Безрецептурні препарати для зняття болю голови

1. Меморія – флакон 50 мл. Препарат рослинного походження в складі звіробою. гінкго, боліголова, женьшеню, арніки.

2. Панадол солюбл.

3. Мілістан – каплети з 500 мг парацетамолу.

4. Панадол актив – таблетки – 500 мг парацетамолу.

5. Панадол екстра – таблетки – 500 мг парацетамолу і 65 мг кофеїну.

6. Налгезін – таблетки з 275 мг напроксену.

7. Номігрен – таблетки з 0,75 мг ерготаміну, 20 мг меклоксаміну, 25 мг камілофіну, 200 мг пропіфеназону і 80 мг кофеїну.

8. Но-шпалгін – таблетки з 500 мг парацетамолу, 40 мг дротаверину, 8 мг кодеїну.

9. Нурофен – таблетки – 200 мг ібупрофену.

10. Седалгін-нео – таблетки 300 мг парацетамолу, 150 мг метамізолу, 50 мг кофеїну, 15 мг фенобарбіталу, 10 мг кодеїну.

11. Солпадеїн – таблетки розчинні, капсули – 500 мг парацетамолу, 30 мг кофеїну, 8 мг кодеїну.

12. Цитрамон-5 – таблетки 240 мг кислоти ацетилсаліцилової, 180 мг парацетамолу, 30 мг кофеїну, 20 мг кислоти аскорбінової, 5 мг кислоти лимонної.

Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови

Провізор повинен вияснити можливості самоопіки та самолікування, коли це неможливо, слід звернутися до лікаря для виключення небезпечних захворювань.

Якщо при мігрені біль не проходить протягом 12 годин, слід звернутися до лікаря, бо є загроза порушення мозкового кровообігу.

Препарати для зняття головного болю приймають не довше 2 днів і не частіше 2 разів на тиждень, бо знижується поріг больо­вої чутливості.

Використовувати краще розчинні лікарські форми, які швидше викликають фармакологічний ефект.

Препарати з кофеїном не поєднувати з кавою і чаєм.

Пам’ятати, що препарати з кодеїном дають привикання.

Парацетамолові препарати обережно призначати при патології пе­чінки, при цьому слід контролювати стан крові.

Препарати з ацетилсаліциловою кислотою приймати після їди, не поєднувати з антикоагулянтами, алкоголем. Вони протипоказані вагітним і лактуючим. При тривалому прийомі препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, рекомендовано дослідження калу на скриту кров.

Агоністи серотонінових рецепторів приймати тільки після вста­новлення діагнозу мігрені, не рекомендувати вагітним, малим дітям, хворим з захво­рюваннями серця, судин, ГХ, не використовувати для профілактики при­ступу мігрені. Суматриптан не поєднувати з препаратами спорині, бо може роз­винутися виражений вазоспазм. Після прийому препаратів, які містять алкалоїди спорині, препарати групи суматриптану можна прийма­ти через більше як 24 години. Після прийому суматриптану препарати, які містять алкалоїди спорині можна приймати через 6 год. Інтервал між різними препаратами групи суматриптану повинен бути не менше 12 годин. Якщо прийом однієї доза суматриптану не дає ефекту, прийом повторної дози можливий не раніше, як через 3 год.

8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди

Для зняття болю голови серед безрецептурних ЛП можна знайти засоби у традиційних лікарських формах – таблетки, капсули – у сучасних – швидкорозчинні таблетки, які перед вживанням розчиняють у половині склянки перекип’яченої води (налгезін, панадол, панадол екстра з кофеїном, солпадеїн), що зменшує можливість виникнення побічних ефектів, забезпечує швидке виникнення терапевтичного ефекту, капсули пролонгованої дії (індометацин, ібупрофен, велаксин), що пролонгує тривалість фармакотерапевтичного ефекту, каплети (мілістан), що створює зручності для ковтання і містить терапевтичну дозу для дорослих.

Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Препарати з ацетилсаліциловою кислотою слід приймати після їди. Всмоктування парацетамолу й інших безрецептурних засобів для симптоматичного лікування головного болю посилюють кофеїн, чай, кофе. Препарати з кофеїном не слід поєднувати з вживанням кави чи чаю, оскільки можливе передозування і виникнення різкого збудження.

Прийнятий алкоголь діє як індуктор печінкових ферментів і прискорює розщеплення парацетамолу до гепатотоксичних метаболітів, чим підвищує ризик уражень печінки. Різко зростає небезпека ульцерогенної дії чи шлункових кровотеч у препаратів з ацетилсаліциловою кислотою в поєднанні з алкоголем. Систематичне вживання навіть невеликих доз алкоголю разом з парацетамолом сприяє гепатотоксичності препарату, прийнятого навіть у терапевтичних дозах.

Особливості лікування болю голови у вагітних – їм не протипоказаний панадол. Обережно можна призначити парацетамол, мігренол (парацетамол і кофеїн), солпадеїн (парацетамол, кодеїн і кофеїн). При мігрені, коли є ризик для здоров’я плода, призначають суматриптан (імігран, антимігрен), золмітриптан, різатриптан.

Всі інші препарати протипоказані. При годуванні грудьми протипоказана ацетилсаліцилова кислота.

Дітям не рекомендується ацетилсаліцилова кислота. Рекомендовані:

• після 3-х місяців – панадол бебі;

• після 2-х років – парацетамол;

• після 6 років – дигідроерготамін;

• після 12 років – всі препарати, як і для дорослих: анальгетики-анти­піретики, комбіновані препарати, агоністи сератонінових препаратів.

Вимоги до зберігання ЛП в домашніх умовах. Терміни використання безрецептурних ЛП. Відповідно до положень Директиви рекомендацій ЄС 92/27/ЄЕС, на етикетці й листку-вкладиші в упаковку мають бути вказані склад лікарського препарату, показання до застосування, дози, протипоказання, побічні ефекти, лікарські й інші взаємодії, застереження, умови зберігання. Ця інформація має бути викладена в доступній для більшості споживачів формі.

Управління з контролю за ліками МОЗ України вимагає вказівки терміну придатності на ліках. Безпека, стерильність і ефективність ліків має бути перевірена і встановлена заздалегідь їх виробниками. Якщо на препараті вказаний термін придатності у 18 місяців, це означає, що вищезгадані властивості нерозкритої упаковки гарантуються безпосередньо на 18 місяців, з урахуванням того, що всі умови зберігання дотримані. Якщо таблетки упаковані індивідуально (т.з. блістер), почату пачку можна продовжувати використовувати до закінчення терміну придатності. Розкритий флакон з таблетками рекомендується зберігати не більше року з моменту його відкриття, інакше є ризик одержати шлунково-кишкові проблеми. Як показали експерименти, у відкритому флаконі починають розмножуватися кишкова паличка, сальмонела, стафілокок. Крім того, таблетки/капсули можуть, залежно від їх властивостей, або зсихатися, або навпаки всмоктувати вологу з повітря, а це все впливає на те, як ліки потім всмоктуються в організмі. Загалом, у аптекарів, що відсипають по рецепту ліків з великих об’ємів у маленькі баночки, існує жорстка інструкція ліквідовувати препарат через рік після розкриття контейнера незалежно від того, скільки там ще залишилося. Офтальмологічні препарати однозначно підлягають ліквідації після закінчення терміну придатності, оскільки до цього часу зазвичай припиняється дія консерванту і в краплях починають розмножуватися бактерії.

Хоча деякі ліки можуть зберігати всі властивості і після закінчення зазначеного терміну, але виробники не проводять довготривалих досліджень, наприклад, протягом 10-ти років, аби підтвердити це напевно. Для забезпечення безпеки, більшість компаній-виробників зазвичай намагаються збути ліки протягом місяця, максимум три з моменту виробництва. Хімічні речовини у складі ліків з часом руйнуються і міняють свої властивості, стаючи сильнодіючими (отруйними) або неефективними.

Термін придатності означає лише дату, до якої виробник гарантує повну ефективність і безпеку препарату, – це не означає його справжнього терміну дії і безпечного терміну зберігання. Деякі дослідники одноголосно підтверджують безпечність вживання нібито протермінованих ліків – і навіть неважливо, наскільки вони протерміновані. За рідким виключенням, це не приносить шкоди і безумовно не є небезпечно для життя.

Тим не менше, дослідження показують, що протерміновані ліки можуть втрачати ефективність на 5-50%. Навіть через 10 років після закінчення терміну придатності більшість медикаментів неабиякою мірою зберігають свою первинну ефективність. Отже, якщо від препарату залежить життя і потрібний стовідсотковий ефект, мудрим рішенням буде перестрахуватися: просто викинути протерміновані ліки і купити нові.

Одне з найкрупніших досліджень, проведене з метою підтвердити або виключити придатність ліків по закінченні терміну їх дії, було проведено американськими військовими 15 років тому (2000). У розпорядженні військових був запас медикаментів на суму 1 млрд доларів. Зіткнувшись з необхідністю знищення і заміни цього запасу кожні 2-3 роки, військове відомство почало програму тестування, аби з'ясувати, чи можна продовжити життя дорогому інвентарю. Тестування, проведене Управлінням по харчових продуктах і ліках США (FDA), охоплювало більше ста рецептурних і безрецептурних препаратів. Результати показали, що 90% з них були безпечні і ефективні ще принаймні через 15 років після закінчення первинного терміну придатності, за деяким винятком (найпомітніші з яких нітрогліцерин, інсулін і деякі антибіотики у формі суспензії). «Велика частина медикаментів втрачає свої властивості дуже повільно. Все вказує на те, що ви можете зберігати ліки вдома багато років, краще всього в холодильнику»(Joel Davis, колишній керівник відділу дослідження відповідності термінів придатності FDA, США).

Фірма « Bayer» ніколи не тестувала аспірин старший за 4 роки. Зате це зробив Jens Carstensen, заслужений професор у відставці фармакологічного факультету університету Вісконсіна, автор однієї із основних робіт по стабільності лікарських засобів. Він заявив: «Я провів дослідження різних аспіринів, і через 5 років після дати випуску аспірин Bayer, як і раніше, чудовий. Аспірин, вироблений з дотриманням норм, - дуже стабільний препарат». Ні в одному з препаратів, проаналізованих багато років опісля після закінчення терміну придатності, вміст продуктів розкладання основних компонентів не досягав небезпечного для здоров'я пацієнтів рівня.

Все вищесказане не відноситься до вітамінів. Ці препарати дуже нестійкі, молекули вітамінів, як правило, розкладаються з величезною швидкістю, тому для того, щоб забезпечити заявлений на етикетці вміст до моменту закінчення терміну придатності, спочатку закладають 50-100% надлишку кожного інгредієнта.

Якість лікарського препарату, його ефективність і безпечність неабиякою мірою залежать від правильного дотримання умов його зберігання. Якщо для більшості лікарських препаратів у формі пігулок зазвичай буває досить забезпечити нормальну кімнатну температуру і відсутність прямої дії на них сонячних променів, то для інших ліків може знадобитися зберігання при низькій температурі, при певній вологості, за відсутності певних хімічних речовин в довкіллі. Виробник ліків в інструкції до вживання завжди вказує умови зберігання, які необхідно дотримувати і в аптеці, і в домашніх умовах. Крім того, на кожній упаковці лікарського препарату обов'язково вказують дату виготовлення і дату, до якої можна використовувати ліки. Після закінчення цього терміну лікарський препарат не слід застосовувати ні в якому вигляді, ні за яких умов — він підлягає знищенню.

Найшвидше лікарські препарати руйнуються під впливом яскравого сонячного світла. Отже, найкращий варіант зберігання – темне місце або темний флакон. Ліки зберігають подалі від вологи – не у ванній кімнаті і на веранді, без доступу повітря, краще у герметичній заводській упаковці. Більшість ліків розрахована на зберігання при середній кімнатній температурі — від 15 до 22^о тепла. Якщо ж анотація передбачає особливі умови зберігання (у сухому і прохолодному місці), то цей препарат можна покласти в холодильник. Дуже важливо зберігати ліки при тій температурі, яка вказана на упаковці. Якщо немає рекомендацій щодо холодильника, можна тримати їх у кімнаті, лише ні в якому разі не на холодильнику, не на вікні і не поблизу плити - в цих трьох місцях свідомо температура часто буває вище кімнатної, а це може привести до передчасного старіння або псування ліків. До речі, засовувати в холодильник препарати, на яких немає позначки "Зберігати при 2-8^о " (або щось подібне до цього) теж не рекомендується з тих же самих причин.

У прохолоднішій атмосфері бажано зберігати м'які лікарські форми (мазі, пластири, свічки, пілюлі), як правило, на середніх полицях холодильника. На найнижчу полицю дверей холодильника можна поставити флакони з рідкими лікарськими формами - туди, де зазвичай розташовуються різні напої - соки, вода і так далі. Треба слідкувати, щоб ліки не замерзали. Замерзлі медикаменти краще не вживати.

Лікарські форми, виготовлені в аптеці, не розраховані на тривалі терміни зберігання. Водні настої, мікстури, відвари псуються найшвидше. При кімнатній температурі їх можна зберігати не більше 2–3 днів. Як тільки розчин помутніє або в ньому з'являться пластівці, він стає непридатним до вживання.

Протерміновані медикаменти є комбінацією речовин з непередбачуваною дією. Тому дотримуйтеся правила: як тільки терміни зберігання витекли — викиньте ліки.

З пігулками, що підлягають утилізації, слід поступити так: звільнити кожну від упаковки (у тому числі капсули), загорнути в папір і покласти у відро для сміття. Нічого не виливати і не викидати в каналізацію!

Одним з найгірших місць для зберігання лікарських засобів є шафка-аптечка, в якій часто буває підвищена вологість і температура. Невикористані ліки краще довго не зберігати.

Критеріями ефективності терапії безрецептурних ЛП при головному болі є зменшення його інтенсивності аж до зникнення, підвищення якості життя людини, нормалізація температури тіла при її підвищенні, зникнення симптомів, які його супроводжують.

Особи, котрі часто використовують безрецептурні препарати, ризикують розвитком небажаних побічних ефектів з боку ШКТ. Тому оцінкою безпечності є контроль за появою диспепсичних і гастротоксичних розладів, розвиток виразок. Слід контролювати за аналізом сечі (нефротоксичність) і крові (апластична анемія й агранулоцитоз), біохімічним дослідженням крові (активність трансаміназ, кількість білірубіну в сироватці крові). При тривалому вживанні парацетьамолу слід контролювати за складом периферичної крові.

Реакції гіперчутливості – це висип, набряк Квінке, анафілактичний шок, бронхоспазм. Є люди, котрі не переносять кислоту ацетилсаліцилову. У дітей до 12 років з вірусними інфекціями кислота ацетилсаліцилова може визвати синдром Рея (енцефелопатія і ураження печінки без жовтяниці з високим рівнем печінкових ферментів). При тривалому вживанні ацетилсаліцилової кислоти слід перевіряти кал на скриту кров.