Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Клінічна фармація підручник.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
9.6 Mб
Скачать

1.3. Клінічна фармакологія антиангінальних та гіпотензивних лікарських препаратів

Для фармакотерапії ІХС та АГ використовують ЛП таких фармакологічних груп: нітрати й нітратоподібні засоби, β-адреноблокатори, блокатори периферичних α-адренорецепторів, антагоністи кальцію, гіпотензивні ЛП центральної дії, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, діуретики.

Згідно стандартів лікування цих захворювань, затверджених МОЗ України для кожного з них є своя пріоритетність і показання до застосування. На сьогоднішній день як антиангінальним ЛП надається перевага для постійного застосування β-адреноблокаторам, а не нітратам і нітратоподібним засобам та антагоністам кальцію.

У лікуванні АГ найважливіше значення приділяється зменшенню об’єму циркулюючої крові, а отже, діуретичним засобам, та впливам на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, а отже, інгібіторам ангіотензинперетворюючого фактора (іАПФ) та блокаторам рецепторів ангіотензину ІІ.

Клінічна фармакологія нітратів і нітратоподібних лп

Механізм дії. Нітрати взаємодіють з SН-групами гладком’язових клітин судинної стінки, що веде до вивільнення оксиду азоту (NО) – потужного ендотеліального релаксуючого фактора. Оксид азоту викликає активацію гуанілатциклази, що призводить до збільшення у гладком’язових клітинах цГМФ, а відтак до зниження вмісту в клітині іонів кальцію, а отже, вазодилятації, покращення мікроциркуляції.

Нітратоподібні засоби – молсидимін (корватон, сіднофарм) - відносяться до групи сиднонімінів. Це неактивна речовина, яка після біотрансформації в печінці метаболізується в речовину, що виділяє NO. Таким чином, судиннорозширюючий ефект молсидиміну здійснюється без участі SН-груп, тому толерантності до нього не розвивається. Молсидимін гальмує утворення тромбоксану А2, адгезію та агрегацію тромбоцитів, стимулює утворення простацикліну І2, який діє судиннорозширююче і дезагрегантно (табл.6).

Основні механізми антиангінальної дії вазодилятаторів:

  1. Розширюючи вени, нітрати зменшують переднавантаження на серце, понижується кінцевий діастолічний тиск і ударний об’єм серця.

  2. Дилятація артеріол веде до зменшення навантаження на серце і збільшення серцевого викиду при зменшенні потреби міокарда в кисні.

  3. Коронаролітичний ефект сприяє перерозподілу кровопостачання в сторону ішемізованих відділів міокарда, особливо субендокардіальних відділів.

  4. Фібринолітичий ефект реалізується шляхом вивільнення активатора плазміногену із судинної стінки.

  5. Дезагрегантний і судиннорозширюючий ефект здійснюється за рахунок виділення нітратами простацикліну І2.

  6. Нітрати проявляють спазмолітичну дію на м’язи внутрішніх органів.

ТАБЛИЦЯ 6

Особливості фармакокінетики основних груп нітратів

Препарат, спосіб застосування

Разова доза, мг

Початок дії, хв

Тривалість ефекту

Нітрогліцерин

Таблетка під язик

0,3-0,8

2-5

10-30 хв

Аерозоль в ротову порожнину

0,4-0,8

2-5

10-30 хв

Депо-таблетка всередину

6,5-19,5

20-45

2-6 год

2% мазь (крем) нашкірно

7,5-30

15-60

2-8 год

Пластир (диск) нашкірно

5-20

30-60

До 24 год

Ізосорбід-динітрат

Таблетка під язик

2,5-10

5-20

45-120 хв

Аерозоль в ротову порожнину

1,25-2,5

1-2

45-120 хв

Депо-таблетка всередину

10-60

15-45

2-6 год

Ретард-таблетки (капсули)

20-120

60-90

12-24 год

10% мазь на шкіру

50-100

30-45

8-12 год

Аерозоль на шкіру

30-120

30-60

12-24 год

Ізосорбід-5-мононітрат

Звичайна таблетка

20-40

30-60

3-6 год

Ретард-таблетки (капсули)

30-120

60-90

12-24 год

Молсидомін

2-4

2-10

5-8 год

Фармакокінетика. Нітрогліцерин й ізосорбід динітрат при сублінгвальному застосуванні всмоктуються швидко й повністю. Інтенсивний метаболізм нітратів відбувається в стінці кишечника й печінці при першому проходженні, тому біодоступність препаратів при пероральному застосуванні невелика. Активний метаболіт ізосорбіт-5–мононітрат та молсидомін застосовується перорально (табл. 7 і 8).

Екскреція метаболітів нітрогліцерину відбувається, в основному, нирками. Частина метаболітів екскретується легенями з повітрям, що видихається. У хворих на анемію і з вираженою гіпоксією можливе сповільнення метаболізму нітрогліцерину із-за взаємодії з відновленим гемоглобіном.

ТАБЛИЦЯ 7

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]