
- •Клінічна фармація Підручник для студентів фармацевтичних факультетів
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики………………..………………..………………..…………
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології………………..…………………..
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях………………………..………………………………………………….
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології………………..………………..…
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології………………..……………….
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології………………..………………..……
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології……………………………………
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології………………..………………..…………
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології………………..………………..………..
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології………………..………………..……
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології………………………………………
- •10.7. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в імуноалергології…………………………………………………………
- •10.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих з алергозами………………
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки………………………………
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення……
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи…………………………………………..
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні уражень шкіри……………………………………………………………………
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу………………………………………………………………
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди………………………………………………………………….
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю……………………………………………………………………..
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови……………………………
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску без рецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності………………………………………...............................
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів їжею та алкоголем…………………
- •Від авторів Шановний колего!
- •Розділ і
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики
- •1.1. Клінічна фармація як предмет. Етика й деонтологія в фармації
- •1.2. Оригінальні та генеричні лікарські препарати. Самолікування й фармацевтична опіка
- •1.3. Основні види медичної документації
- •Дія лікарських препаратів здійснюється різними механізмами
- •1.5. Взаємодія лікарських речовин. Комбіновані ліки
- •1.6. Побічна дія лікарських засобів
- •1.7. Вплив лікарських препаратів на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб
- •1.8. Профілактика виникнення та шляхи корекції негативного впливу лп. Роль провізора у зменшенні небажаної дії лп
- •1.9. Лікарський анамнез
- •1.10. Психологічні аспекти взаємовідносин між провізором та пацієнтом. Комплайєнс
- •1.11. Належна клінічна практика (gcp) - міжнародні правила та стандарти проведення клінічних випробувань лп
- •Тести для самоконтролю
- •15. Побічна дія лікарських засобів
- •Розділ іі
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології
- •1.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях серцево-судинної системи
- •1.2. Захворювання серцево-судинної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Стабільна стенокардія напруги (ссн)
- •Нестабільна стенокардія
- •Інфаркт міокарда (ім)
- •Класифікація аг за рівнем ат (вооз, 2007)
- •Стратифікація серцево-судинного ризику
- •Клініка симптоматичних аг, які зустічаються найчастіше
- •1.3. Клінічна фармакологія антиангінальних та гіпотензивних лікарських препаратів
- •Клінічна фармакологія нітратів і нітратоподібних лп
- •Особливості фармакокінетики основних груп нітратів
- •Основні показники фармакокінетики венозних вазодилятаторів
- •Клінічна фармакологія бета-адреноблокаторів
- •Класифікація β-адреноблокаторів
- •Добові дози і фармакокінетичні параметри β-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія антагоністів кальцію
- •Фармакокінетика різних груп антагоністів кальцію
- •Клінічна фармакологія блокаторів периферійних α-адренорецепторів
- •Дозування α1-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія гіпотензивних лікарських препаратів центральної дії
- •Агоністи α1-імідазолових рецепторів
- •Клінічна фармакологія інгібіторів ангіотензинперетворюючого фермента (іАпф)
- •Препарати іАпф, їх дози
- •Клінічна фармакологія блокаторів рецепторів ангіотензину іі
- •Фармакологічні особливості діуретиків
- •1.4. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лікарських препаратів
- •1.5. Клінічна фармакологія фібринолітиків, антикоагулянтів, антиагрегантів
- •1.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які поліпшують мозковий кровообіг
- •Клінічна фармакологія ангіопротекторів і антиоксидантів
- •Дозування ангіопротекторів
- •Клінічна фармакологія метаболічних лікарських препаратів
- •Механізм дії метаболічних препаратів
- •1.7. Комбіновані лікарські препарати для лікування артеріальної гіпертензії
- •1.8. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів і антиаритмічних засобів
- •Фармакокінетичні властивості серцевих глікозидів
- •Клінічна фармакологія антиаритмічних засобів
- •1.9. Підходи до раціонального вибору лікарських препаратів для лікування захворювань серцево-судинної системи
- •1.10. Побічна дія лп, які застосовуються в кардіології
- •1.11. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються в кардіології, їх клініко-біофармацевтичні особливості, принципи раціонального затосування
- •Критерії ефективності та безпечності медикаментозної терапії в кардіології
- •Принципи фармацевтичної опіки хворих кардіологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях серцево-судинної системи:
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях
- •2.1. Основні принципи антибактеріальної терапії
- •Класифікація антибактеріальних засобів за механізмом дії
- •Механізм дії антибактеріальних препаратів
- •Профілактика розвитку стійкості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів
- •Особливості фармакокінетики антибактеріальних препаратів
- •2.2. Клінічна фармакологія антибактеріальних засобів
- •2.2.1. Пеніциліни поділяють на природні і напівсинтетичні.
- •2.2.9. Клінічна фармакологія сульфаніламідів, похідних нітрофурану, оксихіноліну, фторхінолонів
- •2.2.10. Клінічна фармакологія противірусних препаратів
- •2.3. Побічна дія антибактеріальних лікарських препаратів. Специфічні побічні ефекти, їх прояви і профілактика, шляхи усунення
- •2.4. Комбіноване застосування антибактеріальних лікарських препаратів. Взаємодія їх з іншими препаратами
- •Можлива взаємодія сульфаніламідних препаратів з іншими лікарськими
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •2.5. Принципи вибору антибактеріальних засобів при інфекційних захворюваннях. Умови, які впливають на клінічний ефект антибактеріальних препаратів
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології
- •3.1 Симптоми і синдроми при основних захворюваннях суглобів і м’язів
- •Основні синдроми при захворюваннях сполучної тканини
- •3.2. Захворювання суглобів і системи захворювання сполучної тканини, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Ревматизм
- •Критерії Кіселя-Джонса-Нестерова для діагностики гострої ревматичної лихоманки (1963,1966,1973)
- •Діагностичні критерії счв
- •Діагностичні критерії ревматоїдного артриту Американської ревматологічної асоціації
- •Клінічна картина ссд
- •3.3. Підходи до медикаментозного лікування захворювань опорно-рухової системи лікування
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •І. Базисні засоби або засоби, що модифікують перебіг ра
- •3.4. Біцилінопрофілактика та біцилінотерапія в лікуванні гострої ревматичної лихоманки та хронічної ревматичної хвороби серця
- •Клінічна фармакологія пеніцилінів пролонгованої дії
- •3.5. Клінічна фармакологія стероїдних і нестероїдних протизапальних лз, базисних протизапальних лікарських препаратів Стероїдні протизапальні лікарські засоби (глюкокортикостероїди)
- •Мал.2 Вплив глюкокортикоїдів на „каскад арахідонової кислоти за с. М. Дроговоз, 2004)
- •Принципи лікування гкс
- •Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів
- •Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп
- •Препарати, які пригнічують проліферацію сполучної тканини
- •3.6. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини, препаратів урикозуричної дії та препаратів кальцію
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Побічні дії. Препарат витримується добре. Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Побічні дії див. Розділ 3.8. Клінічна фармакологія препаратів, які впливають на структуру й мінералізацію кісткової тканини Препарати кальцію
- •Препарати інших груп
- •3.7. Підходи до раціонального вибору лп для лікування захворювань суглобів
- •Взаємодія лп для лікування суглобової патології з іншими фармакологічними засобами
- •Фармакобезпека при лікуванні нпзс
- •3.8. Побічна дія лп, що застосовуються у ревматології. Поняття про нпзп – гастропатії. Синдром Рея
- •3.9. Сучасні спеціальні лікарські форми для лікування захворювань
- •Опорно-рухової системи
- •3.10. Критерії ефективності й безпечності лікарської терапії при лікуванні захворювань опорно-рухової системи
- •3.11. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією опорно-рухової системи, котрі одержують лп за призначенням лікаря
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс
- •Безрецептурні лп, які вживаються в ревматології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в Пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології
- •5.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях сечовидільної системи
- •5.2. Захворювання нирок і сечовивідних шляхів, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Гострі ураження нирок: гострий пієлонефрит, гострий гломерулонефрит
- •Хронічна хвороба нирок: хронічний пієлонефрит, хронічний гломерулонефрит
- •Інфекції сечовивідних шляхів: гострий цистит, хронічний цистит, сечокам’яна хвороба
- •Ускладнення захворювань нирок
- •Класифікація ступенів хнн (моз та амн України № 65/462
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Лікування пн
- •0,6 Х ве х маса тіла (кг),
- •5.3. Клінічна фармакологія основних лп, що застосовуються для лікування інфекційних та імунозапальних захворювань сечовидільної системи
- •Чутливість флори, що найчастіше виявляється у сечі (згідно Наказу моз та амн України № 65/462 від 30. 09. 2003р.)
- •Нестероїдні протизапальні лп (нпзп)
- •Фармакокінетика антикоагулянтів
- •Особливості дії діуретиків, що найчастіше застосовуються в нефрології
- •Калійзберігаючі діуретики (верошпірон, триамтерен, амілорид)
- •Осмотичні діуретики (манітол)
- •Тіазидні діуретики (гіпотіазид, циклометіазид, оксодолін)
- •Інгібітори карбоангідрази (діакарб, дорзоламід)
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лп при інфекційних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів
- •5.4. Сумісне застосування лп, які впливають на функцію нирок та сечовидільних шляхів. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •5.5. Принципи лікування ускладнень захворювань нирок
- •5.6. Побічна дія лп, які застосовуються в нефрології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •Спазмолітики
- •5.7. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в нефрології
- •5.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих нефрологічного профілю
- •Фармакобезпека
- •Безрецептурні препарати в нефрології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залози
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залоз
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології
- •7.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Мал.14 Збільшення об’єму живота через асцит. Видно розширені вени живота, вип’ячений пупок.
- •7.2. Захворювання гепатобіліарної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря
- •Класифікація хронічного бактеріального (безкам'яного) холециститу
- •Порушення функціонального стану гепатобіліарної системи, які пацієнт може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань печінки і жовчного міхура
- •7.3. Клінічна фармакологія гепатопротекторів, жовчогінних засобів, холелітолітиків, вітамінів
- •Клінічна фармакологія жовчогінних засобів (холеретиків та холекінетиків)
- •Клінічна фармакологія холелітолітиків
- •Клінічна фармкакологія вітамінів
- •7.4. Клінічна фармакологія імунодепресивних (глюкокортикостероїдів) і гіпоамоніємічних лп
- •7.5. Клінічна фармакологія лп для лікування вірусних та бактеріальних інфекцій гепатобіліарної системи
- •Лп для лікування бактеріальних інфекцій
- •2. Препарати, які проникають у жовч в досить високих концентраціях
- •7.6. Клінічна фармакологія засобів дезинтоксикаційної терапії
- •7.7. Клінічна фармакологія лп для усунення больового синдрому
- •7.8. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію гепатобіліарної системи
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лп при наявності супутньої патології
- •Лп, які можуть негативно впливати на стан печінки
- •Гепатотоксичні реакції, залежні від дози ліків (облігатні)
- •7.9. Побічна дія лп, які застосовуються в гепатології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •7.10. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •Мал.15 Будова мікросфери дуспаталіну
- •7.11. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гематології
- •7.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією гепатобіліарної системи
- •Фармацевтична опіка при вживанні жовчогінних засобів
- •Фармацевтична опіка при вживанні гепатопротекторів
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Гепатопротектори
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології
- •8.1. Синдроми при основних захворюваннях кровотворної системи
- •8.2. Захворювання кровотворної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Анемії
- •Робоча гематологічна класифікація анемій
- •Характеристика окремих видів анемій
- •Мегалобластні анемії
- •Гемолітичні анемії
- •Гемобластози
- •Гострий лейкоз
- •Хронічний мієлолейкоз
- •Хронічний лімфолейкоз
- •Еритремія
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань кровотворної системи
- •8.3. Клінічна фармакологія препаратів заліза та інших антианемічних лп
- •8.4. Клінічна фармакологія лп, які стимулюють або пригнічують лейкопоез Класифікація і препарати
- •Стимулятори лейкопоезу
- •1. Алкілувальні засоби:
- •3. Алкалоїди:
- •Клінічна фармакологія протипухлинних засобів
- •Ферментні препарати з протипухлинною активністю
- •Порівняльна характеристика протипухлинних препаратів
- •8.5. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях кровотворної системи Клініко-фармакологічні підходи до лікування анемій
- •Вибір препаратів при гострому лейкозі.
- •Спільне застосування лп, які впливають на кровотворення. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Лікарські препарати, які чинять токсичну дію на стан кровотворної системи
- •8.6. Побічна дія лікарських препаратів, що використовуються в гематології
- •8.7. Сучасні спеціальні лікарські форми препаратів заліза
- •8.8. Критерії ефективності та безпечності фармакотерапії гематологічних захворювань
- •8.9. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією кровотворної системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології
- •9.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях в ендокринології
- •9.2. Захворювання ендокринної системи, що потребують обов’язкового втручання лікаря. Характеристика ускладнень. Підходи до медикаментозного лікування
- •9.2.1.Цукровий діабет
- •9.2.2.Дифузний токсичний зоб
- •9.2.3. Гіпотиреоз
- •9.2.4. Стани та умови, при яких припустиме застосування безрецептурних препаратаів в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •9.2.5. Підходи до медикаментозного лікування захворювань ендокринної системи
- •9.3. Клінічна фармакологія препаратів інсуліну
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •9.4. Клінічна фармакологія пероральних гіпоглікемізуючих лп
- •Пероральні цукрознижувальні препарати групи сульфонілсечовини
- •Основні фармакодинамічні ефекти препаратів сульфонілсечовини
- •Лікарські засоби, що посилюють або гальмують цукрознижувальну дію препаратів сульфонілсечовини
- •Підходи до раціонального вибору пероральних цукрознижуючих засобів
- •Взаємодія пероральних гіпоглікемізуючих лп з лп інших фармакологічних груп. Особливості використання при наявності супутньої патології. Лп, які негативно впливають на рівень глікемії
- •9.5. Принципи лікування ускладнень цукрового діабету
- •9.6. Клінічна фармакологія препаратів гормонів щитоподібної залози, антитиреоїдних лп, препаратів йоду
- •9.7.Побічна дія лп, які використовуються в ендокринології
- •Побічні реакції препаратів сульфонілсечовини
- •9.8. Сучасні лікарські форми, що використовуються в ендокринології
- •9.9. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в ендокринології
- •9.10. Принципи фармацевтичної опіки хворих ендокринологічного профілю
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології
- •10.1. Симтоми і синдроми при алергозах
- •10.2. Захворювання алергічної природи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Мал 16 Різні за величиною і формою шкірні прояви кропивниці
- •Мал.17. Набряк Квінке
- •Мал.18 Гіперемія кон’юнктиви
- •Симптоми і синдроми алергічної природи, які хворий може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •10.3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергозів
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •10.4. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях алергічної природи. Спільне застосування протиалергічних засобів, взаємодія ліків з іншими фармакологічними групами
- •Взаємодія протиалергічних препаратів із лікарськими середниками інших груп
- •10.5. Побічна дія лп, які застосовуються в алергології
- •10.6. Сучасні лікарські форми для лікування місцевої алергії
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях алергічної природи
- •10.9. Лікарська хвороба
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Роль провізора у профілактиці виникнення лікарської хвороби
- •Тести для самоконтролю
- •Розділ іі
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •1.3. Заміна ліків: генерична й терапевтична заміна
- •Фармацевтична опіка як відповідальність провізора за ефективність терапії перед пацієнтом. Опіка осіб похилого й літнього віку, дітей, новонароджених, вагітних і лактуючих жінок
- •Категорії проблем, які виникають у пацієнта при прийомі лп. Роль провізора і лікаря при цьому
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення
- •2.1 Основні симптоми розладів травлення, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Найчастіші причини закрепів
- •Основні фактори розвитку дисбактеріозу
- •2.2. Напрямки та засоби симптоматичної лікарської терапії розладів травлення
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з печією при виборі безрецептурного препарата для симптоматичного лікування цього симптому поданий на мал. 19.
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Диференційована терапія в залежності від порушень моторної функції кишечника
- •Алгоритм бесіди провізора з хворим при виборі безрецептурного лікарстького препарату для симптоматичного лікування закрепу
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Медикаментозне лікування метеоризму
- •Порівняльна характеристика силіконів
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Сучасні лікарські форми для лікування розладів травлення
- •Вплив антацидів на всмоктування і виведення препаратів інших груп
- •2.5. Немедикаментозні методи усунення симптомів розладів травлення
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи
- •3.1. Основні симптоми порушень діяльності нервової системи, які можна лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Загрозливі симптоми порушень нервової системи, при яких необхідне втручання лікаря
- •Алгоритм дій провізора при астенії та стресі
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •3.2. Напрямки симптоматичного лікування хворих з тривогою, астенією й безсонням
- •Безрецептурні лп для лікування тривожних станів, стресу, астенії й порушень сну
- •3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних лп для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
- •3.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів порушень діяльності нервової системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичномулікуванні уражень шкіри
- •4.1. Ураження шкірних покривів, які можна лікувати без рецептурними лп у межах відповідального самолікування
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Інфекційні ушкодження шкіри
- •4.2. Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з симптомами ураження шкіри. Напрямки симптоматичного лікування ураження шкірних покривів
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Антисептики і дезинфікуючі засоби
- •Використання антисептиків
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Засоби для нейтралізації
- •Фармацевтична опіка при лікуванні термічних опіків
- •Протиепідемічні заходи
- •4.3. Алгоритм надання провізором належної інформації про безрецептурний лп під час здійснення фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні уражень шкіри
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу
- •5.1. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •5.2. Геморой
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок
- •Консервативне лікування варикозної хвороби
- •5.3.Сучасні лікарські форми для лікування місцевих розладів кровообігу
- •Показання до використання, рекомендовані добові дози, кратність і тривалість застосування основних флп, зареєстрованих в Україні
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих на геморой
- •Безрецептурні лп, що застосовуються при місцевих розладах кровообігу, фармакологічна активність їхніх активних інгредієнтів і умови раціонального застосування
- •5.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів місцевих розладів кровообігу
- •Особливості харчування
- •Загальні рекомендації для пацієнтів з гемороєм
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди
- •6.1. Основні симптоми застуди і роль провізора у визначенні тактики лікування
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •6.2. Напрямки та засоби симптоматичної терапії простудних захворювань
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки відвідувача аптеки з симптомами застуди
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •6.3. Сучасні лікарські форми для лікування застуди й особливості їх використання. Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •6.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів застуди
- •6.5. Підходи до профілактики простудних захворювань
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю
- •7.1. Основні симптоми порушень функції кістково-м’язової системи, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Порівняльна характеристика лікарських засобів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю (адаптовано за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і
- •7.3.Сучасні лікарські форми для лікування порушень функції кістково-м’язової системи і особливості їх використання, взаємодія з їжею й алкоголем
- •Особливості використання безрецептурних лп у різні вікові періоди
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс для симптоматичного лікування болю в суглобах і м’язах
- •7.4. Немедикаментозні методи усунення болю в м’язах і суглобах
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови
- •8.1. Поняття про первинний і вторинний (симптоматичний) біль голови
- •Патогенетичні типи болю голови
- •8.2. Типи болю голови, які можна лікувати у рамках відповідального самолікування. Загрозливі” симптоми при головних болях
- •8.3. Напрямки та засоби симптоматичної медикаментозної терапії болю голови
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди
- •8.5. Немедикаментозні методи усунення болю голови
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності
- •9.1. Патологічні стани і фактори, сприяючі розвитку вітамінної недостатності. «Загрозливі» симптоми при вітамінній недостатності
- •Основні фізіологічні властивості вітамінів та прояви вітамінної недостатності (Мартинчик а.Н., 2005)
- •9.2. Напрямки та засоби усунення й профілактики вітамінної недостатності
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
- •Критерії ефективності терапії безрецептурними лікарськими препаратами для усунення і профілактики вітамінної недостатності
- •Захворювання серцево-судинної системи
- •Ознаки передозування, шляхи його профілактики та лікування
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів з їжею та алкоголем
- •10.1. Взаємодія лікарських препаратів та їжі, клініко-фармакологічні аспекти
- •При взаємодії лп та їжі мають значення наступні фактори: фізико-хімічні властивості лп; особливості фармакокінетики лп; лікарська форма; кількість та склад їжі; фізіологічний стан органів шкт.
- •Рекомендації щодо застосування деяких лз в залежності від прийому їжі.(зняти лінійки між терміном і препаратами)
- •10.2. Клініко-фармакологічні аспекти застосування алкоголю в медицині. Клініко-фармакологічна характеристика етилового спирту. Взаємодія лп з алкоголем
- •10.3. Роль провізора і місце фармацевтичної опіки в попередженні небажаної взаємодії ліків з їжею й алкоголем
- •Тести для самоконтролю
- •Література
Інфекційні ушкодження шкіри
Герпес губ – це інфекційне захворювання, спричинене вірусом простого герпесу. Міхурцеві висипання можуть виникати по всій поверхні тіла, але найчастіше бувають коло рота і носа. Як правило, це захворювання рецидивує кілька разів на рік, оскільки в організмі вірус знаходиться постійно і викликає загострення при ослабленні імунітету інфекційними хворобами, травмами, великому опроміненні ультрафіолетом, стресі, переохолодженні, прийманні препаратів з імунодепресивною дією.
Клінічно захворювання перебігає в кілька етапів:
у продромальній фазі людина відчуває свербіж, підсилюється чутливість чи болючість у місці майбутніх висипань (6 год.);
еритематозна фаза , коли у місці висипань шкіра червоніє (24 год.);
везикулярна фаза, коли на почервонілій шкірі появляються групи міхурців з прозорим вмістом, який мутніє через 48-72 год.У цій фазі людина контагіозна (може передати вірус іншим людям).
фаза утворення поетапно ерозії → виразки → м’якого струпа, коли міхурці розриваються, утворюються підсихаючі кірочки, які можуть інфікуватися і залишити після себе навіть глибокі рубці;
фаза твердого струпа з виразним свербіжем;
фаза припухлості, яка переходить у пігментацію.
“Загрозливими” симптомами, що потребують нагляду лікаря при герпесі є обширні ураження лиця, особливо близько біля очей, чи перехід його зі шкіри на слизову губ; нагноєння герпетичних висипань і тяжкий загальний стан пацієнта.
Одним із частих уражень шкіри є поверхневі мікози (епідермомікози). Симптоми грибкових уражень дещо відрізняються між собою в залежності від виду грибів, але в цілому можна виділити наступні, характерні для більшості, при певних локалізаціях.
Для ураження стоп характерні: лущення дрібно-лусочкове або пластинчате (епідермофітія, руброфітія); тріщини під пальцями; мокнуття в міжпальцевих проміжках, свербіж.
Для ураження нігтів грибком характерні: зміна кольору (жовтий, темно-сірий); розшарування вільного краю нігтьової пластинки; ламкість нігтів, їх деформація; відшарування нігтя від нігтьового ложа.
Для ураження гладкої шкіри грибком характерні: плями округлої або овальної форми рожево-червоні з лущенням навколо висипання, свербіж; мокнуття – при кандидомікозі (в міжпальцевих проміжках на руках); при мікроспорії – чітко круглої форми плями з випадіння волосся в місці ураження.
Для ураження грибком великих складок шкіри характерно - найчастіше під молочними залозами, у паху та під пахвами – виразне почервоніння, мокнуття, тріщини, болючість, лущення по краю.
Загрозливі симптоми при поверхневих мікозах шкіри: Враховуючи подібність клінічної картини та складність проведення диференційного діагнозу, при підозрі на мікоз потрібно залучати дерматолога. Антимікотичне лікування «за підозрою» може приховати дійсний діагноз і тому не є достатнім для санації, особливо при гіперкератичній формі епідермофітії. При підозрі на грибкову інфекцію необхідно намагатися ідентифікувати мікоз, а краще конкретного збудника, ще й тому, що хворі потребують тривалої терапії.
Короста - паразитарне заразне захворювання шкіри, що викликається коростяним кліщем. Людина може заразитися під час безпосереднього контакту з хворим, коли користується його рушником, мочалкою, білизною, одягом і т. п.
Характерним симптомом хвороби є сильний свербіж, особливо вночі. Кліщ прокладає в шкірі свої ходи і саме із-за його рухів по цих ходах і виникає свербіж. Діагностувати коросту досить просто. Вона виявляється маленькими червоними прищиками на шкірі. Хода кліща мають вигляд вигнутих темно-коричневих ліній, які є слідами розчухів. У місці входження кліща у тіло людини завжди є гнійна бульбашка, а в кінці ходу сидить він сам. У кожному ході самка кліща відкладає до двадцяти і більше яєчок. Улюблені місця кліща: міжпальцеві проміжки, згини кистей, живіт, внутрішня поверхня стегон.
У встановленні діагнозу корости важливим є наявність свербіжу, який посилюється увечері й уночі, характерна локалізація висипань, наявність коростяних ходів, попарне й ланцюжкове розташування папульозних елементів. Привернути увагу спеціаліста має швидке припинення свербіжу у разі призначення протикоростяної терапії. Обов'язково потрібно враховувати епідеміологічні дані, чи хворі інші члени сім'ї, особи, з якими хворий спав чи був у статевому контакті.
У випадках діагностики корости провізором, пацієнт повинен бути скерований до лікаря-дерматолога.
Ускладнення корости - внаслідок розчухів виникнення гноячкових хвороб - фолікулітів, фурункулів, іноді явищ екзематизації, дерматитів. У хворого можуть появитися післякоростяні вузлики - круглі або овальні з гладенькою поверхнею, щільної консистенції, поодинокі або множинні, за розміром від горошини до квасолини, мають синюшно-рожевий або буро-червоний колір з інтенсивним свербежем.
Педикульоз (вошивість) - це паразитування на шкірі людини вош. За несприятливих епідеміологічних умов платтяні воші можуть бути переносниками збудників висипного і поворотного тифу. Розрізняють головних, платтяних і лобкових (плошиць) вош. Самки головної і лобкової воші, відкладаючи яйця (гниди), приклеюють їх до волосся, самки платтяної воші - до білизни, одягу. З яєць вилуплюються личинки, що перетворюються на дорослих вош. Весь цикл розвитку проходить на господарі і продовжується не менше 20 днів. Доросла воша живе 27-46 днів.
Платтяні і головні воші розповсюджуються, переповзаючи від людини до людини, головним чином при близькому контакті людей. Платтяна воша живе в складках і швах білизни. При великій кількості вошей, вони можуть розповзатися по верхньому одягу, постелі, предметах, підлозі. Розповсюдження її звичайно відбувається при порушенні гігієнічних норм життя (нерегулярне миття, рідка зміна натільної і постільної білизни), що пов'язане з низьким культурним рівнем деякої частини населення або різними соціальними і стихійними бідами.
Головні воші частіше паразитують у дітей у ділянці скронь і потилиці, звідки можуть розповсюджуватися на інші ділянки.
В осередках ураження виявляються воші і гниди. При цьому наголошується на сильний свербіж, розчухи, можлива екзематизація шкіри, приєднання вторинної піококової інфекції у вигляді імпетиго, фолікулітів, фурункулів. У запущених випадках волосся склеюється рясним густим ексудатом (ковтун). Збільшуються і стають хворобливими регіонарні лімфатичні вузли.
Укуси платтяних вош викликають сильний свербіж шкіри і появу уртикарних висипань, лінійних екскоріацій (переважно в ділянці попереку, в пахвових западинах, на шиї). Часто ділянки розчухів вторинно інфекуються. Поступово шкіра на місці розчухів набуває брудного сірувато-бурого кольору.
Лобкові воші паразитують на волосистій частині лобка, мошонці, верхній частині стегон. У запущених випадках можуть розповсюджуватися на пахвові западини, спину, груди, бороду, вуса, вії і брови. Воші щільно прикріпляються до волосу. Зараження відбувається переважно при статевих контактах, рідше через постільну білизну й інші предмети загального користування, можливо і в лазні. На місці укусів лобкових вош утворюються сірувато-сині плями величиною до 10мм, не зникаючі при натисканні; через 1-2 тижні вони безслідно зникають. Турбує сильний свербіж шкіри.
Себорея (себорейний дерматит) – це захворювання шкіри, обумовлене порушенням функції сальних залоз. Себорея виявляється інтенсивним виділенням шкірного сала. Себорейний дерматит зазвичай починається в період статевого дозрівання, але може виявитися в будь-якому віці.
Природа і механізми розвитку себореї недостатньо вивчені. Достовірно встановлений вплив генетичних чинників, а також носійства стафілокока. У ряді випадків збудником себореї вважається дріжджовий грибок. Важливу роль грають гормональні порушення, зокрема збільшення продукції андрогенів або зниження естрогену.
Себорея підрозділяється на жирну, суху і змішану форми. Особливістю себореї є схильність до швидкого переходу в хронічну форму з подальшими рецидивами. Себорея – в деякому розумінні хвороба підліткового віку.
У пубертатному періоді підвищується секреція сальних залоз, тому жирна себорея виявляється саме в цей період. Себорея виявляється на обличчі, грудях, міжлопатковій ділянці, волосистій частині голови і розширені гирла волосяних фолікулів. Шкіра блискуча, сальна, сіруватого відтінку, поверхня її нерівна. Волосся після миття швидко стає жирним.
Суха себорея виявляється у дітей до початку статевого дозрівання. Виділяють себорею волосистої частини голови і шкіри. При цьому виді себореї на шкірі (як правило, це розгинальні поверхні верхніх і нижніх кінцівок) або волосистій частині голови з'являються білясті лусочки, при знятті яких оголюється почервоніла шкіра. Волосся в місцях лущення стоншене.
Змішана себорея зустрічається частіше у чоловіків. При цьому типі на шкірі особи можна відмітити прояви жирної себореї, а на волосистій частині голови – сухої.
Ускладнення себореї (себорейного дерматиту). Найчастішим ускладненням себорїи є різні форми вугрового висипу:
звичайні вугрі - невеликі рожеві напівкулевидні утворення на шкірі. При утворенні гнійничка після його руйнування часто залишається поверхневий малопомітний рубець;
зливні форми вугрів, при яких запальний процес локалізується не лише в дермі, але і у верхніх шарах підшкірної клітковини. Вузли можуть зливатися з утворенням абсцесів. Такі вугрі, як правило, розташовані на спині, рідше – на обличчі;
себорейна алопеція. Однаково часто зустрічається в осіб обох статей. При цьому спостерігається нерівномірне порідшання волосся волосистої частини голови, як правило, більше в лобно-тім'яній зоні. На шкірі волоситої частини голови виявляються легко відокремлювані жовтувато-сірі лусочки.