Алгоритм дій провізора при безсонні

Чи є у вас:

- відсутність сну протягом двох діб і більше;

- втрата свідомості, головокружіння;

- судоми;

- безсоння виникло на фоні загострення хронічного захворювання

3.2. Напрямки симптоматичного лікування хворих з тривогою, астенією й безсонням

Постійна присутність вищеописаних симптомів і станів можуть відобразитися на здоров’ї. Їх лікування повинно бути комплексним і впливати на фізичний, розумовий емоціональний стан.

З медикаментозних засобів при астенії можна рекомендувати препарати тонізуючого характеру – рослинні адаптогени (елеутерокок, родіола, лимонник, гінкго). Після консультації лікаря для тривалого застосування при потребі (люди літнього віку, після інсультів з енцефалопатією) – ноотропи й антидепресанти.

Медикаментозне лікування інсомнії (безсоння) залежить від причини. При емоційних розладах без депресії рекомендований короткочасний прийом снодійних засобів (нітразепам, зопіклон), при депресії – за 1 год. до сну трициклічні антидепресанти з седативним ефектом (амітриптилін). Коли причиною безсоння є біль, на ніч дають обезболюючі препарати.

Оскільки всі снодійні засоби викликають толерантність і медикаментозну залежність, лікування повинно бути короткочасним (2-4 тижні). Седативні засоби при хронічній інсомнії небажані і малоефективні.

Безрецептурні лп для лікування тривожних станів, стресу, астенії й порушень сну

Для симптоматичного лікування стресу використовують амінокислоти (гліцин), анксіолітики (мебікар), антидепресанти рослинного походження (гіперицин), снодійні та седативні засоби рослинного походження (валеріана, пустирник, ментол з красавкою, конвалією, натрію бромідом, гвайфенезин з мелісою лікарською, звіробоєм і глодом, м’яту перцеву, пасифлору).

Броміди (натрію бромід, калію бромід) - заспокійливі засоби, які посилюють і концентрують процеси гальмування у корі головного мозку. Малі дози брому посилюють процес гальмування, не знижуючи процеси збудження. Показані для лікування хворих з неврозами, неврозоподібними станами, для усунення підвищеної дратівливості, безсоння, істерії.

Натрію бромід призначають усередину, а також внутрішньовенно: дорослим – 0,1 – 1 г 3 рази на добу; для дітей у віці до 1 року – 0,05 – 0,1 г; 10-14 років – 0,4 – 0,5 г.

Калію бромід призначають лише усередину в тих самих дозах, що й натрію бромід. У вену не вводять через можливу пригнічуючу дію іонів калію на збудливість та провідність міокарду. Порошок і таблетки по 0,5 г; розчини (1%, 2%, 3%) з фруктовим сиропом для застосування у дитячій практиці.

Препарати магнію (магнію сульфат, магне-В6) – застосовуються при вегетосудинній дистонії, тривалих цефалгіях, артеріальній гіпертензії, пост- травматичній енцефалопатії; застосовують як седативний, протисудомний, спазмолітичний засіб.

Препарати валеріани (настій коренів із кореневищами валеріани, настоянка валеріани, екстракт валеріани сухий у таблетках), комбіновані препарати – дорміплант, персен, санасон, деприм, беласпон, новопасит; заспокійливі збори – показані при неврастенії, безсонні, вегетосудинній дистонії. Зменшують рефлекторну збудливість ЦНС, сприяють загальному заспокоєнню; на здоровий організм препарати валеріани практично не впливають.

Настій валеріани призначають дорослим по 1-2 столові ложки, дітям раннього віку по 1 чайній, старшого віку – по 1 десертній ложці 3-4 рази на добу. Настоянку валеріани приймають - дорослі по 20-30 крапель 3-4 рази на добу, діти – стільки крапель на 1 прийом, скільки дитині років. Валеріану в таблетках призначають по 1-2 таблетки 2-3 рази на добу. Настоянка валеріани входить до складу деяких препаратів, зокрема валокорміду, корвалолу, корвалдину тощо.

До складу заспокійливого збору входять: кореневища з коренями валеріани – 1 частина, листки м’яти перцевої та трилисника водяного – по 2 частини, шишки хмелю – 1 частина. Готують на водяній бані, приймають по 1/4- 1/3 склянки 1-2 рази на добу після їди.

Краплі камфорно-валеріанові – настоянка валеріани – 100 мл, камфора – 10 г; застосовують по 15-20 крапель 3 рази на добу як заспокійливий засіб.

Дорміплант – екстракт з коренів валеріани – 0,16 г та екстракт з листків меліси – 0,08 г. Призначають по 2 таблетки 1-2 рази на добу як седативний та снодійний засіб.

Персен – комбінований заспокійливий засіб, що містить екстракти валеріани, м’яти перцевої, меліси.

Санасон – комбінований заспокійливий засіб, що виявляє снодійну дію та містить екстракти з кореня валеріани та шишок хмелю.

Препарати кропиви собачої, іван-чай, стефанія гладка, глід, меліса звичайна - за характером дії близькі до препаратів валеріани.

Настоянка кропиви собачої (1:5) на 70% спирті у флаконах-крапельницях по 25 мл. Призначають по 30-50 крапель 3-4 рази на добу.

Настоянка півонії – по 30-40 крапель 3 рази на добу протягом місяця.

Трава пасифлори – діє седативно на ЦНС, має протисудомні властивості. Призначають по 20-40 крапель 3 рази на добу протягом 20-30 діб.

Антарес – містить у таблетці сухий екстракт кореневища кава-кава. Седативну дію пов’язують зі зниженням збудливості лімбічної системи. Таблетки приймають не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Показаний при станах страху, напруженості, занепокоєнні. Тривалий прийом препарату може спричинити жовтяничне забарвлення шкіри, що потребує його відміни.

Особливістю дії препаратів материнки звичайної є поєднання седативного ефекту зі стимулюючою дією, що впливає на секреторну та рухову функції травного тракту та м’язів матки (тому протипоказаний під час вагітності). 1 чайну ложку материнки настоюють 20 хв в склянці окропу та приймають усередину протягом доби 1-2 склянки.

М’яту перцеву приймають у вигляді настою тривалий час.

Хміль звичайний призначають частіше в складі зборів як седативний засіб хворим з неврозами, що мають порушення функції травної та статевої систем, травного тракту. Входить до складу таких комбінованих препаратів рослинного походження, як саносан, уролєсан, ново-пасит, пасит.

Депрім, депрім-форте – препарати на основі звіробою, стабілізують психоемоційний стан, усувають емоційні та психовегетативні розлади (хронічну втому, відчуття знесилення, втрату інтересу до життя, немотивовану тривожність). Препарат стабілізує рівень серотоніну, норадреналіну та дофаміну, тобто виявляє антидепресивну дію.

При розладах сну (безсонні) вживають безрецептурниі препарати, антигістамінні препарати І генерації, БАДи та дієтичні добавки (ромашка, пасифлора, коензим Q10, лаванда, меліса лимонна, висушені шишки хмелю), медикаментозні засоби рослинного походження (препарати валеріани).

Антигістамінні засоби. Для лікування інсомнії застосовують дифенгідрамін та доксиламін, які діють на Н1-рецептори. Інші препарати цієї групи не мають впливу на загальну тривалість сну та погано проникають через гематоенцефалічний бар’єр, тому не призначаються (лоратадин, піриламін тощо). Рекомендована доза дифенгідраміну – 25-75 мг на ніч, подальше збільшення дози не приводить до збільшення снодійних властивостей препарату, він може викликати «ефект похмілля» (враховуючи тривалий період піввиведення), а також впливати на здатність керувати транспортними засобами.

Донорміл (доксиламіну сукцинат) – похідний етаноламіну, діє одночасно на М-холінергічні та Н1-гістамінові рецептори центральної нервової системи, що сприяє посиленню снодійного ефекту та розвитку седативної дії. Не порушує фізіологічні фази сну. Випускається у формі шипучих таблеток та таблеток, покритих оболонкою (1/2 – 2 табл. на прийом, або шипучу таблетку розчинити у 150 мл води, приймати за 15-30 хв до сну). Протипоказаний у хворих на закритокутову глаукому, у період годування груддю, дітям до 15 років.

Мелатонін (віта-мелатонін) впливає на біологічні ритми людини, реалізує природний механізм засинання шляхом підвищення мелатоніну в плазмі крові, може бути рекомендований для корекції порушень сну при швидкій зміні часових поясів (при перельоті). У межах рекомендованих доз (0,3-5 мг за 30-120 хв до сну) він є безпечним, однак дітям до 18 років не призначається.

Препарати валеріани знижують латентність сну, покращують його якість та загальну тривалість.

Для підвищення витривалості при фізичних і психічних перевантаженнях та стійкості організму до несприятливих умов навколишнього середовища, для пристосування його до постійних змін довкілля використовують загальнотонізуючі засоби (адаптогени). Механізм дії адаптогенів пов'язаний з впливом на стимуляцію обмінних процесів, метаболізму та нуклеїнового обміну в головному мозку. Дія препаратів розвивається поступово, вони не зумовлюють звикання й залежності.

Настоянка женьшеню – проявляє стимулюючий вплив на ЦНС, підвищує розумову і фізичну працездатність. Застосовують усередину по 15-25 крапель за 30-40 хвилин до їди, 2-3 рази на день, курсами по 30-40 днів як тонізуючий та стимулюючий засіб при астенії, перевтомі, після перенесених інфекційних та виснажливих захворювань. Її не можна призначати при гіпертонічній хворобі, підвищеній збудливості, безсонні, гострих інфекційних захворюваннях; не призначають у другій половині дня. Препарат проявляє максимальну дію восени і зимою.

Настоянка лимонника – ефективна при астенічних та астенодепресивних станах, психастенії, швидкій втомлюваності, дратівливості, в’ялості. Підвищує працездатність при розумовій та фізичній втомі. Призначається по 20-25 крапель 2-3 рази на день. Аналогічно препаратам женьшеню і лимонника загальнотонізуючу дію проявляють засоби, які отримують із левзеї, заманихи, аралії, елеутерокока, родіоли тощо.

Пантокрин – рідкий екстракт неокостенілих рогів (пантів) марала або плямистого оленя. Проявляє тонізуючий вплив на ЦНС, серцево-судинну та травну системи, скелетні м’язи. Призначають усередину по 25-40 крапель або 1-2 таблетки 2-3 рази за півгодини до їди протягом 3-4 тижнів; під шкіру або в/м 1-2 мл на день, 15-20 днів. Протипоказаний при значній гіпертензії, атеросклерозі, стенокардії, важких нефритах.

Ф

Чи є у вас:

- захворювання травного тракту;

- захворювання органів дихання;

- захворювання серцево-судинної системи;

- захворювання м’язів, суглобів;

- ендокринні захворювання;

- інфекційні захворювання?

Вам необхідно звернутися до лікаря. Можливо, порушення сну пов’язане з прийомом медикаментів

Вам необхідно звернутися до лікаря для лікування основного захворювання.

армацевтична опіка при застосуванні ЛП для симптоматичного лікування тривожних станів, астенії й безсоння

При лікуванні тривожних станів слід пам’ятати:

1. Препарати на основі звіробою показані особам з підвищеною чутливістю до зміни погоди.

2. Оптимальний ефект при застосуванні препаратів на основі звіробою досягається при регулярному прийомі через 10-14 днів після початку прийому.

3. Слід чітко дотримуватися разових доз рослинних антидепресантів на основі звіробою, вказаних в інструкції, не допускати перевищення дози.

4. При використанні препаратів звіробою слід уникати надмірного перебування на сонці через можливий розвиток фотосенсибілізації (сонячні опіки, гіперпігментація).

5. Рослинні антидепресанти на основі звіробою не призначають дітям до 6 років, а також особам із підвищеною чутливістю до компонентів препаратів.

6. Перерва у лікуванні між прийомом антидепресантів-інгібіторів МАО і рослинних антидепресантів повинна бути не менше 14 днів.

7. Особи, що приймають препарати звіробою, повинні утриматися від вживання спиртних напоїв.

8. Для препаратів на основі стандартизованого екстракту звіробою нехарактерними є звикання, залежність та синдром відміни. Ці препарати не впливають на концентрацію уваги та пам’яті.

9. Попередити пацієнта, що у разі відсутності терапевтичного ефекту протягом 4-6 тижнів після початку лікування прийом антидепресантів на основі діючої речовини звіробою слід припинити і звернутися до лікаря.

10. Рослинні седативні препарати посилюють дію снодійних, гіпотензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб із підвищеною нервовою збудливістю.

11. Препарати валеріани володіють жовчогінним ефектом, стимулюють секрецію залоз травного тракту.

12. Дітям призначають рідкі препарати валеріани – стільки крапель на один прийом, скільки років дитині.

13. Екстракт пустинника протипоказаний вагітним.

14. Препарати, що містять бром, приймають після їди – при прийомі натще вони можуть викликати дискомфорт, біль в шлунку.

15. Препарати, що містять бром, починають діяти через 2-4 години; при їх прийомі слід дотримуватися дієти, збагаченою калієм.

16. Солі брому повільно виводяться з організму, можуть акумулювати та викликати явища бромізму. При перших проявах бромізму прийом цих препаратів слід припинити; антидотом є натрію хлорид.

Фармацевтична опіка при астенії та стресі:

1. При постійному прийомі седативних та снодійних препаратів, транквілізаторів існує ризик розвитку привикання (толерантності). Після прийому цих препаратів не можна виконувати роботу, яка вимагає швидкої реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів. Седативні препарати підсилюють дію снодійних і самі можуть виявляти снодійний ефект у високих дозах.

2. Препарати, що містять магній, рекомендується застосовувати у комбінації з вітаміном В₆. Препарати, що містять магній, не слід призначати одночасно з препаратами фосфатів чи солей кальцію. Не застосовують їх у період годування груддю.

3. Спиртовмісні настоянки не призначають дітям до 3 років, вагітним, особам, що лікуються від алкогольної залежності

4. Седативні препарати найбільш ефективні при тривалому застосуванні (2-3 тижні і більше). У препаратів женьшеню чітко виражена сезонність дії: найбільша ефективність відзначається восени та взимку.

5. Рослинні седативні препарати не викликають залежності і можуть використовуватися тривалий час. Препарати валеріани мають жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту. Екстракт пустирника протипоказаний при вагітності.

6. Препарати брому покращують діяльність серця. При лікуванні бромідами слід обмежити вживання натрію хлориду і, навпаки, збільшити поступлення в організм солей калію. Солі брому повільно виводяться з організму, можуть викликати «бромізм», тому при перших його ознаках слід відмінити препарат.

7. Анксіолітик мебікар може знижувати артеріальний тиск і температуру тіла, які мимовільно самі нормалізуються.

8. Антидепресантну дію після 10-14 днів вживання здійснюють препарати на основі звіробою, які можуть викликати фото сенсибілізацію. Препарати звіробою не викликають залежності, не впливають на концентрацію уваги і пам’ять.

9. Амінокислоту гліцин застосовують сублінгвально і утримують у роті до повного розчинення.

Фармацевтична опіка при безсонні:

1. Більшість снодійних бензодіазепінового ряду характеризується тривалим періодом напіввиведення з організму, більшим, ніж час сну, внаслідок чого препарат зранку продовжує пригнічуюче діяти на нервову систему.

2. Припинення прийому бензодіазепінів, барбітуратів викликає синдром відміни, одним з компонентів якого є безсоння.

3. При прийомі барбітуратів швидко розвивається привикання і розвиток залежності.

4. Алкоголь потенціює дію снодійних препаратів.

5. Снодійні препарати слід приймати раніше (за 15-30 хв) до відходу до сну.

6. Порушення сну у хворих на цукровий діабет (поверхневий сон з нічними пробудженнями, кошмарні сни) може свідчити про нічну гіпоглікемію, що вимагає корекції рівня глікемії.

7. Снодійні бензодіазепінового ряду з обережністю призначають хворим з порушеннями функції печінки, легеневою недостатністю, депресією.

8. При прийомі снодійних препаратів можливе зниження швидкості реакції.

9. Одночасний прийом бротизоламу (бензодізепіну) з цукрознижуючими, гіпотензивними і гормональними препаратами, серцевими глікозидами і міорелаксантами слід проводити під спостереженням лікаря.

10. Слід уникати прийом снодійних засобів вагітним, жінкам у період годування груддю, дітям до 15 років.

11. З причини низького профілю безпечності та малої ефективності антигістамінні препарати з метою снодійного ефекту не показані перестарілим.

12. Високі дози мелатоніну (75-300 мг/добу) можуть спровокувати пригнічення овуляції і стати причиною безпліддя у жінок. Препарат протипоказаний хворим, які приймають імуносупресорну терапію, а також особам, що мають судинні розлади.

13. При одночасному прийомі донормілу з атропіном чи атропіноподібними препаратами можливе посилення його антихолінергічної дії - сухості в роті, затримки сечі. Алкоголь потенціює седативну дію препарату.