8.2. Захворювання кровотворної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Анемії

Анемія – це різний за етіологією та патогенезом патологічний стан, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів та гемоглобіну в одиниці об’єму крові відносно вікових та статевих норм, наявністю певного симптомокомплексу клінічних проявів внаслідок порушення процесів оксигенації тканин.

Нормальним вважається рівень гемоглобіну у чоловіків 132-164 г/л, у жінок –115-145 г/л; рівень еритроцитів у чоловіків – 4-5х10¹²/л, у жінок – 3,7-4,7х10¹²/л. Нормативні показники гемоглобіну у вагітних жінок за даними ВООЗ – 110 г/л.

При дослідженні крові проводять оцінку гематокриту, гемоглобіну, кількісних і морфологічних змін формених елементів крові, колірний показник (КП). Останній відображає середній вміст гемоглобіну в еритроциті і визначається за формулою:

За величиною колірного показника анемії поділяються на гіпо-, нормо- і гіперхромні. За розмірами і формою еритроцитів розрізняють анізоцитоз – різні за розмірами еритроцити (мікроцити, нормоцити, макро- і мегалоцити), пойкілоцитоз – еритроцити різної форми (сфероцит, акантоцит, серповидна клітина, монетні стовпці, каплеподібні, овалоцити та інші). В еритроцитах можуть спостерігатись патологічні включення: тільця Жолі-Хауелла, тільця Паппенгейма, кільця Кебота, базофільна пунктація клітин.

Висновок про тип кровотворення робиться шляхом співставлення результатів якісного і кількісного дослідження периферійної крові й пунктатів кісткового мозку. Для нормобластного типу кровотворення характерні: нормо- чи гіпохромія еритроцитів, нормоцитоз і мікроцитоз (можливий також і макроцитоз за рахунок збільшення діаметру клітин і при нормальних показниках їх об’єму). Мегалобластний тип кровотворення розпізнається за збільшенням середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах – гіперхромії, збільшенням не тільки середнього діаметру, але і об’єму клітин (мегалоцитоз).

Класифікація анемій.

Класифікація анемій за етіологією та патогенезом (модифіковано за Ідельсоном Л.І., 1979).

1. Анемії, зумовлені крововтратою.

1.1. Гостра постгеморагічна анемія.

1.2. Хронічна постгеморагічна анемія.

2. Анемії, зумовлені порушенням кровотворення.

2.1. Анемії, зумовлені порушенням утворення Нb.

2.2. Анемії, зумовлені порушенням синтезу ДНК або РНК (мегалобластичні анемії).

2.3. Анемії, зумовлені порушенням процесу поділу еритроцитів (дизеритропоетичні).

2.4. Анемії, зумовлені пригніченням проліферації клітин кісткового мозку.

2.5. Анемії, зумовлені заміщенням кровотворного кісткового мозку пухлинним процесом.

2.6. Анемії, зумовлені порушенням продукції еритропоетину або появою інгібіторів до нього.

3. Анемії, пов’язані з підвищеним кроворуйнуванням.

3.1. Спадкові гемолітичні анемії:

3.2. Набуті гемолітичні анемії:

ТАБЛИЦЯ 50

Робоча гематологічна класифікація анемій

За ступенем важкості Нв(г/л)	Легка 110-90	Середньої важкості 89-70	Важка 69-50	Надважка < 50
За середнім вмістом Нв в еритроциті: КП	Нормохромна 0,85-1,05 24-33	гіпохромна < 0,85 < 24	гіперхромна > 1,05 > 34
За середнім розміром еритроцитів	нормоцитарна	мікроцитарна	макроцитарна	мегалоцитарна
За регенера-торною здат-ністю кістково-го мозку (% ре-тикулоцитів)	норморегенера-торна 0,5-1,5	гіперрегенера-торна >1,5-2	гіпорегенера-торна < 0,5	арегенераторна 0
За типом еритропоезу	Нормобластна		Мегалобластна
Означення еритроцитарних індексів: КП- колірний показник- відображає відносний вміст гемоглобіну в еритроциті