
- •Клінічна фармація Підручник для студентів фармацевтичних факультетів
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики………………..………………..………………..…………
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології………………..…………………..
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях………………………..………………………………………………….
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології………………..………………..…
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології………………..……………….
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології………………..………………..……
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології……………………………………
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології………………..………………..…………
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології………………..………………..………..
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології………………..………………..……
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології………………………………………
- •10.7. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в імуноалергології…………………………………………………………
- •10.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих з алергозами………………
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки………………………………
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення……
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи…………………………………………..
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні уражень шкіри……………………………………………………………………
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу………………………………………………………………
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди………………………………………………………………….
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю……………………………………………………………………..
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови……………………………
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску без рецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності………………………………………...............................
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів їжею та алкоголем…………………
- •Від авторів Шановний колего!
- •Розділ і
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики
- •1.1. Клінічна фармація як предмет. Етика й деонтологія в фармації
- •1.2. Оригінальні та генеричні лікарські препарати. Самолікування й фармацевтична опіка
- •1.3. Основні види медичної документації
- •Дія лікарських препаратів здійснюється різними механізмами
- •1.5. Взаємодія лікарських речовин. Комбіновані ліки
- •1.6. Побічна дія лікарських засобів
- •1.7. Вплив лікарських препаратів на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб
- •1.8. Профілактика виникнення та шляхи корекції негативного впливу лп. Роль провізора у зменшенні небажаної дії лп
- •1.9. Лікарський анамнез
- •1.10. Психологічні аспекти взаємовідносин між провізором та пацієнтом. Комплайєнс
- •1.11. Належна клінічна практика (gcp) - міжнародні правила та стандарти проведення клінічних випробувань лп
- •Тести для самоконтролю
- •15. Побічна дія лікарських засобів
- •Розділ іі
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології
- •1.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях серцево-судинної системи
- •1.2. Захворювання серцево-судинної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Стабільна стенокардія напруги (ссн)
- •Нестабільна стенокардія
- •Інфаркт міокарда (ім)
- •Класифікація аг за рівнем ат (вооз, 2007)
- •Стратифікація серцево-судинного ризику
- •Клініка симптоматичних аг, які зустічаються найчастіше
- •1.3. Клінічна фармакологія антиангінальних та гіпотензивних лікарських препаратів
- •Клінічна фармакологія нітратів і нітратоподібних лп
- •Особливості фармакокінетики основних груп нітратів
- •Основні показники фармакокінетики венозних вазодилятаторів
- •Клінічна фармакологія бета-адреноблокаторів
- •Класифікація β-адреноблокаторів
- •Добові дози і фармакокінетичні параметри β-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія антагоністів кальцію
- •Фармакокінетика різних груп антагоністів кальцію
- •Клінічна фармакологія блокаторів периферійних α-адренорецепторів
- •Дозування α1-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія гіпотензивних лікарських препаратів центральної дії
- •Агоністи α1-імідазолових рецепторів
- •Клінічна фармакологія інгібіторів ангіотензинперетворюючого фермента (іАпф)
- •Препарати іАпф, їх дози
- •Клінічна фармакологія блокаторів рецепторів ангіотензину іі
- •Фармакологічні особливості діуретиків
- •1.4. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лікарських препаратів
- •1.5. Клінічна фармакологія фібринолітиків, антикоагулянтів, антиагрегантів
- •1.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які поліпшують мозковий кровообіг
- •Клінічна фармакологія ангіопротекторів і антиоксидантів
- •Дозування ангіопротекторів
- •Клінічна фармакологія метаболічних лікарських препаратів
- •Механізм дії метаболічних препаратів
- •1.7. Комбіновані лікарські препарати для лікування артеріальної гіпертензії
- •1.8. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів і антиаритмічних засобів
- •Фармакокінетичні властивості серцевих глікозидів
- •Клінічна фармакологія антиаритмічних засобів
- •1.9. Підходи до раціонального вибору лікарських препаратів для лікування захворювань серцево-судинної системи
- •1.10. Побічна дія лп, які застосовуються в кардіології
- •1.11. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються в кардіології, їх клініко-біофармацевтичні особливості, принципи раціонального затосування
- •Критерії ефективності та безпечності медикаментозної терапії в кардіології
- •Принципи фармацевтичної опіки хворих кардіологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях серцево-судинної системи:
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях
- •2.1. Основні принципи антибактеріальної терапії
- •Класифікація антибактеріальних засобів за механізмом дії
- •Механізм дії антибактеріальних препаратів
- •Профілактика розвитку стійкості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів
- •Особливості фармакокінетики антибактеріальних препаратів
- •2.2. Клінічна фармакологія антибактеріальних засобів
- •2.2.1. Пеніциліни поділяють на природні і напівсинтетичні.
- •2.2.9. Клінічна фармакологія сульфаніламідів, похідних нітрофурану, оксихіноліну, фторхінолонів
- •2.2.10. Клінічна фармакологія противірусних препаратів
- •2.3. Побічна дія антибактеріальних лікарських препаратів. Специфічні побічні ефекти, їх прояви і профілактика, шляхи усунення
- •2.4. Комбіноване застосування антибактеріальних лікарських препаратів. Взаємодія їх з іншими препаратами
- •Можлива взаємодія сульфаніламідних препаратів з іншими лікарськими
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •2.5. Принципи вибору антибактеріальних засобів при інфекційних захворюваннях. Умови, які впливають на клінічний ефект антибактеріальних препаратів
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології
- •3.1 Симптоми і синдроми при основних захворюваннях суглобів і м’язів
- •Основні синдроми при захворюваннях сполучної тканини
- •3.2. Захворювання суглобів і системи захворювання сполучної тканини, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Ревматизм
- •Критерії Кіселя-Джонса-Нестерова для діагностики гострої ревматичної лихоманки (1963,1966,1973)
- •Діагностичні критерії счв
- •Діагностичні критерії ревматоїдного артриту Американської ревматологічної асоціації
- •Клінічна картина ссд
- •3.3. Підходи до медикаментозного лікування захворювань опорно-рухової системи лікування
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •І. Базисні засоби або засоби, що модифікують перебіг ра
- •3.4. Біцилінопрофілактика та біцилінотерапія в лікуванні гострої ревматичної лихоманки та хронічної ревматичної хвороби серця
- •Клінічна фармакологія пеніцилінів пролонгованої дії
- •3.5. Клінічна фармакологія стероїдних і нестероїдних протизапальних лз, базисних протизапальних лікарських препаратів Стероїдні протизапальні лікарські засоби (глюкокортикостероїди)
- •Мал.2 Вплив глюкокортикоїдів на „каскад арахідонової кислоти за с. М. Дроговоз, 2004)
- •Принципи лікування гкс
- •Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів
- •Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп
- •Препарати, які пригнічують проліферацію сполучної тканини
- •3.6. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини, препаратів урикозуричної дії та препаратів кальцію
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Побічні дії. Препарат витримується добре. Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Побічні дії див. Розділ 3.8. Клінічна фармакологія препаратів, які впливають на структуру й мінералізацію кісткової тканини Препарати кальцію
- •Препарати інших груп
- •3.7. Підходи до раціонального вибору лп для лікування захворювань суглобів
- •Взаємодія лп для лікування суглобової патології з іншими фармакологічними засобами
- •Фармакобезпека при лікуванні нпзс
- •3.8. Побічна дія лп, що застосовуються у ревматології. Поняття про нпзп – гастропатії. Синдром Рея
- •3.9. Сучасні спеціальні лікарські форми для лікування захворювань
- •Опорно-рухової системи
- •3.10. Критерії ефективності й безпечності лікарської терапії при лікуванні захворювань опорно-рухової системи
- •3.11. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією опорно-рухової системи, котрі одержують лп за призначенням лікаря
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс
- •Безрецептурні лп, які вживаються в ревматології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в Пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології
- •5.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях сечовидільної системи
- •5.2. Захворювання нирок і сечовивідних шляхів, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Гострі ураження нирок: гострий пієлонефрит, гострий гломерулонефрит
- •Хронічна хвороба нирок: хронічний пієлонефрит, хронічний гломерулонефрит
- •Інфекції сечовивідних шляхів: гострий цистит, хронічний цистит, сечокам’яна хвороба
- •Ускладнення захворювань нирок
- •Класифікація ступенів хнн (моз та амн України № 65/462
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Лікування пн
- •0,6 Х ве х маса тіла (кг),
- •5.3. Клінічна фармакологія основних лп, що застосовуються для лікування інфекційних та імунозапальних захворювань сечовидільної системи
- •Чутливість флори, що найчастіше виявляється у сечі (згідно Наказу моз та амн України № 65/462 від 30. 09. 2003р.)
- •Нестероїдні протизапальні лп (нпзп)
- •Фармакокінетика антикоагулянтів
- •Особливості дії діуретиків, що найчастіше застосовуються в нефрології
- •Калійзберігаючі діуретики (верошпірон, триамтерен, амілорид)
- •Осмотичні діуретики (манітол)
- •Тіазидні діуретики (гіпотіазид, циклометіазид, оксодолін)
- •Інгібітори карбоангідрази (діакарб, дорзоламід)
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лп при інфекційних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів
- •5.4. Сумісне застосування лп, які впливають на функцію нирок та сечовидільних шляхів. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •5.5. Принципи лікування ускладнень захворювань нирок
- •5.6. Побічна дія лп, які застосовуються в нефрології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •Спазмолітики
- •5.7. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в нефрології
- •5.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих нефрологічного профілю
- •Фармакобезпека
- •Безрецептурні препарати в нефрології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залози
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залоз
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології
- •7.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Мал.14 Збільшення об’єму живота через асцит. Видно розширені вени живота, вип’ячений пупок.
- •7.2. Захворювання гепатобіліарної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря
- •Класифікація хронічного бактеріального (безкам'яного) холециститу
- •Порушення функціонального стану гепатобіліарної системи, які пацієнт може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань печінки і жовчного міхура
- •7.3. Клінічна фармакологія гепатопротекторів, жовчогінних засобів, холелітолітиків, вітамінів
- •Клінічна фармакологія жовчогінних засобів (холеретиків та холекінетиків)
- •Клінічна фармакологія холелітолітиків
- •Клінічна фармкакологія вітамінів
- •7.4. Клінічна фармакологія імунодепресивних (глюкокортикостероїдів) і гіпоамоніємічних лп
- •7.5. Клінічна фармакологія лп для лікування вірусних та бактеріальних інфекцій гепатобіліарної системи
- •Лп для лікування бактеріальних інфекцій
- •2. Препарати, які проникають у жовч в досить високих концентраціях
- •7.6. Клінічна фармакологія засобів дезинтоксикаційної терапії
- •7.7. Клінічна фармакологія лп для усунення больового синдрому
- •7.8. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію гепатобіліарної системи
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лп при наявності супутньої патології
- •Лп, які можуть негативно впливати на стан печінки
- •Гепатотоксичні реакції, залежні від дози ліків (облігатні)
- •7.9. Побічна дія лп, які застосовуються в гепатології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •7.10. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •Мал.15 Будова мікросфери дуспаталіну
- •7.11. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гематології
- •7.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією гепатобіліарної системи
- •Фармацевтична опіка при вживанні жовчогінних засобів
- •Фармацевтична опіка при вживанні гепатопротекторів
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Гепатопротектори
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології
- •8.1. Синдроми при основних захворюваннях кровотворної системи
- •8.2. Захворювання кровотворної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Анемії
- •Робоча гематологічна класифікація анемій
- •Характеристика окремих видів анемій
- •Мегалобластні анемії
- •Гемолітичні анемії
- •Гемобластози
- •Гострий лейкоз
- •Хронічний мієлолейкоз
- •Хронічний лімфолейкоз
- •Еритремія
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань кровотворної системи
- •8.3. Клінічна фармакологія препаратів заліза та інших антианемічних лп
- •8.4. Клінічна фармакологія лп, які стимулюють або пригнічують лейкопоез Класифікація і препарати
- •Стимулятори лейкопоезу
- •1. Алкілувальні засоби:
- •3. Алкалоїди:
- •Клінічна фармакологія протипухлинних засобів
- •Ферментні препарати з протипухлинною активністю
- •Порівняльна характеристика протипухлинних препаратів
- •8.5. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях кровотворної системи Клініко-фармакологічні підходи до лікування анемій
- •Вибір препаратів при гострому лейкозі.
- •Спільне застосування лп, які впливають на кровотворення. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Лікарські препарати, які чинять токсичну дію на стан кровотворної системи
- •8.6. Побічна дія лікарських препаратів, що використовуються в гематології
- •8.7. Сучасні спеціальні лікарські форми препаратів заліза
- •8.8. Критерії ефективності та безпечності фармакотерапії гематологічних захворювань
- •8.9. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією кровотворної системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології
- •9.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях в ендокринології
- •9.2. Захворювання ендокринної системи, що потребують обов’язкового втручання лікаря. Характеристика ускладнень. Підходи до медикаментозного лікування
- •9.2.1.Цукровий діабет
- •9.2.2.Дифузний токсичний зоб
- •9.2.3. Гіпотиреоз
- •9.2.4. Стани та умови, при яких припустиме застосування безрецептурних препаратаів в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •9.2.5. Підходи до медикаментозного лікування захворювань ендокринної системи
- •9.3. Клінічна фармакологія препаратів інсуліну
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •9.4. Клінічна фармакологія пероральних гіпоглікемізуючих лп
- •Пероральні цукрознижувальні препарати групи сульфонілсечовини
- •Основні фармакодинамічні ефекти препаратів сульфонілсечовини
- •Лікарські засоби, що посилюють або гальмують цукрознижувальну дію препаратів сульфонілсечовини
- •Підходи до раціонального вибору пероральних цукрознижуючих засобів
- •Взаємодія пероральних гіпоглікемізуючих лп з лп інших фармакологічних груп. Особливості використання при наявності супутньої патології. Лп, які негативно впливають на рівень глікемії
- •9.5. Принципи лікування ускладнень цукрового діабету
- •9.6. Клінічна фармакологія препаратів гормонів щитоподібної залози, антитиреоїдних лп, препаратів йоду
- •9.7.Побічна дія лп, які використовуються в ендокринології
- •Побічні реакції препаратів сульфонілсечовини
- •9.8. Сучасні лікарські форми, що використовуються в ендокринології
- •9.9. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в ендокринології
- •9.10. Принципи фармацевтичної опіки хворих ендокринологічного профілю
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології
- •10.1. Симтоми і синдроми при алергозах
- •10.2. Захворювання алергічної природи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Мал 16 Різні за величиною і формою шкірні прояви кропивниці
- •Мал.17. Набряк Квінке
- •Мал.18 Гіперемія кон’юнктиви
- •Симптоми і синдроми алергічної природи, які хворий може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •10.3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергозів
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •10.4. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях алергічної природи. Спільне застосування протиалергічних засобів, взаємодія ліків з іншими фармакологічними групами
- •Взаємодія протиалергічних препаратів із лікарськими середниками інших груп
- •10.5. Побічна дія лп, які застосовуються в алергології
- •10.6. Сучасні лікарські форми для лікування місцевої алергії
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях алергічної природи
- •10.9. Лікарська хвороба
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Роль провізора у профілактиці виникнення лікарської хвороби
- •Тести для самоконтролю
- •Розділ іі
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •1.3. Заміна ліків: генерична й терапевтична заміна
- •Фармацевтична опіка як відповідальність провізора за ефективність терапії перед пацієнтом. Опіка осіб похилого й літнього віку, дітей, новонароджених, вагітних і лактуючих жінок
- •Категорії проблем, які виникають у пацієнта при прийомі лп. Роль провізора і лікаря при цьому
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення
- •2.1 Основні симптоми розладів травлення, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Найчастіші причини закрепів
- •Основні фактори розвитку дисбактеріозу
- •2.2. Напрямки та засоби симптоматичної лікарської терапії розладів травлення
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з печією при виборі безрецептурного препарата для симптоматичного лікування цього симптому поданий на мал. 19.
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Диференційована терапія в залежності від порушень моторної функції кишечника
- •Алгоритм бесіди провізора з хворим при виборі безрецептурного лікарстького препарату для симптоматичного лікування закрепу
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Медикаментозне лікування метеоризму
- •Порівняльна характеристика силіконів
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Сучасні лікарські форми для лікування розладів травлення
- •Вплив антацидів на всмоктування і виведення препаратів інших груп
- •2.5. Немедикаментозні методи усунення симптомів розладів травлення
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи
- •3.1. Основні симптоми порушень діяльності нервової системи, які можна лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Загрозливі симптоми порушень нервової системи, при яких необхідне втручання лікаря
- •Алгоритм дій провізора при астенії та стресі
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •3.2. Напрямки симптоматичного лікування хворих з тривогою, астенією й безсонням
- •Безрецептурні лп для лікування тривожних станів, стресу, астенії й порушень сну
- •3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних лп для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
- •3.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів порушень діяльності нервової системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичномулікуванні уражень шкіри
- •4.1. Ураження шкірних покривів, які можна лікувати без рецептурними лп у межах відповідального самолікування
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Інфекційні ушкодження шкіри
- •4.2. Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з симптомами ураження шкіри. Напрямки симптоматичного лікування ураження шкірних покривів
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Антисептики і дезинфікуючі засоби
- •Використання антисептиків
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Засоби для нейтралізації
- •Фармацевтична опіка при лікуванні термічних опіків
- •Протиепідемічні заходи
- •4.3. Алгоритм надання провізором належної інформації про безрецептурний лп під час здійснення фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні уражень шкіри
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу
- •5.1. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •5.2. Геморой
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок
- •Консервативне лікування варикозної хвороби
- •5.3.Сучасні лікарські форми для лікування місцевих розладів кровообігу
- •Показання до використання, рекомендовані добові дози, кратність і тривалість застосування основних флп, зареєстрованих в Україні
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих на геморой
- •Безрецептурні лп, що застосовуються при місцевих розладах кровообігу, фармакологічна активність їхніх активних інгредієнтів і умови раціонального застосування
- •5.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів місцевих розладів кровообігу
- •Особливості харчування
- •Загальні рекомендації для пацієнтів з гемороєм
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди
- •6.1. Основні симптоми застуди і роль провізора у визначенні тактики лікування
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •6.2. Напрямки та засоби симптоматичної терапії простудних захворювань
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки відвідувача аптеки з симптомами застуди
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •6.3. Сучасні лікарські форми для лікування застуди й особливості їх використання. Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •6.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів застуди
- •6.5. Підходи до профілактики простудних захворювань
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю
- •7.1. Основні симптоми порушень функції кістково-м’язової системи, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Порівняльна характеристика лікарських засобів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю (адаптовано за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і
- •7.3.Сучасні лікарські форми для лікування порушень функції кістково-м’язової системи і особливості їх використання, взаємодія з їжею й алкоголем
- •Особливості використання безрецептурних лп у різні вікові періоди
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс для симптоматичного лікування болю в суглобах і м’язах
- •7.4. Немедикаментозні методи усунення болю в м’язах і суглобах
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови
- •8.1. Поняття про первинний і вторинний (симптоматичний) біль голови
- •Патогенетичні типи болю голови
- •8.2. Типи болю голови, які можна лікувати у рамках відповідального самолікування. Загрозливі” симптоми при головних болях
- •8.3. Напрямки та засоби симптоматичної медикаментозної терапії болю голови
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди
- •8.5. Немедикаментозні методи усунення болю голови
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності
- •9.1. Патологічні стани і фактори, сприяючі розвитку вітамінної недостатності. «Загрозливі» симптоми при вітамінній недостатності
- •Основні фізіологічні властивості вітамінів та прояви вітамінної недостатності (Мартинчик а.Н., 2005)
- •9.2. Напрямки та засоби усунення й профілактики вітамінної недостатності
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
- •Критерії ефективності терапії безрецептурними лікарськими препаратами для усунення і профілактики вітамінної недостатності
- •Захворювання серцево-судинної системи
- •Ознаки передозування, шляхи його профілактики та лікування
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів з їжею та алкоголем
- •10.1. Взаємодія лікарських препаратів та їжі, клініко-фармакологічні аспекти
- •При взаємодії лп та їжі мають значення наступні фактори: фізико-хімічні властивості лп; особливості фармакокінетики лп; лікарська форма; кількість та склад їжі; фізіологічний стан органів шкт.
- •Рекомендації щодо застосування деяких лз в залежності від прийому їжі.(зняти лінійки між терміном і препаратами)
- •10.2. Клініко-фармакологічні аспекти застосування алкоголю в медицині. Клініко-фармакологічна характеристика етилового спирту. Взаємодія лп з алкоголем
- •10.3. Роль провізора і місце фармацевтичної опіки в попередженні небажаної взаємодії ліків з їжею й алкоголем
- •Тести для самоконтролю
- •Література
Безрецептурні препарати для зняття болю голови
1. Меморія – флакон 50 мл. Препарат рослинного походження в складі звіробою. гінкго, боліголова, женьшеню, арніки.
2. Панадол солюбл.
3. Мілістан – каплети з 500 мг парацетамолу.
4. Панадол актив – таблетки – 500 мг парацетамолу.
5. Панадол екстра – таблетки – 500 мг парацетамолу і 65 мг кофеїну.
6. Налгезін – таблетки з 275 мг напроксену.
7. Номігрен – таблетки з 0,75 мг ерготаміну, 20 мг меклоксаміну, 25 мг камілофіну, 200 мг пропіфеназону і 80 мг кофеїну.
8. Но-шпалгін – таблетки з 500 мг парацетамолу, 40 мг дротаверину, 8 мг кодеїну.
9. Нурофен – таблетки – 200 мг ібупрофену.
10. Седалгін-нео – таблетки 300 мг парацетамолу, 150 мг метамізолу, 50 мг кофеїну, 15 мг фенобарбіталу, 10 мг кодеїну.
11. Солпадеїн – таблетки розчинні, капсули – 500 мг парацетамолу, 30 мг кофеїну, 8 мг кодеїну.
12. Цитрамон-5 – таблетки 240 мг кислоти ацетилсаліцилової, 180 мг парацетамолу, 30 мг кофеїну, 20 мг кислоти аскорбінової, 5 мг кислоти лимонної.
Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
Провізор повинен вияснити можливості самоопіки та самолікування, коли це неможливо, слід звернутися до лікаря для виключення небезпечних захворювань.
Якщо при мігрені біль не проходить протягом 12 годин, слід звернутися до лікаря, бо є загроза порушення мозкового кровообігу.
Препарати для зняття головного болю приймають не довше 2 днів і не частіше 2 разів на тиждень, бо знижується поріг больової чутливості.
Використовувати краще розчинні лікарські форми, які швидше викликають фармакологічний ефект.
Препарати з кофеїном не поєднувати з кавою і чаєм.
Пам’ятати, що препарати з кодеїном дають привикання.
Парацетамолові препарати обережно призначати при патології печінки, при цьому слід контролювати стан крові.
Препарати з ацетилсаліциловою кислотою приймати після їди, не поєднувати з антикоагулянтами, алкоголем. Вони протипоказані вагітним і лактуючим. При тривалому прийомі препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, рекомендовано дослідження калу на скриту кров.
Агоністи серотонінових рецепторів приймати тільки після встановлення діагнозу мігрені, не рекомендувати вагітним, малим дітям, хворим з захворюваннями серця, судин, ГХ, не використовувати для профілактики приступу мігрені. Суматриптан не поєднувати з препаратами спорині, бо може розвинутися виражений вазоспазм. Після прийому препаратів, які містять алкалоїди спорині, препарати групи суматриптану можна приймати через більше як 24 години. Після прийому суматриптану препарати, які містять алкалоїди спорині можна приймати через 6 год. Інтервал між різними препаратами групи суматриптану повинен бути не менше 12 годин. Якщо прийом однієї доза суматриптану не дає ефекту, прийом повторної дози можливий не раніше, як через 3 год.
8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди
Для зняття болю голови серед безрецептурних ЛП можна знайти засоби у традиційних лікарських формах – таблетки, капсули – у сучасних – швидкорозчинні таблетки, які перед вживанням розчиняють у половині склянки перекип’яченої води (налгезін, панадол, панадол екстра з кофеїном, солпадеїн), що зменшує можливість виникнення побічних ефектів, забезпечує швидке виникнення терапевтичного ефекту, капсули пролонгованої дії (індометацин, ібупрофен, велаксин), що пролонгує тривалість фармакотерапевтичного ефекту, каплети (мілістан), що створює зручності для ковтання і містить терапевтичну дозу для дорослих.
Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Препарати з ацетилсаліциловою кислотою слід приймати після їди. Всмоктування парацетамолу й інших безрецептурних засобів для симптоматичного лікування головного болю посилюють кофеїн, чай, кофе. Препарати з кофеїном не слід поєднувати з вживанням кави чи чаю, оскільки можливе передозування і виникнення різкого збудження.
Прийнятий алкоголь діє як індуктор печінкових ферментів і прискорює розщеплення парацетамолу до гепатотоксичних метаболітів, чим підвищує ризик уражень печінки. Різко зростає небезпека ульцерогенної дії чи шлункових кровотеч у препаратів з ацетилсаліциловою кислотою в поєднанні з алкоголем. Систематичне вживання навіть невеликих доз алкоголю разом з парацетамолом сприяє гепатотоксичності препарату, прийнятого навіть у терапевтичних дозах.
Особливості лікування болю голови у вагітних – їм не протипоказаний панадол. Обережно можна призначити парацетамол, мігренол (парацетамол і кофеїн), солпадеїн (парацетамол, кодеїн і кофеїн). При мігрені, коли є ризик для здоров’я плода, призначають суматриптан (імігран, антимігрен), золмітриптан, різатриптан.
Всі інші препарати протипоказані. При годуванні грудьми протипоказана ацетилсаліцилова кислота.
Дітям не рекомендується ацетилсаліцилова кислота. Рекомендовані:
після 3-х місяців – панадол бебі;
після 2-х років – парацетамол;
після 6 років – дигідроерготамін;
після 12 років – всі препарати, як і для дорослих: анальгетики-антипіретики, комбіновані препарати, агоністи сератонінових препаратів.
Вимоги до зберігання ЛП в домашніх умовах. Терміни використання безрецептурних ЛП. Відповідно до положень Директиви рекомендацій ЄС 92/27/ЄЕС, на етикетці й листку-вкладиші в упаковку мають бути вказані склад лікарського препарату, показання до застосування, дози, протипоказання, побічні ефекти, лікарські й інші взаємодії, застереження, умови зберігання. Ця інформація має бути викладена в доступній для більшості споживачів формі.
Управління з контролю за ліками МОЗ України вимагає вказівки терміну придатності на ліках. Безпека, стерильність і ефективність ліків має бути перевірена і встановлена заздалегідь їх виробниками. Якщо на препараті вказаний термін придатності у 18 місяців, це означає, що вищезгадані властивості нерозкритої упаковки гарантуються безпосередньо на 18 місяців, з урахуванням того, що всі умови зберігання дотримані. Якщо таблетки упаковані індивідуально (т.з. блістер), почату пачку можна продовжувати використовувати до закінчення терміну придатності. Розкритий флакон з таблетками рекомендується зберігати не більше року з моменту його відкриття, інакше є ризик одержати шлунково-кишкові проблеми. Як показали експерименти, у відкритому флаконі починають розмножуватися кишкова паличка, сальмонела, стафілокок. Крім того, таблетки/капсули можуть, залежно від їх властивостей, або зсихатися, або навпаки всмоктувати вологу з повітря, а це все впливає на те, як ліки потім всмоктуються в організмі. Загалом, у аптекарів, що відсипають по рецепту ліків з великих об’ємів у маленькі баночки, існує жорстка інструкція ліквідовувати препарат через рік після розкриття контейнера незалежно від того, скільки там ще залишилося. Офтальмологічні препарати однозначно підлягають ліквідації після закінчення терміну придатності, оскільки до цього часу зазвичай припиняється дія консерванту і в краплях починають розмножуватися бактерії.
Хоча деякі ліки можуть зберігати всі властивості і після закінчення зазначеного терміну, але виробники не проводять довготривалих досліджень, наприклад, протягом 10-ти років, аби підтвердити це напевно. Для забезпечення безпеки, більшість компаній-виробників зазвичай намагаються збути ліки протягом місяця, максимум три з моменту виробництва. Хімічні речовини у складі ліків з часом руйнуються і міняють свої властивості, стаючи сильнодіючими (отруйними) або неефективними.
Термін придатності означає лише дату, до якої виробник гарантує повну ефективність і безпеку препарату, – це не означає його справжнього терміну дії і безпечного терміну зберігання. Деякі дослідники одноголосно підтверджують безпечність вживання нібито протермінованих ліків – і навіть неважливо, наскільки вони протерміновані. За рідким виключенням, це не приносить шкоди і безумовно не є небезпечно для життя.
Тим не менше, дослідження показують, що протерміновані ліки можуть втрачати ефективність на 5-50%. Навіть через 10 років після закінчення терміну придатності більшість медикаментів неабиякою мірою зберігають свою первинну ефективність. Отже, якщо від препарату залежить життя і потрібний стовідсотковий ефект, мудрим рішенням буде перестрахуватися: просто викинути протерміновані ліки і купити нові.
Одне з найкрупніших досліджень, проведене з метою підтвердити або виключити придатність ліків по закінченні терміну їх дії, було проведено американськими військовими 15 років тому (2000). У розпорядженні військових був запас медикаментів на суму 1 млрд доларів. Зіткнувшись з необхідністю знищення і заміни цього запасу кожні 2-3 роки, військове відомство почало програму тестування, аби з'ясувати, чи можна продовжити життя дорогому інвентарю. Тестування, проведене Управлінням по харчових продуктах і ліках США (FDA), охоплювало більше ста рецептурних і безрецептурних препаратів. Результати показали, що 90% з них були безпечні і ефективні ще принаймні через 15 років після закінчення первинного терміну придатності, за деяким винятком (найпомітніші з яких нітрогліцерин, інсулін і деякі антибіотики у формі суспензії). «Велика частина медикаментів втрачає свої властивості дуже повільно. Все вказує на те, що ви можете зберігати ліки вдома багато років, краще всього в холодильнику»(Joel Davis, колишній керівник відділу дослідження відповідності термінів придатності FDA, США).
Фірма « Bayer» ніколи не тестувала аспірин старший за 4 роки. Зате це зробив Jens Carstensen, заслужений професор у відставці фармакологічного факультету університету Вісконсіна, автор однієї із основних робіт по стабільності лікарських засобів. Він заявив: «Я провів дослідження різних аспіринів, і через 5 років після дати випуску аспірин Bayer, як і раніше, чудовий. Аспірин, вироблений з дотриманням норм, - дуже стабільний препарат». Ні в одному з препаратів, проаналізованих багато років опісля після закінчення терміну придатності, вміст продуктів розкладання основних компонентів не досягав небезпечного для здоров'я пацієнтів рівня.
Все вищесказане не відноситься до вітамінів. Ці препарати дуже нестійкі, молекули вітамінів, як правило, розкладаються з величезною швидкістю, тому для того, щоб забезпечити заявлений на етикетці вміст до моменту закінчення терміну придатності, спочатку закладають 50-100% надлишку кожного інгредієнта.
Якість лікарського препарату, його ефективність і безпечність неабиякою мірою залежать від правильного дотримання умов його зберігання. Якщо для більшості лікарських препаратів у формі пігулок зазвичай буває досить забезпечити нормальну кімнатну температуру і відсутність прямої дії на них сонячних променів, то для інших ліків може знадобитися зберігання при низькій температурі, при певній вологості, за відсутності певних хімічних речовин в довкіллі. Виробник ліків в інструкції до вживання завжди вказує умови зберігання, які необхідно дотримувати і в аптеці, і в домашніх умовах. Крім того, на кожній упаковці лікарського препарату обов'язково вказують дату виготовлення і дату, до якої можна використовувати ліки. Після закінчення цього терміну лікарський препарат не слід застосовувати ні в якому вигляді, ні за яких умов — він підлягає знищенню.
Найшвидше лікарські препарати руйнуються під впливом яскравого сонячного світла. Отже, найкращий варіант зберігання – темне місце або темний флакон. Ліки зберігають подалі від вологи – не у ванній кімнаті і на веранді, без доступу повітря, краще у герметичній заводській упаковці. Більшість ліків розрахована на зберігання при середній кімнатній температурі — від 15 до 22о тепла. Якщо ж анотація передбачає особливі умови зберігання (у сухому і прохолодному місці), то цей препарат можна покласти в холодильник. Дуже важливо зберігати ліки при тій температурі, яка вказана на упаковці. Якщо немає рекомендацій щодо холодильника, можна тримати їх у кімнаті, лише ні в якому разі не на холодильнику, не на вікні і не поблизу плити - в цих трьох місцях свідомо температура часто буває вище кімнатної, а це може привести до передчасного старіння або псування ліків. До речі, засовувати в холодильник препарати, на яких немає позначки "Зберігати при 2-8о " (або щось подібне до цього) теж не рекомендується з тих же самих причин.
У прохолоднішій атмосфері бажано зберігати м'які лікарські форми (мазі, пластири, свічки, пілюлі), як правило, на середніх полицях холодильника. На найнижчу полицю дверей холодильника можна поставити флакони з рідкими лікарськими формами - туди, де зазвичай розташовуються різні напої - соки, вода і так далі. Треба слідкувати, щоб ліки не замерзали. Замерзлі медикаменти краще не вживати.
Лікарські форми, виготовлені в аптеці, не розраховані на тривалі терміни зберігання. Водні настої, мікстури, відвари псуються найшвидше. При кімнатній температурі їх можна зберігати не більше 2–3 днів. Як тільки розчин помутніє або в ньому з'являться пластівці, він стає непридатним до вживання.
Протерміновані медикаменти є комбінацією речовин з непередбачуваною дією. Тому дотримуйтеся правила: як тільки терміни зберігання витекли — викиньте ліки.
З пігулками, що підлягають утилізації, слід поступити так: звільнити кожну від упаковки (у тому числі капсули), загорнути в папір і покласти у відро для сміття. Нічого не виливати і не викидати в каналізацію!
Одним з найгірших місць для зберігання лікарських засобів є шафка-аптечка, в якій часто буває підвищена вологість і температура. Невикористані ліки краще довго не зберігати.
Критеріями ефективності терапії безрецептурних ЛП при головному болі є зменшення його інтенсивності аж до зникнення, підвищення якості життя людини, нормалізація температури тіла при її підвищенні, зникнення симптомів, які його супроводжують.
Особи, котрі часто використовують безрецептурні препарати, ризикують розвитком небажаних побічних ефектів з боку ШКТ. Тому оцінкою безпечності є контроль за появою диспепсичних і гастротоксичних розладів, розвиток виразок. Слід контролювати за аналізом сечі (нефротоксичність) і крові (апластична анемія й агранулоцитоз), біохімічним дослідженням крові (активність трансаміназ, кількість білірубіну в сироватці крові). При тривалому вживанні парацетьамолу слід контролювати за складом периферичної крові.
Реакції гіперчутливості – це висип, набряк Квінке, анафілактичний шок, бронхоспазм. Є люди, котрі не переносять кислоту ацетилсаліцилову. У дітей до 12 років з вірусними інфекціями кислота ацетилсаліцилова може визвати синдром Рея (енцефелопатія і ураження печінки без жовтяниці з високим рівнем печінкових ферментів). При тривалому вживанні ацетилсаліцилової кислоти слід перевіряти кал на скриту кров.