Запитання для самоперевірки

1. Назвіть групи персоналу бюджетної установи.

2. Вкажіть первинні документи оперативного обліку.

3. Назвіть документи, які необхідні для прийому на роботу.

4. Розкрийте порядок оперативного обліку працівників.

5. Розкрийте порядок обліку відпрацьованого часу.

Питання 29. Форми оплати праці в бюджетних організаціях. Характе­ристика погодинної та відрядної форм оплати праці й особли­вості їх застосування в діяльності бюджетних установ. Струк­тура фонду оплати праці.

Слід знати, що заробітна плата - це винагорода, обчис­лена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим дого­вором власник або уповноважений ним орган виплачує пра­цівникові за виконану роботу.

Держава регулює оплату праці працівників бюджетних установ:

• установленням розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій;

• установленням умов і розмірів оплати праці праців­ників на підставі законодавчих, нормативних актів, угод, ко­лективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів;

• оподаткуванням доходів працівників.

Потрібно засвоїти, що основою організації оплати праці є штрафна система, яка містить тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характерис­тики.

За тарифної системи діють дві форми оплати праці пра­цівників - погодинна й відрядна, які передбачають низку систем для різних організаційно-технічних умов праці.

Необхідно дати характеристику форм оплати праці.

Основною формою оплати праці в бюджетних організа­ціях є почасова, яка має два різновиди - штатно-окладну й пого­динну системи оплати.

Потрібно охарактеризувати види систем оплати праці.

Відповідно до Закону України "Про оплату праці" за­робітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохо­чувальні та компенсаційні виплати. Конкретний перелік усіх виплат, які належать до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, установлено Інструкцією зі статистики заробітної плати. Слід знати перелік цих виплат.

Основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати утворюють фонд оплати праці, який має використовуватись у суворій відповідності з його цільовим призначенням у межах сум, передбачених кошторисом доходів і видатків. Контроль за правильним витрачанням фонду заробіт­ної плати здійснюють розпорядники коштів вищого рівня. Рахункова палата, органи Державного казначейства, фінансові органи й самі бюджетні установи.

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття "заробітна плата".

2. Розкрийте порядок регулювання оплати праці працівників бюд­жетних установ державою.

3. Розкрийте порядок організації оплати праці в бюджетних установах.

4. Розкрийте суть форм оплати праці.

5. Охарактеризуйте почасову форму оплати праці.

6. Поясніть особливості застосування відрядної форми оплати праці в бюджетних установах.

7. Охарактеризуйте структуру фонду оплати праці.

Питання 30. Порядок нарахування заробітної плати в разі погодинної та відрядної оплати праці. Доплати та надбавки до заробітної плати працівників бюджетних установ. Утримання із заробітної плати працівників.

Заробітна плата в разі почасової оплати визначається згід­но з тарифною ставкою й кількістю фактично відпрацьованого часу. Слід знати, що таке тарифна ставка, на підставі чого вона визначається. Потрібно розглянути особливості нарахування за­робітної плати в бюджетних установах різних галузей.

Якщо працівнику встановлена погодинна оплата прані, то сума заробітку визначається множенням кількості відпрацьованих за місяць годин на тарифну ставку з урахуванням доплат і надбавок. Окремо визначаються доплата за роботу в нічні години, у святкові та неробочі дні. Так, доплата за нічні години роботи (з 10 години вечора до 6 години ранку) визначається множенням кількості відпрацьованих годин у нічний час на погодинну ставку оплати і на коефіцієнт доплати (наприклад — 0,4). Аналогічно визначаєть­ся сума доплати за роботу у святкові та неробочі дні.

Якщо працівнику встановлено місячний посадовий оклад, то сума заробітку визначається діленням суми окладу на кількість ро­бочих днів (годин) за нормативної тривалості місяця і множенням на кількість фактично відпрацьованих днів (годин).

В установах, де застосовується відрядна форма оплати праці, підставою для нарахування заробітної плати є різні спеці­алізовані або типові наряди, картки обліку виробітку та інші. Треба з'ясувати порядок розрахунку заробітку у разі індивідуа­льної та бригадної відрядної оплати праці.

Необхідно зазначити, що місячна заробітна плата праців­ників бюджетних установ може бути більшою за посадовий оклад за рахунок різних доплат і надбавок, які можуть встанов­люватися керівниками у межах фондів заробітної плати, перед­бачених кошторисом доходів і видатків. Слід знати, які доплати і надбавки передбачені законодавством для працівників бюджет­них організацій.

Для оплати щорічної відпустки обчислюється середня заробіт­на плата за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Сума відпускних = заробітна плата за 12 місяців Х кілкість календ днів

365 – 10 (святкових дні) відпустки

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок загально­го захворювання, не пов'язаного з нещасним випадком на виробни­цтві, призначається відповідно до Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрата­ми, зумовленими народженням і похованням» (зі змінами і допов­неннями). Сума допомоги залежить від розміру середньої заробіт­ної плати працівника, тривалості хвороби та страхового стажу.

Допомога по тимчасовій втраті працездатності = Середньоденна з/пл. Х на кількість днів хвороби виключаючи неділю Х на % допомоги в залежності від стажу 60% до 5 років ;80% від 5-8 років; 100% більше 8 років.

Середньоденна з/пл. = З/пл. за останні 6 місяців/ К-сть відправ. Днів.

При визначенні суми допомоги з тимчасової непрацездатності треба мати на увазі, що оплата перших п'яти календарних днів не­працездатності здійснюється за рахунок коштів установи за основ­ним місцем роботи, а починаючи з шостого дня — за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності. Тому розрахунок допомоги треба виконувати окремо за перші п'ять і за решту календарних днів хвороби (хоч для конкретного праців­ника це і не має великого значення, тому що не впливає на загаль­ну суму допомоги)

З оплати праці членів трудового колективу й осіб, які працюють на підприємстві, а також за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, за виконання разових і випадкових робіт, відбуваються різні утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов'язкові та утримання за ініціативою підприємства.

Обов'язкові утримання включають:

- податок на доходи фізичних осіб в розмірі 15 %,

- утримання Єдиного соціального внеску в розмірі 3, 6 % (2% з допомоги по тимчасовій втраті працездатності за лікарняними листами)

- утримання за виконавчими листами та приписами нотаріальних контор на користь юридичних і фізичних осіб тощо.

До утримань за ініціативою підприємства відносяться: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, допущений брак, своєчасно неповернуті суми, одержані у підзвіт, безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.

Необхідно розкрити порядок проведення утримань із заробітної плати працівника.