- •Чернівці
- •Передмова
- •1. Зміст навчальної дисципліни за темами
- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •Тема 2. Особливості фінансування суб’єктів господарювання
- •Різних форм організації бізнесу
- •Тема 3. Формування власного капіталу підприємств
- •Тема 4. Внутрішні джерела фінансування підприємств
- •Тема 5. Дивідендна політика підприємства
- •Тема 6. Фінансування підприємства за рахунок запозичених ресурсів
- •Тема 7. Фінансова діяльність на етапі реорганізації підприємства
- •Тема 8. Фінансове інвестування підприємства
- •Тема 9. Фінансова діяльність підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин
- •Тема 10. Фінансовий контролінг на підприємстві
- •2. Рекомендації щодо самостійного вивчення дисципліни
- •2.1.Навчально-методичне забезпечення
- •Тема 1. Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •Зміст і завдання фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •2. Поняття фінансування та його форми. Класифікація форм фінансування за джерелами походження капіталу
- •3. Організація фінансової роботи на підприємстві. Компетенція та функції фінансових служб підприємства
- •4. Правове регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання: зміст, форми та напрямки
- •5. Критерії прийняття рішень у сфері фінансування.
- •6. Зміст, форми правового регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання.
- •7. Забезпечення ліквідності підприємства та його фінансової рівноваги
- •Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності: Поточні активи (ф.1, р. 260)
- •Коефіцієнт проміжної (швидкої) ліквідності:
- •Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
- •Тема 2. Особливості фінансування суб’єктів підприємництва різних
- •Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації бізнесу
- •Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
- •Організація фінансової діяльності господарських товариств.
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань:
- •Тема 3. Формування власного капіталу підприємства
- •Власний капітал підприємства його функції та складові частини
- •Вартість залучення власного капіталу
- •3. Додатковий і резервний капітал
- •4. Балансовий, номінальний і ринковий курси акцій
- •5. Статутний капітал. Початкове формування статутного капіталу підприємств різних форм власності
- •6. Збільшення статутного капіталу: цілі, методи та джерела
- •7. Зменшення статутного капіталу підприємств: цілі, методи та порядок проведення
- •Тема 4. Внутрішні джерела фінансування підприємств
- •Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємств
- •Самофінансування та його роль у формуванні фінансових ресурсів підприємств
- •Форми самофінансування
- •Тема 5. Дивідендна політика підприємства
- •Суть, значення і основні засади дивідендної політики.
- •2. Етапи дивідендної політики.
- •3. Фактори, що визначають формування дивідендної політики підприємства та етапи її формування
- •Фактори, що характеризують інвестиційні можливості підприємства:
- •Фактори, що характеризують можливості підприємства щодо формування фінансових ресурсів із альтернативних джерел:
- •Фактори, пов’язані з об’єктивними обмеженнями:
- •Інші фактори:
- •4. Показники, що характеризують ефективність дивідендної політики
- •5. Методи нарахування дивідендів: переваги і недоліки
- •6. Порядок нарахування дивідендів та джерела їх виплати
- •7. Порядок виплати дивідендів корпоративними правами.
- •8. Подрібнення та консолідація акцій – як інструменти дивідендної політики.
- •Тема 6. Фінансування підприємства за рахунок запозичених ресурсів
- •Поняття та склад позикових ресурсів підприємства.
- •За видом проценту, що встановлюється:
- •За терміном стягнення платежів за позику:
- •За терміном повернення суми боргу:
- •Визначення потреби підприємства в позикових ресурсах
- •Практична діяльність підприємства щодо отримання банківських кредитів. Оцінка кредитоспроможності підприємства.
- •Переваги та недоліки лізингового кредитування
- •Комерційне кредитування підприємств: суть, необхідність та різновиди
- •Державне кредитування підприємств та одержання державних гарантій
- •Тема 7. Фінансова діяльність на етапі реорганізації підприємства
- •1. Реорганізація підприємства: мета, завдання та загальні передумови її здійснення. Різновиди реорганізації підприємств
- •2. Оцінка ефективності проведення реорганізації
- •3. Сутність та основні завдання реорганізації, спрямованої на укрупнення та розукрупнення підприємства
- •4. Загальна схема проведення реорганізації шляхом перетворення
- •Тема 8. Фінансове інвестування підприємства
- •1. Фінансові вкладення підприємств, їх види та джерела формування. Зміст і особливості інвестиційної діяльності підприємств
- •2. Портфель інвестицій підприємства. Диверсифікація фінансових вкладень
- •3. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства
- •4. Методи оцінки доцільності фінансових вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •5. Оцінка доцільності фінансових вкладень в корпоративні права
- •Тема 9. Фінансова діяльність підприємства у сфері зовнішньоекономічних відносин
- •1. Зовнішньоекономічна діяльність: зміст та різновиди зовнішньоекономічних операцій
- •2. Порядок здійснення експортно-імпортних операцій
- •3. Порядок укладання зовнішньоторговельних контрактів
- •4. Правила інкотермс.
- •5. Митне оформлення експортно-імпортних операцій
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань:
- •Тема 10. Фінансовий контролінг на підприємстві
- •1. Фінансовий контролінг: суть, необхідність, основні завдання та функції
- •2. Види фінансового контролінгу: стратегічний та оперативний
- •3. Система раннього попередження та реагування (српр)
- •4. Координація центральна функція контролінгу
- •5. Внутрішній аудит та консалтинг
- •6. Бюджетування як функція фінансового контролінгу
- •2.2. Практичні завдання з типовими розв’язками
- •3. Типові варіанти модульної контрольної роботи
- •Дайте відповідь на питання:
- •2. Виберіть єдину правильну відповідь:
- •3. Розв¢яжіть задачу та проаналізуйте отримані результати.
- •1. Дайте відповідь на питання:
- •2. Виберіть єдину правильну відповідь:
- •3. Розв¢яжіть задачу та проаналізуйте отримані результати.
- •4. Критерії оцінки знань студентів при поточному та підсумковому контролі Критерії оцінювання семінарських, практичних занять
- •Критерії оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання
- •Критерії оцінки навчальних досягнень студентів при проведенні модульного контролю
- •5. Термінологічний словник
- •6. Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Ресурси
- •Для нотаток
3. Порядок укладання зовнішньоторговельних контрактів
ЗЕД передбачає активний пошук партнерів за кордоном. Однак навіть успішний пошук зарубіжного партнера, готового налагодити перспективні взаємовигідні відносини, залишиться безрезультатним, якщо не буде укладено відповідний контракт.
У міжнародній комерційній практиці контрактом називають договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі двох чи більше суб’єктів ЗЕД та іноземних контрагентів, направлений на встановлення, зміну чи припинення їх взаємних прав і обов’язків у сфері ЗЕД. Цей документ, що оформляє зовнішньоторговельну угоду, містить письмову домовленість сторін про поставку товару: зобов’язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов’язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього необхідну грошову суму чи зобов’язання сторін виконати умови товарообмінної операції.
Етапи укладення контракту:
Попередні переговори сторін з приводу можливості укладення зовнішньоекономічного контракту.
Вибір сторонами часу і місця укладення контракту.
Формування та взаємна передача сторонами пропозицій щодо укладення зовнішньоекономічного контракту.
Розробка попереднього варіанту контракту.
Виконання процедури остаточного укладання зовнішньоекономічного контракту.
Після вибору фірми починаються переговори.
Основними способами ведення переговорів є: листування; особисті зустрічі; використання технічних засобів (телефон, телетайп, факс).
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
У міжнародній торговій практиці існують найрізноманітніші контракти. Їх зміст залежить від угоди, яку збираються здійснити контрагенти.
Типова структура зовнішньоторговельного контракту:
назва, № договору, дата та місце його укладання;
преамбула – в якій зазначається найменування сторін (їх скорочене визначення: продавець, покупець, постачальник, замовник) та найменування документів, якими сторони керуються при укладанні контракту (засновницькі документи);
предмет договору – зазначається вид договору (може бути бартерний договір, договір про переробку давальницької сторони та ін.) і опис товару (роботи, послуги) із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. Якщо товар потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід’ємною частиною договору, про що робиться відповідна відмітка в тексті договору.
кількість та якість товару – визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, його загальна кількість та якісні характеристики;
базисні умови поставки товарів – зазначається вид транспорту та правила ІНКОТЕРМС, які визначають обов’язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент передачі ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний термін поставки товару;
ціна та загальна вартість договору – зазначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів, що поставляються згідно з договором, крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, та валюта контракту;
умови платежу – визначає валюту платежу, спосіб, порядок та терміни фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов’язань (тобто зазначаються умови банківського переказу, документарного акредитиву або інкасо; умови за гарантією, можливість зміни умов договору без зміни гарантії);
умови прийому-передачі товару – визначаються терміни та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів;
упаковка та маркування – цей розділ містить відомості про упаковку товару, нанесене на неї відповідне маркування, а за необхідності умови її повернення;
форс-мажорні обставини – відомості про те, за яких випадків умови договору можуть бути не виконані сторонами (стихійне лихо, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та ін.). При цьому сторони звільняються від виконання зобов’язань на термін дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Термін дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни;
санкції та рекламації – встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред’явлення рекламацій у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов’язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках до вартості товару, терміни виплати штрафів), терміни, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, способи врегулювання рекламацій, права та обов’язки сторін договору при цьому;
врегулювання спорів у судовому порядку – визначається порядок вирішення спорів із зазначенням назви суду;
місцезнаходження, поштові та платіжні реквізити сторін.
За домовленістю сторін у контракті можуть визначатися додаткові умови:
страхування;
гарантії якості;
умови залучення субвиконавців договору, агентів, перевізників;
визначення норм навантаження (розвантаження);
умови передачі технічної документації на товар;
порядок сплати податків, митних зборів;
різного роду захисні застереження (валютно-цінові, антидемпінгові, застереження про конфіденційність, форс-мажорні застереження, застереження про реекспорт, застереження на випадок ненадходження коштів за експорт, застереження на випадок ненадходження продукції за імпортом в обумовлені договором терміни та ін.);
з якого моменту договір починає діяти;
кількість підписаних примірників договору;
можливість та порядок внесення змін до договору.