- •Клінічна фармація Підручник для студентів фармацевтичних факультетів
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики………………..………………..………………..…………
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології………………..…………………..
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях………………………..………………………………………………….
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології………………..………………..…
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології………………..……………….
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології………………..………………..……
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології……………………………………
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології………………..………………..…………
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології………………..………………..………..
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології………………..………………..……
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології………………………………………
- •10.7. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в імуноалергології…………………………………………………………
- •10.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих з алергозами………………
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки………………………………
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення……
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи…………………………………………..
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні уражень шкіри……………………………………………………………………
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу………………………………………………………………
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди………………………………………………………………….
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю……………………………………………………………………..
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови……………………………
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску без рецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності………………………………………...............................
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів їжею та алкоголем…………………
- •Від авторів Шановний колего!
- •Розділ і
- •Глава 1. Основні положення клінічної фармації та клінічної фармакології. Побічна дія ліків. Принципи належної клінічної практики
- •1.1. Клінічна фармація як предмет. Етика й деонтологія в фармації
- •1.2. Оригінальні та генеричні лікарські препарати. Самолікування й фармацевтична опіка
- •1.3. Основні види медичної документації
- •Дія лікарських препаратів здійснюється різними механізмами
- •1.5. Взаємодія лікарських речовин. Комбіновані ліки
- •1.6. Побічна дія лікарських засобів
- •1.7. Вплив лікарських препаратів на клініко-лабораторні показники та результати функціональних проб
- •1.8. Профілактика виникнення та шляхи корекції негативного впливу лп. Роль провізора у зменшенні небажаної дії лп
- •1.9. Лікарський анамнез
- •1.10. Психологічні аспекти взаємовідносин між провізором та пацієнтом. Комплайєнс
- •1.11. Належна клінічна практика (gcp) - міжнародні правила та стандарти проведення клінічних випробувань лп
- •Тести для самоконтролю
- •15. Побічна дія лікарських засобів
- •Розділ іі
- •Глава 1. Клінічна фармація в кардіології
- •1.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях серцево-судинної системи
- •1.2. Захворювання серцево-судинної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Стабільна стенокардія напруги (ссн)
- •Нестабільна стенокардія
- •Інфаркт міокарда (ім)
- •Класифікація аг за рівнем ат (вооз, 2007)
- •Стратифікація серцево-судинного ризику
- •Клініка симптоматичних аг, які зустічаються найчастіше
- •1.3. Клінічна фармакологія антиангінальних та гіпотензивних лікарських препаратів
- •Клінічна фармакологія нітратів і нітратоподібних лп
- •Особливості фармакокінетики основних груп нітратів
- •Основні показники фармакокінетики венозних вазодилятаторів
- •Клінічна фармакологія бета-адреноблокаторів
- •Класифікація β-адреноблокаторів
- •Добові дози і фармакокінетичні параметри β-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія антагоністів кальцію
- •Фармакокінетика різних груп антагоністів кальцію
- •Клінічна фармакологія блокаторів периферійних α-адренорецепторів
- •Дозування α1-адреноблокаторів
- •Клінічна фармакологія гіпотензивних лікарських препаратів центральної дії
- •Агоністи α1-імідазолових рецепторів
- •Клінічна фармакологія інгібіторів ангіотензинперетворюючого фермента (іАпф)
- •Препарати іАпф, їх дози
- •Клінічна фармакологія блокаторів рецепторів ангіотензину іі
- •Фармакологічні особливості діуретиків
- •1.4. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних лікарських препаратів
- •1.5. Клінічна фармакологія фібринолітиків, антикоагулянтів, антиагрегантів
- •1.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які поліпшують мозковий кровообіг
- •Клінічна фармакологія ангіопротекторів і антиоксидантів
- •Дозування ангіопротекторів
- •Клінічна фармакологія метаболічних лікарських препаратів
- •Механізм дії метаболічних препаратів
- •1.7. Комбіновані лікарські препарати для лікування артеріальної гіпертензії
- •1.8. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів і антиаритмічних засобів
- •Фармакокінетичні властивості серцевих глікозидів
- •Клінічна фармакологія антиаритмічних засобів
- •1.9. Підходи до раціонального вибору лікарських препаратів для лікування захворювань серцево-судинної системи
- •1.10. Побічна дія лп, які застосовуються в кардіології
- •1.11. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються в кардіології, їх клініко-біофармацевтичні особливості, принципи раціонального затосування
- •Критерії ефективності та безпечності медикаментозної терапії в кардіології
- •Принципи фармацевтичної опіки хворих кардіологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях серцево-судинної системи:
- •Глава 2. Клініко-фармацевтичні аспекти використання ліків при інфекційних захворюваннях
- •2.1. Основні принципи антибактеріальної терапії
- •Класифікація антибактеріальних засобів за механізмом дії
- •Механізм дії антибактеріальних препаратів
- •Профілактика розвитку стійкості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів
- •Особливості фармакокінетики антибактеріальних препаратів
- •2.2. Клінічна фармакологія антибактеріальних засобів
- •2.2.1. Пеніциліни поділяють на природні і напівсинтетичні.
- •2.2.9. Клінічна фармакологія сульфаніламідів, похідних нітрофурану, оксихіноліну, фторхінолонів
- •2.2.10. Клінічна фармакологія противірусних препаратів
- •2.3. Побічна дія антибактеріальних лікарських препаратів. Специфічні побічні ефекти, їх прояви і профілактика, шляхи усунення
- •2.4. Комбіноване застосування антибактеріальних лікарських препаратів. Взаємодія їх з іншими препаратами
- •Можлива взаємодія сульфаніламідних препаратів з іншими лікарськими
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •2.5. Принципи вибору антибактеріальних засобів при інфекційних захворюваннях. Умови, які впливають на клінічний ефект антибактеріальних препаратів
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Клінічна фармація в ревматології
- •3.1 Симптоми і синдроми при основних захворюваннях суглобів і м’язів
- •Основні синдроми при захворюваннях сполучної тканини
- •3.2. Захворювання суглобів і системи захворювання сполучної тканини, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Ревматизм
- •Критерії Кіселя-Джонса-Нестерова для діагностики гострої ревматичної лихоманки (1963,1966,1973)
- •Діагностичні критерії счв
- •Діагностичні критерії ревматоїдного артриту Американської ревматологічної асоціації
- •Клінічна картина ссд
- •3.3. Підходи до медикаментозного лікування захворювань опорно-рухової системи лікування
- •Основні напрямки лікування та попередження оа
- •І. Базисні засоби або засоби, що модифікують перебіг ра
- •3.4. Біцилінопрофілактика та біцилінотерапія в лікуванні гострої ревматичної лихоманки та хронічної ревматичної хвороби серця
- •Клінічна фармакологія пеніцилінів пролонгованої дії
- •3.5. Клінічна фармакологія стероїдних і нестероїдних протизапальних лз, базисних протизапальних лікарських препаратів Стероїдні протизапальні лікарські засоби (глюкокортикостероїди)
- •Мал.2 Вплив глюкокортикоїдів на „каскад арахідонової кислоти за с. М. Дроговоз, 2004)
- •Принципи лікування гкс
- •Клінічна фармакологія нестероїдних протизапальних засобів
- •Клінічна фармакологія базисних протизапальних лп
- •Препарати, які пригнічують проліферацію сполучної тканини
- •3.6. Клінічна фармакологія коректорів метаболізму сполучної тканини, препаратів урикозуричної дії та препаратів кальцію
- •Препарати, що інгібують синтез сечової кислоти
- •Побічні дії. Препарат витримується добре. Препарати, що посилюють виведення сечової кислоти нирками
- •Побічні дії див. Розділ 3.8. Клінічна фармакологія препаратів, які впливають на структуру й мінералізацію кісткової тканини Препарати кальцію
- •Препарати інших груп
- •3.7. Підходи до раціонального вибору лп для лікування захворювань суглобів
- •Взаємодія лп для лікування суглобової патології з іншими фармакологічними засобами
- •Фармакобезпека при лікуванні нпзс
- •3.8. Побічна дія лп, що застосовуються у ревматології. Поняття про нпзп – гастропатії. Синдром Рея
- •3.9. Сучасні спеціальні лікарські форми для лікування захворювань
- •Опорно-рухової системи
- •3.10. Критерії ефективності й безпечності лікарської терапії при лікуванні захворювань опорно-рухової системи
- •3.11. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією опорно-рухової системи, котрі одержують лп за призначенням лікаря
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс
- •Безрецептурні лп, які вживаються в ревматології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в Пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Клінічна фармація в пульмонології
- •4.1. Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі
- •4.2. Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря
- •Критерії діагностики бронхіальної астми
- •Ознаки стадії (ступеня важкості перебігу) хозл:
- •Загрозливі симптоми при патології органів дихання
- •Самостійно можуть лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання
- •4.3. Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лікарських препаратів при лікуванні захворювань органів дихання
- •4.4. Клінічна фармакологія бронходилятаторів
- •Класифікація
- •4.5. Клінічна фармакологія відхаркувальних і протикашлевих засобів
- •4.6.Клінічна фармакологія глюкокортикостероїдів і стабілізаторів мембран опасистих клітин
- •4.7. Спільне застосування лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •4.8. Комбіновані лп для лікування бронхообструктивного синдрому
- •4.9. Побічна дія лп, які застосовуються для лікування захворювань дихальної системи
- •4.10. Сучасні спеціальні лікарські форми в пульмонології
- •Мал. 5 Дозований інгалятор.
- •Мал.6 Спінхалер
- •Мал. 8 Аутохалер
- •4.11. Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в пульмонології
- •4.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих пульмонологічного профілю
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях органів дихання
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Клінічна фармація в нефрології
- •5.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях сечовидільної системи
- •5.2. Захворювання нирок і сечовивідних шляхів, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Гострі ураження нирок: гострий пієлонефрит, гострий гломерулонефрит
- •Хронічна хвороба нирок: хронічний пієлонефрит, хронічний гломерулонефрит
- •Інфекції сечовивідних шляхів: гострий цистит, хронічний цистит, сечокам’яна хвороба
- •Ускладнення захворювань нирок
- •Класифікація ступенів хнн (моз та амн України № 65/462
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань нирок і сечовивідних шляхів
- •Лікування пн
- •0,6 Х ве х маса тіла (кг),
- •5.3. Клінічна фармакологія основних лп, що застосовуються для лікування інфекційних та імунозапальних захворювань сечовидільної системи
- •Чутливість флори, що найчастіше виявляється у сечі (згідно Наказу моз та амн України № 65/462 від 30. 09. 2003р.)
- •Нестероїдні протизапальні лп (нпзп)
- •Фармакокінетика антикоагулянтів
- •Особливості дії діуретиків, що найчастіше застосовуються в нефрології
- •Калійзберігаючі діуретики (верошпірон, триамтерен, амілорид)
- •Осмотичні діуретики (манітол)
- •Тіазидні діуретики (гіпотіазид, циклометіазид, оксодолін)
- •Інгібітори карбоангідрази (діакарб, дорзоламід)
- •Підходи до раціонального вибору антибактеріальних лп при інфекційних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів
- •5.4. Сумісне застосування лп, які впливають на функцію нирок та сечовидільних шляхів. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Взаємодія фторхінолонів з препаратами інших фармакологічних груп
- •5.5. Принципи лікування ускладнень захворювань нирок
- •5.6. Побічна дія лп, які застосовуються в нефрології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •Спазмолітики
- •5.7. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в нефрології
- •5.8. Принципи фармацевтичної опіки хворих нефрологічного профілю
- •Фармакобезпека
- •Безрецептурні препарати в нефрології
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залози
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Клінічна фармація в гастроентерології
- •6.1. Симптоми та синдроми при основних захворюваннях шкт і підшлункової залоз
- •Основні клінічні синдроми
- •Мал. 11 Схема розміщення болю в ділянцках живота в залежності від патологічного процесу
- •6.2. Захворювання шкт та підшлункової залози, які вимагають обов'язкового нагляду лікаря
- •Клінічні та лабораторно-інструментальні критерії хек а. Переважне ураження тонкої кишки (ентерит) характерне:
- •Ускладнення захворювань органів шкт
- •Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози
- •Клінічна фармакологія лп, які використовуються при гіпоацидних станах. Лп замісної і стимулюючої терапії
- •Клінічна фармакологія антацидних та анти секреторних лікарських засобів
- •Мал.12 Порівняння антацидів, що всмоктуються і не всмоктуються
- •Мал.13 Парієнтальна клітина, регуляція її діяльністю і вплив лп на її функцію
- •6.5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які підвищують захисні властивості слизової оболонки шлунка та сприять її регенерації
- •6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації
- •Комбіновані препарати для ерадикації h. Pylori.
- •6.7. Клінічна фармакологія лп, які підвищують тонус і стимулюють моторику шкт, протиблювотних, антидіарейних і проносних лп
- •Класифікація проносних засобів
- •6.8. Клінічна фармакологія поліферментних лз
- •Порівняльний склад ферментних препаратів
- •6.9. Клінічна фармакологія лікарських засобів для усунення больового синдрому при захворюваннях шкт
- •6.10. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях шкт та підшлункової залози
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію шкт та підшлункової залози
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лікарських засобів для лікування шкт при наявності супутньої патології. Лп, які можуть негативно впливати на стан шкт та підшлункової залози
- •Вплив функціонального стану шлунка, кишечника та підшлункової залози на клінічну ефективність лп
- •6.11. Побічна дія лп, які застосовуються при захорюваннях шкт і підшлункової залози. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика і шляхи усунення Противиразкові препарати
- •6.12. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях шкт і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •6.13. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гастроентерології
- •6.14.Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
- •Фармацевтична опіка при лікуванні діареї (див. Розділ ііі) Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
- •1. Антиперистальтичні засоби
- •2. Антидіарейні мікробні препарати
- •3. Сольові склади для пероральної регідратації
- •4. Інші групи
- •5. Ферментні препарати
- •Антациди і н2-блокатори
- •7. Репаранти
- •8. Антихелікобактерні
- •9. Проносні
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Клінічна фармація в гематології
- •7.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Мал.14 Збільшення об’єму живота через асцит. Видно розширені вени живота, вип’ячений пупок.
- •7.2. Захворювання гепатобіліарної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря
- •Класифікація хронічного бактеріального (безкам'яного) холециститу
- •Порушення функціонального стану гепатобіліарної системи, які пацієнт може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань печінки і жовчного міхура
- •7.3. Клінічна фармакологія гепатопротекторів, жовчогінних засобів, холелітолітиків, вітамінів
- •Клінічна фармакологія жовчогінних засобів (холеретиків та холекінетиків)
- •Клінічна фармакологія холелітолітиків
- •Клінічна фармкакологія вітамінів
- •7.4. Клінічна фармакологія імунодепресивних (глюкокортикостероїдів) і гіпоамоніємічних лп
- •7.5. Клінічна фармакологія лп для лікування вірусних та бактеріальних інфекцій гепатобіліарної системи
- •Лп для лікування бактеріальних інфекцій
- •2. Препарати, які проникають у жовч в досить високих концентраціях
- •7.6. Клінічна фармакологія засобів дезинтоксикаційної терапії
- •7.7. Клінічна фармакологія лп для усунення больового синдрому
- •7.8. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Спільне застосування лп, які впливають на функцію гепатобіліарної системи
- •Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Особливості використання лп при наявності супутньої патології
- •Лп, які можуть негативно впливати на стан печінки
- •Гепатотоксичні реакції, залежні від дози ліків (облігатні)
- •7.9. Побічна дія лп, які застосовуються в гепатології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення
- •7.10. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
- •Мал.15 Будова мікросфери дуспаталіну
- •7.11. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в гематології
- •7.12. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією гепатобіліарної системи
- •Фармацевтична опіка при вживанні жовчогінних засобів
- •Фармацевтична опіка при вживанні гепатопротекторів
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях гепатобіліарної системи
- •Гепатопротектори
- •Глава 8. Клінічна фармація в гематології
- •8.1. Синдроми при основних захворюваннях кровотворної системи
- •8.2. Захворювання кровотворної системи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря Анемії
- •Робоча гематологічна класифікація анемій
- •Характеристика окремих видів анемій
- •Мегалобластні анемії
- •Гемолітичні анемії
- •Гемобластози
- •Гострий лейкоз
- •Хронічний мієлолейкоз
- •Хронічний лімфолейкоз
- •Еритремія
- •Підходи до медикаментозного лікування захворювань кровотворної системи
- •8.3. Клінічна фармакологія препаратів заліза та інших антианемічних лп
- •8.4. Клінічна фармакологія лп, які стимулюють або пригнічують лейкопоез Класифікація і препарати
- •Стимулятори лейкопоезу
- •1. Алкілувальні засоби:
- •3. Алкалоїди:
- •Клінічна фармакологія протипухлинних засобів
- •Ферментні препарати з протипухлинною активністю
- •Порівняльна характеристика протипухлинних препаратів
- •8.5. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях кровотворної системи Клініко-фармакологічні підходи до лікування анемій
- •Вибір препаратів при гострому лейкозі.
- •Спільне застосування лп, які впливають на кровотворення. Взаємодія з лп інших фармакологічних груп
- •Лікарські препарати, які чинять токсичну дію на стан кровотворної системи
- •8.6. Побічна дія лікарських препаратів, що використовуються в гематології
- •8.7. Сучасні спеціальні лікарські форми препаратів заліза
- •8.8. Критерії ефективності та безпечності фармакотерапії гематологічних захворювань
- •8.9. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією кровотворної системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Клінічна фармація в ендокринології
- •9.1. Симптоми і синдроми при основних захворюваннях в ендокринології
- •9.2. Захворювання ендокринної системи, що потребують обов’язкового втручання лікаря. Характеристика ускладнень. Підходи до медикаментозного лікування
- •9.2.1.Цукровий діабет
- •9.2.2.Дифузний токсичний зоб
- •9.2.3. Гіпотиреоз
- •9.2.4. Стани та умови, при яких припустиме застосування безрецептурних препаратаів в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •9.2.5. Підходи до медикаментозного лікування захворювань ендокринної системи
- •9.3. Клінічна фармакологія препаратів інсуліну
- •Характеристика основних препаратів інсуліну
- •9.4. Клінічна фармакологія пероральних гіпоглікемізуючих лп
- •Пероральні цукрознижувальні препарати групи сульфонілсечовини
- •Основні фармакодинамічні ефекти препаратів сульфонілсечовини
- •Лікарські засоби, що посилюють або гальмують цукрознижувальну дію препаратів сульфонілсечовини
- •Підходи до раціонального вибору пероральних цукрознижуючих засобів
- •Взаємодія пероральних гіпоглікемізуючих лп з лп інших фармакологічних груп. Особливості використання при наявності супутньої патології. Лп, які негативно впливають на рівень глікемії
- •9.5. Принципи лікування ускладнень цукрового діабету
- •9.6. Клінічна фармакологія препаратів гормонів щитоподібної залози, антитиреоїдних лп, препаратів йоду
- •9.7.Побічна дія лп, які використовуються в ендокринології
- •Побічні реакції препаратів сульфонілсечовини
- •9.8. Сучасні лікарські форми, що використовуються в ендокринології
- •9.9. Критерії ефективності та безпеки лікарської терапії в ендокринології
- •9.10. Принципи фармацевтичної опіки хворих ендокринологічного профілю
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Клінічна фармація в алергології
- •10.1. Симтоми і синдроми при алергозах
- •10.2. Захворювання алергічної природи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Мал 16 Різні за величиною і формою шкірні прояви кропивниці
- •Мал.17. Набряк Квінке
- •Мал.18 Гіперемія кон’юнктиви
- •Симптоми і синдроми алергічної природи, які хворий може лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування при консультативній допомозі провізора
- •Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів
- •Надання допомоги при набряку Квінке
- •10.3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, які застосовуються для лікування алергозів
- •Порівняльна характеристика антигістамінних препаратів і покоління
- •10.4. Підходи до раціонального вибору лп при захворюваннях алергічної природи. Спільне застосування протиалергічних засобів, взаємодія ліків з іншими фармакологічними групами
- •Взаємодія протиалергічних препаратів із лікарськими середниками інших груп
- •10.5. Побічна дія лп, які застосовуються в алергології
- •10.6. Сучасні лікарські форми для лікування місцевої алергії
- •Безрецептурні лп, які використовуються при захворюваннях алергічної природи
- •10.9. Лікарська хвороба
- •Профілактика та медикаментозні підходи до усунення проявів лікарської хвороби
- •Роль провізора у профілактиці виникнення лікарської хвороби
- •Тести для самоконтролю
- •Розділ іі
- •Глава 1. Загальні положення фармацевтичної опіки
- •Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних
- •1.3. Заміна ліків: генерична й терапевтична заміна
- •Фармацевтична опіка як відповідальність провізора за ефективність терапії перед пацієнтом. Опіка осіб похилого й літнього віку, дітей, новонароджених, вагітних і лактуючих жінок
- •Категорії проблем, які виникають у пацієнта при прийомі лп. Роль провізора і лікаря при цьому
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 2. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування захворювання розладів травлення
- •2.1 Основні симптоми розладів травлення, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Найчастіші причини закрепів
- •Основні фактори розвитку дисбактеріозу
- •2.2. Напрямки та засоби симптоматичної лікарської терапії розладів травлення
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з печією при виборі безрецептурного препарата для симптоматичного лікування цього симптому поданий на мал. 19.
- •Фармацевтична опіка при вживанні антацидів
- •Фармацевтична опіка при вживанні блокаторів н2-рецепторів
- •Диференційована терапія в залежності від порушень моторної функції кишечника
- •Алгоритм бесіди провізора з хворим при виборі безрецептурного лікарстького препарату для симптоматичного лікування закрепу
- •Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні закрепів
- •Основні групи препаратів для лікування діареї
- •Алгоритм вибору групи лп для самолікування діареї
- •Медикаментозне лікування метеоризму
- •Порівняльна характеристика силіконів
- •Фармацевтична опіка при лікуванні метеоризму
- •Сучасні лікарські форми для лікування розладів травлення
- •Вплив антацидів на всмоктування і виведення препаратів інших груп
- •2.5. Немедикаментозні методи усунення симптомів розладів травлення
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушень діяльності нервової системи
- •3.1. Основні симптоми порушень діяльності нервової системи, які можна лікувати безрецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Загрозливі симптоми порушень нервової системи, при яких необхідне втручання лікаря
- •Алгоритм дій провізора при астенії та стресі
- •Алгоритм дій провізора при безсонні
- •3.2. Напрямки симптоматичного лікування хворих з тривогою, астенією й безсонням
- •Безрецептурні лп для лікування тривожних станів, стресу, астенії й порушень сну
- •3.3. Сучасні лікарські форми для лікування порушень діяльності нервової системи. Взаємодія безрецептурних лп для лікування порушень діяльності нервової системи з алкоголем
- •3.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів порушень діяльності нервової системи
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 4. Фармацевтична опіка при симптоматичномулікуванні уражень шкіри
- •4.1. Ураження шкірних покривів, які можна лікувати без рецептурними лп у межах відповідального самолікування
- •Термічні та хімічні пошкодження верхніх шарів шкіри
- •Інфекційні ушкодження шкіри
- •4.2. Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з симптомами ураження шкіри. Напрямки симптоматичного лікування ураження шкірних покривів
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при порізах і подряпинах
- •Антисептики і дезинфікуючі засоби
- •Використання антисептиків
- •Фармацевтична опіка при мікротравмах
- •Алгоритм фармацевтичної допомоги (фармацевтичної опіки) при опіках
- •Засоби для нейтралізації
- •Фармацевтична опіка при лікуванні термічних опіків
- •Протиепідемічні заходи
- •4.3. Алгоритм надання провізором належної інформації про безрецептурний лп під час здійснення фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні уражень шкіри
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 5. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу
- •5.1. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •5.2. Геморой
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок
- •Консервативне лікування варикозної хвороби
- •5.3.Сучасні лікарські форми для лікування місцевих розладів кровообігу
- •Показання до використання, рекомендовані добові дози, кратність і тривалість застосування основних флп, зареєстрованих в Україні
- •Напрямки симптоматичного лікування хворих на геморой
- •Безрецептурні лп, що застосовуються при місцевих розладах кровообігу, фармакологічна активність їхніх активних інгредієнтів і умови раціонального застосування
- •5.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів місцевих розладів кровообігу
- •Особливості харчування
- •Загальні рекомендації для пацієнтів з гемороєм
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 6. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування та профілактики застуди
- •6.1. Основні симптоми застуди і роль провізора у визначенні тактики лікування
- •Загрозливі симптоми при простуді
- •6.2. Напрямки та засоби симптоматичної терапії простудних захворювань
- •Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки відвідувача аптеки з симптомами застуди
- •Напрямки симптоматичної терапії при риніті-грз
- •Комбіновані препарати
- •Безрецептурні препарати при високій температурі
- •6.3. Сучасні лікарські форми для лікування застуди й особливості їх використання. Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •Взаємодія безрецептурних лп для для лікування простуди з їжею й алкоголем
- •6.4. Немедикаментозні методи усунення симптомів застуди
- •6.5. Підходи до профілактики простудних захворювань
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 7. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю
- •7.1. Основні симптоми порушень функції кістково-м’язової системи, які можна лікувати без рецептурними лп в межах відповідального самолікування
- •Алгоритм вибору хворих для обов’язкового направлення до лікаря
- •7.2. Напрямки і засоби симптоматичної лікарської терапії суглобового та м’язового болю
- •Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і в.О.Усенко, 2002).
- •Порівняльна характеристика лікарських засобів для симптоматичного лікування суглобового та м’язового болю (адаптовано за в.П.Черних, і.О.Зупанцем і
- •7.3.Сучасні лікарські форми для лікування порушень функції кістково-м’язової системи і особливості їх використання, взаємодія з їжею й алкоголем
- •Особливості використання безрецептурних лп у різні вікові періоди
- •Фармацевтична опіка при вживанні нпзс для симптоматичного лікування болю в суглобах і м’язах
- •7.4. Немедикаментозні методи усунення болю в м’язах і суглобах
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 8. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лп для симптоматичного лікування болю голови
- •8.1. Поняття про первинний і вторинний (симптоматичний) біль голови
- •Патогенетичні типи болю голови
- •8.2. Типи болю голови, які можна лікувати у рамках відповідального самолікування. Загрозливі” симптоми при головних болях
- •8.3. Напрямки та засоби симптоматичної медикаментозної терапії болю голови
- •Безрецептурні препарати для зняття болю голови
- •Фармацевтична опіка при лікуванні болю голови
- •8.4. Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди
- •8.5. Немедикаментозні методи усунення болю голови
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 9. Фармацевтична опіка при відпуску безрецептурних лікарських препаратів для усунення та профілактики вітамінної недостатності
- •9.1. Патологічні стани і фактори, сприяючі розвитку вітамінної недостатності. «Загрозливі» симптоми при вітамінній недостатності
- •Основні фізіологічні властивості вітамінів та прояви вітамінної недостатності (Мартинчик а.Н., 2005)
- •9.2. Напрямки та засоби усунення й профілактики вітамінної недостатності
- •Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
- •Критерії ефективності терапії безрецептурними лікарськими препаратами для усунення і профілактики вітамінної недостатності
- •Захворювання серцево-судинної системи
- •Ознаки передозування, шляхи його профілактики та лікування
- •Тести для самоконтролю
- •Глава 10. Взаємодія лікарських препаратів з їжею та алкоголем
- •10.1. Взаємодія лікарських препаратів та їжі, клініко-фармакологічні аспекти
- •При взаємодії лп та їжі мають значення наступні фактори: фізико-хімічні властивості лп; особливості фармакокінетики лп; лікарська форма; кількість та склад їжі; фізіологічний стан органів шкт.
- •Рекомендації щодо застосування деяких лз в залежності від прийому їжі.(зняти лінійки між терміном і препаратами)
- •10.2. Клініко-фармакологічні аспекти застосування алкоголю в медицині. Клініко-фармакологічна характеристика етилового спирту. Взаємодія лп з алкоголем
- •10.3. Роль провізора і місце фармацевтичної опіки в попередженні небажаної взаємодії ліків з їжею й алкоголем
- •Тести для самоконтролю
- •Література
Класифікація проносних засобів
Засоби, що реф-лекторно стимулю- ють перистальтику кишечника |
Засоби, що мають осмотичні властивості |
Засоби, що пом’якшують калові маси |
Засоби, що збільшують об’єм вмісту кишечника |
Комбіновані засоби |
||
1.Бісакодил 2.Натрію пікосульфат 3.Плантекс 4.Сенозиди А, В 5.Кора крушини 6.Рицинова олія 7.Ізафенін |
8.Лактулоза 9.Макрогол 10.Магнію сульфат 11.Сіль карловарська |
12.Олія вазелінова |
13.Ламінарид |
14.Агіолакс
|
||
Антраглікозиди - це складні ефіри, під час гідролізу яких утворюються похідні антрахінону і цукру. Вибірково діють на товстий кишечник. Діючими речовинами є не антраглікозиди, як такі, а продукти їх гідролізу, а саме, похідні антрахінону - емодин (тріоксиметилантрахінон) та ін. Ці речовини, подразнюючи інтерорецептори переважно товстої кишки, викликають посилення перистальтики і внаслідок цього її спорожнення.
Припускають, що гідроліз антраглікозидів відбувається не в кишках, а в інших органах, можливо, в печінці. Потім продукти гідролізу їх разом з жовчю виділяються в кишки і впливають на рецептори. Деякі з цих продуктів, а саме, кислота хризофанова, виділяються з організму з молоком і сечею, забарвлюючи їх у жовтий колір. Проносний ефект препаратів, які містять антраглікозиди, настає через 6-10 год, тому їх призначають звичайно на ніч.
Проносні засоби, які містять антраглікозиди, як і синтетичні препарати, застосовують переважно для усунення звичного закрепу, а також у разі затримки та утруднення дефекації у зв'язку з гемороєм. У таких випадках ці препарати приймаютьу великих дозах, а за неефективності застосовують інші проносні засоби.
Проносні препарати, які містять антраглікозиди, у великих дозах можуть викликати біль у животі й тенезми. З обережністю їх слід призначати вагітним жінкам та годувальницям, а також хворим із захворюваннями печінки та нирок. Негативним реакціям на проносні засоби запобігають ретельним підбором доз.
У медичній практиці широко використовують препарати з кореня ревеню, кори крушини, листя сени тощо.
Корені та кореневища ревеню містять антраглікозиди, таноглікозиди, кислоту хризофанову, смоли, пектинові речовини, багато крохмалю тощо. З них виготовляють порошок, таблетки, сухий екстракт, сироп. Ці препарати призначають як проносні та жовчогінні засоби при хронічному закрепі, атонії кишок, метеоризмі. Інколи їх застосовують як в'яжучі засоби (закріплюючий ефект): таноглікозиди не посилюють, а, навпаки, пригнічують моторику кишок. Зв'язуючись з білками, вони утворюють осад, який захищає рецептори слизової оболонки кишок від подразнення. Для досягнення проносного ефекту препарати ревеню призначають у дозах 0,5-2 г на прийом. Сироп ревеню використовують як легке проносне головним чином у педіатрії.
Кора крушини. Із кори крушини виготовляють рідкі й сухі екстракти, проносні збори тощо. Ці препарати викликають проносну дію через 8-10 год після прийому всередину. Великий латентний період зумовлюється повільним гідролізом антраглікозидів крушини ферментами та бактеріальною флорою товстої кишки в лужному середовищі. Вони починають розпадатись лише в товстій кишці, де і проявляють свою проносну дію, що є результатом подразнення рецепторного апарату цього відрізка кишок. Окрім того, препарати крушини гальмують абсорбцію з кишок, у зв'язку з чим об'єм кишкового вмісту збільшується, випорожнення кишки полегшується Препарати крушини призначають хворим з хронічним запором. Тривале лікування цими препаратами призводить до звикання, що потребує збільшення дози або заміни їх на інші препарати аналогічної дії. Вагітним жінкам ці препарати протипоказані: можуть призвести до викидня.
Сухим стандартизованим препаратом кори крушини є препарат рамніл. Його призначають хворим з хронічним закрепом по 0,2г на ніч.
Листя сени містить антраглікозиди, флавонові глікозиди, органічні кислоти, полісахариди тощо. Його використовують для виготовлення настою, таблеток екстракту сени сухого, порошку кореня солодки складного, зборів; імпортні препарати — сенаде, пафіол, глаксена, регулакс та ін. Ці препарати мають проносну дію, оскільки стимулюють моторну функцію кишок, особливо товстої кишки. Використовують у випадках хронічного закрепу, післяопераційної атонії кишок, перед хірургічним втручанням.
До складу порошку кореня солодки складного входить 20 частин порошку листя сени, 20 частин плодів кореня солодки, 10 частин порошку плодів фенхеля, 10 частин сірки очищеної та 40 частин порошку цукру. Як легкий проносний засіб призначають по 1-2 чайній ложці 1-3 рази на день з водою.
Ізафенін - синтетичний проносний засіб. За характером проносної дії подібний до антраглікозидів. Є надійним і порівняно легким проносним засобом. Збуджує перистальтику переважно товстої кишки. Його можна призначати вагітним жінкам і дітям, а також хворим на захворювання нирок.
Призначають усередину по 0,01 г на ніч. Ізафенін входить до складу комбінованих таблеток «Ізаман».
Натрію пікосульфат належить до похідних триарилметану. Після перорального прийому він досягає кишечника без істотної абсорбції, тому не зазнає ентерогепатичної циркуляції. Унаслідок бактеріального розщеплення вихідної речовини в товстій кишці утворюється вільний дифенол. Ефект настає через 6-12 год. Призначають перорально, бажано ввечері, по 13-26 крапель (5-10 мг).
Побічні дії (див. розділ 6.11).
Бісакодил належить до похідних дифенілметану. Він гідролізується в лужному кишковому вмісті з утворенням ацетильних похідних, що чинять подразнювальний вплив на рецептори слизової оболонки кишечника, внаслідок чого розріджується кишковий вміст та збільшується його об'єм і стимулюється моторно-евакуаторна функція кишечника. Може застосовуватись як перорально, так і ректально. Дорослим призначають по 5-15 мг 1 раз на добу. Залежно від бажаного часу настання ефекту приймають або ввечері (ефект досягається через 10 год), або вранці натще (ефект виникає через 5 год).
Побічні дії (див.розд.6.11).
Олію рицинову отримують з насіння рицини, яка росте у тропічній Африці. Олія сама по собі подразнювальної дії не має, у шлунку не змінюється. Лише у дванадцятипалій кишці вона під впливом ліпази і лужного середовища частково гідролізується на гліцерин і рицинолову (оксипальмітинову) кислоту. Солі цієї кислоти, подразнюючи хеморецептори слизової оболонки кишок, викликають рефлекторне збудження перистальтики. Внаслідок цього прискорюється просування вмісту кишок, швидше настає дефекація. Після прийому столової ложки олії рицинової випорожнення кишок настає через 2-6 год. У міру видалення вмісту кишок, як і продуктів гідролізу олії рицинової, товста кишка розслаблюється, внаслідок чого можливий тимчасовий закреп. Як проносний засіб олію рицинову призначають всередину дорослим по 15—30 мл, а дітям по 5-15 мл на прийом, в основному при хронічному закрепі у зв'язку з гемороєм, проктитом, тріщиною прямої кишки. Її застосовують і для підготовки хворих до рентгенологічного дослідження органів черевної порожнини, щоб видалити з кишечника гази і вміст. Оскільки олія рицинова викликає рефлекторне підвищення моторної функції матки, її можна застосовувати у випадках слабкості пологової діяльності.
Застосування олії рицинової як проносного засобу протипоказане у випадках отруєнь жиророзчинними отрутами (бензолом, фосфором та ін.).
Лактулоза – це синтетичний полісахарид, знижує концентрацію іонів амонію в крові на 25-50% і послаблює симптоми печінкової енцефалопатії; стимулює розмноження молочнокислих бактерій і перистальтику товстої кишки. У просвіті кишечника лактулоза гідролізється з утворенням молочної та мурашиної кислот, збільшується осмотичний тиск вмісту кишечника з підвищенням його кислотності, розвивається послаблююча дія. Препарат практично не всмоктується в ШКТ (нирками виводиться близько 3% дози). Ефект розвивається через 24-48 годин після прийому препарату. Лактулоза протипопоказана при підвищеній чутливості до препарату.
Побічні ефекти (див.розд.6.11)
Макрогол утворює водневі зв'язки з молекулами води в просвіті кишечника, збільшує в ньому осмотичний тиск, порушує всмоктування води і підсилює перистальтику. Препарат не всмоктується і не піддається біотрансформації, послаблювальний ефект виникає через 24-48 год. При прийомі макроголу можлива поява болю за типом кишкової коліки в нижніх відділах живота та діареї.
Магнію і натрію сульфат, а також сіль карловарська, яка містить велику кількість натрію сульфату, належать до осмотичних проносних засобів. У зв'язку з тим, що аніони і катіони цих проносних засобів погано абсорбуються, у кишках створюється високий осмотичний тиск, що перешкоджає абсорбції води. Крім того, гіпертонічні розчини цих солей сприяють дифузії води в просвіт кишок, і вони переповнюються рідиною. Це викликає механічне подразнення барорецепторів і рефлекторне посилення моторики кишок. Проносній дії сульфатів сприяє також підвищене утворення в кишках сірководню. Виходячи з механізмів проносної дії магнію і натрію сульфату, потрібно дотримуватися певних умов, які забезпечують максимальний ефект: призначати натще і з достатньою кількістю теплої води (1-2 склянки). За дотримання цих умов проносний ефект настає через 4-6 год. Концентровані розчини цих солей можуть викликати рефлекторний спазм воротаря, що затримує надходження їх у кишечник.
Дію сольових проносних можна прискорити вживанням великої кількості теплої води: ефект настає значно раніше — через 1-3 год.
Проносні солі застосовують за потреби швидкого спорожнення кишок одноразовим прийомом препарату. Повторний прийом протягом доби або в найближчі дні неприпустимий через подразнювальну дію цих препаратів. Після прийому сольових проносних стає неможливою абсорбція в кишках не тільки води, а й різних речовин — харчових, лікарських, отруйних. У зв'язку з цим магнію і натрію сульфат застосовують у випадках отруєння різними лікарськими речовинами й отрутами, прийнятими всередину. Проносні солі запобігають абсорбції і різко прискорюють виведення отрути з травного каналу. Для цього призначають по 20-30 г солі з великою кількістю теплої води (2-3 склянки).
Сольові проносні застосовують також у випадках загрози крововиливу в мозок і при набряку мозку, рідше при набряках, зумовлених хронічною недостатністю серця, для дегідратації організму. У таких випадках натрію сульфат призначають по 20-30 г у концентрованих розчинах (на півсклянки води), що сприяє виведенню з організму максимальної кількості рідини.
Протипоказання: гострі захворювання органів черевної порожнини (апендицит, холецистит, цистит, перитоніт), наявність механічної перешкоди для просування вмісту кишечника (защемлена кила), захворювання, які супроводжуються кровотечами з матки, травного каналу тощо.
Олія вазелінова, розм’якшуючи калові маси, полегшує їх просування по кишечнику. Призначають усередину по 1-2 столових ложки на день, переважно хворим з хронічним закрепом.
Ламінарид - суміш полісахаридів з білковим компонентом та солі альгінової кислоти. Отримують з морської капусти. Застосувують в основному при хронічних закрепах з вираженими спазмами кишечника. Призначають всередину після їди по 5-10 г гранул (1-2 чайні ложки) 2-3 рази на добу, запиваючи 1/4-1/2 склянки води.
Агіолакс містить порошок і лузги насіння подорожника овального, порошок плодів сени вузьколистої. Слиз та волокна насіння та лузги подорожника овального фізіологічно посилюють відходження вмісту товстої кишки, зв’язуючись з водою, набухаючи, збільшуючи об’єм калових мас і стимулюючи рефлекс розтягнення кишечника. Дія лузги насіння подорожника овального на моторику кишечника посилюється дією глікозидів сени (з плодів сени). Похідний 1,8-дигідроксиантрацену, діюча речовина з плодів сени вузьколистої, пригнічує ритмічні скорочення і стимулює перистальтичні скорочення. Препарат прискорює проходження вмісту через кишечник завдяки скороченню часу, протягом якого калові маси перебувають у товстій кишці. Окрім того, завдяки стимуляції секреції активного хлориду у просвіт кишечника виділяються вода та електроліти. Спеціальна фармацевтична форма препарату у вигляді гранул уповільнює вивільнення сенозидів з агіолаксу та дозволяють уникнути швидкого накопичення високих концентрацій сенозидів.
Приймають препарат всередину, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини (приблизно 250 мл), переважно ввечері (не раніше ніж через 30–60 хвилин після прийому їжі). Призначають дорослим та дітям віком від 12 років по 1-2 чайні ложки ввечері один раз на добу. Дія препарату наступає через 8–12 годин. Препарат переноситься добре.
Побічні ефекти (див. розділ 6.11).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами (див. розділ 6.10).
