- •Клінічна фармація Підручник для студентів фармацевтичних факультетів
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики………………..………………..………………..…………
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології………………..…………………..
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях………………………..………………………………………………….
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології………………..………………..…
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології………………..……………….
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології………………..………………..……
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології……………………………………
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології………………..………………..…………
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології………………..………………..………..
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології………………..………………..……
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології………………………………………
- •10.7. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в імуноалергології…………………………………………………………
- •10.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих з алергозами………………
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки………………………………
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення……
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи…………………………………………..
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні уражень шкіри……………………………………………………………………
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу………………………………………………………………
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди………………………………………………………………….
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю……………………………………………………………………..
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови……………………………
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску без рецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності………………………………………...............................
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів їжею та алкоголем…………………
- •Від авторів Шановний колего!
- •Розділ і
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики
- •1.1. Клінічна фармація як предмет. Етика й деонтологія в фармації
- •1.2. Оригінальні та генеричні лікарські препарати. Самолікування й фармацевтична опіка
- •1.3. Основні види медичної документації
- •Дія лікарських препаратів здійснюється різними механізмами
- •1.5. Взаємодія лікарських речовин. Комбіновані ліки
- •1.6. Побічна дія лікарських засобів
- •1.7. Вплив лікарських препаратів на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб
- •1.8. Профілактика виникнення та шляхи корекції негативного впливу лп. Роль провізора у зменшенні небажаної дії лп
- •1.9. Лікарський анамнез
- •1.10. Психологічні аспекти взаємовідносин між провізором та пацієнтом. Комплайєнс
- •1.11. Належна клінічна практика (gcp) - міжнародні правила та стандарти проведення клінічних випробувань лп
- •Тести для самоконтролю
- •15. Побічна дія лікарських засобів
- •Розділ іі
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології
- •1.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях серцево-судинної системи
- •1.2. Захворювання серцево-судинної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Стабільна стенокардія напруги (ссн)
- •Нестабільна стенокардія
- •Інфаркт міокарда (ім)
- •Класифікація аг за рівнем ат (вооз, 2007)
- •Стратифікація серцево-судинного ризику
- •Клініка симптоматичних аг, які зустічаються найчастіше
- •1.3. Клінічна фармакологія антиангінальних та гіпотензивних лікарських препаратів
- •Клінічна фармакологія нітратів і нітратоподібних лп
- •Особливості фармакокінетики основних груп нітратів
- •Основні показники фармакокінетики венозних вазодилятаторів
- •Клінічна фармакологія бета-адреноблокаторів
- •Класифікація β-адреноблокаторів
- •Добові дози і фармакокінетичні параметри β-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія антагоністів кальцію
- •Фармакокінетика різних груп антагоністів кальцію
- •Клінічна фармакологія блокаторів периферійних α-адренорецепторів
- •Дозування α1-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія гіпотензивних лікарських препаратів центральної дії
- •Агоністи α1-імідазолових рецепторів
- •Клінічна фармакологія інгібіторів ангіотензинперетворюючого фермента (іАпф)
- •Препарати іАпф, їх дози
- •Клінічна фармакологія блокаторів рецепторів ангіотензину іі
- •Фармакологічні особливості діуретиків
- •1.4. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лікарських препаратів
- •1.5. Клінічна фармакологія фібринолітиків, антикоагулянтів, антиагрегантів
- •1.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які поліпшують мозковий кровообіг
- •Клінічна фармакологія ангіопротекторів і антиоксидантів
- •Дозування ангіопротекторів
- •Клінічна фармакологія метаболічних лікарських препаратів
- •Механізм дії метаболічних препаратів
- •1.7. Комбіновані лікарські препарати для лікування артеріальної гіпертензії
- •1.8. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів і антиаритмічних засобів
- •Фармакокінетичні властивості серцевих глікозидів
- •Клінічна фармакологія антиаритмічних засобів
- •1.9. Підходи до раціонального вибору лікарських препаратів для лікування захворювань серцево-судинної системи
- •1.10. Побічна дія лп, які застосовуються в кардіології
- •1.11. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються в кардіології, їх клініко-біофармацевтичні особливості, принципи раціонального затосування
- •Критерії ефективності та безпечності медикаментозної терапії в кардіології
- •Принципи фармацевтичної опіки хворих кардіологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях серцево-судинної системи:
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях
- •2.1. Основні принципи антибактеріальної терапії
- •Класифікація антибактеріальних засобів за механізмом дії
- •Механізм дії антибактеріальних препаратів
- •Профілактика розвитку стійкості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів
- •Особливості фармакокінетики антибактеріальних препаратів
- •2.2. Клінічна фармакологія антибактеріальних засобів
- •2.2.1. Пеніциліни поділяють на природні і напівсинтетичні.
- •2.2.9. Клінічна фармакологія сульфаніламідів, похідних нітрофурану, оксихіноліну, фторхінолонів
- •2.2.10. Клінічна фармакологія противірусних препаратів
- •2.3. Побічна дія антибактеріальних лікарських препаратів. Специфічні побічні ефекти, їх прояви і профілактика, шляхи усунення
- •2.4. Комбіноване застосування антибактеріальних лікарських препаратів. Взаємодія їх з іншими препаратами
- •Можлива взаємодія сульфаніламідних препаратів з іншими лікарськими
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •2.5. Принципи вибору антибактеріальних засобів при інфекційних захворюваннях. Умови, які впливають на клінічний ефект антибактеріальних препаратів
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології
- •3.1 Симптоми і синдроми при основних захворюваннях суглобів і м’язів
- •Основні синдроми при захворюваннях сполучної тканини
- •3.2. Захворювання суглобів і системи захворювання сполучної тканини, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Ревматизм
- •Критерії Кіселя-Джонса-Нестерова для діагностики гострої ревматичної лихоманки (1963,1966,1973)
- •Діагностичні критерії счв
- •Діагностичні критерії ревматоїдного артриту Американської ревматологічної асоціації
- •Клінічна картина ссд
- •3.3. Підходи до медикаментозного лікування захворювань опорно-рухової системи лікування
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •І. Базисні засоби або засоби, що модифікують перебіг ра
- •3.4. Біцилінопрофілактика та біцилінотерапія в лікуванні гострої ревматичної лихоманки та хронічної ревматичної хвороби серця
- •Клінічна фармакологія пеніцилінів пролонгованої дії
- •3.5. Клінічна фармакологія стероїдних і нестероїдних протизапальних лз, базисних протизапальних лікарських препаратів Стероїдні протизапальні лікарські засоби (глюкокортикостероїди)
- •Мал.2 Вплив глюкокортикоїдів на „каскад арахідонової кислоти за с. М. Дроговоз, 2004)
- •Принципи лікування гкс
- •Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів
- •Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп
- •Препарати, які пригнічують проліферацію сполучної тканини
- •3.6. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини, препаратів урикозуричної дії та препаратів кальцію
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Побічні дії. Препарат витримується добре. Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Побічні дії див. Розділ 3.8. Клінічна фармакологія препаратів, які впливають на структуру й мінералізацію кісткової тканини Препарати кальцію
- •Препарати інших груп
- •3.7. Підходи до раціонального вибору лп для лікування захворювань суглобів
- •Взаємодія лп для лікування суглобової патології з іншими фармакологічними засобами
- •Фармакобезпека при лікуванні нпзс
- •3.8. Побічна дія лп, що застосовуються у ревматології. Поняття про нпзп – гастропатії. Синдром Рея
- •3.9. Сучасні спеціальні лікарські форми для лікування захворювань
- •Опорно-рухової системи
- •3.10. Критерії ефективності й безпечності лікарської терапії при лікуванні захворювань опорно-рухової системи
- •3.11. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією опорно-рухової системи, котрі одержують лп за призначенням лікаря
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс
- •Безрецептурні лп, які вживаються в ревматології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в Пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології
- •5.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях сечовидільної системи
- •5.2. Захворювання нирок і сечовивідних шляхів, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Гострі ураження нирок: гострий пієлонефрит, гострий гломерулонефрит
- •Хронічна хвороба нирок: хронічний пієлонефрит, хронічний гломерулонефрит
- •Інфекції сечовивідних шляхів: гострий цистит, хронічний цистит, сечокам’яна хвороба
- •Ускладнення захворювань нирок
- •Класифікація ступенів хнн (моз та амн України № 65/462
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Лікування пн
- •0,6 Х ве х маса тіла (кг),
- •5.3. Клінічна фармакологія основних лп, що застосовуються для лікування інфекційних та імунозапальних захворювань сечовидільної системи
- •Чутливість флори, що найчастіше виявляється у сечі (згідно Наказу моз та амн України № 65/462 від 30. 09. 2003р.)
- •Нестероїдні протизапальні лп (нпзп)
- •Фармакокінетика антикоагулянтів
- •Особливості дії діуретиків, що найчастіше застосовуються в нефрології
- •Калійзберігаючі діуретики (верошпірон, триамтерен, амілорид)
- •Осмотичні діуретики (манітол)
- •Тіазидні діуретики (гіпотіазид, циклометіазид, оксодолін)
- •Інгібітори карбоангідрази (діакарб, дорзоламід)
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лп при інфекційних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів
- •5.4. Сумісне застосування лп, які впливають на функцію нирок та сечовидільних шляхів. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •5.5. Принципи лікування ускладнень захворювань нирок
- •5.6. Побічна дія лп, які застосовуються в нефрології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •Спазмолітики
- •5.7. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в нефрології
- •5.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих нефрологічного профілю
- •Фармакобезпека
- •Безрецептурні препарати в нефрології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залози
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залоз
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології
- •7.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Мал.14 Збільшення об’єму живота через асцит. Видно розширені вени живота, вип’ячений пупок.
- •7.2. Захворювання гепатобіліарної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря
- •Класифікація хронічного бактеріального (безкам'яного) холециститу
- •Порушення функціонального стану гепатобіліарної системи, які пацієнт може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань печінки і жовчного міхура
- •7.3. Клінічна фармакологія гепатопротекторів, жовчогінних засобів, холелітолітиків, вітамінів
- •Клінічна фармакологія жовчогінних засобів (холеретиків та холекінетиків)
- •Клінічна фармакологія холелітолітиків
- •Клінічна фармкакологія вітамінів
- •7.4. Клінічна фармакологія імунодепресивних (глюкокортикостероїдів) і гіпоамоніємічних лп
- •7.5. Клінічна фармакологія лп для лікування вірусних та бактеріальних інфекцій гепатобіліарної системи
- •Лп для лікування бактеріальних інфекцій
- •2. Препарати, які проникають у жовч в досить високих концентраціях
- •7.6. Клінічна фармакологія засобів дезинтоксикаційної терапії
- •7.7. Клінічна фармакологія лп для усунення больового синдрому
- •7.8. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію гепатобіліарної системи
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лп при наявності супутньої патології
- •Лп, які можуть негативно впливати на стан печінки
- •Гепатотоксичні реакції, залежні від дози ліків (облігатні)
- •7.9. Побічна дія лп, які застосовуються в гепатології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •7.10. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •Мал.15 Будова мікросфери дуспаталіну
- •7.11. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гематології
- •7.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією гепатобіліарної системи
- •Фармацевтична опіка при вживанні жовчогінних засобів
- •Фармацевтична опіка при вживанні гепатопротекторів
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Гепатопротектори
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології
- •8.1. Синдроми при основних захворюваннях кровотворної системи
- •8.2. Захворювання кровотворної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Анемії
- •Робоча гематологічна класифікація анемій
- •Характеристика окремих видів анемій
- •Мегалобластні анемії
- •Гемолітичні анемії
- •Гемобластози
- •Гострий лейкоз
- •Хронічний мієлолейкоз
- •Хронічний лімфолейкоз
- •Еритремія
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань кровотворної системи
- •8.3. Клінічна фармакологія препаратів заліза та інших антианемічних лп
- •8.4. Клінічна фармакологія лп, які стимулюють або пригнічують лейкопоез Класифікація і препарати
- •Стимулятори лейкопоезу
- •1. Алкілувальні засоби:
- •3. Алкалоїди:
- •Клінічна фармакологія протипухлинних засобів
- •Ферментні препарати з протипухлинною активністю
- •Порівняльна характеристика протипухлинних препаратів
- •8.5. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях кровотворної системи Клініко-фармакологічні підходи до лікування анемій
- •Вибір препаратів при гострому лейкозі.
- •Спільне застосування лп, які впливають на кровотворення. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Лікарські препарати, які чинять токсичну дію на стан кровотворної системи
- •8.6. Побічна дія лікарських препаратів, що використовуються в гематології
- •8.7. Сучасні спеціальні лікарські форми препаратів заліза
- •8.8. Критерії ефективності та безпечності фармакотерапії гематологічних захворювань
- •8.9. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією кровотворної системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології
- •9.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях в ендокринології
- •9.2. Захворювання ендокринної системи, що потребують обов’язкового втручання лікаря. Характеристика ускладнень. Підходи до медикаментозного лікування
- •9.2.1.Цукровий діабет
- •9.2.2.Дифузний токсичний зоб
- •9.2.3. Гіпотиреоз
- •9.2.4. Стани та умови, при яких припустиме застосування безрецептурних препаратаів в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •9.2.5. Підходи до медикаментозного лікування захворювань ендокринної системи
- •9.3. Клінічна фармакологія препаратів інсуліну
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •9.4. Клінічна фармакологія пероральних гіпоглікемізуючих лп
- •Пероральні цукрознижувальні препарати групи сульфонілсечовини
- •Основні фармакодинамічні ефекти препаратів сульфонілсечовини
- •Лікарські засоби, що посилюють або гальмують цукрознижувальну дію препаратів сульфонілсечовини
- •Підходи до раціонального вибору пероральних цукрознижуючих засобів
- •Взаємодія пероральних гіпоглікемізуючих лп з лп інших фармакологічних груп. Особливості використання при наявності супутньої патології. Лп, які негативно впливають на рівень глікемії
- •9.5. Принципи лікування ускладнень цукрового діабету
- •9.6. Клінічна фармакологія препаратів гормонів щитоподібної залози, антитиреоїдних лп, препаратів йоду
- •9.7.Побічна дія лп, які використовуються в ендокринології
- •Побічні реакції препаратів сульфонілсечовини
- •9.8. Сучасні лікарські форми, що використовуються в ендокринології
- •9.9. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в ендокринології
- •9.10. Принципи фармацевтичної опіки хворих ендокринологічного профілю
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології
- •10.1. Симтоми і синдроми при алергозах
- •10.2. Захворювання алергічної природи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Мал 16 Різні за величиною і формою шкірні прояви кропивниці
- •Мал.17. Набряк Квінке
- •Мал.18 Гіперемія кон’юнктиви
- •Симптоми і синдроми алергічної природи, які хворий може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •10.3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергозів
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •10.4. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях алергічної природи. Спільне застосування протиалергічних засобів, взаємодія ліків з іншими фармакологічними групами
- •Взаємодія протиалергічних препаратів із лікарськими середниками інших груп
- •10.5. Побічна дія лп, які застосовуються в алергології
- •10.6. Сучасні лікарські форми для лікування місцевої алергії
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях алергічної природи
- •10.9. Лікарська хвороба
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Роль провізора у профілактиці виникнення лікарської хвороби
- •Тести для самоконтролю
- •Розділ іі
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •1.3. Заміна ліків: генерична й терапевтична заміна
- •Фармацевтична опіка як відповідальність провізора за ефективність терапії перед пацієнтом. Опіка осіб похилого й літнього віку, дітей, новонароджених, вагітних і лактуючих жінок
- •Категорії проблем, які виникають у пацієнта при прийомі лп. Роль провізора і лікаря при цьому
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення
- •2.1 Основні симптоми розладів травлення, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Найчастіші причини закрепів
- •Основні фактори розвитку дисбактеріозу
- •2.2. Напрямки та засоби симптоматичної лікарської терапії розладів травлення
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з печією при виборі безрецептурного препарата для симптоматичного лікування цього симптому поданий на мал. 19.
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Диференційована терапія в залежності від порушень моторної функції кишечника
- •Алгоритм бесіди провізора з хворим при виборі безрецептурного лікарстького препарату для симптоматичного лікування закрепу
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Медикаментозне лікування метеоризму
- •Порівняльна характеристика силіконів
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Сучасні лікарські форми для лікування розладів травлення
- •Вплив антацидів на всмоктування і виведення препаратів інших груп
- •2.5. Немедикаментозні методи усунення симптомів розладів травлення
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи
- •3.1. Основні симптоми порушень діяльності нервової системи, які можна лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Загрозливі симптоми порушень нервової системи, при яких необхідне втручання лікаря
- •Алгоритм дій провізора при астенії та стресі
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •3.2. Напрямки симптоматичного лікування хворих з тривогою, астенією й безсонням
- •Безрецептурні лп для лікування тривожних станів, стресу, астенії й порушень сну
- •3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних лп для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
- •3.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів порушень діяльності нервової системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичномулікуванні уражень шкіри
- •4.1. Ураження шкірних покривів, які можна лікувати без рецептурними лп у межах відповідального самолікування
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Інфекційні ушкодження шкіри
- •4.2. Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з симптомами ураження шкіри. Напрямки симптоматичного лікування ураження шкірних покривів
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Антисептики і дезинфікуючі засоби
- •Використання антисептиків
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Засоби для нейтралізації
- •Фармацевтична опіка при лікуванні термічних опіків
- •Протиепідемічні заходи
- •4.3. Алгоритм надання провізором належної інформації про безрецептурний лп під час здійснення фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні уражень шкіри
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу
- •5.1. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •5.2. Геморой
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок
- •Консервативне лікування варикозної хвороби
- •5.3.Сучасні лікарські форми для лікування місцевих розладів кровообігу
- •Показання до використання, рекомендовані добові дози, кратність і тривалість застосування основних флп, зареєстрованих в Україні
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих на геморой
- •Безрецептурні лп, що застосовуються при місцевих розладах кровообігу, фармакологічна активність їхніх активних інгредієнтів і умови раціонального застосування
- •5.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів місцевих розладів кровообігу
- •Особливості харчування
- •Загальні рекомендації для пацієнтів з гемороєм
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди
- •6.1. Основні симптоми застуди і роль провізора у визначенні тактики лікування
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •6.2. Напрямки та засоби симптоматичної терапії простудних захворювань
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки відвідувача аптеки з симптомами застуди
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •6.3. Сучасні лікарські форми для лікування застуди й особливості їх використання. Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •6.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів застуди
- •6.5. Підходи до профілактики простудних захворювань
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю
- •7.1. Основні симптоми порушень функції кістково-м’язової системи, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Порівняльна характеристика лікарських засобів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю (адаптовано за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і
- •7.3.Сучасні лікарські форми для лікування порушень функції кістково-м’язової системи і особливості їх використання, взаємодія з їжею й алкоголем
- •Особливості використання безрецептурних лп у різні вікові періоди
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс для симптоматичного лікування болю в суглобах і м’язах
- •7.4. Немедикаментозні методи усунення болю в м’язах і суглобах
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови
- •8.1. Поняття про первинний і вторинний (симптоматичний) біль голови
- •Патогенетичні типи болю голови
- •8.2. Типи болю голови, які можна лікувати у рамках відповідального самолікування. Загрозливі” симптоми при головних болях
- •8.3. Напрямки та засоби симптоматичної медикаментозної терапії болю голови
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди
- •8.5. Немедикаментозні методи усунення болю голови
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності
- •9.1. Патологічні стани і фактори, сприяючі розвитку вітамінної недостатності. «Загрозливі» симптоми при вітамінній недостатності
- •Основні фізіологічні властивості вітамінів та прояви вітамінної недостатності (Мартинчик а.Н., 2005)
- •9.2. Напрямки та засоби усунення й профілактики вітамінної недостатності
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
- •Критерії ефективності терапії безрецептурними лікарськими препаратами для усунення і профілактики вітамінної недостатності
- •Захворювання серцево-судинної системи
- •Ознаки передозування, шляхи його профілактики та лікування
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів з їжею та алкоголем
- •10.1. Взаємодія лікарських препаратів та їжі, клініко-фармакологічні аспекти
- •При взаємодії лп та їжі мають значення наступні фактори: фізико-хімічні властивості лп; особливості фармакокінетики лп; лікарська форма; кількість та склад їжі; фізіологічний стан органів шкт.
- •Рекомендації щодо застосування деяких лз в залежності від прийому їжі.(зняти лінійки між терміном і препаратами)
- •10.2. Клініко-фармакологічні аспекти застосування алкоголю в медицині. Клініко-фармакологічна характеристика етилового спирту. Взаємодія лп з алкоголем
- •10.3. Роль провізора і місце фармацевтичної опіки в попередженні небажаної взаємодії ліків з їжею й алкоголем
- •Тести для самоконтролю
- •Література
Фармацевтична опіка при лікуванні термічних опіків
Опіки дітей до одного року потребують консультації лікаря;
Не допустиме самостійне розкривання міхурів (інфікування!);
Після сонячних опіків людина потребує пиття рідини у великій кількості.
Попечену поверхню берегти від сонця, високої температури.
При лікуванні опіків перевагу надавати декспантенолу.
Пам’ятати про можливі алергічні реакції від препаратів (метилурацил, етоній, декспантенол тощо).
При хімічних опіках слід довго промивати уражену поверхню (див вище.), не накладати жирові пов’язки чи мазі, оскільки хімічна речовина може продовжувати всмоктуватися. Коли опік був викликаний органічними сполуками алюмінію, слід промивати не водою, а спиртом чи бензином, бо можливе само загорання. При опіках, викликаних сірчаною кислотою, теж не слід промивати шкіру водою, бо виділяється тепло і посилюється опік. Опіки фосфору обробляють у темному приміщенні, бо при денному світлі фосфору не видно.
Заходи першої допомоги при обмороженнях. У першу чергу слід максимально швидко відігріти обморожені ділянки, щоб покращити циркуляцію крові в них (погрузити обморожені ділянки тіла в слабкий розчин калію перманганату з температурою 42-44оС на 20 хвилин, висушити, накласти асептичну пов’язку і тепло накрити). Коли неможливо зігріти теплою водою, слід розтирати уражені місця спиртом, горілкою, уникнувши механічних пошкоджень й інфікування. За час зігрівання шкіри може появитися біль, який треба зняти анальгетиками (парецетамолом, кислотою ацетилсаліциловою).
Замерзання – це стан людини при тривалому перебуванні в середовищі з температурою менше 14оС в стані порушеної терморегуляції (алкогольне сп’яніння, отруєння). Воно має 4 ступені – від стану зі спутаною свідомістю і температурою в прямій кишці 34оС до відсутньої свідомості з широкими зіницями, пульсом лише над великими артеріями і температурою в прямій кишці нижче 27оС.
Перша допомога при замерзанні. При переохолодженні треба швидко зігріти хворого – перенести у тепле приміщення, обложити теплими грілками, напоїти гарячим чаєм, помістити в теплу ванну з температурою води 40о С на 30–40 хвилин. Коли пацієнт буде у свідомості, він підлягає госпіталізації .
Фармацевтична опіка лікуванні обморожень. Не розтирати уражену ділянку тіла снігом (можливість травмувати й інфікувати шкіру). Не поміщати уражені ділянки у холодну воду.
Обморожену ділянку тіла у дитини слід показати лікарю.
Загальними рекомендаціями для пацієнтів з вугровою висипкою є дотримання гігієни шкіри, але не зловживати частим миттям з милом (не більше 2 разів на день), не зловживати сонячним опроміненням, повноцінне багате на вітаміни А і групи В харчування, зменшити кількість йодвмісних продуктів, не користуватися жирними кремами, не видавлювати прищі й “чорні точки”.
Лікування вугрів може бути місцевим і загальним у залежності від важкості стану. При легких формах хвороби використовують лише місцеву терапію (кератолітичні, антимікробні і стимулюючі мітози епітелію препарати). У тяжких випадках (запалення і кисти) приєднують системне лікування – пероральні рецептурні засоби – антибіотики, гормональні препарати і сорбційно-детоксикаційну терапію.
Кератолітичні засоби зм’ягшують роговий шар шкіри, сприяють відлущенню його разом з закупореним вустям залоз, здійснюють антибактеріальну активність. Це бензоїлу пероксид, кислота саліцилова 1% розчин, мазь сірчана проста 33%, резорциному спиртовий розчин 1%, третиноїн (кислота ретинолова) – у розчині 0,05% і 0,1% і кремі 0,05%, калію гідрохінолін.
Антибактеріальні засоби видозмінюють мікрофлору шкіри, впливаючи особливо на пропіонобактерії. Використовують триклозан (оксигель для умивання 3% розчин), кислоту азелаїнову (крем 20% скінорен), етил лактат (етанол здійснює антимікробну дію, молочна кислота змінює рН шкіри і унеможливлює розвиток пропіонобактерій).
Сорбційно-детоксичні препарати виводять токсичні продукти обміну речовин і токсини бактерій, нормалізують роботу сальних і потових залоз шкіри. Це гідрогель метилкремнієвої кислоти (ентеросгель).
Фармацевтична опіка при лікуванні вугрів полягає в лікуванні на самому початку захворювання (комедони) і триває кілька місяців. Не рекомендується УФО шкіри. Косметика не повинна бути жирною. Не можна видавлювати елементи вугревої висипки, але двічі на день використовувати антибактеріальний гель для умивання.
Провізор повинен попередити пацієнта, що кератолітики на перших порах терапії (2 тижні) дають погіршення стану – посилення висипки,тому не слід відміняти лікування. Їх не слід наносити на вологу шкіру, бо вони посилюють печіння.
При тривалому лікуванні саліциловою кислотою можливе виникнення системних побічних ефектів – шум у вухах, болі в епігастрії тощо. Застосовують 1 раз на добу протягом 8 – 10 тижнів, але не більшне 12 тижнів. Перед початком слід провести пробу – нанести на шкіру в ділянці зап’ястя і провести через 48 год. контроль. Можливе псевдо-погіршення на початку лікування, яке пов’язане із посилення лущення шкіри на уражених ділянках.
Загальні рекомендації для пацієнтів з герпесом:
зменшити кількість контактів з іншими людьми, особливо дітьми (інфекція передається повітряно-крапельним шляхом, контактно через предмети);
зменшити УФО;
захищати губи гігієнічною помадою, кремом;
у першій продромальній фазі використовувати місцеві форми противірусних засобів.
Лікування герпесу: при невеликій кількості висипань використовують антисептичні (полівідон-йод) і підсушуючі засоби (оксид цинку). Етіотропним засобом є противірусні засоби, які пригнічують розмноження вірусу простого герпесу. Місцеве застосування їх вкорочує перебіг хвороби. Місцеві противірусні засоби є безрецептурними препаратами. Це ацикловір (зовіракс – 5% крем, віролекс – крем 5%, герпевір–КМП - мазь) чи пенцикловір (вектавір – крем 1%) у мазі чи кремі.
Процес лікування триває 5-10 днів, коли на ділянки ураження 5 разів на день наносять ацикловір з переривом в 4 год і пенцикловір через 2 год.
Всередину противірусні засоби призначає тільки лікар – таблетки чи ін’єкції препарата зовіракс, таблетки фамвір (фамцикловір).
Фармацевтична опіка при герпесі. Провізор при видачі препаратів для лікування герпесу повинен проінформувати пацієнта, що він може інфікувати інших людей і можливе інфікування вірусом інших власних ділянок шкіри і слизових. З цією метою хворий не повинен доторкуватись до висипки, ні в якому разі не занести інфекцію в очі, оскільки герпетичні ураження рогівки можуть викликати сліпоту; часто мити руки з милом; мати індивідуальні засоби гігієни, посуд; утримуватись від поцілунків; не видавлювати міхурці і не зривати кірочки. До і після нанесення кремів з противірусним засобом слід вимити руки.
Дерматомікози. Лікування мікозів повинно включати призначення протигрибкових препаратів (дія на етіологічний фактор) з урахуванням клінічної форми, локалізації та розповсюдження ураження. Досить складним є вибір терапії, що давала б виліковування на тривалий термін, була зручною для пацієнта з точки зору дотримання й мала мінімальні побічні дії.
Існує два основних напрямки лікування мікозів: місцева та системна терапія. При грибковому захворюванні шкіри, що обмежується міжпальцевими проміжками, може вистачити локальної терапії. В гострому періоді, за наявності набряку шкіри, ерозій призначають водні розчини протизапальних та дезИнфікуючих засобів (резорцин 2% водний розчин, нітрат срібла 0,25% розчин, риванол 0,1% водний розчин) у вигляді примочок і волого-висихаючих пов'язок. Після зняття гострих запальних явищ призначають спочатку водні, а потім спиртові розчини анілінових барвників (метиленовий синій 2% спиртовий розчин, генціановий фіолетовий, фукорцин). Закінчувати лікування необхідно призначенням протикандидозних засобів. Спочатку краще застосовувати комбіновані препарати, легко втираючи незначну кількість двічі на добу протягом тижня. Можливе застосування азолових похідних.
Клотримазол є препаратом широкого спектру дії. Його призначають при мікозах стоп, що викликані дерматоміцетами, бластоміцетами, пліснявими грибами, а також при мікозах стоп з вторинною інфекцією. У невеликих концентраціях клотримазол має фунгістатичну дію, у великих — фунгіцидну, при чому не тільки на проліферуючі клітини. Крем, мазь або розчин Клотримазолу наносять тонким шаром на вражені ділянки шкіри 2-3 рази на день і обережно втирають. Разова доза з розрахунку на площу стопи складає: для мазі та крему стовпчик довжиною 5мм, для розчину — приблизно три краплі. Перед нанесенням препарату стопи миють теплою водою з милом та ретельно висушують, особливо міжпальцеві проміжки. Курс лікування близько 2 тижнів.
Міконазол при мікозах стоп також використовують у вигляді 1-2% крему. Він проявляє виражену активність щодо дерматофітів, грибів роду Candida, а також інших патогенних грибів. Міконазол наносять тонким шаром на уражені ділянки стопи м'якими втираючими рухами 2 рази на день. Лікування продовжують до повного зникнення симптомів мікозу та протягом декількох наступних днів для профілактики рецидивів.
Еконазол та інші препарати другої генерації. Наносять двічі на добу на уражену поверхню. Курс лікування 2 тижні.
Кетоконазол — препарат третьої генерації. Крем наносять 1 раз на добу на уражену поверхню, захоплюючи також на 2см здорові ділянки. Курс лікування 2-3 тижні.
Застосовують також препарати інших груп: полієнові антибіотики в формі мазей: амфотерицин В, ністатин, леворин; нетаміцин 2% крем та розчин. Наносять один або декілька разів на добу; нітрофенол — розчин. Уражені ділянки обробляють 2-3 рази на добу до зникнення клінічних проявів; нафтифін — 1% крем та гель; 10% розчин. Наносять на попередньо очищені та ретельно висушені уражені ділянки шкіри 1 раз на добу; тербінафін — 1% крем в тубах. Наносять на попередньо очищені та висушені уражені ділянки шкіри 1 раз на добу; циклопірокс оламін — 1% крем, 1% розчин. Наносять на попередньо очищені та ретельно висушені уражені ділянки шкіри 2 рази на добу.
Дуже важливим заходом є постійне висушування складок, для чого використовують марлеві прокладки. Після виліковування для профілактики рецидивів рекомендують тривале обтирання складок шкіри 2-4 рази на добу дезинфікуючими розчинами (саліциловий спирт 1-2% розчин, резорциновий спирт 2-5% розчин). Доцільно також використовувати фунгіцидні та підкислюючі шкіру присипки протягом 2-3 тижнів.
У стійких випадках рекомендується застосовувати фонофорез ністатинової чи леворинової мазі, а також системну пероральну терапію. Найчастіше застосовуються триазолове похідне — флуконазол та імідазол третьої генерації — кетоконазол. Флуконазол при поверхневих мікозах (кандидозах) приймають по 50 мг 1 раз на добу або 150-200 мг 1 раз на тиждень. Тривалість лікування 2-4 тижні. Кетоконазол приймають по 1 таблетці (капсулі) 1 раз на добу. Курс лікування 2-3 тижні. При лікуванні кетоконазолом можливі нудота, блювання, головний біль, гінекомастія, біль у суглобах. Протипоказаний при захворюваннях печінки (діабетичному гепатозі).
Лікування корости. Хворого з діагнозом короста реєструють у санітарно-епідеміологічній станції і проводять усі протиепідемічні заходи. Неодмінною умовою успіху є одночасне лікування всіх осіб, які перебувають у тісному побутовому чи виробничому контакті з хворим, інакше неминуча реінфекція.
Найефективнішими, зручними і поширеними методами лікування корости в Україні є застосування суспензії бензилбензоату, простої сірчаної мазі, французького аерозолю "Спрегаль", який виліковує за 24 години.
Лікування доцільно проводити у вечірній час, між 18 і 24-ю годинами, враховуючи біоритм життєдіяльності коростяного кліща. При цьому протикоростяні препарати діють безпосередньо на кліщів і личинок, а також потрапляють в організм кліща у разі прогризання ним ходів, що трапляється переважно увечері. Перед кожним втиранням препаратів рекомендується прийняти ванну чи душ. Цим досягається змивання личинок з поверхні шкіри, а також розм'якшення епідермісу, що сприяє проникненню препаратів у коростяні ходи чи елементи висипання.
Одним із найефективніших та зручних є лікування корости за допомогою 20% суспензії бензилбензоату (офіцинальний препарат педицид зі строком придатності 1 рік). Кліщі, німфи, личинки і яйця з ембріонами гинуть вже після одноразового втирання препарату. У разі лікування суспензією бензилбензоату потрібно часто змінювати натільну і постільну білизну. Суспензію збовтують і втирають по всій поверхні шкіри за такою методикою: 1-й день - 2 хвилини в шкіру лівої руки, 2 хвилини - правої, 2 хвилини в шкіру грудей та живота, 2 хвилини - спини та сідниць, 2 хвилини - лівої ноги, 2 хвилини - правої ноги і 2 хвилини - кистей. У шкіру кистей треба втирати 20% суспензію бензилбензоату після кожного їх миття. Доцільно такі процедури виконувати зранку і о 19-й годині вечора. На 2-й і 3-й день процедуру втирання не роблять, білизну не змінюють і не миються. На 4-й день знову приймають ванну, змінюють білизну, роблять повторне втирання, а в наступні 2 дні не змінюють білизну і не миються. На 7-й день приймають ванну, змінюють білизну, настає одужання. Аналогічним є й спосіб застосування 20% емульсії бензилбензоату. Для дорослих на одне втирання необхідно в середньому 100г суспензії чи емульсії. У дітей до 4 років застосовують 10% суспензію бензилбензоату.
Лікування простою сірчаною маззю (33%) проводять за такою схемою. Спочатку приймають ванну, змінюють натільну і постільну білизну, далі на всій поверхні шкіри втирають мазь, особливо ретельно в ділянках висипань. Це роблять щодня впродовж 6 днів, не змінюючи при цьому білизни. На 7-й день приймають ванну, змінюють білизну, настає одужання. Після миття рук втирання мазі повторюють у шкіру кистей. У дітей до 3 років застосовують 10-15% сірчану мазь.
Лікування аерозолем "Спрегаль" проводять увечері (18-та-21-ша години), щоб препарат діяв уночі. Потрібно стати на рушник і розбризкати препарат на всі ділянки тіла, крім обличчя та голови, а найбільше на ділянки висипань. Після цього слід надягнути чисту білизну і не митися протягом 12 годин. Не раніше, ніж через 12 годин після розбризкування препарату, хворий має помитися з милом і добре змити препарат водою. Лікуючись за допомогою аерозолю, його потрібно розбризкувати на відстані від вогню і з відчиненими вікнами.
