6.6. Клінічна фармакологія лікарських препаратів для ерадикації

Helicobacter pylori (Нр)

Після відкриття в 1982 р. НР і встановлення домінуючої ролі даного збудника в етіології виразкової хвороби та хронічного гастриту типу В схеми лікування ВХ були радикально з мінені — основою лікування стала не антисекреторна, а антибактеріальна терапія.

Згідно консенсусів Маастріхт-1 (1996), Маастріхт-2 (2000) і Маастріхт-3 (2005) у лікуванні хворих на виразкову хвороба в активній і неактивній фазах, гастрит Нр-асоційований, при кровотечі з виразки та ін. потрібно застосовувати потрійну або квадро антихелікобактерну терапію.

З великої кількості антибіотиків, що застосовувалися раніше для ерадикації H.pylori, в даний час використовують амоксицилін, кларитроміцин, тетрациклін і метронідазол.

Кларитроміцин - антибіотик групи макролідів, напівсинтетичний похідний еритроміцину. Змінена структура молекули робить препарат більш біодоступним, стабільним у кислому середовищі, збільшує концентрацію в тканинах, подовжує період напіввиведення, що дає змогу призначати препарат двічі на день і тим самим поліпшувати процес лікування хворих. Препарат пригнічує в мікробній клітині синтез білка, взаємодіючи з рибосомами бактерій. За активностю проти H.pylori перевершує інші макроліди та похідні нітроімідазолу. Антихелікобактерну дію кларитроміцину in vitro посилює амоксицилін.

Фармакокінетичні властивості кларитроміцину описані у 2 розділі.

У комбінації з антисекреторними препаратами (омепразолом, ранітидином), похідними нітроімідазолу, амоксициліном, препаратами вісмуту кларитроміцин проявляє виражену антіхелікобактерну дію і входить до основних схем ерадикаційної терапії. Однак, слід мати на увазі, що у 5-10% хворих може відмічатися резистентність Н.pylori до кларитроміцину.

Призначається по 0,25 або 0,5г 2 рази на день всередину, в деяких схемах - по 0,5г 3 рази на день.

Із побічних дій можливі нудота, блювання, пронос, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, висипання на шкірі, головний біль, дисбактеріоз.

Амоксицилін - це напівсинтетичний антибіотик з групи пеніцилінів широкого спектру дії. Інактивується бета-лактамазами (пеніциліназами), які продукують деякі штами бактерій. Його фармакокінетичні властивості описані у 2 розділі.

При поєднанні з похідними нітроімідазолу амоксицилін перешкоджає розвитку резистентності Н.pylori до цих препаратів.

При проведенні ерадикаційної антихегелікобактерної терапії амоксицилін призначається по 0,5г 3 рази на день або по 1,0г 2 рази на день всередину.

Під час лікування можливе виникнення алергічних реакцій, розладів травного тракту - нудоти, блювання, діареї.

Тетрациклін - один з перших антибіотиків, що був застосований для ерадикації хелікобактер у складі "класичної" потрійний комбінації.

Бактеріостатичний антибіотик широкого спектру дії з групи тетрациклінів. Порушує утворення комплексу між транспортною РНК та рибосомою, що веде до порушення синтезу білка. Добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті при прийомі натще, екскретується через нирки та кишечник. Період напіввиведення становить близько 8 годин.

Має побічні дії (див. розділ 2).

У схемах антихелікобактерної терапії тетрациклін призначається в добовій дозі 2,0г. У даний час розглядається як компонент резервної схеми квадротерапії, що застосовується при неефективності традиційних схем лікування.

До похідних нітроімідазолу відносяться метронідазол і тінідазол. Емпірично їх стали застосовувати при виразковій хворобі ще до того, як був виявлений H.pylori, оскільки вважали, що ці препарати стимулюють процеси регенерації в слизовій оболонці шлунка. Нітроімідазоли добре всмоктуються при прийомі всередину. Метаболізуються в печінці, екскретуються нирками і через кишечник.

Застосовуються в складі багатьох схем ерадикації, хоча серйозною проблемою, як з'ясувалося останнім часом, є резистентність мікроорганізмів до нітроімідазолу, яка в розвинених країнах зустрічається у 30%, а в тих, що що розвиваються - майже у 70-80% хворих. Розвиток резистентності обумовлений широким і часто безконтрольним застосуванням нітроімідазолів для лікування кишкових та урогенітальних інфекцій. Тим не менше, нітроімідазоли зберігають своє місце в схемах антихелікобактерної терапії. Почасти це пов'язано з тим, що, володіючи високою активністю проти анаеробної флори, вони при призначенні у поєднанні з іншим антибіотиком, знижують ризик розвитку псевдомембранозного коліту.

Метронідазол - це синтетичний антибактеріальнмй засіб широкого спектру дії, похідний імідазолу. Механізм дії обумовлений порушенням структури ДНК мікроорганізмів. Активний щодо простіших, облігатних анаеробів, у тому числі грамнегативних і грампозитивних бактерій, грампозитивних коків, а також щодо H. pylori. Фармакокінетичні властивості описані у розділі 2.

Призначається в схемі ерадикаційної терапії по 0,25г 4 рази на день або по 0,5г 2 рази на день всередину.

Тинідазол (фазіжін), що має довший період напіввиведення, застосовується по 0,5г 2 рази на день всередину

Останніми роками набули поширення комбіновані препарати для лікування виразкової хвороби, що робить проведення ерадикаційної терапії зручнішим (Табл..44).

ТАБЛИЦЯ 44