіпоглікемічні засоби

Одним з поширених питань, з яким звертаються пацієнти до провізора, є питання, чим запивати ліки. Кількість та якість рідини є важливою для максимального прояву ефекту ЛП. Лікарські препарати, призначені для резорбтивної дії, найраціональніше приймати за 30–40 хв до їжі, запиваючи 50–100 мл перекип’яченої або дистильованої води. Біодоступність ліків, які погано розчиняються у воді, підвищується, якщо запивати їх великою кількість рідини.

Взаємодія ЛП з деякими рідинами. ЛП та молоко. При взаємодії антибіотиків групи тетрацикліну з молочними продуктами на 20-80% знижується їх всмоктування ( під впливом шлункового соку казеїноген молока трансформується в казеїнат кальцію, який утворює з тетрацикліном нерозчинний комплекс). Установлено, що молоко знижує швидкість та повноту всоктування пероральних антибіотиків групи пеніцилінів та цефалоспоринів. Молоко сприяє покращенню всмоктування, наприклад, нестероїдних протизапальних препаратів, резерпіну, препаратів гормонів кори надниркових залоз (преднізолону, дексаметазону). Тому ці препарати слід приймати за 30-40 хв до їжі та запивати молоком.

При призначенні ліків дітям не слід змішувати їх з молоком та давати у пляшечці (можливе осідання значної кількості препарату на стінках, в результаті чого дитина не отримає препарат у необхідному дозуванні).

Лужними мінеральними водами не слід запивати лікарські форми з кислотостійким покриттям, однак, рекомендовано запивати ними сульфаніламідні препарати, які підлягають ацетилюванню.

Напої «Фанта», «Кока-кола» та ін. містять в складі іони заліза та кальцію, які утворюють важкорозчинні комплекси з антибіотиками тетрациклінового ряду, макролідами.

Біологічно активні речовини, які входять до складу грейпфрутового соку, пригнічують в печінці метаболізм препаратів з групи антагоністів кальцію, внаслідок чого їх токсичність підвищується. Вона проявляється головним болем, порушенням ритму серця, депресією та іншими небажаними явищами.

Кофеїн володіє здатністю змінювати всмоктування діючих речовин деяких препаратів (ерготаміну), підвищувати проникність гематоенцефалічного бар’єру та потенціювати анальгетичний ефект парацетамолу й ацетилсаліцилової кислоти, прискорює виведення з організму тих препаратів, які виділяються шляхом фільтрації в ниркових канальцях (наприклад, ампіциліну).