6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології

Критеріями ефективності лікарської терапії при лікуванні хронічних гастритів та дуоденітів є: ліквідація клінічних симптомів; досягнення ендоскопічної ремісії; ерадикація H.pylori; профілактика ускладнень.

Критеріями ефективності лікарської терапії при лікуванні пептичної виразки шлунку та 12-типалої кишки є: досягнення стійкої клініко-ендоскопічної ремісії; повне знищення H.pylori. Враховують динаміку больового синдрому (зняття чи послаблення болю) й інших симптомів – тошнота, печія, болючість при пальпації живота

Ефективність лікування при виразковій хворобі контролюють ендоскопічним чи рентгенологічним методом через 2 тижнів, а при необхідності і через 4 тижні від початку лікування. Терміни контрольної езофагальної фіброгастродуоденоскопії при виразковій хворобі щлунка – через 4 і 8 тижнів.

Для контролю успішності проведеного лікування, окрім оцінки клінічного та ендоскопічного поліпшення, застосовується уреазний тест з біопсійними фрагментами з дослідженням 2-3 біоптатів з антрального відділу шлунка і 2-3 біоптів з тіла шлунка і гістологічне дослідження препаратів слизової оболонки шлунка.

Критерії ефективності лікарської терапії при лікуванні хронічного панкреатиту є: ліквідація клінічних проявів зниження активності запального процесу; поліпшення загального стану; позитивна динаміка результатів лабораторно-інструментальних методів дослідження.

Критеріями ефективності лікарської терапії при лікуванні дисбактеріозу кишечника є: зникнення симптомів основного захворювання або зменшення їх інтенсивності; нормалізація випорожнень; усунення больового синдрому та метеоризму; нормалізація кишкової флори.

Критеріями безпечності фармакотерапії при лікуванні патології ШКТ є: контроль за виникненням побічних ефектів і їх профілактика, указаних у розділі 6.10.

6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю

Захворювання органів травлення широко розповсюджені серед всіх контингентів населення і у різних вікових групах, що пов’язано з нераціональним харчуванням, несприятливими екологічними умовами, низькою фізичною активністю, високою інфікованістю Helicobacter pylori.

До провізора такі пацієнти звертаються для закупівлі ліків, призначених для симптоматичної терапії абдомінального болю, печії, закрепу, діареї, здуття живота (метеоризм). Всі перераховані симптоми, за винятком больового, можуть лікуватися ОТС-препаратами (після виключення „загрозливих” симптомів). Абдомінальний біль може бути симптомом патологічних станів і захворювань, які можуть призвести навіть до летального кінця. Тому для встановлення точного діагнозу больовий синдром не знімають, щоб не „змазати картину захворювання”.

Фармацевтична опіка при вживанні антацидів

11. Антациди І покоління на основі алюмінієвої солі здійснюють ефект повільно, дають закрепи.

12. Алюмінієво-магнієві антациди мають ефект швидший і триваліший, діють послаблююче.

13. Препарати ІІІ покоління мають в додаток альгінінову кислоту і зв’язують кислі шлункові протеази.

14. Алюмінійвмісні препарати порушують всмоктування фосфору, що проявляється м’язовою слабістю, остеопорозом. Надлишок алюмінію викликає енцефалопатію, накопичення в клубочках дає ниркову недостатність.

15. Антациди, що не всмоктуються, гальмують всмоктування багатьох препаратів, а ті, що всмоктуються – дають синдром „рикошета”, системні метаболічні реакції.

16. Хворим на ГХ, СН, НН, ЦП протипоказані антациди з гідрокарбонатом натрію (натрій затримує воду).

17. Хворі з СКХ не повинні приймати антациди з кремнієм (трисилікат магнію), оскільки він сприяє утворенню каменів.

18. при тривалому вживанні знижується захисна роль соляної кислоти.

19. Всі антациди приймаються тільки per os – при виникненні печії або через 1 год після їди.

20. Антациди не поєднувати з де-нолом і сукральфатом (фармакодинамічна несумісність).