Розлади травлення, які можуть самостійно лікуватися за допомогою отс-препаратів при консультативній допомозі провізора

1. Печія, що супроводжується болем в епігастрії, спровокована прийомом гострої їжі.

2. „Голодна” і „нічна” печія.

3. Печія з болем в правому підребер’ї, спровокована смаженою або жирною їжею, без підвищення температури чи жовтушності.

4. Хронічний закреп, очевидно, гіподинамічний, без підвищеної температури, болю, здуття живота, схуднення, блювання.

5. Пронос, пов’язаний з вживанням антибіотиків, сульфаніламідів, антацидів, антикоагулянтів, серцевих глікозидів, препаратів калію.

6. Пронос, спричинений стресом.

7. Пронос, спричинений зміною раціону харчування, вживанням великої кількості води, їжі, недозрілих фруктів.

Підходи до медикаментозного лікування захворювань шкт та підшлункової залози

• Хронічні гастрити

А) Хронічний атрофічний гастрит

• препарати, що стимулюють секреторну функцію шлунка (лимонтар, пентагастрин, глюконат кальцію);

• замісна терапія (шлунковий сік, пепсидил, пепсин, ацидин-пепсин, абомін, панзинорм, соляна кислота);

• при наявності болю і диспепсичних розладів - церукал, еглоніл, но-шпа, галідор;

• протизапальна терапія (листя подорожника, плантаглюцид, вентер);

• ферменти (солізим, ораза, фестал, мезим-форте).

Б) Хронічний хелікобактерний гастрит

• ліквідація гелікобактерної інфекції (де-нол, амоксицилін, кларитроміцин, метронідазол);

• протизапальна терапія (вентер, сукральфат);

• антисекреторні засоби (ранітидин, омепразол);

• антациди (альмагель, маалокс, фосфалюгель, гавіскон);

• репаранти (солкосерил, рибоксин, ретаболіл, пентоксил, гастрофарм);

• засоби, що нормалізують моторну діяльність шлунка (церукал, еглоніл, мотиліум).

В) Хронічний дуоденіт лікують як пепептичну виразку.

• Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки

- Антихелікобактерна терапія (потрійна або квадротерапія)

Терапія першої лінії - омепразол + кларитроміцин + амоксицилін; омепразол+ кларитроміцін+ метронідазол; ранітидин + вісмуту цитрат + кларитроміцин + амоксицилін; ранітидин + вісмуту цитрат + кларитроміцин + метронідазол.

Терапія другої лінії призначається при неефективності першого курсу лікування – омепразол + субцитрат/субсаліцилат вісмуту+метронідазол+ тетрациклін;

• М-холінолітики: неселективні (атропін, метацин, платифілін); селективні (гастроцепін);

• блокатори Н₂-гістамінових рецепторів (ранітидин, фамотидин, нізатидин, роксатидин);

• антациди (маалокс, фасфалюгель, гавіскон);

• гастроцитопротектори (енпростил, сайтотек, сукральфат);

• засоби, що нормалізують моторну діяльність шлунка (церукал, еглоніл, мотиліум);

• репаранти (гастрофарм, солкосерил, пентоксил);

• засоби центральної дії (седативні, транквілізатори).

• Хронічний панкреатит

- зняття больового синдрому:

1. М-холінолітики (платифілін, гастроцепін, бускопан);

2. міотропні спазмолітики (папаверін, но-шпа);

3. ненаркотичні аналгетики (метамізол, трамал);

4. .Н₂-блокатори (фамотидин, нізатидин);

5. інгібітори протонової помпи (омепразол, пантопразол);

6. соматостатин (сталамін).

• замісна ферментна терапія (панкреатин, лікреаз).

• ліквідація дуоденостазу, дискінетичних порушень панкреатичних протоків (домперидон, препульсид).

• антимікробна терапія (фуразолідон, нітроксолін, інтетрикс, ніфуроксазид).

• Диспепсія

При шлунковій та панкреатогенній диспепсії - замісна терапія ферментними препаратами (ацидин-пепсин, абомін, панкреатин, панзинорм, фестал, дигестал, панкурмен та ін.). Лікування основного захворювання (хронічний гастрит, хронічний панкреатит).

Відповідна дієта. При аліментарних диспепсіях - голод упродовж 1-1,5 діб. При гнилісній диспепсії у добовому раціоні збільшують кількість вуглеводів, при бродильній - білків (одночасно зменшують кількість низькомолекулярних вуглеводів). При жировій диспепсії обмежують жири.

• Хронічний гастроентерит

• корекція білкового обміну (альвезин, альбумін);

• корекція електролітного обміну (панангін, кальцію глюконат, натрію бікарбонат, калію хлорид);

• комплексна вітамінотерапія - вітаміни групи В, вітаміни A, D, E, K, C;

• антидіарейні препарати (лоперамід)

• Хронічний коліт

• антибактеріальна терапія (салазопіридазин, месалазін, фуразолідон);

• антидіарейні препарати (лоперамід), адсорбенти (ентеросгель) при хронічному коліті з переважанням проносів;

• прокінетики (метоклопрамід), проносні (лактулоза) при гіпо- й атонічному варіантах порушення моторної функції кишечника.