
- •Клінічна фармація Підручник для студентів фармацевтичних факультетів
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики………………..………………..………………..…………
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології………………..…………………..
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях………………………..………………………………………………….
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології………………..………………..…
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології………………..……………….
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології………………..………………..……
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології……………………………………
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології………………..………………..…………
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології………………..………………..………..
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології………………..………………..……
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології………………………………………
- •10.7. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в імуноалергології…………………………………………………………
- •10.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих з алергозами………………
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки………………………………
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення……
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи…………………………………………..
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні уражень шкіри……………………………………………………………………
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу………………………………………………………………
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди………………………………………………………………….
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю……………………………………………………………………..
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови……………………………
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску без рецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності………………………………………...............................
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів їжею та алкоголем…………………
- •Від авторів Шановний колего!
- •Розділ і
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики
- •1.1. Клінічна фармація як предмет. Етика й деонтологія в фармації
- •1.2. Оригінальні та генеричні лікарські препарати. Самолікування й фармацевтична опіка
- •1.3. Основні види медичної документації
- •Дія лікарських препаратів здійснюється різними механізмами
- •1.5. Взаємодія лікарських речовин. Комбіновані ліки
- •1.6. Побічна дія лікарських засобів
- •1.7. Вплив лікарських препаратів на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб
- •1.8. Профілактика виникнення та шляхи корекції негативного впливу лп. Роль провізора у зменшенні небажаної дії лп
- •1.9. Лікарський анамнез
- •1.10. Психологічні аспекти взаємовідносин між провізором та пацієнтом. Комплайєнс
- •1.11. Належна клінічна практика (gcp) - міжнародні правила та стандарти проведення клінічних випробувань лп
- •Тести для самоконтролю
- •15. Побічна дія лікарських засобів
- •Розділ іі
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології
- •1.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях серцево-судинної системи
- •1.2. Захворювання серцево-судинної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Стабільна стенокардія напруги (ссн)
- •Нестабільна стенокардія
- •Інфаркт міокарда (ім)
- •Класифікація аг за рівнем ат (вооз, 2007)
- •Стратифікація серцево-судинного ризику
- •Клініка симптоматичних аг, які зустічаються найчастіше
- •1.3. Клінічна фармакологія антиангінальних та гіпотензивних лікарських препаратів
- •Клінічна фармакологія нітратів і нітратоподібних лп
- •Особливості фармакокінетики основних груп нітратів
- •Основні показники фармакокінетики венозних вазодилятаторів
- •Клінічна фармакологія бета-адреноблокаторів
- •Класифікація β-адреноблокаторів
- •Добові дози і фармакокінетичні параметри β-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія антагоністів кальцію
- •Фармакокінетика різних груп антагоністів кальцію
- •Клінічна фармакологія блокаторів периферійних α-адренорецепторів
- •Дозування α1-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія гіпотензивних лікарських препаратів центральної дії
- •Агоністи α1-імідазолових рецепторів
- •Клінічна фармакологія інгібіторів ангіотензинперетворюючого фермента (іАпф)
- •Препарати іАпф, їх дози
- •Клінічна фармакологія блокаторів рецепторів ангіотензину іі
- •Фармакологічні особливості діуретиків
- •1.4. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лікарських препаратів
- •1.5. Клінічна фармакологія фібринолітиків, антикоагулянтів, антиагрегантів
- •1.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які поліпшують мозковий кровообіг
- •Клінічна фармакологія ангіопротекторів і антиоксидантів
- •Дозування ангіопротекторів
- •Клінічна фармакологія метаболічних лікарських препаратів
- •Механізм дії метаболічних препаратів
- •1.7. Комбіновані лікарські препарати для лікування артеріальної гіпертензії
- •1.8. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів і антиаритмічних засобів
- •Фармакокінетичні властивості серцевих глікозидів
- •Клінічна фармакологія антиаритмічних засобів
- •1.9. Підходи до раціонального вибору лікарських препаратів для лікування захворювань серцево-судинної системи
- •1.10. Побічна дія лп, які застосовуються в кардіології
- •1.11. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються в кардіології, їх клініко-біофармацевтичні особливості, принципи раціонального затосування
- •Критерії ефективності та безпечності медикаментозної терапії в кардіології
- •Принципи фармацевтичної опіки хворих кардіологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях серцево-судинної системи:
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях
- •2.1. Основні принципи антибактеріальної терапії
- •Класифікація антибактеріальних засобів за механізмом дії
- •Механізм дії антибактеріальних препаратів
- •Профілактика розвитку стійкості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів
- •Особливості фармакокінетики антибактеріальних препаратів
- •2.2. Клінічна фармакологія антибактеріальних засобів
- •2.2.1. Пеніциліни поділяють на природні і напівсинтетичні.
- •2.2.9. Клінічна фармакологія сульфаніламідів, похідних нітрофурану, оксихіноліну, фторхінолонів
- •2.2.10. Клінічна фармакологія противірусних препаратів
- •2.3. Побічна дія антибактеріальних лікарських препаратів. Специфічні побічні ефекти, їх прояви і профілактика, шляхи усунення
- •2.4. Комбіноване застосування антибактеріальних лікарських препаратів. Взаємодія їх з іншими препаратами
- •Можлива взаємодія сульфаніламідних препаратів з іншими лікарськими
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •2.5. Принципи вибору антибактеріальних засобів при інфекційних захворюваннях. Умови, які впливають на клінічний ефект антибактеріальних препаратів
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології
- •3.1 Симптоми і синдроми при основних захворюваннях суглобів і м’язів
- •Основні синдроми при захворюваннях сполучної тканини
- •3.2. Захворювання суглобів і системи захворювання сполучної тканини, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Ревматизм
- •Критерії Кіселя-Джонса-Нестерова для діагностики гострої ревматичної лихоманки (1963,1966,1973)
- •Діагностичні критерії счв
- •Діагностичні критерії ревматоїдного артриту Американської ревматологічної асоціації
- •Клінічна картина ссд
- •3.3. Підходи до медикаментозного лікування захворювань опорно-рухової системи лікування
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •І. Базисні засоби або засоби, що модифікують перебіг ра
- •3.4. Біцилінопрофілактика та біцилінотерапія в лікуванні гострої ревматичної лихоманки та хронічної ревматичної хвороби серця
- •Клінічна фармакологія пеніцилінів пролонгованої дії
- •3.5. Клінічна фармакологія стероїдних і нестероїдних протизапальних лз, базисних протизапальних лікарських препаратів Стероїдні протизапальні лікарські засоби (глюкокортикостероїди)
- •Мал.2 Вплив глюкокортикоїдів на „каскад арахідонової кислоти за с. М. Дроговоз, 2004)
- •Принципи лікування гкс
- •Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів
- •Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп
- •Препарати, які пригнічують проліферацію сполучної тканини
- •3.6. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини, препаратів урикозуричної дії та препаратів кальцію
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Побічні дії. Препарат витримується добре. Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Побічні дії див. Розділ 3.8. Клінічна фармакологія препаратів, які впливають на структуру й мінералізацію кісткової тканини Препарати кальцію
- •Препарати інших груп
- •3.7. Підходи до раціонального вибору лп для лікування захворювань суглобів
- •Взаємодія лп для лікування суглобової патології з іншими фармакологічними засобами
- •Фармакобезпека при лікуванні нпзс
- •3.8. Побічна дія лп, що застосовуються у ревматології. Поняття про нпзп – гастропатії. Синдром Рея
- •3.9. Сучасні спеціальні лікарські форми для лікування захворювань
- •Опорно-рухової системи
- •3.10. Критерії ефективності й безпечності лікарської терапії при лікуванні захворювань опорно-рухової системи
- •3.11. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією опорно-рухової системи, котрі одержують лп за призначенням лікаря
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс
- •Безрецептурні лп, які вживаються в ревматології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в Пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології
- •5.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях сечовидільної системи
- •5.2. Захворювання нирок і сечовивідних шляхів, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Гострі ураження нирок: гострий пієлонефрит, гострий гломерулонефрит
- •Хронічна хвороба нирок: хронічний пієлонефрит, хронічний гломерулонефрит
- •Інфекції сечовивідних шляхів: гострий цистит, хронічний цистит, сечокам’яна хвороба
- •Ускладнення захворювань нирок
- •Класифікація ступенів хнн (моз та амн України № 65/462
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Лікування пн
- •0,6 Х ве х маса тіла (кг),
- •5.3. Клінічна фармакологія основних лп, що застосовуються для лікування інфекційних та імунозапальних захворювань сечовидільної системи
- •Чутливість флори, що найчастіше виявляється у сечі (згідно Наказу моз та амн України № 65/462 від 30. 09. 2003р.)
- •Нестероїдні протизапальні лп (нпзп)
- •Фармакокінетика антикоагулянтів
- •Особливості дії діуретиків, що найчастіше застосовуються в нефрології
- •Калійзберігаючі діуретики (верошпірон, триамтерен, амілорид)
- •Осмотичні діуретики (манітол)
- •Тіазидні діуретики (гіпотіазид, циклометіазид, оксодолін)
- •Інгібітори карбоангідрази (діакарб, дорзоламід)
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лп при інфекційних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів
- •5.4. Сумісне застосування лп, які впливають на функцію нирок та сечовидільних шляхів. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •5.5. Принципи лікування ускладнень захворювань нирок
- •5.6. Побічна дія лп, які застосовуються в нефрології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •Спазмолітики
- •5.7. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в нефрології
- •5.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих нефрологічного профілю
- •Фармакобезпека
- •Безрецептурні препарати в нефрології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залози
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залоз
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології
- •7.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Мал.14 Збільшення об’єму живота через асцит. Видно розширені вени живота, вип’ячений пупок.
- •7.2. Захворювання гепатобіліарної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря
- •Класифікація хронічного бактеріального (безкам'яного) холециститу
- •Порушення функціонального стану гепатобіліарної системи, які пацієнт може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань печінки і жовчного міхура
- •7.3. Клінічна фармакологія гепатопротекторів, жовчогінних засобів, холелітолітиків, вітамінів
- •Клінічна фармакологія жовчогінних засобів (холеретиків та холекінетиків)
- •Клінічна фармакологія холелітолітиків
- •Клінічна фармкакологія вітамінів
- •7.4. Клінічна фармакологія імунодепресивних (глюкокортикостероїдів) і гіпоамоніємічних лп
- •7.5. Клінічна фармакологія лп для лікування вірусних та бактеріальних інфекцій гепатобіліарної системи
- •Лп для лікування бактеріальних інфекцій
- •2. Препарати, які проникають у жовч в досить високих концентраціях
- •7.6. Клінічна фармакологія засобів дезинтоксикаційної терапії
- •7.7. Клінічна фармакологія лп для усунення больового синдрому
- •7.8. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію гепатобіліарної системи
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лп при наявності супутньої патології
- •Лп, які можуть негативно впливати на стан печінки
- •Гепатотоксичні реакції, залежні від дози ліків (облігатні)
- •7.9. Побічна дія лп, які застосовуються в гепатології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •7.10. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •Мал.15 Будова мікросфери дуспаталіну
- •7.11. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гематології
- •7.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією гепатобіліарної системи
- •Фармацевтична опіка при вживанні жовчогінних засобів
- •Фармацевтична опіка при вживанні гепатопротекторів
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Гепатопротектори
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології
- •8.1. Синдроми при основних захворюваннях кровотворної системи
- •8.2. Захворювання кровотворної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Анемії
- •Робоча гематологічна класифікація анемій
- •Характеристика окремих видів анемій
- •Мегалобластні анемії
- •Гемолітичні анемії
- •Гемобластози
- •Гострий лейкоз
- •Хронічний мієлолейкоз
- •Хронічний лімфолейкоз
- •Еритремія
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань кровотворної системи
- •8.3. Клінічна фармакологія препаратів заліза та інших антианемічних лп
- •8.4. Клінічна фармакологія лп, які стимулюють або пригнічують лейкопоез Класифікація і препарати
- •Стимулятори лейкопоезу
- •1. Алкілувальні засоби:
- •3. Алкалоїди:
- •Клінічна фармакологія протипухлинних засобів
- •Ферментні препарати з протипухлинною активністю
- •Порівняльна характеристика протипухлинних препаратів
- •8.5. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях кровотворної системи Клініко-фармакологічні підходи до лікування анемій
- •Вибір препаратів при гострому лейкозі.
- •Спільне застосування лп, які впливають на кровотворення. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Лікарські препарати, які чинять токсичну дію на стан кровотворної системи
- •8.6. Побічна дія лікарських препаратів, що використовуються в гематології
- •8.7. Сучасні спеціальні лікарські форми препаратів заліза
- •8.8. Критерії ефективності та безпечності фармакотерапії гематологічних захворювань
- •8.9. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією кровотворної системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології
- •9.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях в ендокринології
- •9.2. Захворювання ендокринної системи, що потребують обов’язкового втручання лікаря. Характеристика ускладнень. Підходи до медикаментозного лікування
- •9.2.1.Цукровий діабет
- •9.2.2.Дифузний токсичний зоб
- •9.2.3. Гіпотиреоз
- •9.2.4. Стани та умови, при яких припустиме застосування безрецептурних препаратаів в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •9.2.5. Підходи до медикаментозного лікування захворювань ендокринної системи
- •9.3. Клінічна фармакологія препаратів інсуліну
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •9.4. Клінічна фармакологія пероральних гіпоглікемізуючих лп
- •Пероральні цукрознижувальні препарати групи сульфонілсечовини
- •Основні фармакодинамічні ефекти препаратів сульфонілсечовини
- •Лікарські засоби, що посилюють або гальмують цукрознижувальну дію препаратів сульфонілсечовини
- •Підходи до раціонального вибору пероральних цукрознижуючих засобів
- •Взаємодія пероральних гіпоглікемізуючих лп з лп інших фармакологічних груп. Особливості використання при наявності супутньої патології. Лп, які негативно впливають на рівень глікемії
- •9.5. Принципи лікування ускладнень цукрового діабету
- •9.6. Клінічна фармакологія препаратів гормонів щитоподібної залози, антитиреоїдних лп, препаратів йоду
- •9.7.Побічна дія лп, які використовуються в ендокринології
- •Побічні реакції препаратів сульфонілсечовини
- •9.8. Сучасні лікарські форми, що використовуються в ендокринології
- •9.9. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в ендокринології
- •9.10. Принципи фармацевтичної опіки хворих ендокринологічного профілю
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології
- •10.1. Симтоми і синдроми при алергозах
- •10.2. Захворювання алергічної природи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Мал 16 Різні за величиною і формою шкірні прояви кропивниці
- •Мал.17. Набряк Квінке
- •Мал.18 Гіперемія кон’юнктиви
- •Симптоми і синдроми алергічної природи, які хворий може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •10.3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергозів
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •10.4. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях алергічної природи. Спільне застосування протиалергічних засобів, взаємодія ліків з іншими фармакологічними групами
- •Взаємодія протиалергічних препаратів із лікарськими середниками інших груп
- •10.5. Побічна дія лп, які застосовуються в алергології
- •10.6. Сучасні лікарські форми для лікування місцевої алергії
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях алергічної природи
- •10.9. Лікарська хвороба
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Роль провізора у профілактиці виникнення лікарської хвороби
- •Тести для самоконтролю
- •Розділ іі
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •1.3. Заміна ліків: генерична й терапевтична заміна
- •Фармацевтична опіка як відповідальність провізора за ефективність терапії перед пацієнтом. Опіка осіб похилого й літнього віку, дітей, новонароджених, вагітних і лактуючих жінок
- •Категорії проблем, які виникають у пацієнта при прийомі лп. Роль провізора і лікаря при цьому
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення
- •2.1 Основні симптоми розладів травлення, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Найчастіші причини закрепів
- •Основні фактори розвитку дисбактеріозу
- •2.2. Напрямки та засоби симптоматичної лікарської терапії розладів травлення
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з печією при виборі безрецептурного препарата для симптоматичного лікування цього симптому поданий на мал. 19.
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Диференційована терапія в залежності від порушень моторної функції кишечника
- •Алгоритм бесіди провізора з хворим при виборі безрецептурного лікарстького препарату для симптоматичного лікування закрепу
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Медикаментозне лікування метеоризму
- •Порівняльна характеристика силіконів
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Сучасні лікарські форми для лікування розладів травлення
- •Вплив антацидів на всмоктування і виведення препаратів інших груп
- •2.5. Немедикаментозні методи усунення симптомів розладів травлення
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи
- •3.1. Основні симптоми порушень діяльності нервової системи, які можна лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Загрозливі симптоми порушень нервової системи, при яких необхідне втручання лікаря
- •Алгоритм дій провізора при астенії та стресі
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •3.2. Напрямки симптоматичного лікування хворих з тривогою, астенією й безсонням
- •Безрецептурні лп для лікування тривожних станів, стресу, астенії й порушень сну
- •3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних лп для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
- •3.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів порушень діяльності нервової системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичномулікуванні уражень шкіри
- •4.1. Ураження шкірних покривів, які можна лікувати без рецептурними лп у межах відповідального самолікування
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Інфекційні ушкодження шкіри
- •4.2. Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з симптомами ураження шкіри. Напрямки симптоматичного лікування ураження шкірних покривів
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Антисептики і дезинфікуючі засоби
- •Використання антисептиків
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Засоби для нейтралізації
- •Фармацевтична опіка при лікуванні термічних опіків
- •Протиепідемічні заходи
- •4.3. Алгоритм надання провізором належної інформації про безрецептурний лп під час здійснення фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні уражень шкіри
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу
- •5.1. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •5.2. Геморой
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок
- •Консервативне лікування варикозної хвороби
- •5.3.Сучасні лікарські форми для лікування місцевих розладів кровообігу
- •Показання до використання, рекомендовані добові дози, кратність і тривалість застосування основних флп, зареєстрованих в Україні
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих на геморой
- •Безрецептурні лп, що застосовуються при місцевих розладах кровообігу, фармакологічна активність їхніх активних інгредієнтів і умови раціонального застосування
- •5.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів місцевих розладів кровообігу
- •Особливості харчування
- •Загальні рекомендації для пацієнтів з гемороєм
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди
- •6.1. Основні симптоми застуди і роль провізора у визначенні тактики лікування
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •6.2. Напрямки та засоби симптоматичної терапії простудних захворювань
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки відвідувача аптеки з симптомами застуди
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •6.3. Сучасні лікарські форми для лікування застуди й особливості їх використання. Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •6.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів застуди
- •6.5. Підходи до профілактики простудних захворювань
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю
- •7.1. Основні симптоми порушень функції кістково-м’язової системи, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Порівняльна характеристика лікарських засобів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю (адаптовано за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і
- •7.3.Сучасні лікарські форми для лікування порушень функції кістково-м’язової системи і особливості їх використання, взаємодія з їжею й алкоголем
- •Особливості використання безрецептурних лп у різні вікові періоди
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс для симптоматичного лікування болю в суглобах і м’язах
- •7.4. Немедикаментозні методи усунення болю в м’язах і суглобах
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови
- •8.1. Поняття про первинний і вторинний (симптоматичний) біль голови
- •Патогенетичні типи болю голови
- •8.2. Типи болю голови, які можна лікувати у рамках відповідального самолікування. Загрозливі” симптоми при головних болях
- •8.3. Напрямки та засоби симптоматичної медикаментозної терапії болю голови
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди
- •8.5. Немедикаментозні методи усунення болю голови
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності
- •9.1. Патологічні стани і фактори, сприяючі розвитку вітамінної недостатності. «Загрозливі» симптоми при вітамінній недостатності
- •Основні фізіологічні властивості вітамінів та прояви вітамінної недостатності (Мартинчик а.Н., 2005)
- •9.2. Напрямки та засоби усунення й профілактики вітамінної недостатності
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
- •Критерії ефективності терапії безрецептурними лікарськими препаратами для усунення і профілактики вітамінної недостатності
- •Захворювання серцево-судинної системи
- •Ознаки передозування, шляхи його профілактики та лікування
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів з їжею та алкоголем
- •10.1. Взаємодія лікарських препаратів та їжі, клініко-фармакологічні аспекти
- •При взаємодії лп та їжі мають значення наступні фактори: фізико-хімічні властивості лп; особливості фармакокінетики лп; лікарська форма; кількість та склад їжі; фізіологічний стан органів шкт.
- •Рекомендації щодо застосування деяких лз в залежності від прийому їжі.(зняти лінійки між терміном і препаратами)
- •10.2. Клініко-фармакологічні аспекти застосування алкоголю в медицині. Клініко-фармакологічна характеристика етилового спирту. Взаємодія лп з алкоголем
- •10.3. Роль провізора і місце фармацевтичної опіки в попередженні небажаної взаємодії ліків з їжею й алкоголем
- •Тести для самоконтролю
- •Література
Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
Групи вітамінів за лікувально-профілактичним ефектом |
Коротка клініко-фізіологічна характеристика |
Основні вітаміни |
Підвищують загальну реактивність організму |
Регулюють функціональний стан центральної нервової системи, обмін речовин і трофіку тканин |
Тіамін (таблетки 0,25 г, 0,5 г, драже (містить 2г вітаміну), ампули (1 мл 1,2%, 2,4%, 6% розчин тіаміну броміду), кокарбоксилаза (50 або 100 мг вітаміну В1), рибофлавін (В2 – табл. 1, 2, 5 і 10 мг, драже – 0,25 г, ампули 1 мл 1% водного розчину), РР (нікотинова кислота в табл. 5, 10, 25 чи 50 мг, драже 0,25 г, ампули 1-5% по 1 мл), В6 (піридоксин в табл. 2,5 чи 10 мг, ампули по 1 мл 1%, 5% водного розчину), А (риб’ячий жир – олійний розчин, драже 1, 2, 3 мг), С (аскорбінова кислота в табл. 0,25, 0,5 г ампули 5% розчин 1 і 5 мл, драже 0,25 г) |
Антиінфекційні |
Підвищують стійкість організму до інфекцій; стимулюють вироблення антитіл, посилюють фагоцитоз, захисні властивості епітелію, нейтралізують токсичну дію збудника |
С (аскорбінова кислота), А (риб’ячий жир) і препарати вітамінів групи В (тіаміну бромід, кокарбоксилаза, рибофлавін, піридоксин, калієва сіль оротової кислоти - діорон табл. по 0,5 г, пангамат кальцію (табл. по 50 мг, ампули по 20-40 мг), пантотенова кислота (таблетки, що містять 100 мг пантотенової кислоти, ампули для внутрішньом’язових ін’єкцій 500 000 – 1 000 000 ОД у 0,25-0,5% розчині новокаїну) |
Антианемічні |
Нормалізують і стимулюють кровотворення |
В12 (ціанокобаламін (ампули по 1 мл, що містять 50,100, 200 і 500 мкг вітаміну, розчин має рожевий колір, дом’язово, довенно, антианемін (ампули по 2 мл, дом’язово; гепавіт-апмули по 2 мл, чи підшкірно), фолієва кислота (фолацин-таблетки, порошок чи драже по 1-2 мг), С (аскорбінова кислота), В6 (піридоксин) |
Антигеморагічні |
Забезпечують нормальну проникність і резистентність кровоносних судин, покращують згортання крові |
С (аскорбінова кислота), Р (рутин – порошок, табл. по 20, 25, 50 і 100 мг; урутин (суміш 0,025 г рутину та 0,05 г уротропіну в 1 мл дистильованої води; кверцетин – табл., порошок по 0,02 г 3-5 раз на добу), К (вікасол-табл. 0,5 г, ампули 1 і 2 мл 1% розчину дом’язово, парентерально 0,3% 5 мл) |
Антитоксичні |
Знижують гіпоксію тканин |
С (аскорбінова кислота), В6 (піридоксин), В15 (пангамова кислота, пангамат кальцію) |
Антисклеротична та ліпотропна дія |
Знижують рівень холестерину в крові, покращують стан хворих з цирозами печінки та хронічними гепатитами |
Е (α-токоферол – масляний розчин у флаконах по 20, 50 і 100 мл, в 1 мл міститься 3 мг вітаміну Е, α-токоферолу ацетат – драже і капсули по 25, 50, 100 і 200 мг вітаміну), холін (холін-хлорид – 20 % розчин в ампулі по 10 мл і у флаконах по 100 мл, призначають всередину по 1 чайній ложці 3-5 разів на добу; для довенного введення готують 1% розчин ex tempore, вводиться на фізіологічному розчині чи на 5% розчині глюкози), F (лінетол- суміш ефірів – лінолева кислота 15%, ліноленова 57%, олеїнова 15% і насичені жирні кислоти 13%, по 20 мг на добу); ліпоєва кислота (вітамін N) (берлітіон– табл., амп); В6 (піридоксин), В15 (пангамова кислота, пангамат кальцію) |
Противиразкові (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки) |
Забезпечує цілісність слизової оболонки, підвищують кислотність при ахлоргідрії, покращують моторику кишечника та жовчевого міхура |
U (противиразковий фактор, вітамін U в табл. по 50 мг, по 2 табл. 3 рази на добу ), С (аскорбінова кислота), Р (рутин), А (ретинол, риб’ячий жир) |
Регулятори зору |
Забезпечують адаптацію ока до сутінок, посилюють гостроту зору, розширюють поля кольорового зору |
А (риб’ячий жир, екорофтальмол – краплі (2-3 краплі 3-4 рази на добу в кожне око), ампули по 1 мл дом’язово; каротин-1 мл масляного розчину, всередину, ¼ чайної ложки на добу), рибофлавін (В2), С (аскорбінова кислота) |
Захищають шкіру та волосся |
Посилюють епітелізацію шкіри |
В2 (рибофлавін), А (каротон – водно-колоїдний розчин у вигляді крапель в очі чи в ніс, флакони по 5 мл чи ампули по 1 мл; каротол- ампули по 1 мл, підшкірно; вітадерм – мазь, що містить масляний розчин каротину та евкаліптове масло, 50 г), РР (нікотинова кислота), В6 (піридоксин), параамінобензойна кислота (Н1 – порошок білого кольору, лікувальна доза 2-4 г на добу) |
Регулюють кальцієво-фосфорний обмін |
Забезпечують мінеральний обмін речовин, покращують засвоєння магнію |
Кальцифероли (D) (вітамін D2 у масляному розчині, в драже, риб’ячий жир – містить 50 МО вітаміну D2 в 1 г, відеїн – вітамін D2- казеїновий препарат, білково-вітамінний комплекс жиророзчинних вітамінів) |
Хоча в кожного вітаміну і мікроелемента є свій "об'єкт уваги" в організмі, весняна недостатність вітамінів і мінералів виявляється у більшості людей класичним набором симптомів. Пацієнт може лікуватися комплексом полівітамінів, якщо він відчуває сонливість, виснаженість, дратівливість, зниження уваги і пам'яті, уразливий для всіляких простудних захворювань, якщо у нього швидко стомлюються очі і знизилася гострота вечірнього зору, якщо у нього суха шкіра, що лущиться, йому докучають висипи по ній, "ячмені", фурункули, тріскаються губи, шаруються нігті, волосся потьмяніло, обламується і посилено випадає, повільно гояться ранки на шкірі, якщо він помічає "облисіння", якщо на частині язика згладилися сосочки, є кровоточивість ясен при "несильному" чищенні зубів, а на тілі виявляються синяки від звичайної поїздки в громадському транспорті - це і є гіповітаміноз.
Навіть для здобуття лікувальних ефектів вітамінів, що призначаються при явній клініці гіповітамінозу, допустимо не більше ніж 3-х кратне перевищення добової дози вітамінів. Вітаміни дійсно потрібні для профілактики і підтримки здоров'я, але лише не в гігантських дозах. Не потрібно бояться полівітамінів в безпечних середніх добових дозах особливо взимку і весною. Існує великий спектр полівітамінних препаратів суто профілактичного призначення: вміст вітамінів у них відповідає середній добовій потребі людини. Їх регулярний прийом не створює якого-небудь надлишку, а лише поповнює наявний в їжі дефіцит, нормалізує обмін речовин, покращує самопочуття, фізичну і розумову працездатність, укріплює здоров'я, сприяє продовженню активного довголіття.
Призначати полівітамінні препарати можна на 2-6 тижнів. При цьому обов'язкове дотримання питного режиму, тобто адекватне введення рідини.
9.3. Сучасні лікарські форми для усуненні профілактики вітамінної недостатності, особливості їх застосування. Взаємодія вітамінних
препаратів з їжею й алкоголем. Застосування препаратів у населення різних контингентів
Вітамінні препарати випускаються у різних лікарських формах – як традиційних (таблетки, драже, капсули), так і сучасних – жувальні чи шипучі розчинні таблетки, гелі, сиропи, краплі тощо.
З лікувальною і профілактичною метою використовуються в таблетках вітамінно-мінеральні комплекси активал, герімакс, дуовіт, дуовіт для жінок і дуовіт для чоловіків, магне-В6, нейрон, декамевіт, квадевіт, вітрум; у драже – неуробекс; у капсулах – візівіт, вітам, мікродевіт, енергін, антианемін-флора.
У жувальних таблетках випускається оригінальний вітамінно-мінеральний комплекс активал КІД з 5 різними смаками для дітей з 2 років (без цукру), у шипучих розчинних таблетках - Сана-Сол мультивітаміни плюс С і Сана-Сол мультивітаміни плюс кальцій і магній.
Гіпоалергенним полівітамінним комплексом для всієї сім’ї в залежності від форми вживання є альвітіл: для дорослих - таблетки, для дітей – сироп.
У рідкій лікарській формі з крапельницею випускається вітарон для дітей від 3 років і жінок у період вагітності й годування.
Взаємодія безрецептурних вітаміновмісних препаратів з їжею й алкоголем. Фізіологічні потреби нашого організму у вітамінах і мікроелементах сформовані всією попередньою еволюцією виду, в ході якої обмін речовин людини пристосувався до тієї кількості біологічно активних речовин, які він отримував з великими об'ємами простої натуральної їжі, відповідними настільки ж великим енерговитратам наших далеких предків. Наприклад, щоб отримати необхідну добову норму вітаміну В1 в 1,4 мг, потрібно з'їдати 700-800 г хліба з муки грубого помелу або 1 кг нежирного м'яса. Протягом останніх двох-трьох десятиліть цивілізація знизила енерговитрати людини в 2-2,5 разу. У стільки ж повинно було зменшитися вживання їжі - інакше неминучі переїдання, надлишкова вага, а це пряма дорога до діабету, гіпертонічної хвороби, атеросклерозу й інших хвороб ХХI століття.
Але їжа не лише джерело енергії, вона одночасно джерело вітамінів, мікроелементів, амінокислот, харчових волокн, поліфенольних сполук, біофлавоноїдів і тому, зменшуючи загальну кількість їжі, людина отримує вітамінний голод. Навіть дуже правильно побудований раціон, розрахований на 2500 ккал в день дефіцитний за більшістю вітамінів, принаймні, на 20-30%.
Крім того, раціон людини втратив колишню різноманітність. Її їжа зведена до вузького стандартного набору декількох основних груп продуктів і готових страв. Вона купляє рафіновану, висококалорійну, але бідну вітамінами і мінеральними речовинами їжу (білий хліб, макаронні, кондитерські вироби, цукор, всілякі напої). У її раціоні зросла доля консервованих продуктів, що тривало зберігаються, інтенсивно технологічно оброблених, що неминуче веде до істотної втрати вітамінів. У більшості людей відсутня характерна для мешканців західних країн корисна звичка до щоденного вживання великої кількості всілякої зелені і фруктів, морепродуктів.
Дефіцит вітамінів можна поповнити призначенням дієти з відповідним вмістом овочів, фруктів, продуктів тваринного походження, але навіть при доскональному дотриманні всіх нормативних рекомендацій вміст вітамінів у продуктах змінюється залежно від різних чинників. Так, при кип'ятінні молока кількість вітамінів, що містяться в ньому, істотно знижується. А овочі, вирощені в теплицях або після тривалого зберігання мають значно нижчий рівень вмісту вітамінів в порівнянні з овочами з відкритого грунту.
Після 3-х днів зберігання продуктів в холодильнику втрачається близько 30% вітаміну С. При кімнатній температурі цей показник складає близько 50%. При термічній обробці продуктів втрачається від 25% до 90-100% вітамінів. На світлі вітаміни руйнуються (вітамін В2 дуже активно), вітамін А боїться ультрафіолету.
Овочі без шкірки містять значно менше вітамінів. Висушування, заморожування, механічна обробка, зберігання в металевому посуді, пастеризація так само дуже істотно знижують вміст вітамінів у вихідних продуктах, навіть в тих, які традиційно вважаються джерелами вітамінів. Вміст вітамінів в овочах і фруктах дуже широко варіює в різні сезони.
Вочевидь, що для досягнення повноцінної біологічної активності живлення необхідне введення до складу раціону не окремо взятих вітамінів, а правильно підібраних комплексів в кількісному співвідношенні між собою і з іншими харчовими речовинами. Це пов'язано ще і з тим, що окремі хімічні процеси каталізуються одночасно декількома взаємодіючими вітамінами. Так, наприклад, для процесу окислення молочної кислоти в піровиноградну, а останньої - у вуглекислоту і воду необхідне поєднання вітамінів В1, В2 і РР. За відсутності хоч би одного з вказаних вітамінів порушується цей важливий життєвий процес.
Шкідливі звички збільшують потребу людини у вітамінах групи В (особливо B1, В6, B12), бета-каротині (провітаміні А), фолієвій кислоті. Вітаміну С "курильщикам" потрібно на 25 мг в день більше, ніж некурцям. Особи, що часто вживають алкогольні напої, повинні пам'ятати, що вітамін B6 в їх організмі практично відсутній, а поповнити втрати цього вітаміну їм допоможуть банани.
Але тривале вживання і тим більше перевищення дози вітамінних препаратів може принести більше шкоди, чим користі. Так, наприклад, у курців, що "зловживали" протягом довгого часу бета-каротином, частіше зустрічається рак легенів. Передозування фолієвої кислоти може викликати шкірні подразнення, а надлишок вітаміну Е - підвищення артеріального тиску. Будь-який вітамінно-мінеральний комплекс можна купити в аптеці без рецепту, але це не означає, що приймати його потрібно хаотично, інтенсивно і в дуже великих дозах.
Всмоктування вітамінних препаратів у шлунково-кишковому тракті залежить не лише від їх фізико-хімічних властивостей, але і від кількості і складу прийнятої пацієнтом їжі. Чим менше їжі в кишечнику, тим швидше і повніше всмоктуються вітамінні препарати. Оскільки вони можуть бути компонентами їжі їх слід приймати підчас або зразу після їди, не розжовуючи і запиваючи склянкою кип'яченої або столової негазованої води. Небажано їх запивати фруктовими або овочевими соками, тонізуючими напоями, молоком або кавою, оскільки кожна з цих рідин здатна вступати у взаємодію з вітамінними препаратами, підсилюючи або ослабляючи їх фармакологічний ефект.
Жирна їжа підсилює всмоктування жиророзчинних вітамінів, хоча має значення її характер. Так, безнітратні продукти харчування не пригнічують засвоєння вітаміну А. Але для успішного його засвоєння необхідна присутність жирів, вітаміну Е і білків. При дефіциті будь-якого з цих компонентів всмоктування вітаміну А скорочується, навіть якщо їжа ним і збагачена.
Велика кількість їжі, як правило, уповільнює всмоктування всіх ліків. Таким чином, раціонально включаючи в раціон або обмежуючи в ньому деякі види їжі, можна виключити небезпечні побічні дії лікарських засобів і підвищити ефективність лікарської терапії.
Безнітратні продукти харчування не пригнічують засвоєння вітаміну А. Але для успішного засвоєння вітаміну А необхідна присутність жирів, вітаміну Е і білків. При дефіциті будь-якого з цих компонентів всмоктування вітаміну А скорочується, навіть якщо їжа ним і збагачена.
Після їди вживають аскорбінову, нікотинову, ліпоєву кислоти, ретинол, ергокальциферол, гексавіт. Ревіт слід вживати тільки перед їдою.
Крім того, існує ряд несумісностей у вітамінних препаратів із засобами інших фармакологічних груп. Так, вітамін А несумісний з хлористоводневою, ацетилсаліциловою кислотами і його треба застосовувати з обережністю хворими на нефрити, з захворюваннями серця, при вагітності.
Вітамін В1 несумісний з вітамінами РР, С, В12, В6, симпатоміметиками, саліцилатами, тетрацикліном, гідрокортизоном. Розчин вітаміну В1 не можна вводити в одному шприці з розчинами, які містять сульфіти.
Вітамін В2 несумісний з вітаміном В12, тому що змінюють метаболізм один одного. Лікування великими дозами вітаміну В2 через його погану розчинність може викликати закупорку канальців нефрону.
Вітамін В6 несумісний з вітамінами В1, В12, еуфіліном, кофеїном.
Вітамін В12 несумісний з аміназином, з хлористоводневою, ацетилсаліциловою кислотами, вітамінами РР, С, В1, В6, В2, гентаміцином.
Вітамін С несумісний з вітамінами В1, В12, еуфіліном, димедролом, дібазолом, саліцилатами, тетрацикліном, симпатоміметиками, гідрокортизоном, пеніциліном, препаратами заліза, гепарином, непрямими антикоагулянтами.
Вітамін D несумісний з хлористоводневою кислотою, вітаміном Е, саліцилатами, тетрацикліном, симпатоміметиками, гідрокортизоном.
Тривале приймання вітаміну РР може призвести до жирової дистрофії печінки. Його необхідно приймати відразу після їди, паралельно приймати продукти, що містять метіонін (сир).
Одночасне застосування токоферолу і строфантину у випадках серцевої недостатності та гіперхолестеринемії значно покращує функцію міокарду, запобігає інтоксикації глікозидами.
Фолієва кислота несумісна з сульфаніламідами.
Особливості використання безрецептурних вітамінних лікарських препаратів у різних контингентів населення. На сьогоднішній день у населення широко розповсюджені різні форми вітамінної недостатності і найбільше у вітаміну С. Виявлено, що у 70-100% дітей, вагітних і лактуючих жінок, дорослого працездатного населення, літніх людей існує гіповітаміноз аскорбінової кислоти. У 40-80% недостатня забезпеченість вітамінами групи В і каротином. У 70% вагітних жінок зустрічається дефіцит фолієвої кислоти, а дефіцит вітаміну В6 у вагітних приближається до 90-100%.
У значної частини дітей, вагітних і годуючих жінок полівітамінний дефіцит поєднується з дефіцитом Fe, що є причиною широкого поширення прихованих і явних форм вітамінно-залізодефіцитної анемії. Поширені дефіцити магнію, цинку, йоду, селену, кальцію і ряду інших макро- і мікроелементів.
Діти й підлітки для свого розвитку потребують певних вітамінів. Вони мають крайню потребу у вживанні вітамінів, це залежить від віку і швидкості зростання. Сьогоднішня їжа і обіди швидкого приготування часто позбавлені вітамінів. Вітаміни є важливим елементом здорового зростання дитини, аби її тіло формувалося правильно, вона повинна одержувати необхідні елементи, це дозволить дітям повноцінно зростати і розвивати свій потенціал. Для більшості людей вітаміни з шкільної лави асоціюються з овочами і фруктами. Насправді овочі і фрукти можуть бути надійним джерелом лише аскорбінової і фолієвої кислоти, а також каротину. Що стосується вітамінів групи В, а також жиророзчинних вітамінів А і Е, то їх основним джерелом є такі калорійні продукти, як м'ясо, печінка, нирки, яйця, вершкове масло, хліб з муки грубого помелу і ін. Коли раціон не ідеальний, на допомогу прийдуть багаточисельні препарати вітамінів.
Асортимент полівітамінних препаратів постійно оновлюється і розширюється, тому при вибиранні конкретного засобу потрібна консультація лікаря і обов'язкова оцінка індивідуальної реакції дитини на прийом вітамінно-мінеральних комплексів. При відпуску полівітамінів для дітей слід дотримуватись наступних правил:
1.Необхідно враховувати вік дитини:
для дітей до року використовувати вітамінні препарати в рідкій формі (краплі, сироп, гель);
для дітей від 1 року до 4-х років - препарати у вигляді жувальних пігулок або пастил;
для дітей старших 4-ьох років можна відбирати таблетовані форми, оскільки в цьому віці діти вже можуть ковтати пігулки і невеликі капсули.
2. Уважно вивчити склад полівітамінного препарату:
для дітей до 1 року немає необхідності в прийомі полівітамінів з мінералами;
бажано, щоб препарат містив бета-каротин або ретинол (вітамін А), токоферол (вітамін Е), аскорбінову кислоту (вітамін С), кальцій, йод, селен (для дітей після року);
не слід використовувати для дітей препарати з ванадієм, оловом, нікелем, бором;
не пропонувати засоби, на яких не вказані дози його компонентів;
віддавати перевагу препаратам, які не містять барвників і консервантів;
дітям з схильністю до алергічних реакцій уникати прийому яскраво забарвлених пігулок або сиропів.
3. Звернути увагу на упаковку:
на упаковці повинні бути написи на українській (або російській) і англійській мовах;
на упаковці або вкладиші повинні бути чітко вказані склад препарату, вікові дозування, протипоказання, побічна дія, умови зберігання, попередження, фірма-виробник;
переважно використовувати рідкі форми полівітамінів у скляній упаковці з темного скла, а не в пластмасовій;
бажано вибирати препарат, який приймають один раз в день;
стежити за терміном придатності полівітамінів.
Препарат повинен бути зареєстрований у Фармакологічному Комітеті України. Покупець має право вимагати пред'явлення Сертифікату реєстрації в Україні. На сьогоднішній день в аптеках України вибір дитячих полівітамінів з мінералами і без них достатньо широкий: більше 15 найменувань.
Для дітей до 1 року: Мульти-табс краплі ACD, Біовіталь гель (полівітаміни з кальцієм і магнієм), Полівіт Бебі, сироп.
Для дітей від 1 року до 4-ьох: Мультивітамол Ін. Тайс, сироп; Піковіт, сироп; Мульти-табс жувальні пігулки з мінералами для дітей 1-4 років, Байт-а-мінс, жувальні пігулки з апельсиновим смаком.
Для дітей від 4-ьох до 6 років: Джунглі, жувальні пігулки у вигляді фігурок тварин (можна з 2-х років); Вітрум Циркус, пігулки можна розжовувати (з 2-х років); Альвітіл, сироп; Піковіт, пастили; Флюр-е-дей; Мультивітамінні цукерочки; Полівіт юніор, пігулки; Мульти-табс полівітаміни з мінералами з 4-х років; Юніор-плюс.
Для дітей старших 6-ти років: Макровіт, пастили; Альвітіл, драже; Мільтріум; всі перераховані вище.
Похилий вік, на жаль, нерідко асоціюється з погіршенням загального стану, частішими загостреннями хронічних захворювань, погіршенням роботи ряду систем і органів. Це пов'язано з цілим рядом чинників, і перш за все – з погіршенням кровообігу життєво важливих органів, а також з порушенням всмоктування важливих біологічно активних речовин. Крім того, з віком організм стає особливо чутливий до дефіциту "каталізаторів" обміну - вітамінів, що приводить до різних збоїв в діяльності клітин організму, прогресування атеросклерозу (захворювання судин), більшої чутливості до простуди.
До сучасних препаратів, які покращують стан здоров'я літніх людей, відносяться препарати різних груп, за допомогою яких можна нормалізувати порушені при старінні обмінні процеси. Широко використовуються багатокомпонентні препарати з 10-14 вітамінів у фізіологічних дозах, деяких мікроелементів, амінокислот, рослинних препаратів і інших природних продуктів. Як вітамінні препарати для літніх людей рекомендовані Декамевіт, Квадевіт, Компльовіт, Вітрум центури і Вітрум кардіо, Біовіталь, Доппельгерц енерготонік, Герімакс, Геровітал, Максамін форте, Актівал.
Чим же вони відрізняються один від одного? Комплекс Вітрум центури містить всі необхідні вітаміни, йод, селен, 14-15 мікро- і макроелементів. Комплекс Актівал схожий по складу, проте додатково містить рутин, гліцин, янтарну кислоту і деякі інші активні чинники. До складу Біовіталя і Геровітала входять, окрім ряду вітамінів, глід і пустирник (ці препарати не містять мінералів, окрім заліза, наявного в Біовіталі). Герімакс містить набір вітамінів, деякі мікроелементи і жень-шень. Великий перелік рослинних компонентів, окрім вітамінів і деяких мікроелементів, містить Доппельгерц енерготонік, куди входять омела, звіробій, дудник, глід, валеріана, хміль, апельсин, ефірні масла шавлії, меліси, розмарину і деякі інші специфічні компоненти. Регулюючим ефектом відносно судинної і нервової системи володіє Квадевіт завдяки наявності комплексу вітамінів, мінералів, рутину, глутамінової кислоти, метіоніну і фітину. Широко використовуються і надають хороший ефект полівітаміни Три-Ві, Три-Ві плюс, Триовіт, Аевіт. Знаходять вживання в літньому віці однокомпонентні препарати - це вітаміни А, С, Е.
Вітаміни підвищують якість життя літніх людей. Багаторічні спостереження показали, що полівітамінні комплекси сприятливо діють на серцево-судинну, нервову системи, на функцію печінки, підвищують опірність організму до дії чинників зовнішнього середовища.
З віком в організмі людини відбуваються зміни, які вимагають перебудови живлення. У літніх людей понижена всмоктувальна здатність харчових інгредієнтів і енергетичний обмін. Крім того, хронічні захворювання, прийом лікарських препаратів приводять до того, що людина регулярно недоотримує необхідні йому речовини, в першу чергу, вітаміни, мінерали й мікроелементи. У 20-30% літніх людей вживання, вітаміну В6 нижче рекомендованих норм. А вміст в крові вітамінів В1 і В2 набагато нижче за норму в значної кількості людей похилого віку. Особливо важливі вітаміни для пацієнтів, що знаходяться на лікуванні в лікарнях. Майже третина всіх хворих в клініках страждає від гіпо- й авітамінозів. Дефіцит вітаміну Е виявлений у 80% літніх пацієнтів, вітаміну С - у 60%, вітаміну А - у 40% хворих. З іншого боку, літні люди, регулярно приймаючі вітамінні препарати, ведуть активніший спосіб життя, про що свідчать багаточисельні медичні і соціальні дослідження.
Останні наукові дослідження наочно продемонстрували, що деякі вітаміни беруть участь в боротьбі із старінням організму. Йдеться про вітаміни-антиоксиданти С, Е і провітамін А (бета-каротин). До так званих "геріатричних" препаратів (для людей літнього віку) можна віднести Вітрум Центурі, Геровітал і ін., дуже хороші для людей після 45-50-річних пацієнтів вітаміни з рослинними екстрактами. За наявності у хворих літнього віку захворювань серця, підвищення тиску рекомендують Вітрум кардіо, Магнефар.
При вікових розладах зору рекомендується прийом комплексу Вітрум Форайз, для профілактики і лікування захворювання кісток, остеопорозу рекомендовані препарати кальцію з вітаміном Д: Береш кальцій плюс Д3, Кальцемін, Вітрум кальціум і Вітрум остеомаг; використовують Мікродевіт (комплекс вітамінів Д і Е з мінералами, в т.ч. з невеликою кількістю кальцію).
При клімактеричних розладах можуть бути рекомендовані препарати Менопейс (комплекс вітамінів і мінералів) і Доппельгерц меноактив (комплекс рослинних аналогів жіночих статевих гормонів - фітоестрогенів - з вітамінами і мінералами).
Будь-яке нервово-емоційне й фізичне напруженння збільшує витрату вітамінів, а їх дефіцит підсилює дію стресу на організм. Тому при супутній патології, неврозах, психозах, нейроциркуляторній дистонії в першу чергу слід поповнити запаси вітамінів груп, що відіграють важливу роль у діяльності нервової системи, а також вітамінів-антиоксидантів (С, Е, бета-каротину). Якщо ж організм отримує необхідні дози вітамінів, то чекати додаткового ефекту від збільшення дози немає підстав.
Естрогени, що міститься в деяких протизаплідних засобах, можуть порушити процес використання організмом магнію, вітамінів B6, Е і фолієвої кислоти. Виходячи з цього, бажаний додатковий їх прийом (краще у складі полівітамінних препаратів).
Під час вагітності до організму майбутньої мами пред'являються особливі вимоги – адже вона повинна забезпечити здоров'я не лише собі, але і своїй майбутній дитині. Різко зростає потреба у вітамінах і мінералах. Під час вагітності організму потрібно у півтора рази більше кальцію, цинку, йоду, вітамінів В6 і В12 — в середньому на 30 %, а заліза і фолієвої кислоти — в два рази. Брак їх в раціоні може стати причиною порушення обміну речовин в організмі матері і плоду, різних ускладнень під час вагітності. У продуктах обов'язково мають бути присутніми фолієва кислота й інші вітаміни групи В, вітаміни С, А, D, Е.
З іншої сторони, слід пам’ятати про небезпеку розвитку тератогенного ефекту при вживанні вітамінів А, D, К у великих дозах в період вагітності. Великі дози аскорбінової кислоти можуть викликати переривання вагітності.
Фолієва кислота (вітамін В9) має найважливіше значення для правильного розвитку плоду. В організмі вона бере участь в синтезі кліток червоної і білої крові, розвитку травної і нервової систем. Вона витрачається не лише на формування тканин плоду, а необхідна для оновлення і відновлення клітин матері. Фолієва кислота грає важливу роль у формуванні тканини плаценти і нових кровоносних судин в матці. Тому дефіцит фолієвої кислоти в період вагітності може привести до її передчасного переривання. Дефіцит фолієвої кислоти може виявитися через 1-4 тижні залежно від особливостей живлення і стану організму. Ранні симптоми браку вітаміну В9 — це стомлюваність, дратівливість і втрата апетиту. Дефіцит фолієвої кислоти в період перед зачаттям і впродовж першого триместра вагітності може привести до вроджених дефектів нервової системи плоду. Фолієва кислота входить до складу полівітамінних комплексів для вагітних, може застосовуватися у вигляді препаратів фолієва кислота і тифоль.
Вітаміни В1 і В2 також впливають на зростання і розвиток плоду, обмежують дію на плід несприятливих чинників.
Вітамін В6 бере участь в білковому обміні матері і плоду. Це один з «найважливіших» вітамінів при вагітності, коли потреба в ньому зростає на 30 %. Цей вітамін також бере участь в кровотворенні. Крім того, вітамін В6 регулює процеси гальмування в нервовій системі, тобто зменшує дратівливість і агресивність, на яких часто скаржаться вагітні жінки, зменшує прояв токсикозу в першій половині вагітності. Вітамін В6 дуже важливий для майбутньої дитини — він забезпечує правильний розвиток мозку і нервової системи. Дефіцит вітаміну В6 в організмі жінки викликає порушення в роботі нервової системи, анемію, хвороби шлунково-кишкового тракту. У вагітних дефіцит вітаміну В6 підвищує вірогідність розвитку судорожного синдрому (виникнення судом в кінцівках). Ознаками дефіциту піридоксину при вагітності є нудота, блювання, зниження апетиту, дратівливість, безсоння. Карієс у вагітних, що почався і різко посилився під час вагітності, вказує про недостатність піридоксину в організмі вагітної жінки.
Вітамін В12 є чинником нормального зростання і розвитку клітин шкіри і слизистих оболонок, необхідний для синтезу елементів нервової системи, утворення клітин крові плоду. Вітамін В12 відіграє велику роль в процесах овуляції, тому необхідний для настання вагітності. Дефіцит цієї речовини може привести або до відсутності овуляції, або до припинення розвитку заплідненої яйцеклітини, що веде до викидня на ранній стадії вагітності. Є дані, що терапія вітаміном В12 у багатьох випадках збільшує вірогідність успішного зачаття. Дефіцит вітаміну В12 у грудних дітей виникає при неправильному живленні матері, наприклад, якщо вона вживає алкоголь. Також брак цього вітаміну відчувають діти, чиї матері дотримуються вегетаріанської дієти.
Аскорбінова кислота регулює утворення хрящів і кісток плоду, зубів, підтримує нормальну роботу нервової тканини. Вона необхідна для всмоктування заліза з шлунково-кишкового тракту, для включення його в гемоглобін. Вона регулює імунну систему, роботу печінки. Є дані про зв'язок дефіциту вітаміну С з невиношуванням вагітності і розвитком токсикозу.
Згідно нормам добового вжитку вітамінів, вагітна жінка повинна споживати не більше 1200—1400 мкг вітаміну А, що відповідає 3960 — 4620 МО. Вживання вітаміну А в невиправдано високих дозуваннях (більше 10 000 МО/доб) для вагітних небезпечно, оскільки це може привести до дефектів розвитку органів і тканин плоду. Враховуючи ризик розвитку вищеперелічених станів, доцільно використовувати як джерело вітаміну А його попередник — бета-каротин . Бета-каротин перетворюється в організмі у вітамін А в певних кількостях, необхідних організму. Бета-каротин не володіє токсичною дією, характерною для надлишку або передозування вітаміну. Вітамін А сприяє синтезу елементів нервової системи, необхідний для нормального функціонування печінки. Якщо в ранні терміни мати недоотримувала вітамін А, це може зумовити неправильне формування плаценти.
Вітамін Е також істотно впливає на зростання плоду і перебіг вагітності, в разі його дефіциту вагітність може перерватися. Вітамін Е бере участь в процесах тканинного дихання і метаболізмі білків, жирів і вуглеводів. Також вітамін Е — це антиоксидант, він захищає організм від шкідливої дії вільних радикалів. Дефіцит вітаміну Е створює проблеми в організмі і матері, і дитини. При гіповітамінозі Е жінка весь час відчуває загальну слабкість, яка постійно наростає. Виникають м'язові болі, через що можливий мимовільний аборт. Дефіцит вітаміну Е особливо небезпечний для недоношених дітей - порушення зору і гемолітична анемія.
При дефіциті вітаміну D в раціоні вагітної жінки в плода гірше розвивається кістковий скелет, дитина народжується з підвищеним ризиком захворіти рахітом.
У період вагітності удвічі зростає потреба в мінеральних солях (кальції, фосфорі, калії, натрії і ін.) і мікроелементах (залозі, міді, кобальті, йоді і ін.), особливо в другій половині вагітності.
Для плоду організм матері є єдиним «джерелом» вітамінів і інших живильних речовин. Їх дефіцит може привести до порушення перебігу вагітності, розвитку токсикозу, передчасного переривання вагітності, кровотечі в пологах і ін.
Полівітамінні препарати для вагітних жінок спеціально розроблені і адаптовані до їх потреб, в них вітаміни і мікроелементи містяться в профілактичних дозах, близьких до фізіологічної потреби організму. На даний час використовують такі полівітаміни, як Вітрум пренатал, Вітрум пренатал форте з йодом, Мульті-табс Прегна комплекс, Прегнавіт, Прегнакеа, Прегнакер, Прегналак, Теравіт Прегна, Ельовіт Пронаталь.
Полівітамінні препарати необхідно приймати протягом всієї вагітності, відповідно до рекомендацій лікаря. Більш того, їх треба починати приймати подружжю за декілька місяців до планованого зачаття.
Вагітність є одним з показань до застосування препаратів Макровіт, Компльовіт, Оліговіт, Супрадін і Актівал, а також препаратів кальцію різного виробництва і складу (Кальцій сандоз, Вітрум кальциум).
У годуючої мами збільшуються потреби у вітамінах A, D, Е, С, вітамінах групи В і таких мікро- і макроелементах, як кальцій, залізо, цинк, йод, фосфор, оскільки тепер жінці потрібно не лише забезпечувати свої щоденні потреби і відновити здоров'я після пологів, але і, найважливіше, передати всі необхідні вітаміни і мінеральні речовини новонародженому. Адже дитина так потребує їх, і лише мама через своє молоко може дати йому ідеально засвоюваний кальцій — для зростання кісток; вітамін D — для його засвоєння і профілактики рахіту, вітамін С — для правильного перебігу всіх процесів життєдіяльності; вітамін А — для нормалізації стану шкіри, очей і слизових оболонок; залізо — для оптимального складу крові і перенесення кисню і безліч інших не менш важливих речовин.
Добова потреба у вітамінно-мінеральних препаратах для годуючої жінки - вітамін А (ретинол) — 500 MО (1,5 мг), B1 (тіамін) — 15-20 мг, В2 (рибофлавін) — 2,2 мг, В6 (піридоксин) — 2,2 мг, В12 (ціанокобаламін) — 4 мкг, РР (нікотинова кислота) — 18-23 мг, вітамін С (аскорбінова кислота) -100 мг, вітамін Е (токоферол) — 15 мг, вітамін D (кальциферол — холекальциферол і ергокальциферол) — 500 МО, кальцій — 1200 мг (цю кількість кальцію можна отримати з 0,8-1,2 л молока), фосфор — 1,8 г, магній — 450 мг, залізо — 25 мг, цинк — 25 мг, йод — 200 мкг.
Звичайно вживання вітамінно-мінеральних комплексів в дозуванні, що рекомендується, не викликає в годуючої матері побічних ефектів, але, як і майже всі речовини, що потрапляють в організм, такі препарати можуть викликати алергічні реакції, тим більше на тлі природного в цей період зниження імунітету. Молода мама може відмітити появу висипу на шкірі за типом кропив'янки, що супроводжується свербінням, розлади стільця, незвичайну набряклість пальців, лиця, слизових оболонок. У дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні, можливі різні прояви діатезу - почервоніння шкіри однієї або двох щік, різні шкірні висипання, себорейне лущення і скориночки на волосистій частині голови, посилення кишкових колік, розлад стільця, підвищена збудливість, плаксивість, порушення сну. У цих випадках препарат необхідно відмінити разом зі всіма продуктами і препаратами, які могли викликати цей стан. Подальше використання цих продуктів і ліків, у тому числі вітамінів, можливо лише під контролем лікаря (їх введення може бути лише поступовим).
Передозування вітамінів і мінеральних речовин у годуючої матері також небезпечне: воно може привести до порушення росту і розвитку дитини, розвитку хронічних гіпервітамінозів у матері й дитини. Причиною його можуть стати перевищення денної дози полівітамінів, що рекомендуються, зловживання яким-небудь продуктом харчування. Так, тривале передозування вітаміну А (у складі препарату) приводить до його накопичення і розвитку токсичного ураження печінки людини; зловживання вітаміном D і кальцієм викликає ранню мінералізацію кісток черепа і порушення розвитку головного мозку в новонародженого; надлишок заліза може спричинити розвиток важких уражень всіх органів і тканин дитини. Приймаючи препарати в рекомендованих дозах (частіше це одна пігулка в добу), можна не боятися передозування.
9.4. Вимоги до зберігання вітаміновмісних лікарських препаратів у домашніх умовах. Критерії ефективності терапії без рецептурними лікарськими препаратами для усунення і профілактики вітамінноїнедостатності. Ознаки передозування, шляхи його профілактики та лікування
Вітаміни В1, В6 і В12 добре зберігаються в закупорених банках з помаранчевого скла або в запаяних ампулах у захищеному від світла місці, температура зберігання не вище 18°, відносна вологість 60 %, протягом 6-12 місяців.
Вітамін В2 добре зберігається в закупорених банках з помаранчевого скла у захищеному від світла місці, драже – термін зберігання в темному приміщенні при температурі не вище 20°, відносна вологість 60 %.
Нікотинова кислота зберігається обережно (список В) у добре закупорених банках у сухому місці. Гарантійний термін зберігання 12 місяців.
Фолієва кислота зберігається в закупорених банках з помаранчевого скла, обгорнутих чорним папером.
Порошок і драже вітаміну С зберігають у невеликих банках з помаранчевого скла, добре закупорених та залитих парафіном, у захищеному від світла місці. Температура зберігання від -2° до +4° при відсутності світла та повітря. Втрати аскорбінової кислоти у таблетках з глюкозою тим більші, чим вищі показники відносної вологості у приміщенні. Найстійкіші до цих факторів драже. Гарантійний термін зберігання 12 місяців, при температурі не вище 18°, відносна вологість не більше 65 %, при цьому втрати вітаміну С не повинні перевищувати 10%.
Вітамін Р зберігають у герметично закритих склянках, у захищеному від світла місці.
Вітамін А в драже зберігають у прохолодному, захищеному від світла місці. Термін зберігання 6 місяців. Протягом цього часу при температурі не вище 18° втрати вітаміну А не повинні перевищувати 15%. Риб’ячий жир зберігають у герметично закритих посудинах, у прохолодному, захищеному від світла місці. Зберігання риб’ячого жиру на світлі при кімнатній температурі протягом 4 місяців веде до втрат вітаміну А в межах від 20 до 42%. У той же час зберігання риб’ячого жиру при температурі 3° і в темному місці (протягом тих же 4 міс) веде до втрат вітаміну А в межах від 5 до 20%.
Препарати вітаміну D слід зберігати в умовах, що виключають вплив на них світла та повітря. На світлі вітамін D перетворюється у отруйний токсистерин, а кисень розкладає вітамін. Термін зберігання 12 місяців.
Лінетол (препарат вітаміну F) зберігають у щільно закритих банках, у темному місці при температурі не вище +10°.